Автор: Анеко Юсаґі
Ілюстратор: Мінамі Сейра
Рік: 2013
Перекладач: florentia
Переклад: у процесі
Анотація: Іватані Наофумі, “Героя Щита”, прикликали в паралельний світ, де його чекали гроші і слава… але потім його зрадили. Завдяки жорстокій брехні і презирству, сильні світу цього постають перед ним ворогами. Обмовлений злочинцем Наофумі, який втратив віру в людей, зустрічає дівчинку-рабиню… Невже після такої катастрофи на його життєвому шляху саме вона — те, що він так потребує?! Приголомшлива історія про те, як хлопець вибирається з безодні відчаю!
Анеко Юсаґі
Мінамі Сейра
Становлення Героя Щита 1
Переклад здійснив florentia. Зазирніть сюди.
Становлення Героя Щита. Том 1. Розділи 1-13
Становлення Героя Щита. Том 14.5
Становлення Героя Щита. Том 1. Розділ 14
Розділ 15. Напівлюди
Ми спали по черзі, допоки після довгого очікування не почався ранок.
А в опівдні, у нас з’явилася нова проблема.
Тоді ми полювали на Кролипірів.
— Ах…
Ніж, який я купив для Рафталії гучно тріснув.
— Ось, візьми цей.
Не маючи іншого вибору, я віддав їй свій робочий ніж. Взявши його, вона вбила Кролипіра, який мене кусав.
— Мені дуже жаль.
— Ніщо не буває вічним. Він просто зламався, тож нічого страшного.
Він був дешевий, та й ми його ніколи не точили.
— Давай повернемось у місто.
— Гаразд.
У нас назбиралося чимало багажу. Розділивши його порівну, ми вирушили у дорогу.
Я був на 11 рівні, як і Рафталія.
По дорозі у місто ми надибали ще кількох почвар, але Рафталії змогла їх знищити за допомогою ножа.
Вже у місті ми продали наш лут, та ліки, заробивши у сумі 70 срібних монет.
— Цікаво, і що нам робити.
— З ножем?
Я з Рафталією їли у продуктовій крамниці.
У нас тепер досить грошей, щоб вижити. А якби ми змогли готувати м’ясо Кролипірів, то змогли не тратити на їжу. І було б однією турботою менше.
Не знаю куди йти, але нам треба дістати гарне спорядження та продовжувати підіймати рівень.
— Так, ходімо в збройну крамницю.
— Добре.
Гру…
Я почув бурчання живота позаду мене.
— Я зголодніла.
— Ти хіба не щойно їла??
Це що, пубертатний період? Скільки раз на день їй треба їсти?
— Хех…
Закон Енгеля почав бити усі можливі межі [1]. Якщо ми не будемо полювати, вона з’їсть кожну копійку в моїй кишені.
— І так, вуйку, нам треба найкраще спорядження за суму 65 срібних монет. І ще треба робочий ніж.
Власник збройної крамниці, ляснув себе долонею по голові.
Мабуть, я сам винен, що продав щось настільки дешеве… Але тобі все ж слід піклуватися про зброю.
— Вибач. Я ним користувався так, наче на ньому є Кровоочисне покриття. Погано я вигадав, чи не так?
Так, Кулі, Бігри та Яйцеподібні були по суті неживими. Так, Яйцеподібні мали рідину усередині, яку треба було змивати. Але Кролипіри кровоточили що вливало на ніж. Окрім того, ми ніколи його не гострили або чистили, що швидше його зламало.
— З того моменту, коли ми востаннє бачилися, пройшло всього 3 дні, а виглядаєш ти значно здоровіше.
— Думаєте?
Рафталія щиро посміхнулася. Що це вона хотіла сказати?
— Гм? І щасливішою теж стала.
— Ага!
Зараз чудовий момент для торгів.
— Тож готовий віддати за зброю 65 срібних монет.
— А як щодо вас?
— Мені нічого не треба.
— Правда?
Рафталія здивовано на мене подивилась.
— Хіба я схожий на того, кому щось потрібно? Боже…
В усіх наших теперішніх битвах, я жодного разу не був поранений. Але інші Герої говорили мені, що клас Щитовиків сильний на початку, але здає позиції в процесі гри.
