Оригінальна назва (японською): 『陰の実力者になりたくて！』(Kage no Jitsuryokusha ni Naritakute!) The Eminence in the Shadow
Англійська назва: The Eminence in the Shadow
Інший варіант назви: Сходження в тіні. Я хочу стати сильною людиною за лаштунками! / Я хочу стати силою в тіні!
Автор: Daisuke Aizawa /逢沢 大介 (Aizawa Daisuke) / Айзава Дайске (Дайсуке)
Ілюстратор (дизайн персонажів): 東西 (Tōzai) / Тозай (Схід і Захід)
Рік початку видання: 2018
Кількість томів: наразі 6
Випуск: триває
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Він не хоче бути ні головним героєм, ні фінальним босом. Приховати свою силу та злитися з натовпом, а потім втрутитися за лаштунками, показуючи свої вміння. Він жадає бути «сірим кардиналом», або принаймні прикидатися ним.
Хлопчина, який тренувався заради сили, загинув у нещасному випадку та переродився в іншому світі.
Сід, потрапивши в ідеальні умови для втілення своєї мрій, починає збирати (жартома) команду, щоб перемогти вигаданий «темний культ»… який насправді існує.
Переклад з англійської. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: D. Konarev, Shvaigzam, Misha, vch_m, Y. Tymoshenko, Drakula, Valentyna B., Kirito Kun.
А також щира подяка Андрію С.
У мене є Patreon.
Сторінки у Facebook, Телеграм.
Розділ 3. Переслідування Кривавої Королеви! Частина 1
Як і очікувалося від скарбниці одного з Прародителів вампірів.
Я тремтів від емоцій, коли переді мною лежала така кількість скарбів, яку я ніколи раніше не бачив.
Я був ніби дитина в кондитерській. Я хотів взяти трохи того… І ще трохи цього… Проте, перебираючи гори скарбів, я раптом усвідомив, що були межі того, що я міг понести.
Зі зрозумілих причин твори мистецтва одразу випали зі списку, тому я мав відмовитися від них. На жаль, творів мистецтва у скарбниці було найбільше.
Далі прийшла черга коштовного каміння і дорогоцінних металів. Маленькі речі підходили, але більші і громіздкі теж довелося викреслити.
Це ще більше звузило вибір.
Я мав обрати найбільш надійне й ефективне джерело збагачення – золоті монети.
Одна монетка розміром з 500 єн коштувала один мільйон зені. Але найкращим було те, що їх можна було використовувати прямо, без необхідності обміну чи чогось подібного.
Коли справа доходила до виняткової ефективності і надійності, вони на сто кроків попереду всього, що було у скарбниці.
Якщо чесно, мені дещо сумно було бачити все це і не мати можливості заволодіти цим багатством повністю.
– Що ж, таке життя… – буркнув я, прощаючись з безліччю інших скарбів, і почав збирати жменями монети.
Я не був дурнем. Я заздалегідь подумав про те, як їх нести.
Скориставшись досвідом Іпсилон як провідної експертки зі слизових костюмів, я клав монетки у свій костюм.
Вона огорнула своє тіло слизом, я робив те саме з золотом.
Кожен сантиметр мого костюма, довгого плаща і капюшона був набитий золотими монетами.
Гаразд, я в дечому збрехав. Я залишив вільне місце на згинах і стиках.
Попри це, я зміг запхнути до слизового одягу понад 1000 золотих монет.
Тисяча золотих монет або 100 мільйонів зені. Математика любить точні розрахунки.
Я планував прожити 300 років, тому цього мало. Проте я не міг взяти більше, оскільки могли виникнути додаткові ризики.
Вага 1000 золотих монет не була проблемою – достатньо зміцнити себе магією. Однак вони ускладнювали рух. Уже зараз мої рухи були скуті, якби я взяв ще, ситуація стала б набагато гіршою.
Крім того, тисяча золотих монет не надто помітна зовні, але якби я взяв дві тисячі, то вони були б уже привертали увагу.
– Якби ж я міг просто перенести їх, все було б добре…
Але після цього на мене чекала битва з босом на ім’я Кривава Королева.
А вона була Прародителькою вампірів.
Кривава Королева мала бути дуже сильною, я був у цьому впевнений.
Все-таки мова йшла про одного з прародителів, а вони мали бути сильними. Так це працювало.
Я підготувався до цієї події і розробив план бою.
У попередньому шаблоні, яким я користувався, я був останнім, хто з’являвся. Але цього разу моїм суперником мав стати один із прародителів вампірів, тому я вирішив, що потрібно внести зміни у шаблон і вступити у бій першим.
Так можна створити сцену, де головні герої з’являлися посеред нашої запеклої битви і говорили: «Який шалений бій! Ми не можемо з цим впоратися! Відступаємо!»
