Сходження в тіні. Том 3. Розділ 2-3

Оригінальна назва (японською): 『陰の実力者になりたくて!』(Kage no Jitsuryokusha ni Naritakute!) The Eminence in the Shadow

Англійська назва: The Eminence in the Shadow

Інший варіант назви: Сходження в тіні. Я хочу стати сильною людиною за лаштунками! / Я хочу стати силою в тіні!

Автор: Daisuke Aizawa /逢沢 大介 (Aizawa Daisuke) / Айзава Дайске (Дайсуке) 

Ілюстратор (дизайн персонажів): 東西 (Tōzai) / Тозай (Схід і Захід)

Рік початку видання: 2018

Кількість томів: наразі 6

Випуск: триває

Перекладачка: Silver Raven

Опис: Він не хоче бути ні головним героєм, ні фінальним босом. Приховати свою силу та злитися з натовпом, а потім втрутитися за лаштунками, показуючи свої вміння. Він жадає бути «сірим кардиналом», або принаймні прикидатися ним.

Хлопчина, який тренувався заради сили, загинув у нещасному випадку та переродився в іншому світі.

Сід, потрапивши в ідеальні умови для втілення своєї мрій, починає збирати (жартома) команду, щоб перемогти вигаданий «темний культ»… який насправді існує.

Переклад з англійської. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.

Повернись живим тут.

Госпітальєри тут.

Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.

Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.

Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Shvaigzam, Misha, vch_m, Y. TymoshenkoDrakula, Valentyna B., Kirito Kun.

А також щира подяка Андрію С.

У мене є Patreon.

Сторінки у Facebook, ТелеграмWhatsApp.

Том 3. Розділ 2-2.

Розділ 2. Штурм Багряної вежі! Частина 3

***

– Стій.

Через деякий час Мері, яка йшла попереду, зупинилися.

– Що сталося?

– Попереду хтось б’ється.

Вони тихо кралися вперед, наближаючись до джерела звуку. Схоже, по той бік дверей ішов бій. Однак, здавалося, іншого проходу, крім цього, не було.

– Схоже, у нас немає іншого вибору…

– Спочатку трохи прочинемо і зазирнемо всередину.

Мері кивнула на слова Клер, а потім зазирнула до кімнати крізь щілину у дверях.

Всередині було щось схоже на чималу залу. Через велике вікно було видно, як у небі плив червоний місяць.

У приміщенні засмаглий велетень тримав за шию вампіра і сміявся:

– Такі слабкі…

Величезне мачете, яке тримав чоловік, було забруднене кров’ю, а навколо лежали шматки плоті гулів і купки попелу.

– Я впевнений, що ти належиш до вищих рангів. Мені знайоме твоє обличчя. Де Крімсон? – запитав засмаглий гігант, стискаючи пальці на шиї вампіра.

– Х-хто зна…

– Що? Не будеш говорити?

– Ні… мені і… не потрібно…

Щойно вампір сказав ці слова, як його тіло перетворилося на хмару червоного туману. Це була «Туманна форма» – здібність, яку могли використовувати лише найсильніші вампіри.

– О? – рука засмаглого чоловіка схопила повітря, за його спиною почав збиратися червоний туман.

З червоної хмари з’явилася рука вампіра, гострі кігті потягнулися до чоловіка.

Проте засмаглий гігант не озирнувся.

– Інстинкти мене ніколи не підводять… – він лише недбало змахнув гігантським мачете.

Потужний порив вітру досягнув дверей – і Мері з Клер довелося докласти певних зусиль, щоб не дозволити їм відчинитися.

Коли вони знову зазирнути всередину, то побачили, що тіло вампіра пошматували, як фарш. Його плоть швидко перетворювалася на попіл.

– Хто це? – прошепотіла Клер.

Він не був схожим на вампіра, але і навряд чи міг бути союзником для двох дівчат.

– Тиран Джаггернаут, один із трьох правителів Беззаконного міста. Нам слід уникати битви з ним. Вампір, якого він щойно вбив, був третім за силою серед найближчого оточення Кривавої Королеви…

– Третім…?

Враховуючи абсурду різницю в силі між ним і Тираном, це слово явно не підходило для нього.

– Нам краще сховатися…

Клер кивнула на пропозицію Мері.

Проте з іншого боку дверей пролунав голос Тирана:

– Інстинкти мене ніколи не підводять… там хтось є, еге?

– Кх!

Одразу ж після цього двері розлетілися на шматки.

Коли гігантське мачете проламало двері, обидві дівчини негайно припали до підлоги, щоб уникнути його. Над ними пролунав гуркіт.

– Лише дві маленькі дівчинки? – Тиран подивився на них крізь розтрощені двері.

– Що ж, це погано.

– Схоже, у нас немає іншого вибору.

Вони обидві вихопили зброю, а Тиран засміявся.

– Ви не схожі на вампірів, але… що ж, ви помрете тут.

Гігантське мачете хитнулося вниз.

Вони стрибнули в різні боки, уникаючи удару.

Величезне мачете розтрощило підлогу, на всі боки розлетілися уламки.

Тиран кинув на них гострий погляд, після чого націлився на Клер, бо вона була ближче.

Він зробив величезний крок уперед, здіймаючи мачете товстими руками.

Однак Клер уважно стежила за його рухами.

Тиран благословенний як силою, так і швидкістю. Проте його особлива зброя потребувала більшого замаху. Хай яким він був швидким, Клер могла читати його рухи, як розгорнуту книгу.