Тому я не збираюся тратити ресурси на себе, допоки атаки ворогів не будуть завдавати мені шкоди.
— Гмм…
Рафталія поводилась так, наче не зрозуміла моїх слів. Вона обнімала подарований мною м’яч.
— Ось яка твоя доля? Тоді дам тобі щось в подарунок.
— Просто скинь ціну.
— Я вже й так пропоную найнижчу ціну, яку можу запропонувати. А якби ні, ти б накинув на мене свої кулі, чи не так?
Значить про мене ходять такі чутки. Не те що б мене це хвилювало, але скористаюсь цим у свою користь.
— Я просто відплачую іншим за грубість.
— Мені все одно, хоча, я думаю ти все одно знайдеш спосіб отримати своє.
— Ти мене чудово знаєш.
— Це можна зрозуміти, лиш поглянувши на тебе. Ти набагато діловіший, ніж решту Героїв.
— Сприйму це за комплімент.
— Що ж, тоді…
Вуйко потирав підборіддя, дивлячись на Рафталію.
— Думаю пора відійти від ножа. Готова взятися за меч?
— Я його зможу втримати?
— Напевно так! Розпочнемо з короткого меча.
Він пішов у куток крамниці, та почав нишпорити в коробці з речами.
— Ось.
— Я буду використовувати меч?
— Мабуть.
— Я покажу як ним користуватися.
Вуйко повернувся, тримаючи в руках потертий шкіряний нагрудник.
— Ось твій короткий меч та шкіряний нагрудник.
Вуйко віддав меч Рафталії та надягнув на неї нагрудник.
Водночас з чим, живіт Рафталії гучно забурчав.
— Тільки не знову!
— Гей, вона ж напівлюдина, так? Ти повинен був очікувати це, коли підіймаєш рівень дитині напівлюдині.
Про що це він? Я нічого не зрозумів, але схоже напівлюди живуть за своїми правилами.
— А, ось як? Тоді залишайся тут і послухай лекцію. А я піду дістану їжі, гаразд?
— Добре!
Слухаючи нашу розмову, вуйко почав реготати.
— Гаразд, давай йди. Я навчу її основам, поки тебе не буде.
Я покинув збройну крамницю та побіг на базар.
Тобто він хотів сказати, що напівлюди платять додатковими витратами на їжу, коли підіймають рівень? Які дивні створіння.
Але її характеристики підвищуються, і вона стає сильнішою. Це чудово.
Хоча я все одно не можу тратити усі свої гроші на їжу.
Я купив їжу та бігом повернувся у збройну крамницю. Її власник був якраз зайнятий тренуванням Рафталії у використанні нового меча.
— Зрозуміла?
— Так, дякую.
Рафталія набила писок їжею, продовжуючи слухати лекцію власника крамниці про те, як махати мечем та ухилятися від ворожих атак.
Схоже вона робить успіхи.
— Теж хочеш приєднатися?
— Ні, я просто спостерігаю.
— Ну, із захистом у тебе проблем зовсім немає. Але як втратиш баланс, попадеш у серйозну халепу.
На цих словах, вуйко й закінчив лекцію. Ми заплатили, а після цього він передав мені невеликий білий камінь.
— Це що?
— Точильний камінь. Новий меч теж не має покриття. Якщо не будеш про нього піклуватися, він зламається так само ж, як і попередній.
— Тільки не кажіть, що…
Щит відреагував, тож я поглинув ним камінь.
— Г… Гей!
Точильний Щит: умови виконані
Га? Якесь смішне ім’я. Хоча це все одно залишиться щитом.
Є багато мінеральних руд… але думаю цей не з цієї серії, він ближчий до Щита Небесного Яйця та Щита КролиМ’яса.
Мабуть, через те, що для приготування їжі, треба гострого ножа.
Рівень захисту на рівні Яйцеподібного Щита. Навіть Щит Кролипіра, який я отримав після випотрошення мертвого Кролипіра мав вищий показник захисту.
