Оригінальна назва (японською): 『陰の実力者になりたくて！』(Kage no Jitsuryokusha ni Naritakute!) The Eminence in the Shadow
Англійська назва: The Eminence in the Shadow
Інший варіант назви: Сходження в тіні. Я хочу стати сильною людиною за лаштунками! / Я хочу стати силою в тіні!
Автор: Daisuke Aizawa /逢沢 大介 (Aizawa Daisuke) / Айзава Дайске (Дайсуке)
Ілюстратор (дизайн персонажів): 東西 (Tōzai) / Тозай (Схід і Захід)
Рік початку видання: 2018
Кількість томів: наразі 6
Випуск: триває
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Він не хоче бути ні головним героєм, ні фінальним босом. Приховати свою силу та злитися з натовпом, а потім втрутитися за лаштунками, показуючи свої вміння. Він жадає бути «сірим кардиналом», або принаймні прикидатися ним.
Хлопчина, який тренувався заради сили, загинув у нещасному випадку та переродився в іншому світі.
Сід, потрапивши в ідеальні умови для втілення своєї мрій, починає збирати (жартома) команду, щоб перемогти вигаданий «темний культ»… який насправді існує.
Переклад з англійської. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: D. Konarev, Shvaigzam, Misha, vch_m, Y. Tymoshenko, Drakula, Valentyna B., Kirito Kun.
А також щира подяка Андрію С.
У мене є Patreon.
Сторінки у Facebook, Телеграм.
Розділ 3. Переслідування Кривавої Королеви! Частина 4
Тим часом атмосфера між Тінню і Кривавою Королевою стала напруженою.
Він підняв смолисто-чорний меч, а Прародителька вивільнила криваві мацаки.
Саме в цей момент Бета усвідомила.
Тиск, який випромінювала Кривава Королева, став ще сильнішим.
– Та вона монстр…
– О небо! То була не її повна сила…?
Схоже, Джаггернаут і Юкіме також це помітили. Сила Кривавої Королеви зросла після бою з Клер.
Її очі сяяли, як червоне коштовне каміння, а кривава сукня на тілі звивалася жвавіше і стала яскравішою.
Напруга між ними з Тінню досягнула апогею, коли криваві мацаки зіткнулися зі смолисто-чорним мечем.
Незліченна кількість мацаків атакувала Тінь, але його клинок у красивому русі здіймався у повітрі, ріжучи їх.
Червоне та чорне сходилися знову і знову, жахлива швидкість поєдинку залишала всіх присутніх далеко позаду.
Проте для цієї двійки це було ніщо інше, як перевірка і промацування.
Раптом тіло Кривавої Королеви затремтіло – і наступної миті вона з’явилася позаду Тіні.
Її червоні кігті були спрямовані прямо в його спину.
Однак тіло Тіні теж раптом затремтіло.
Удар кігтями пішов у молоко, а смолисто-чорний меч ззаду пронизав груди Кривавої Королеви.
Бульк.
Кривава Королева вибухнула зі звуком, що нагадував плескіт води, і через мить червоні стріли наповнили простір навколо.
Тінь змахнув чорним мечем, збиваючи їх, і Кривава Королева відступила, утворюючи між ними розрив.
Вони завмерли одне навпроти одного, ніби знову опинившись на початку бою.
– Він… б’ється на рівних з цим монстром?
– Йой! Яка неймовірна швидкість…
Битва була надто швидкою, щоб хтось із них міг її зрозуміти, але, попри це, всі були приголомшені. Серце Бети сповнилося радості.
Її володар показував себе у всій красі.
Водночас Бета відчувала дискомфорт, який не могла передати словами. Зараз володар чимось відрізнявся від себе звичайного…
Однак перш ніж вона зрозуміла у чому справа, Кривава Королева зробила свій крок.
Вона відділила два мацаки, і використала кров, що містилася в них, для створення своїх клонів.
