Оригінальна назва (японською): 『陰の実力者になりたくて！』(Kage no Jitsuryokusha ni Naritakute!) The Eminence in the Shadow
Англійська назва: The Eminence in the Shadow
Інший варіант назви: Сходження в тіні. Я хочу стати сильною людиною за лаштунками! / Я хочу стати силою в тіні!
Автор: Daisuke Aizawa /逢沢 大介 (Aizawa Daisuke) / Айзава Дайске (Дайсуке)
Ілюстратор (дизайн персонажів): 東西 (Tōzai) / Тозай (Схід і Захід)
Рік початку видання: 2018
Кількість томів: наразі 6
Випуск: триває
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Він не хоче бути ні головним героєм, ні фінальним босом. Приховати свою силу та злитися з натовпом, а потім втрутитися за лаштунками, показуючи свої вміння. Він жадає бути «сірим кардиналом», або принаймні прикидатися ним.
Хлопчина, який тренувався заради сили, загинув у нещасному випадку та переродився в іншому світі.
Сід, потрапивши в ідеальні умови для втілення своєї мрій, починає збирати (жартома) команду, щоб перемогти вигаданий «темний культ»… який насправді існує.
Переклад з англійської. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: D. Konarev, Shvaigzam, Misha, vch_m, Y. Tymoshenko, Drakula, Valentyna B., Kirito Kun.
А також щира подяка Андрію С.
У мене є Patreon.
Сторінки у Facebook, Телеграм.
Розділ 4. Я все зруйную і почну з початку! Частина 3
Крім того, бурхлива економіка столиці королівства сприяла процвітанню банку Міґоші.
Було багато людей, які хотіли позичити гроші, щоб почати власний бізнес, тому купюри банку Міґоші набирали популярність швидше, ніж їх друкували.
– Десять тисяч зені у сховищі зростають до нескінченості, поширюючись по столиці королівства і створюючи безпрецедентний економічний бум, завдяки чому банк Міґоші отримує непогані відсотки. Це сила кредиту, побудована на довірі…
Сила кредиту, побудована на довірі… Саме так все і було.
Керівника банку Міґоші цілком можна вважати найбільшим шахраєм, якого коли-небудь бачив світ.
Юкіме не знала, хто саме був настільки сміливим і хитрим, щоб придумати цю схему, але вона б задоволенням поговорила з цією особою, якби мала таку можливість.
– Але чи справді ці папірці такі цінні, як думають люди?
Якби широкі верстви населення почули розповідь Джона, то були б шоковані.
Звичайно, це, швидше за все, добре відомий факт для керівників Об’єднання Торгових Палат.
Зрештою вони уважно стежать за кожним кроком компанії Міґоші.
Не дивно, що Джон також міг це зрозуміти, але для чого він розповідав усе це? Юкіме не могла цього зрозуміти.
– Ось дві купюри. Одна від Міґоші, інша від Об’єднання. Коли дивишся на них, що ти помічаєш…?
– О, хіба тут є на що звертати увагу…?
Юкіме, чиї очі були схожими на прозору воду, порівняла купюри. Звичайно, дизайни різні, але вона сумнівалася, що він натякав саме на це.
А раз так…
– На одній є водяний знак, а на іншій – ні?
– Саме так. Крім того, дизайн Об’єднання доволі простий. Ти знаєш, що це означає…?
– Можна легко зробити фальшиві купюри, але…
– Правильно. Ми могли б цим скористатися.
– О, так… – Юкіме нахилила голову набік.
Ідея з виготовленням фальшивок могла прийти навіть у голову дитини.
Ясна річ, Юкіме думала про це й Об’єднання також взяло до уваги подібну можливість.
– Пане Джоне, купюри Об’єднання Торгових Палат наразі циркулюють лише у столиці. Якщо почнуть з’являтися фальшивки, буде досить легко знайти, звідки вони взялися.
Джон раптом завмер на місці.
– Якщо робити це в невеликих масштабах, то вас, можливо, не спіймають, але це принесе лише незначну вигоду. Однак тих, хто організує щось велике, швидко спіймають.
Зараз, поки купюри використовували на обмеженій території, фальшивки легко виявити і так само просто можна буде відстежити джерело походження.
