Оригінальна назва (японською): 『陰の実力者になりたくて！』(Kage no Jitsuryokusha ni Naritakute!) The Eminence in the Shadow
Англійська назва: The Eminence in the Shadow
Інший варіант назви: Сходження в тіні. Я хочу стати сильною людиною за лаштунками! / Я хочу стати силою в тіні!
Автор: Daisuke Aizawa /逢沢 大介 (Aizawa Daisuke) / Айзава Дайске (Дайсуке)
Ілюстратор (дизайн персонажів): 東西 (Tōzai) / Тозай (Схід і Захід)
Рік початку видання: 2018
Кількість томів: наразі 6
Випуск: триває
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Він не хоче бути ні головним героєм, ні фінальним босом. Приховати свою силу та злитися з натовпом, а потім втрутитися за лаштунками, показуючи свої вміння. Він жадає бути «сірим кардиналом», або принаймні прикидатися ним.
Хлопчина, який тренувався заради сили, загинув у нещасному випадку та переродився в іншому світі.
Сід, потрапивши в ідеальні умови для втілення своєї мрій, починає збирати (жартома) команду, щоб перемогти вигаданий «темний культ»… який насправді існує.
Переклад з англійської. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: D. Konarev, Shvaigzam, Misha, vch_m, Y. Tymoshenko, Drakula, Valentyna B., Kirito Kun.
А також щира подяка Андрію С.
У мене є Patreon.
Сторінки у Facebook, Телеграм.
Розділ 4. Я все зруйную і почну з початку! Частина 2
– Не буду відмовлятися.
Коли Юкіме наповнювала келих вином, то постаралася продемонструвати велике декольте.
Так, мені це подобається. Вся оця атмосфера «сексуальної співучасниці темної організації» навколо неї.
Я вдав, що насолоджуюся ароматом, а потім зробив ковток вина. До речі, я взагалі не розбився ні в ароматові, ні у смаку вина.
– Мені це вигідно. Ось і все…
– Йой, лишенько! Відносини побудовані виключно заради прибутку? Це дуже сумно, чи не так?
– Ти нічим не відрізняєшся, хіба ні?
– Мені справді цікаво… Перевіримо? – Юкіме облизала пухкі губи і спокусливо усміхнулася.
– Ти марнуєш мій час.
– Що ж, тоді іншим разом…
Юкіме поправила велике декольте, після чого зробила ковток вина. Її губи залишили на склі яскраво-червоний слід.
– Днями Об’єднання Торгових Палат провело зустріч. Цього разу вони зібралися для того, щоб показати себе і підтвердити спільну місію, деталі плану вони залишили на інший день. На жаль, судячи з усього, вони вирішили користуватися досить вульгарними методами. Компанія Міґоші може впасти раніше, ніж очікувалося.
– …Он як.
– Проте наш план залишається незмінним. Ми зачекаємо, поки компанія Міґоші й Об’єднання Торгових Палат будуть нищити одне одного, підготуємося, і коли з’явиться можливість…
– …отримаємо все.
Як і очікувалося, Альфа з іншими зайшли надто далеко.
Все виглядало так, ніби їхня доля була вирішена вже в той момент, коли вони задумали виступити проти Об’єднання Торгових Палат.
Так говорила Юкіме, і з нею погоджувалися старигані, які тримали магазини в торговому районі.
Що ж, це мало сенс.
Якісь дітлахи, що займалися бізнесом лише кілька років, не мали вступати в боротьбу зі старими компаніями, що мали багаторічний досвід та історію. Так говорив здоровий глузд.
У мене був лише один спосіб їх врятувати.
Знищити і почати все з початку.
Компанія Міґоші надто виділялася, тому привертала увагу багатьох людей. На жаль, в мене не було іншого вибору, як натиснути на кнопку скидання.
Об’єднання Торгових Палат знищить Міґоші.
Однак ми з Юкіме будемо діяти за лаштунками, щоб розгромити Об’єднання Торгових Палат, після чого ми розділимо їхні активи і створимо абсолютно новий ринок.
Тоді я засную нову компанію і найму Альфу з іншими, щоб керувати нею.
Іншими словами, компанія Міґоші відродиться під іншою назвою.
– Джоне, нам потрібно, щоб ви трохи попрацювали заради цього. Тільки будьте обережні, – попередила Юкіме.
– Обережним…?
Обличчя Юкіме спохмурніло і вона піднялася на ноги. Лисиця-Демон повернулася до мене спиною, розв’язуючи обі кімоно.
Шууурх… Кімоно упало на підлогу, і вогонь у каміні освітив оголене тіло.
Її спина… мала жахливе запалення.
– Чоловік, який зробив це зі мною, Ґеттан Меч Диявола, працює на Об’єднання Торгових Палат.
Сказала Юкіме, кивнувши на мене погляд через плече.