– Будьте обережні! Ось чому королеву Елізабет називають найсильнішою Прародителькою: вона може створювати клонів зі своєї крові і здатна керувати ними за бажанням!
Одразу після того, як Мері закінчила говорити, три Криваві Королеви вистрілили мацаками у бік Тіні.
Смолисто-чорний меч розрізав усі їхні фінти.
Битва проходить так само, як і раніше.
Однак, на відміну від минулого разу, цього разу були три Криваві Королеви, що використовували мацаки для раптових атак.
Вони зненацька атакували Тінь зі спини, зверху і збоку.
Проте він вміло ухилився від несподіваної атаки трьох Кривавих Королев.
Його рухи були плавними і красивими, ніби він уже знав, як проходитиме атака. Здавалося, що це танець, який буде тривати вічно.
Проте що довше тривала битва, то сильніше зростав дискомфорт Бети.
У чому справа?
Чи було так, щоб володар, якого вона знала, колись так довго бився з суперником?
…Ні.
Щось було не так.
Володар чимось відрізнявся від себе звичайного.
Тривога раптом заповнила серце Бети.
Вона уважно стежить за битвою, намагаючись з’ясувати причину хвилювання.
Рій червоних моцаків атакував Тінь, а далі три Криваві Королеви накинулися на нього зі сліпих зон.
Спостерігаючи за тим, як процес повторювався, Бета нарешті усвідомила.
Тінь лише вміло блокував атаки, однак не переходив до контратаки.
Хай там який потужний захист, але ворога неможливо перемогти, якщо не атакувати у відповідь.
То чому Тінь не контратакував?
Він постійно блокував нескінчений натиск мацаків з усіх боків, а через несподівані атаки трьох Кривавих Королев Тінь постійно відставав.
Як це могло статися?
Причина була – ноги Тіні не рухалися.
Бета знала володаря, їй відомо, що він ухилявся від атаки ворога з мінімальною кількістю рухів і негайно переходив до контратаки.
Але зараз Тінь різав і блокував мечем мацаки. А раз він використовував зброю для блокування атаки, то постійно затримувався на один хід. Крім того, Криваві Королеви постійно атакували кігтями, тому він втрачав шанс на контратаку.
Чому?
Чому ви, володарю, не ухиляєтеся…?
Його ноги ніби приросли до підлоги, а рухи були скутими.
Те, як він бився, відмахуючись від мацаків і ніби перегороджуючи їм шлях, виглядало так, ніби володар захищав щось важливе.
– …А?!
І в цей момент вона нарешті зрозуміла.
Бета стояла позаду Тіні.
А за нею були поранені Номер 664 і Номер 665, Номер 666 намагалася захистити її, а також там лежала непритомна старша сестра володаря…
– О, о-о… – голос Бети тремтів.
Весь цей час володар прикривав їх.
Він бився, захищаючи їх усіх.
Тому він не ухилявся.
Сльози навернулися на очі Бети.
– Пане Тінь…
У цей момент рівновага бою була остаточно порушена.
Червоні мацаки врізалися в Тінь, і три Криваві Королеви кинулися слідом за ними.
Величезна сила відправила його в політ, тіло володаря врізалося у стіну і впало на підлогу.
– Па-пане Ті-і-і-і-і-і-і-і-і-і-інь!! – болісний крик Бети наповнив кімнату.
Не звертаючи уваги на те, як кричало від болю її тіло, вона майже повзла до обваленої стіни.
– Н-ні… пане Тінь… Пане Тінь… Пане Тінь!
Цього б не сталося, якби вони не тягнули його вниз.
Бета проклинала себе за слабкість.
Ненавиділа себе за те, що не могла навіть встати.
Сльози невпинно текли з очей Бети, поки вона повзла до обваленої стіни, залишаючи на підлозі кривавий слід.
– Пане Тінь! Пане Тінь!!