Прямо вишенька на торті.
Тож цього разу я мав бути першим, хто знайде Криваву Королеву. Якби я пробув тут надто довго, хтось міг випередити мене.
Поки що я залишив золоті монети біля входу у скарбницю.
– Я прийду за вами пізніше.
Так я міг швидко їх забрати, коли все закінчиться або у випадку несподіваної ситуації.
Молячись, щоб я зміг безпечно їх дістати, я вперше за довгий час напружив м’язи і помчав далі вежею.
На півдорозі я побачив сестру. Схоже, вона опинилася у скрутному становищі, тому я допоміг їй, відправивши Тирана в політ.
Потрібно поспішати.
***
– Нарешті настав цей момент…
На красивому обличчі Крімсона з’явилася усмішка.
Підготовка жертви була завершена, а місяць став темно-червоним.
Настав момент відродити Криваву Королеву Елізабет.
Крімсон поклав руки на велику труну, що стояла в центрі кімнати, і зсунув кришку.
Відкрилося те, що було всередині.
Там лежала маленька засохла чорна грудка.
Крімсон обережно обхопив її пальцями і підняв.
– Минуло багато часу, моя Кривава Королево… Все готово для того, щоб ти залила світ кров’ю…
При ближчому погляді на чорну грудку, ставало зрозумілим, що це був якийсь орган.
Якщо точніше, це було зморщене серце.
Це все, що залишилося від тіла Прародительки через тисячу років.
Однак, поки серце залишалося неушкодженим, її можна було відродити. Прародителя були такими істотами.
Крімсон закрив труну і поніс серце до чорноволосої жертви. Серце хлопця вийняли з тіла, тепер він поклав на його місце серце Кривавої Королеви.
Свіжа кров і плоть. Це все, що було потрібно для того, щоб Кривава Королева, наймогутніша з прародителів, відродилася і знову почала тероризувати світ.
– Ку-ху-ху-ху-ху…
Для відродження знадобиться деякий час.
Тому Крімсон мав піти звідси на певний період. Одразу після відродження Кривава Королева буде охоплена жагою крові і вбиватиме вампірів без розбору. Поки вона не заспокоїться, навіть Крімсон не наважиться підійди до неї.
Він швидко пішов до дверей, відчинив їх і вийшов.
Раптом Крімсон зупинився.
– К-ким ти себе вважаєш…?
У коридорі нікого не було. Принаймні, коли він відкривав двері, там нікого не було.
Але раптом нізвідки з’явився чоловік у чорному плащі.
Крімсон негайно випустив кігті і приготувався до бою.
– Негайно забирайся звідси, або я тебе вб’ю… ґхах?!
Тіло Крімсона розрізали на дві частини.
Лінія пройшла чітко від голови і до промежини.
Він навіть не встиг простежити за рухом смолисто-чорного меча.
Хоча очі Крімсона широко розплющилися від шоку, його тіло швидко відновилося.
Він був могутнім вампіром високого рангу, а тому міг пережити два-три таких удари.
– Хто ти?! Як ти посмів торкнутися своїм брудним клинком мого… бка?!
Йому знесли голову і не дали договорити.
Хоча він був насторожі, але все одно не побачив, коли чоловік у чорному змахнув мечем.
– П-послухай ти! Я починаю злитися… Кха-ах?!
Йому відсікли руки.
– Дурню! Коли на небі червоний місяць, вампіри досягають вер… бхаа?!
Спочатку йому відсікли ноги, а потім, як салямі, нарізали тіло.
– Щ-що?! Моя регенерація не встигає за… фхах?!
Відновлені частини негайно порізали на шматки.
– С-стривай! Зажди хвилинку!! Чого ти хочеш?! Ми можемо поговорити про це…. Ґхах?!
Його голову, що залишилася без тіла, порізали на кубики.
– Неможливо… цього не може…
Залишилося лише серце, яке негайно прокололи.
Крімсон перетворився на попіл.
Чоловік у довгому чорному плащі увійшов до кімнати і зупинився перед великою труною.
– Мене звати Тінь. Я той, хто ховається в тіні і полює на тіні…
Він трохи почекав.
І ще трохи.
І ще трохи…
– Кривава Королево… Я знаю, що ти там…
Він знову чекав.
І чекав ще…!!
– …Ти ж там, правда? Я нікого не відчуваю, але це тому, що ти просто приховуєш свою присутність, правильно?
Далі Тінь відкрив кришку труни і зазирнув усередину.
Там нікого не було.
– Га? Серйозно? Що це за кліше?
Він оглянув кімнату і побачив чорноволосого хлопця з діркою у грудях.
– Ти ж не королева, так? Ні, ти хлопець, і до того ж мертвий…
Він нахилив голову і втупився поглядом в купку попелу біля дверей.