– Ґеттан мій. Я прикінчу його власними руками…
Похмурий голос Юкіме змішався з потріскуванням вогню.
Потім вона раптом засміялася.
– Хі-хі, перейдемо до наших тіньових справ?
Коли Юкіме одягала кімоно, з’явилися Нацу і Кана, найближчі помічниці, щоб зав’язати обі.
Я випив решту вина і тихо встав.
***
Був вихідний. Я проводив час з Хьоро і Яґою. Минуло багато часу відтоді, коли ми, троє мобів, ходили разом по магазинах.
Я не мав бажання купувати щось особливе, тому наповнив кошик необхідними повсякденними речами та поніс їх до каси.
– Загалом 5 тисяч зені. Чи підходять паперові купюри як решта?
– А, так.
Обов’язкове правило для моба: додавати «А» перед відповіддю.
Схоже, останнім часом люди почали використовувати паперові гроші. Королівство Мідґар для розрахунків використовувала монети, але у столиці паперові гроші набули широкого поширення.
Хоча їх називали купюрами, але це були не зовсім гроші. Швидше, це був ваучер, який можна було обміняти на реальні гроші.
Тому було багато магазинів, які не приймали їх, і немало людей, які їм не довіряли. Це було правилом ввічливості, питати, чи хотів клієнт отримати купюру.
Заплативши і забравши решту, я вийшов з магазину і мимохідь поглянув на паперові гроші.
– Га…?
Я побачив купюру в 1000 зені, але чому вона виглядала інакше?
Помітивши, що я раптом зупинився, Яґа заговорив до мене:
– Що сталося, Сіде?
– Тисяча зені завжди так виглядала?
– Про що ти? Це щойно випущені купюри Об’єднання Торгових Палат. Хіба ти не знаєш, чому ми сьогодні пішли за покупками?
– Про що ти говориш?
– Сьогодні великий розпродаж на честь випуску нових купюр Об’єднання Торгових Палат, пам’ятаєш?
– О, так. Точно, саме так.
Це так, еге?
– Ну ж бо, Сіде, включайся у гру.
Я зрозумів. Вони проводили акцію, щоб спонукати людей використовувати їхні недавно випущені купюри.
Хм? Секунду.
Якщо Об’єднання Торгових Палат лише випустило свої купюри, то звідки взялися паперові гроші, якими ми користувалися раніше?
Мені раптом стало цікаво, тому я полізу гаманець і дістав одну зі старих купюр, щоб подивитися ближче… і дізнався шокуючий факт!
– Якого чорта?!
Я не стримався і вигукнув.
– Га? Що сталося, Сіде?!
– Агов, Сіде, у чому справа?
– Якого чорта тут написано «Банк Міґоші»?
На краю банкноти номіналом у 1000 зені було чітко написано «Банк Міґоші».
Що, в біса, таке «Банк Міґоші»?!
Не може бути, невже Альфа разом з іншими заснувала банк?!
– Бо це квитанція на депозит від банку Міґоші, ну.
– Банк Міґоші першим почав виготовляти паперові гроші, пам’ятаєш? Якщо використовувати їх у магазинах компанії Міґоші, то можна отримати безплатні подарунки, знижки і всяке таке.
– А, тепер, коли я подумав про це…
На початку магазини компанії Міґоші були єдиними, де можна було витратити паперові гроші. Мені завжди здавалася дивною ця ситуація, як і той факт, що вони давали знижки за це, але тепер я зрозумів, у чому була справа.
Отже, вони заснували банк і тримали це в таємниці від мене, га?
У таємниці?
О, тепер, коли я про це подумав, то пригадав що ми якось говорили про це…
Ця розмова сталася кілька років тому, тоді вони всі хвалили мене і говорили «Пане Тінь, ви такий розумний!», тому я захопився і почав розповідати про різні речі. Здається, тоді я навіть згадав про банки і створення кредитів.
Я поділився з ними знаннями, які підчерпнув з двогодинного документального фільму NHK про кредити, який дивився у попередньому житті.
Однак десь на половині розповіді їхні погляди почали мене лякати, крім того, мої знання були досить уривчастими, тож я скоротив пояснення, сказавши, що далі вони мали розібратися самі. Гадаю, після цього вони почали говорити про відкриття власного банку в майбутньому.
О, то вони були абсолютно серйозними?
Невже в їхніх словниках не існувало слова «стриманість»?
Що ж, не було нічого дивного в тому, що інші компанії сформували альянс, який виступив проти Міґоші.
– То ось чому Об’єднання Торгових Палат також почало випуск паперових грошей…?
Бо банк Міґоші був би єдиним переможцем, тож у них не було особливого вибору.
Тепер поставало лише одне питання: наскільки добре Об’єднання Торгових Палат розуміло небезпеки створення паперових грошей?