Саме в той момент, коли Бета простягнула руку до обвалу, звідти полилася синьо-блакитна магічна сила.
– Щ…?!
– Що це…?!
Його сила була настільки неперевершена, що тремтіло повітря, а уламки піднялися і закружляли над підлогою. Червоне світло місяця було пофарбоване синьо-фіолетовою магією.
Потім з іншого боку стіни з’явився Тінь, огорнутий колосальною магічною силою.
– Пане Тінь!!
Її володар повернувся до звичного себе.
Бета більше не відчувала ніякого дискомфорту.
Вона бачила свого володаря, охопленого прекрасною синьо-фіолетовою магією.
Хоча він здавався трохи меншим, але його переповнювала сила.
Він влив синьо-фіолетову магію в меч і знову виступив проти Кривавої Королеви.
– Схоже, слід стати трохи серйознішим…
Серце Бети забилося сильніше, коли вона почула цей голос, який ніби лунав із глибин безодні.
Більше не потрібно хвилюватися.
Їй майже стало шкода Криваву Королеву, тепер її володар більше не стримуватиметься.
– О, пане Тінь, слава… Га?
Краєм ока Бета помітила блиск, вона поглянула за обвалену стіну.
Чомусь там була розкидана велика кількість золотих монет. Бета схилила голову набік.
Чому вони тут…? Та байдуже.
Раз з її володарем усе добре, то в порівняні з цим все інше було дрібницями.
– Пане Тінь! Ви можете це зробити-и-и-и-и!!
І далі, з підбадьорливим криком Бети як сигналом, битва відновилася.
Навколо Тіні вирувала синьо-фіолетова магія.
– Прокляття! Він нарівні з Кривавою Королевою… Ні, навіть сильніший…
– Воістину. Жодна людина не може володіти такою магією…
Цок-цок, взуття Тіні цокало об підлогу, поки він безтурботно наближався до Кривавої Королеви. Але супротивниця не збиралася терпіти таку зарозумілість.
Величезна кількість кривавих мацаків в мить оточила Тінь й атакувала його.
Він заблокував їх мечем.
А потім спокійно зробив кроку уперед. Цок.
– Що…?!
– Що він…?!
Усі присутні зрозуміли наскільки жахливими могли бути його кроки.
Тінь більше навіть не використовував меч.
Рій мацаків протік повз нього, ніби вони намагалися уникнути контакту з ним.
Це один крок.
Цок.
Рух був таким же безтурботним, як і раніше.
Мацаки Кривавої Королеви, здавалося, розрізали небо, немов виконуючи магічний трюк.
Тінь повністю бачив траєкторію їхніх рухів.
Він ухилявся від них, роблячи так мало рухів, як тільки можна, скорочуючи розрив крок за кроком. Ніби говорячи, що мацаки навіть не варті його уваги.
Навіть коли Кривава Королева з’явилася за його спиною, Тінь ухилився від неї, ніби вже передбачив її удар, і пішов далі.
Він не контратакував.
Знав, що в цьому не було потреби.
Він ігнорував їх і продовжив іти.
Тінь дивився лише на справжню Криваву Королеву.
– Він здатен ухилятися від її атак і просто йти далі…?!
– Мінімум рухів…! Це взагалі можливо…? – Юкіме задихнулася.
Він досягнув ідеалу.
Досконалі рухи. Ті, які кожен уявляв. Ті, про які всі мріяли. Він досягнув вершини бойової майстерності.
– То ось це справжній Тінь…
– А, може, він і є справжній монстр…!
Цок. Цок. Цок. Цокання взуття Тіні гучною луною розходилося по кімнаті.
Нарешті він зупинився.
Водночас з ним зупинилися і криваві мацаки.
Він був так близько, що міг простягнути руку і доторкнутися до неї.
Якийсь час прекрасна Кривава Королева і чорний, як смола, Тінь дивилися одне на одного.