Іншими словами, якщо зайнятися масштабним виготовленням фальшивих купюр, то вони б лише нажили собі проблем. Хоча невеликі схеми не несли подібних ризиків, Юкіме сумнівалася, що знайдуться такі дурні, що захочуть сваритися з Об’єднанням.
Важливішим було те, що так би вони залишили компанію Міґоші без контролю.
Такими темпами компанія Міґоші могла монополізувати як банківські операції, так і комерцію.
– Хм… пане Джоне…?
Його плечі опустилися.
Він нагадував дитину, яка запросила друзів на пошуки скарбів і була пригнічена, отримавши логічну відповідь, що скарбів не існувало.
Чи справді у нього був серйозний намір виготовляти фальшивки?
Юкіме посміхнулася. У нього також була і несподівано мила сторона.
Однак наступної миті вона відчула тиск.
Плечі Джона були все ще опущеними, але він нього хвилями йшла сира сила.
– Що…?!
– Це… те, що ти насправді думаєш…?
Голос Джона прозвучав так, ніби йшов з безодні.
Що це за скажена сила?
Це навіть була не магія, а сила волі, що отримала форму…
Здавалося, ніби він говорив, що судження Юкіме було неправильним.
Джон випробовував її. Щоб побачити, чи достойна Юкіме бути партнером…!
Але все-таки… Що вона пропустила?
Юкіме задумалася над їхньою розмовою.
І потім дещо зрозуміла.
– А…
У випадку появи великої кількості фальшивих купюр довіра до Об’єднання негайно б упала.
Люди, в яких виникли підозри щодо купюр Об’єднання Торгових Палат, почали б обмінювати їх на справжні монети.
Однак Об’єднання для створення кредиту випустило набагато більше купюр, ніж насправді мали монет, тому вони не зможуть повністю покрити обмін.
Купюри Об’єднання Торгових Палат перетворяться на папірці.
Іншими словами…
– Ви хочете, щоб ми створили величезну кількість підробок і навмисно спровокували кредитну кризу?!
Що менше часу займе банкрутство Об’єднання, то нижчі ризики бути розкритими.
Крім того, Юкіме мала доступ до ідеального місця – Беззаконного Міста.
Якщо поширювати підробки через Беззаконне місто, знадобиться набагато більше часу, щоб відстежити джерело.
Поки Об’єднання Торгових Палат дізнається правду, буде вже надто пізно.
Лише подумати, що Джон продумав усе це.
Юкіме нарешті зрозуміла, чому раніше він опустив плечі.
Джон розчарувався в ній.
Він розчарувався в Юкіме, яка не усвідомила справжнього значення фальшивих грошей. Це була перевірка.
Він точно не пропонував робити підробки з пустої примхи.
Це було продумане рішення. Він нічого не залишав на волю випадку.
Раніше Джон сказав:
– Але чи справді ці папірці такі цінні, як думають люди?
Ці слова були натяком на можливість кредитної кризи.
– Все, що нам потрібно зробити, це довести їх до банкрутства раніше, ніж вони нас знайдуть… Який зухвалий план!
Лише подумати, що виготовлення підробок мало такий глибокий сенс…
Усе, що він сказав, передвіщало це.
Від його неймовірної винахідливості на спині Юкіме виступив холодний піт.
Але це був ще не кінець.
– Це… те, що ти насправді думаєш…?
– Щ…?!
Аура, яку випромінював Джон, посилилася.
Вона ще чогось не помітила?!
Юкіме відчайдушно ворушила мізками, але не знайшла відповіді.
Очі Джона уважно дивилися на неї з-під маски, вивчаючи.
Це погано! Погано! Дуже погано…!
– …Так, – тихо пробурмотіла Юкіме й опустила погляд.
Цей план був довершений, жодних прогалин. Юкіме не мала іншої відповіді, ніж ця…
Нарікаючи на власну некомпетентність, вона чекала засудження.
Але… тиск Джона розсіявся.
– …І це правильно.
– Га…?
Ц-це був трюк!
Якби Юкіме піддалася тиску і випалила щось навмання, він би без вагань засудив її.
Чесне визнання було правильною відповіддю.
Останнє, що він перевіряв, це щирість Юкіме.