Схоже, настав час використати знання, які я здобув завдяки двогодинному документальному кіно від каналу NHK.
– Хе-хе-хе… Питання в тому, наскільки добре вони… розуміють небезпеки…? Хе-хе-хе…
– Про що він там говорить?
– Упевнений, справа у стресі. Не можу уявити, щоб у його житті все складалося добре.
Коли я порівнював просту, але деталізовану купюру банку Міґоші з яскравою, але недбалою купюрою Об’єднання Торгових Палат, то дещо помітив.
О, хвилинку, це…?
Купюра банку Міґоші мала серійний номер і водяний знак.
Паперові гроші, випущенні Об’єднанням Торгових Палат, також мали серійний номер, але водяні знаки були відсутні. Крім того, їх дизайн не був дуже детальним.
Якщо хтось почне виготовляти підробки, то зможе швидко розбагатіти, еге?
Однак у мене не було необхідних засобів, щоб зайнятися цим самостійно.
Проте у мене був надійний спільник, який діяв по той бік закону.
О, я міг тут дещо зробити. Я справді міг тут дещо зробити.
– Хьоро, Яґо, я скоро матиму все…
– Про що ти, га…?
– Сіде, ти вдарився головою?
Настав час моєму мозку попрацювати!
Двогодинний документальний фільме NHK, я розраховую на тебе!!
***
Юкіме спостерігала за вогнем у каміні, потягуючи вино. Раптом звідкілясь подув вітерець.
Обернувшись, вона побачила, що вікно позаду відчинене. Далі до її вух долетів звук, схожий на постукування пальцем по металу.
– Пане Джон, це ви…?
У відповідь на її запитання з темряви з’явився чоловік у костюмі.
У нього пропорційна фігура, біла маска на обличчі і безстрашна усмішка на губах.
Він сів навпроти Юкіме і грався з золотою монеткою, підкидаючи її в повітря.
– Коли цю золоту монету можна подвоїти, а потім потроїти і так до не скінченності – виникає довіра, побудована на ілюзорній силі, яка називається «кредит»…
Його голос був низький і чистим.
Юкіме здогадалася, що він говорив про купюри, які нещодавно увійшли в обіг.
– Ті папірці, які люди вважають грошима, технічно не є грошима. Насправді це банківські депозитні квитанції, ваучери, які можна обміняти на золоті монети, що зберігаються в банку. Однак коли банк Міґоші представив свої депозитні квитанції, то надав їм силу для проведення розрахунків, іншими словами, вони зробили так, щоб їх можна використовувати для купівлі-продажу. У столиці цілком можливо обміняти депозитну квитанцію номіналом у 10 тисяч зені на товари вартістю 10 тисяч зені. Будь-хто може потім віднести цю квитанцію до банку Міґоші і перетворити їх на монети. У результаті люди почали вірити, що ці папірці мають таку ж цінність, як і справжні гроші…
Він поклав на стіл два аркуші паперу. Один аркуш був купюрою банку Міґоші, а інший – купюрою Об’єднання Торгових Палат.
– Але чи це справді так? Припустимо, що хтось поклав 10 тисяч зені в банк Міґоші. Власник отримав купюру та йде витрачати гроші для щоденних покупок. Але тут відбувається дещо дивне: є 10 тисяч зені у банку і 10 тисяч, які знаходяться на ринку. Ми почали з однієї монети у 10 зені, але вони раптом перетворилися на 20 тисяч зені.
Юкіме вважала, що це було великим досягненням банку Міґоші: вони переконали людей, що депозитні квитанції мали таку ж саму цінність, що і справжні гроші.
Завдяки цьому можна було збільшувати вартість однієї монети незліченну кількість разів.
– Отже, якщо банк зробив усе, щоб початкові 10 тисяч зені, безпечно лежали у сховищі, то проблем не має виникнути. Навіть якщо фактично кількість грошей у системі подвоїлася, на ринку сума залишається все такою ж, тобто 10 тисяч зені. Іншими словами, не виникає жодних суперечностей. Однак банк Міґоші використовує ці 10 тисяч зені у власному сховищі, як заставу, щоб випустити ще одну купюру і надати її в борг.
Мало хто забирав гроші з банків, особливо коли паперові гроші такі зручні. Зрештою ніхто не хотів носити з собою важкі золоті монети.
Обі (яп. 帯, おび) — японський пояс, яким підперізують традиційний одяг. Виготовляється з конопель, бавовни або шовку. Має різну текстуру, забарвлення і візерунки. З середини 17 століття чоловічі обі виготовляються менш яскравими і оздобленими ніж жіночі.
NHK / The Japan Broadcasting Corporation (Japanese: 日本放送協会, Hepburn: Nippon Hōsō Kyōkai), also known by its romanized initialism NHK, is a Japanese public broadcaster. It is a statutory corporation funded by viewers’ payments of a television license fee.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