За її спиною – багряний місяць. А він – огорнутий синьо-фіолетовою магією.
Все завмерло, навколо запала тиша, ніби бурхлива битва була лише ілюзією.
Але, попри цілковиту тишу, здавалося, що вони про щось говорили.
– Ти прагнеш смерті…? – низький голос Тіні звучав так, ніби лунав із глибини безодні. – Гаразд…
Величезна кількість магії почала збиратися у чорному, як смола, мечі.
Синьо-фіолетова магія звивалася, набувши форми спіралі.
Кривава Королева також тримала напоготові червоні кігті.
Але чому…? Чому ці страшні багряні кігті тепер, здавалося, були сповненими смутку…?
– …Заждіть!!
Це підштовхнуло Мері стрибнути вперед.
– Будь ласка, зачекайте!
Вона кинулася до них.
Вони могли почати спочатку. Мері була впевнена в цьому.
Ось чому потрібно…!
– Королево Елізабет!
Вона відчайдушно простягнула руку.
Але… кривавий мацак відштовхнув Мері.
– Я…
Лунав безжалісний голос Тіні.
– Королево Елізабет!! – закричала Мері.
Елізабет кинула на неї короткий погляд.
Червоні очі лагідно поглянули на Мері.
– Атомний Вибух Відновлення.
Далі червоні кігті і чорний меч зіткнулися – і синьо-фіолетова магія поглинула світ навколо.
***
– У-ух….
Схоже, вона знепритомніла на деякий час.
Коли Бета розплющила очі, то навколо була тиха ніч, яку освітив червоний місяць.
Усі інші були непритомними. Виходило, вона отямилася першою.
Володаря ніде не було видно.
Ймовірно, він уже прямував до наступного бою. Він був таким зайнятим… і таким добрим.
– Дякую, пане Тінь…
Бета пообіцяла, що ніколи не забуде того, як він ризикував власним життям, щоб захистити її та інших.
Помітивши, що всі рани на тілі загоїлися, вона усміхнулася.
Бета перевела погляд на Номер 664, Номер 665 і Номер 666 – їхні рани також зникли.
Природно, ні на сестрі володаря, ні на Мері не залишилося жодної подряпини.
– Як і очікувалося від пана Тіні, ніщо не оминає його уваги. Схоже, гіпотеза Ети була правильною…
Бета зібрала кров Кривавої Королеви у флакон.
Потім вона зосередилася на власній крові, що розлилася на слизовому костюмі, і… примусила її ширяти в повітрі.
– Здібності вампіра, га…? Гадаю, якщо потренуватися, це буде корисним. Хаа… Закладаюся, що Ета використає мене як лабораторного щура… Хей!
Бета бризнула кров’ю, що літала у повітрі, і пішла будити своїх підлеглих.
– Ой…
– Що!?
– Де я?
– Як довго ви плануєте спати? Час повертатися.
Номери хутко скочили на ноги.
– Бляха… – застогнав Джаггернаут. – Що сталося?
– І справді, що…?
Схоже, обидва володарі Беззаконного міста також прийшли до тями.
Вони озирнулися навколо і приголомшено завмерли.
– Секунду, усе це зробив Тінь…?
– Він один захистив нас усіх…
Багряна Вежа була знищена. Вони всі дивилися в небо, ніби намагаючись випалити його присутність у власних очах…
– Гаразд, ходімо, – сказала Бета і розвернулася.
– Ух…
– А-а…!
У цю мить позаду неї прийшли до тями Клер і Мері.
Бета озирнулася назад і побачила, як Мері допомогла комусь піднятися з-під уламків.
Це була красива дівчина з багряним волоссям.
– Сподіваюся, цього разу ви зможете знайти його… Ваше Сховище…
Лагідно усміхнувшись, Бета зникла в темряві ночі.
***
Я позіхнув, дивлячись на розкішну лаковану чорну карету, осяяну ранковим сонцем.
Вікна екіпажу закриті щільними шторами, тому я не бачив, що всередині, але був упевнений, що моя сестра зі сльозами на очах прощалася зі своєю подругою-вампіркою.
Осіннє повітря було чистим і приємним.
Багато чого трапилося, але справжня подія з вампіром Прародителем закінчилася.
Мені було важко через деякі несподівані проблеми на шляху, але в кінці я зміг показати грандіозний фінал. Чудово, коли все закінчується добре, правильно?
Однак мені не вдалося врятувати всі золоті монети. В якийсь момент я мав цілих три тисячі золотих монет, і це було чудово, але через низку різноманітних обставин у мене зрештою залишилося тільки 500.
П’ятсот золотих монет, або 50 мільйонів зені. Цього не вистачить на все життя.
Але після деяких роздумів, я вирішив, що, можливо, це добре.
Все-таки Беззаконне місто продовжувало стояти, і тут було ще дві вежі.
Якщо в мене колись виникне потреба у грошах, я можу повернутися сюди. Так, у певному сенсі Беззаконне місто стало моєю скарбничкою.
Через деякий час двері карети відчинилися і з’явилася Клер.
До речі, раз розмова зайшла про мою сестру, у неї відбувся великий розвиток.
Це сталося вчора ввечері в таверні, де ми зупинилися.
Я вирішив зайти до неї, щоб попросити вибачення за те, що пішов гуляти Беззаконим містом без дозволу.
Коли я відчинив двері, то побачив дещо.
На руці Клер було намальоване круте магічне коло, в той момент, коли я зазирнув, вона обмотувала долоню бинтом, щоб приховати його.
І навіть більше, сестра бурмотіла:
– Права рука тремтить… У мені прокинулася особлива сила…
Нічого не сказавши, я тихенько зачинив двері.
Вона мала комбо з трьох елементів: магічне коло, пов’язку й особливу силу.
Так, схоже, моя сестра нарешті досягнула цього віку…
Клер вийшла з чорної карети і наблизилася до мене з трохи сумною усмішкою на обличчі.
Я заговорив настільки нормально, наскільки міг.
– Уже все?
– Так, ходімо.
Ми почали відходити.
Аж раптом…
– Сіде…
Вона обійняла мене зі спини.
– …Що сталося?
– Нічого… Ні, є дещо… Розумієш, справа в тому…
Ось воно…!
– В мені спить особлива сила…
Вона зробила велику сцену зізнання.
Я не мав заперечувати їй. Діти починають бунтувати, коли їм недбало заперечували.
– Я знаю. Я завжди думав, що ти особлива, сестро.
– Я знала, що ти мені повіриш… – вона стиснула мене міцніше. – Я маю розгадати таємницю цієї сили. І таємниці навколо нього…
– Так, не хвилюйся, я впевнений, що ти чудово впораєшся. Я підтримую тебе, незалежно від того, яким шляхом ти підеш, Клер.
– Сіде… Ти чув про Тінь?
– О так, він був просто неймовірним на фестивалі Бушін. А що, Тінь щось зробив?
– …Ні, нічого, – Клер міцно обіймала мене.
Ймовірно, відтепер на сестру чекали різні складнощі. Вона буде боротися і страждати, їй доведеться зустрітися з жорстокою і крижаною реальністю. Але якщо її права рука «тремтіла», то цього не можна було уникнути. Все-таки це була частина дорослішання.
Хай яким вона зрештою піде шляхом, я буду поважати її вибір. Зрештою дорога, якою вона ішла, – це та дорога, яку колись пройшов я…
Раптом я відчув погляд на спині й злегка обернувся.
Перед лакованою чорною каретою стояла дівчина з великою чорною парасолькою.
Я не бачив її обличчя, бо воно ховалося за парасолькою, але її гарне багряне волосся розвівалося на осінньому вітерці.
Вона низько вклонилася.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