Точильний Щит: здібність заблокована:
Бонус спорядження: Заточення 1
Спеціальний ефект:
Автоматичне заточення (8 годин): Споживання (Велике)
Спеціальний ефект?
Я перевірив екран довідки.
Спеціальний ефект:
Спеціальний ефект є ефектом, який появляється при спорядженні конкретної зброї. На відміну від ефектів спорядження, цей ефект не може бути вивчений, тож будьте обережним і користуйтесь ним лише тоді, коли впевнені що він буде корисним.
Зовсім як в інших іграх з такими ефектами.
Значить, якби це був ефект з драконячого спорядження, слід би було очікувати вражаючого ефекту. Принаймні повинно бути якось так.
Я поспішив змінити свій щит.
— Воу! Що це?!
Точильний Щит був значно більшим від Малого Щита. Це був великий, білий камінь. А в ньому було багато виїмок. Деякі були малими, деякі великими. А деякі були такими, що в них влізе лише листок паперу.
— Гей, ти! Чуєш мене?!
І так… “Автоматичне заточування (8 годин): Споживання (Велике)”. І що це може означати?
Згідно з назвою, здібність повинна бути корисною лише після певного проміжку часу…
— Гей!
— Вуйку, що не так?
— Що із твоїм Щитом?
— Я ж тобі вже казав! Це Легендарний Щит.
— Ніколи про це не чув, і ніколи не бачив.
— Ах, точно. Тоді це був Малий Щит.
— Тоді чому зараз це великий точильний камінь?
— Бо я поглинув точильний камінь, який ти мені дав. Невже не знав?
Він подивився на мене дещо розгублено, так, наче зовсім мене не зрозумів.
— Я чув, що Легендарна Зброя наповнена загадковою силою. Так ось що це означає?
— Інші Герої тобі це не розказували?
— Я їх давно не бачив. І ти перший, хто зробив це переді мною.
Звісно ми це повинні були обговорити заздалегідь, але кому до цього справа, коли хвиля вже через тиждень? Вочевидь, інші герої планують приховувати секрети, щоб мати перевагу.
У моїх очах, вони заслужили лише зневагу.
Але говорячи у їх захист, немає потреби показувати свої здібності усім довкола. Вони стараються не тратити надаремно час.
— Так що тебе хвилює?
— Ну, тут написано про автоматичне заточення за вісім годин з великим споживанням. Можливо він може самостійно точити твій меч.
Але я не знаю, що він там збирається споживати.
— Гммм…
Власник крамниці дістав старий іржавий меч з прилавка та засунув його в одну з виїмок мого щита.
— Віддам тобі частину зі сміття. Спробуй на ньому.
— Так. Дякую.
В полі зору появилась іконка. Там було написано: Заточується.
Я відчув сильну тяжкість на плечах.
Подивившись на екран статусу, я побачив що характеристика ОД, які раніше не мінялася, почала повільно зменшуватися.
Спочатку я вважав, що ця характеристика пов’язана з вміннями, але тепер здивований, що вона тратиться і на подібне.
— Гаразд, ходімо.
— Вже йдемо геть?
— Так.
Я погладив Рафталію по голові та пішов до дверей.
Нам треба зосередитись на піднятті рівня, та отриманню достатньої кількості їжі для вгамування апетиту Рафталії.
— Гей, Вуйку.
— Що? Невже щось забув? – роздратовано промовив він.
— У місті по той бік лісу є підземелля. Ти знаєш де там є підхожі для нас почвари?
Я розгорнув свою дешеву карту та вказав на підземелля, про яку говорила мені та ж*нка.
Краще спитати у нього. Не слід мені вірити тому, що вона сказала.
— І в підземеллі міста, і в лісі по дорозі до неї, почвари ті ж самі.
— Гаразд, чудово. Вирушаймо.
Нам необхідно зосередитися на підвищенні рівня та заробітку грошей до настання того дня.
~ ~ ~ ~ ~
Примітки:
[1] – Закон Енгеля говорить, що відсоток суми витратів на їжу буде зменшуватись зі зростанням доходів людини.
Переклад здійснив florentia. Зазирніть сюди.