Звичайно, Клер заблокувала удар мечем.

Проте вираз її обличчя спотворився через важкість удару, він був далеко за межами того, що вона очікувала. Тому наступна дія Клер на мить затрималася.

Тирану цього вистачило.

– Всі мечники рухаються однаково, ніби навчалися по одному і тому самому довбаному підручнику…!

Перш ніж вона це помітила, Тиран в якийсь момент почав тримати гігантське мачете однією рукою.

І вільною рукою він заїхав Клер в обличчя.

– Клер!!

Мері спробувала допомогти, але завмерла на місці, коли на неї зиркнув Тиран. Один неправильний крок – і вона труп.

Попри те, що Клер відкинуло, після того, як вона прокотилася по підлозі, дівчина встала, ніби нічого не сталася.

Вона сплюнула кров.

– Йой, лишенько. Тепер весь рот як порізаний… – Клер зиркнула на Тирана.

Той підняв брову і посміхнувся. На його грудях був неглибокий поріз.

– Знаєш, для більшості достатньо одного удару. Ти, схоже, звикла до такого, га?

– У мене є молодший брат, тож так.

Клер посміхнулася, демонструючи яскраво-червоні зуби, з її рота текла кров.

В момент, коли вона приходила в себе після потужного удару, Клер не тільки отримала кулак в лице, але і змогла зробити поріз на грудях тирана. Дівчина змахнула мечем, ніби перевіряючи його, після чого знову сплюнула кров.

– Бачу, ти людина насильства. Груба сила, жодних навичок.

Клер намагалася тримати хоробрий образ, але всередині вона не була такою спокійною, як намагалася показати через слова. Порізи всередині рота були глибокими і продовжували кровоточити, голова досі паморочилася після удару.

Рішення обмінятися з ним ударами було помилкою. Вона не очікувала, що його удари будуть настільки потужними.

– Підловила. Я ніколи не вивчав бойових технік… бо мені це не потрібно!

Він кинувся до Клер.

Сила Тирана витікала з його природних високих фізичних здібностей, великої кількості вродженої магії і неперевершеного чуття бою. Бойові техніки йому не потрібні, бо вони б лише заважали.

Клер знову спробувала заблокувати потужний удар.

Але той удар зламав її бойову поставу.

Одна нога тремтіла. Запаморочення так і не пройшло.

– …Кх!!

Тиран не з тих, хто пропускав можливості.

Він розмахнувся гігантським мачете…

– Я ж уже казав. Інстинкти мене ніколи не підводять…

І завдав удару.

Мачете зі страшною швидкістю пролетіло повз Клер. 

Величезна кількість крові бризнула на її обличчя.

– …Га?

Клер не постраждала.

Але коли вона поглянула вбік, то побачила Мері з розрізаним животом.

Він був майже повністю відкритий.

Мері кашляла кров’ю, опустившись на коліна.

– М-Мері!!

– Всі мечники рухають однаково, ніби користуються одним і тим самим довбаним підручником. Вона весь час чекала, коли я ослаблю пильність, а я чекав, коли вона спробує мене вбити… Ось і все.

Тиран засміявся зі злим виразом обличчя.

Клер зі сльозами на очах кинулася до Мері, що безсило стояла на колінах.

– Мері… Ні! Цього не може…

Удар зачепив внутрішні органи – це була смертельна рана.

Клер поклала руки на рану і почала вливати магічну силу.

Однак Мері схопила її.

– Ґха! Кров… Ґха…!

Клер поглянула на Мері, що, харкаючи кров’ю, намагалася щось сказати.

– Мері! Не рухайся…!

Але та відчайдушно стиснула руку Клер, намагаючись донести своє прохання.

– Клер… будь ласка… дозволь мені посмоктати… твоєї крові…

– Га? Посмоктати…?

Раптом Мері притулилася губами до губ Клер.

– Мхм?! – дівчина широко розплющила очі.

Мері присмокталася до губ Клер, вбираючи кров, що з них текла.

Її очі зробилися червоними.

– Що за…?!

Клер спробувала відштовхнути Мері, але її вже не було.

– Га?!

– Ґхаа!!?

Здивований вигук Клер і сповнений крику голос Тирана пролунали одночасно.

Коли вона обернулася, то побачила, що Тиран з порізаною на стрічки рукою, дивився вгору.

– Що там…? Га? Мері?!

Мері ширяла в повітрі. Її очі сяяли червоним, а з рота виступали гострі ікла.

Рана на животі Мері повністю затягнулася.

– То он воно що… Цікаво!

Тиран засміявся, як хижий звір, а Мері сумно усміхнулася.

Далі гігантський мачете і меч Мері зіткнулися.

Їхні сили були рівними. Хоча ні, Тиран все ж був трохи сильнішим.

– Непогано…!

– Кх!!

При зіткненні їхньої зброї на всі боки летіли іскри.

– Та все ж я кращий, – гарчить Тиран.

Наступної миті Мері ударили. Мачете, під владою інерції, здійняло хвилю уламків.

– Мері!!

Та врізалася у стіну і безсило гупнулася на коліна.

– Прокляття… Я ще не звикла… до крові…

– Це кінець.

Перед Клер, яка відволіклася на Мері, з’явився Тиран. Він розмахнувся мачете.

Вона не встигне.

>>Том 3. Розділ 2-4<<


Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці FacebookТелеграмWhatsApp.

У мене є Patreon і БанкаМожете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥

Список розділів лайтновели “Сходження в тіні”.

Блоґ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *