Оригінальна назва (японською): 『陰の実力者になりたくて！』(Kage no Jitsuryokusha ni Naritakute!) The Eminence in the Shadow
Англійська назва: The Eminence in the Shadow
Інший варіант назви: Сходження в тіні. Я хочу стати сильною людиною за лаштунками! / Я хочу стати силою в тіні!
Автор: Daisuke Aizawa /逢沢 大介 (Aizawa Daisuke) / Айзава Дайске (Дайсуке)
Ілюстратор (дизайн персонажів): 東西 (Tōzai) / Тозай (Схід і Захід)
Рік початку видання: 2018
Кількість томів: наразі 6
Випуск: триває
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Він не хоче бути ні головним героєм, ні фінальним босом. Приховати свою силу та злитися з натовпом, а потім втрутитися за лаштунками, показуючи свої вміння. Він жадає бути «сірим кардиналом», або принаймні прикидатися ним.
Хлопчина, який тренувався заради сили, загинув у нещасному випадку та переродився в іншому світі.
Сід, потрапивши в ідеальні умови для втілення своєї мрій, починає збирати (жартома) команду, щоб перемогти вигаданий «темний культ»… який насправді існує.
Переклад з англійської. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: D. Konarev, Shvaigzam, Misha, vch_m, Y. Tymoshenko, Drakula, Valentyna B., Kirito Kun.
А також щира подяка Андрію С.
У мене є Patreon.
Сторінки у Facebook, Телеграм.
Розділ 3. Переслідування Кривавої Королеви! Частина 3
***
Клер бачила сон.
Вона пливла у безкрайньому білому просторі. Клер не бачила нікого. Тут була лише вона.
Єдине, що Клер чула, це звук власного серця.
– …Чуєш мене?
Клер здалося, що звідкись долинув голос. Вона поглянула вгору.
– Ти чуєш мій голос…?
Тепер вона була в цьому впевнена.
Коли Клер подивилася у напрямку голосу, то побачила жінку з довгим чорним волоссям. Її очі зустрілися з фіолетовими очима незнайомки.
– Хто ти…?
– Я тут, щоб допомогти тобі.
– Допомогти мені?
– Так, тобі, – фіолетові очі жінки пробіглися по тілу Клер.
– Га? Що це таке?
Світла шкіра Клер почала чорніти.
В минулому вона вже бачила подібні симптоми.
– Не може бути… «одержимість демоном»?
– Технічно це не зовсім так. Він давно вилікував тебе від того, що ви всі називаєте «одержимістю демоном». Зрештою він все знає.
– Стривай. Давно вилікував? І хто такий цей він…?
– Гадаю, ти його добре знаєш.
– Ні, не знаю. Про кого ти говориш?
Проте жінка з фіолетовими очима лише загадково усміхнулася на це.
– Твоє тіло скоро буде поглинуто, тому я дам тобі трохи сили.
– Зажди! Я досі не розумію, що відбувається!
– Вибач, але пояснення – це не моя сильна сторона.
– Будь ласка, просто скажи мені. Що відбувається з моїм тілом?!
– Хм, як би це простіше пояснити… На жаль, ти адаптуєшся і втрачаєш контроль у процесі.
– Вибач, але я не розумію.
– Повне пояснення займе надто багато часу, але, боюся, у нас нема такої розкоші, тому я постараюся говорити коротко.
– Так, будь ласка.
– Ти знайома з «еволюцією»? Колись дуже давно колега, з яким я ділила лабораторію, сказав мені, що люди пішли від мавп. Згідно з висунутою гіпотезою, людиноподібні мавпи протягом незліченої кількості років адаптовувалися до навколишнього середовища і це призвело до появи людей. Хоча це цікава ідея, але я не впевнена в тому, наскільки вона правдива.
– Е, гаразд… Це якось пов’язано з моєю ситуацією?
– Так. Інший дослідник сказав, що живі істоти не пристосовуються до свого середовища. Ця людина не заперечувала гіпотези, що люди походять від мавп. Серед мавп є розумніші і дурніші представники. Завдяки суворому природному середовищу вижило більше розумних людиноподібних мавп, які розмножувалися і збільшували свою кількість. З часом залишилися лише розумні представники, які через незліченну кількість років стали людьми.
– Гм, але хіба це не одне і теж? Крім того, чого ми взагалі про це говоримо?
– Вони абсолютно різні. Іншими словами, те, що людиноподібні мавпи пристосувалися до свого середовища, не означає, що вони адаптовувалися за власним бажанням.
– Е… так?
– Розумієш, річ у тому… ем, вибач, нагадай мені про що ми щойно говорили?
– Ти говорила про мене, правильно…? Принаймні я думаю, що це так.
– О так, я говорила про адаптацію.
– …Га?
– Якщо коротко, лише ті, хто адаптувався до навколишнього середовища, змогли вижити і поступово змінити свою форму. Той факт, що природа крові зараз розділена на дві частини, також є частиною адаптації. Первісна кров була настільки важким тягарем для тіла, що не залишила нащадків. Але оскільки кров була розділена на дві частини, розділилися і її властивості. Кров була розділена на дві частини з певної причини, тому зараз цим частинам не просто пристосуватися одна до одної. Але, на жаль, ти підходиш під умови і, що ще гірше, у тебе немає засобів, щоб їх контролювати. Ось чому кров вийшла з-під контролю і руйнує твоє тіло… О, ми майже вичерпали час.
– П-почекай, ця частина звучала як щось дуже важливе! Стрив… ой?!
Раптом Клер відчула гострий біль у руці. Коли вона поглянула на тильну сторону долоні, то побачила там складне магічне коло.
– Що ж, ця печатка навчить тебе, як контролювати це.
– О, мені стало краще.
Чорні плями зникли з тіла Клер.
– Ми вичерпали наш час, і справи там виглядають ой як недобре.
– Ти ж розумієш, що могла пропустити першу частину пояснення, так?
– Що ж, я позичу твоє тіло на деякий час. Я не зможу використовувати свою силу на повну, але…
Після цього постать жінки з фіолетовими очима зробилася туманною.
– Зажди! Як тебе звати?!
– Аврора…
– Аврора… Чому ти мені допомогла?
– Ти… його… – голос Аврори слабшав.
– Його?! Хто такий «він»?!
– Тінь…
Аврора не встигла закінчити і зникла.
– Що… Тінь…?
Завмерши на місці, прошепотіла ім’я Клер.
***
Мері тримала її на руках, коли Клер розплющила очі.
Тепер вони були красивого фіолетового кольору.
Клер раптом підвелася і в Мері, яка поглянула в ці фіолетові очі, перехопило подих.
– Клер, колір твоїх очей…
Це не єдине, що змінилося. Клер відчувалася дещо зрілішою, а її магічна сила також виглядала інакше.
Але найбільша різниця була в тому… що тепер її рани загоїлися.
Навколо колишньої великої рани в животі була розмазана кров, але темно-червона рідина почала відриватися, формуючись у великий сферичний згусток крові, що літав у повітрі.
Це було схоже на те, що робила Кривава Королева.
– А тепер подивимося, скільки може витримати тіло дівчини…
Голос Клер був тихим і спокійним, і навіть те, як вона говорила, звучало так, ніби це була зовсім інша людина.
– Ти справді Клер…?
У той момент, коли це питання зірвалося з губ Мері, червона куля Кривавої Королеви лопнула.
Бризки перетворилися на наконечники стріл, вони летіли так швидко і щільно, що інші могли лише у відчаї спостерігати за цим.
Присутні завмерли на місці, розпачливо спостерігаючи за хвилею кривавих стріл, не маючи сил щось зробити.
Усі… Крім неї.
– Вибач. Але я оригінал… – пробурмотіла Клер. Її кривава куля також лопнула.
Згусток крові розлетівся крихітними крапельками, що нагадували кривавий туман.
Він огорнув криваві стріли, що летіли до них.
– Га?
Мері були єдиною, хто видала якийсь звук. Проте всі присутні не могли повірити власним очам.
Криваві стріли раптом втратили силу – і попадали на підлогу.
– Досить просто перехопити контроль над кров’ю, що покинула тіло. Хоча, здається, я не змогла перехопити все…
Клер чарівно усміхнулася Кривавій Королеві, яка отримала кілька ран.
Вона використала кривавий туман, щоб взяти під контроль стріли і повернути їх власниці. Проте їй вдалося зробити це лише з кількома, решта лише безсило упало на підлогу.
Проте це був подвиг, який навряд чи могла зробити людина.
Здавалося, що вони спостерігали за битвою двох Кривавих Королев. Присутні втратили дар мови.
– Ну ж бо, стріли це не, чим можна вбити відьму, – Клер злизнула кров зі своїх губ, її язик став яскраво-червоним.
Кривава Королева зробила свій крок.
Її рани в мить загоїлися, а кривава сукня змінила форму.
З неї вирвалися криваві мацаки.
За одну мить вони, здавалося, заповнили все навколо.
– Так, уже краще… – пробурмотіла Клер, а з її тіла теж вирвалися криваві мацаки. Вони виглядали такими самими, як у Кривавої Королеви.
Червоні мацаки розросталися і ніби погрожували одне одному.
І тут раптово почався бій.
Гострі, як списи, наконечники полетіли назустріч ворогу.
Буря червоних мацаків, деякі виривалися з-під підлоги, інші летіли зі стелі, заповнила простір, атакуючи цих двох з усіх боків.
Мацаки врізалися один в одного, це було лише питання часу, коли деякі з них зможуть досягнути своєї мети.
Побачивши наближення кривавих мацаків, Клер підняла криваву косу, а Кривава Королева випустила багряні кігті.
Далі вони обидві рубали мацаки супротивниці.
Мацаки танцювали, звивалися, стикалися, рвали один одного, забарвлюючи простір у яскраво-червоний колір. Світло червоного місяця лилося з отвору у стелі, вихоплюючи й освітлюючи постаті двох прекрасних жінок.
Ця нелюдська битва йшла на такій швидкості, що за нею не можна було встежити оком.
Присутні були зачаровані цією вишуканою і запеклою битвою.
– Вони неймовірні…
– Яка битва…
Чи були вони рівними у силі? Ті, хто спостерігали за боєм, не могли дати відповіді.
Вони знали лише те, що жодна з суперниць ще не завдала вирішального удару.
Дикий танець червоних мацаків тривав уже деякий час, і Клер зітхнула.
– Здається, ми зайшли у глухий кут… Але, – вона подарувала Кривавій Королеві злу посмішку. – Ти достатньо вдихнула мого кривавого туману, га?
Щойно слова зірвалися з її вуст, як Кривава Королева гупнулася на одне коліно.
Вона блювала кров’ю, а з очей текли криваві сльози. З кожного отвору в тілі Кривавої Королеви текла кров.
– Ґхаа…
Уперше Прародителька застогнала від болю.
– Знаєш, слід було переконатися, що туман, який ти вдихаєш, під твоїм контролем.
Мацаки Клер потягнулися до Кривавої Королеви, що стояла на колінах.
Мацаки суперниці спробували чинити опір, але були розчавлені.
Стіна мацаків приховала Криваву Королеву від очей інших – бризнула велика кількість крові.
Від неї залишилася лише червона калюжа.
– Це далеко не моя повна сила, але, гадаю, цього достатньо.
Зріла поведінка, загадкова усмішка, нелюдські бойові здібності і фіолетові очі.
Клер, яка стояла там зі схрещеними руками, зовсім не схожа на дівчину, яку знала Мері.
– Клер, що з тобою сталося…?
Вона глянула на Мері і трохи стурбована усміхнулася. Це дечим нагадувало Клер.
Але наступної миті фіолетові очі наповнилися стривоженістю.
Густий туман заповнив все навколо і поволі збирався у форму людини.
– Що за жарти…?
– Не може бути. Вона ще жива…?
Лунали приголомшені голоси, але Мері у певному сенсі очікувала цього. Елізабет, яку вона знала, не так просто знищити.
Але нинішня Клер могла триматися на рівних із Кривавою Королевою.
Поки вона була тут, трагедія тисячолітньої давності не повториться.
Однак, коли неушкоджена Кривава Королева вийшла з червоного туману, тіло Клер нахилилося вперед.
Вона опустилася на одне коліно.
– Лишенько, це тіло досягнуло своєї межі…
Вираз її обличчя спотворився болем, а з кутика рота текла кров. Тіло Клер не здатне було більше витримувати нелюдську силу, яку вона використовувала.
Тепер Клер стояла на колінах, а Кривава Королева дивилася на неї згори вниз. Це була повна протилежність попередньої сцени.
– От лихо, ми не можемо тут відпочивати…
– Це погано…
– О, ні…
Очі Мері наповнилися сльозами.
Якщо Клер загине, то не буде нікого, хто зможе зупинити Елізабет.
Трагедія тисячолітньої давності повториться, і коли все закінчиться, її господиня знову впаде у відчай.
Мері не хотіла ще раз проходити через це.
– Клер! – Мері кинулася до неї.
– Ти…
– Клер, ти як?! Я… я виграю тобі трохи часу.
Мері вихопила меч, готова протистояти Кривавій Королеві.
– Все добре. Цього достатньо, – Клер потягнулася і зупинила її. – Я виконала своє завдання. Мені потрібно було лише виграти час, поки він не з’явиться…
На обличчі Клер з’явилася чарівна усмішка.
– Він…?
– Так. Він прийшов…
А потім перед ними опустилася чорна тінь.
– Мене звати Тінь. Я той, хто ховається у тіні і полює на тіні…
Коли Клер побачила його, вона знепритомніла з виразом полегшення на обличчі.
***
Смолисто-чорне пальто розвівалося за ним, коли він вихопив меч.
– Агов, ти маленький…!
– О небо! Ви…!
– …Пане Тінь!
Бета затремтіла від радості.
Її віра у володаря була абсолютною.
Відколи вони з іншими були юними і слабкими, він невтомно стояв перед ним, даючи відсіч злу. Бета росла, спостерігаючи за його спиною.
Навіть якщо опонентом була Кривава Королева, вона була впевнена, що з ним все буде добре.
Можливо, це було через відчуття безпеки, а, може, вона давно не бачила володаря, проте він здався Беті трохи більшим, ніж зазвичай.
Проте не всі почувалися так, як вона.
– Якого ти приперся тільки зараз?
– Пане Тінь, будьте обережним. Кривава Королева зовсім не схожа на інших.
Джаггернаут кинув на Тінь незадоволений погляд, а Юкіме – стурбований.
Як грубо! Бета пильно подивилася на цих двох.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