– Чи міг цей вампір бути королевою? У нього було руде волосся… Ні-ні, він був чоловіком, правда? Він виглядав, як бос, але… як на мене, він був надто слабким…
Тінь на мить задумався.
– Можливо, це один із тих сценаріїв, коли королева зникла…? А, можливо, цей той випадок, коли її взагалі не існувало, чи той, що її вже вбили, чи той, де вона десь бродить… Хай там що, спочатку заберу монети, а потім піду її шукати…
Він розвернувся і вийшов.
– Хаа… Сподіваюся, я не запізнився… Я прийшов сюди так швидко, як тільки міг… бляхаа…
З цим бурмотіння Тінь зник.
Червоний місяць залив порожню кімнату фантастичним світлом.
Раптом тіло жертви здригнулося.
Ту-дух, ту-дух.
Серце, вкладене в тіло жертви, почало битися.
***
Мері та Клер досягнули верхнього поверху Багряної Вежі і відчинили двері до кімнати.
– Сіде?!
Клер, побачивши на підлозі тіло чорноволосого хлопця з закривавленими грудьми, кинулася всередину.
Коли вона обійняла тіло, з її рубінових очей покотилися сльози.
– Ні!! Будь ласка, Сіде, прокинься!! Сіде?! Сіде? …Га?
Коли Клер уважно придивилася до тіла, вона враз прийшла до тями.
Сльози негайно висохли.
– Це не Сід.
– Га? Не він?
– Сід? Де ти, Сіде?
Клер озирнулася.
Раптом Мері закричала:
– …Клер!?
– …Га?
Все сталося блискавично.
Перш ніж вона усвідомила, що відбувалося, рука хлопця пробила живіт Клер.
З її рота потекла кров.
– Ґха… Що… за…? Сід…
– Клер!! – закричала Марі.
Клер упала.
Чорноволосий хлопець, з рани на грудях якого досі текла кров, почав рухатися.
Він точно був мертвим ще мить тому.
Однак тепер він стояв на ногах, а з його грудей вилилося щось червоне, схоже на мацаки.
Вони, моторошно звиваючись, огортали його тіло.
– О, ні… цього не можу бути…
Мері знала цю ауру.
Червоні мацаки повністю покрили тіло хлопця, а потім раптово вибухнули.
І коли це сталося…
Серед бризок крові з’явилася красива оголена дівчина.
Її волосся й очі мали темно-червоний колір. Її шкіра білосніжна, а тіло набуло майже ідеальних жіночих форм. Вона виглядала точно так само, як Кривава Королева зі спогадів Мері.
Елізабет підняла Клер, в якої була дірка в животі, і впилася іклами в її шию.
– А-а… – зірвалося з губ Клер.
Вона була ще жива.
Проте все, що могла зробити Мері, це спостерігати за тим, як з неї висмоктували кров.
Усвідомлення накрило її з головою.
Тепер, коли Кривава Королева Елізабет відродилася, Мері не могла нічого зробити.
– Клер… А-а…
Клер, чия шкіра зблідла від втрати крові, була відкинута вбік.
Прекрасні очі Елізабет тепер дивилися на Мері. Для неї Мері була нічим іншим, як їжею.
– Ох… королево Елізабет… – Мері тремтіла і відступала.
Її господиня воскресла.
Елізабет була найсильнішою з прародителів, не було жодного способу зупинити її.
Цього разу Мері також не встигла.
На очі навернулися сльози.
Але наступної миті розпач в її погляді змінився подивом.
Раптом нізвідки з’явилася чорна фігура, що врізалася в Елізабет. Чорний меч зіткнувся з багряними пазурами королеви.
Це була Бета, жінка, чиє тіло обтягував чорний костюм, з нею Мері зустрілася в бібліотеці.
– Захистіть її!! – крикнула вона.
З’явилися ще три чорні фігури, які кинулися до Клер.
Бета заблокувала пазурі Елізабет смолисто-чорним мечем і відскочила, щоб мати трохи місця.
– Номер 665, як вона?
– Ще дихає. Але її потрібно негайно вилікувати.
– Зрозуміла. На жаль… Я сумніваюся, що вона просто так нас відпустить.
Красива оголена дівчина ішла до Бети.
– Ви троє, підтримайте мене.
– Слухаємося.
– Пані мисливе на вампірів, поки що подбайте про Клер.
– О… Клер.
Мері взяла тіло Клер у Номера 665 і тримала на руках.
– Ні, зажди… – Мері спробувала зупинити Бету від битви з Елізабет. Вона мала попередити її. – Це неможливо… Навіть ти не зможеш її перемогти…
З-під маски Бета поглянула на Мері котячими очима.
– Навіть якщо це так, це моя місія.
Тримаючи напоготові смолисто-чорний меч, вона зіткнулася з Кривавою Королевою.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