Усвідомивши це, вона відчула слабкість в колінах і відкинулася на спинку дивана.
– Отже, підробки. Це набагато ґрунтовніший план, ніж мій початковий. Я займуся виробництвом і розповсюдженням. Як тільки фальшивки поширяться, Об’єднання почне розслідування. Пане Джон, я вірю, що ви подбаєте про те, щоб у них нічого не вийшло.
– Я цим займусь.
– Чудово. Деталі ми зможемо обговорити іншим разом.
– …Добре, – сказав Джон і підкинув золоту монетку.
Вона, обертаючись, упала і при приземленні видала дзвінкий звук.
Коли монета упала, Джона вже не було. По кімнаті пройшовся лише прохолодний нічний вітерець.
Монета, що впала, покотилася по підлозі й зупинилася біля ніг Юкіме. Вона взяла її і повторила його дії.
– Джон Сміт… якого колись називали Тінь…
Яка неймовірна винахідливість.
Яка видатна твердість.
Яка приголомшлива сила.
– Справжній шедевр…
Юкіме важко зітхнула.
Спочатку вона хотіла переманити Джона на свій бік лише через його силу, але він був благословенний не лише бойовою майстерністю. У нього також була неймовірна винахідливість і твердість волі, щоб користуватися всіма своїми талантами.
***
Тепер, коли операції з фальшивими купюрами була схвалена Юкіме, мені залишалося лише чекати, коли почнеться друк підробок.
І далі моя робота полягатиме у тому, щоб ліквідувати ворожих шпигунів і не дозволити їм виявити джерело походження фальшивок.
Хмм…
Сценарій такий, поки Міґоші й Об’єднання вели боротьбу, таємний чоловік, зрадивши свою організацію, за лаштунками починав смикати за ниточки, щоб самотужки виконати місію.
Поширення підробок, падіння Об’єднання – і коли весь пил осяде, стане зрозуміло, що його мета полягала в тому, щоб врятувати свою колишню організацію.
– …Ось що означає бути суперелітним агентом.
Крутість у чистому вигляді.
Я – суперелітний агент, який мусить зрадити свою організацію, щоб врятувати її.
Все буде зруйновано, якщо Альфа з іншими зрозуміють, хто я. Тому я не міг використовувати свій меч і звичний стиль. А оскільки вони більше не входили до моєї основної естетики, це означало, що я міг випробовувати всілякі нові круті стилі бою.
Міркуючи над варіантами, я пізно ввечері гуляв столицею королівства, аж раптом помітив пару знайомий собачих вух.
– Дельта…?
У той момент, коли я пробурмотів ім’я, вуха смикнулися.
Дівчина, що обернулася, безпомилково була Дельтою.
– …Босе, – її губи сформували слово.
Наступної миті вона опустилася на карачки і потужним ривком кинулася до мене.
Як і очікувалося від неї, Дельта завжди була неймовірно швидкою. Звичайні люди навіть не могли побачити її.
– Бо…!
– Я зараз не бос.
– Ау… Сіде! Я сумувала за тобою! – вона збуджено махала хвостом туди-сюди.
Але через мить сяюча усмішка на її губах застигла.
– Сіде… ти пахнеш лисицею…
Нюх Дельти також неймовірно добрий.
– Е, я полював на лисиць.
– Я теж хочу полювати на лисиць!
Обличчя Дельти негайно прояснилося.
– Вибач, але всі лисиці вже впольовані.
– Ау… тоді наступного разу полюватимемо на них разом!
– Так, звичайно. О, і припини мітити мене своїм запахом.
Дельта терлася об мене, тож я був змушений відштовхнути її.
– Але, Сіде, ти смердиш лисицею.
– Та все нормально.
– Ні! – Дельта знову спробувала потертися об мене і мені довелося докласти чимало зусиль, щоб утримати її.
Я вирішив змінити тему.
– Дельто, що ти робиш у столиці?
– Ау… Сіде, ти надто сильний.
– Дельто, що ти робиш у столиці?
– Гм? Що?
– Дельто, що ти робиш у столиці?
– Ну, розумієш, я сьогодні прокинулася вранці, з’їла багато м’яса і приїхала до столиці.
– Дельто, що ти робиш у столиці?
– Ну, цей, я полювала!
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