Автор: Анеко Юсаґі

Ілюстратор: Мінамі Сейра

Рік: 2013

Перекладач: florentia

Переклад: у процесі

Анотація: Іватані Наофумі, “Героя Щита”, прикликали в паралельний світ, де його чекали гроші і слава… але потім його зрадили. Завдяки жорстокій брехні і презирству, сильні світу цього постають перед ним ворогами. Обмовлений злочинцем Наофумі, який втратив віру в людей, зустрічає дівчинку-рабиню… Невже після такої катастрофи на його життєвому шляху саме вона — те, що він так потребує?! Приголомшлива історія про те, як хлопець вибирається з безодні відчаю!

Становлення Героя Щита. Том 1. Розділи 1-13

Становлення Героя Щита. Том 14.5

Становлення Героя Щита. Том 1. Розділ 14

Становлення Героя Щита. Том 1. Розділ 15

Становлення Героя Щита. Том 1. Розділ 16

Розділ 17. Підготовка до хвиль

Щит ПікюПікю: умови виконані

Щит Дерева: умови виконані

Щит Метелика: умови виконані

Трубний Щит: умови виконані.

і т.д…

Щит ПікюПікю: здібність заблоковано:
Бонус спорядження: Простий ремонт зброї 1

Щит Дерева: здібність заблоковано:
Бонус спорядження: бонус збирання 1

Щит Метелика: здібність заблоковано:
Бонус спорядження: Стійкість до паралічу (Мале)

Трубний Щит: здібність заблоковано:
Бонус спорядження: Вміння – Щитова в’язниця

і т.д…

Минуло вже понад тиждень. Ми отримали багато навичок полюючи на монстрів, збираючи лікарські трави та руду, і даючи щиту їх поглинати. На екрані мого статусу з’являлося так багато нового, що було важко за всім встигати.

— Стій!

Помітивши нас, колюча, вкрита голками істота, схожа на дикобраза, почала тікати. Ми з Рафталією побігли за ним.

Ми обидва стрімко підвищували рівні. Рафталія досягла 25-го рівня, а я був на 20-му.

Ріст Рафталії був дуже швидким.

… А я все ще бився у подертому лахмітті.

Дивовижно як я зміг пройти так далеко, не отримавши жодної шкоди. Чи це я такий сильний, чи вони просто слабкі?

Але я поранився.

Я був надто самовпевнений у своїх силах, коли пішов битися проти дикобраза зі слабким щитом, коли раптом відчув гострий біль. Через мою необережність він попав у мене, і це нанесло мені трохи шкоди.

Всупереч тому, що я використовував Щит Попередження, йому все одно вдалося мене проткнути.

До речі, Щит Попередження давав сигнал, якщо ворог наближався до мене ближче, ніж на двадцять метрів. Насправді це було не так вже й корисно.

Він повідомляв, що поблизу є монстр, але не вказував, де саме.

— От холера, як же боляче.

Я вилив ліки на рану, що кровоточила.

Немає нічого дивного у болі від голок, однак я так сильно звик до того, що не відчуваю болю відтоді, як потрапив сюди, що почав забувати про це відчуття.

— Як я і говорила вам, пане Наофумі. Вам слід придбати собі краще спорядження

— Ні, це тому, що я використовував слабкий щит.

Якимось чином мій щит захищав усе моє тіло, попри на те, що виглядав як звичайний щит. Тож мені не потрібно було змінювати решту мого спорядження. Тобто, центр щита все ще міцніший, але решта мого тіла теж була захищеною, тож я ще не отримував рани.

Точильний щит виявився дуже корисним. Як ми і думали, він автоматично підтримував гостроту зброї Рафталії.

Він точить вісім годин. Якщо витягнути меч завчасно, нічого не станеться. Але головна проблема полягала в тому, що він весь час з’їдав мої ОД.

Гаразд. Настав час попрактикувати деякі інші вміння, які я вивчив.

— Перший Щит!

Вміння утворювало гігантський щит у повітрі, з радіусом близько п’яти метрів. Це було добре для того, щоб віддалитися від супротивника на деяку відстань. Чим довше він стояв, тим слабкішим він був.

Але щит ставав сильнішим, якщо вміння викрикувалося.

Дикобраз здивовано відреагував на Перший Щит. Але одразу ж вскочив і побіг далі.

Чорт… Якби він був у межах п’яти метрів, я міг би наздогнати його, але маленький гад був швидким.

Гаразд.

— Щитова в’язниця!

Вміння створювало навколо цілі велику клітку, діаметром близько шести метрів.

Цього разу я використав його, вибравши дикобраза як свою ціль.

Це вміння можна було використовувати для захисту або стримування цілі.

Але в обох випадках він захищав, тому не міг бути використаний для нанесення прямої шкоди.

Іп!

Дикобразу нікуди було тікати, і він почав кружляти в клітці.

Клітка залишалася на полі бою протягом п’ятнадцяти секунд.

Поки ми чекали, Рафталія підбігла до клітки і стала чекати, поки та не зникне. Коли це сталося, вона проткнула дикобраза.

Іп!

— Впіймала!

Рафталія підняла дикобраза і повернулася в мою сторону.

— Молодець!

ДСВ 48

Рафталія ДСВ 48

Ці цифри були непоганими.

Монстрів можна було поглинути безпосередньо в щит, і це відкрило б нові форми, але краще було розділити здобич. Я не знав цього раніше, але зрозумів на останньому тижні. Кулі, Бігри та Яйця були матеріалами. Мені пощастило, що я здогадався про це так швидко.

Ми розділили Дикобраза на голки, м’ясо, шкіру та кістки. Все це можна було використати як матеріали, що дуже корисно. Я дозволив щиту поглинути їх окремо.

Кістки можна було використовувати на всілякі речі. Шкури давали підвищення характеристик, але тільки якщо дерево навичок та рівень були відповідними.

М’ясо можна було приготувати. Зрештою, все почало виходити само собою.

Я був у захваті від голок, тому що у мене вже був Дикобразовий щит.

Тваринний Голчастий Щит: умови виконані

Тваринний Голчастий Щит… Голчастий, напевно, мав би мати круті здібності.

Тваринний Голчастий Щит: здібності заблоковано:

Бонус спорядження: Атака +1

Спеціальний ефект: Голчастий Щит (малий)

Нарешті! Тепер я можу атакувати!

Але так, я розумію, що це був лише 1.

Спеціальний ефект, Голчастий щит (малий), може бути чим завгодно, але мені було байдуже, тому що я натрапив на дерево щитів що дають бонуси до атаки.

Тепер все, що мені потрібно було знайти – це предмети, які мали зв’язок зі ним, і я міг нарешті почати працювати над своїм рівнем атаки.

Рівень захисту був трохи нижчим, ніж у Рудного щита, але я впевнений, що зможу вижити.

— Що скажете?

— Схоже, він підвищив мою атаку.

— Чудово! Але як щодо його показників захисту?

Рафталія виглядала стурбованою можливістю моєї травми.

— Нічого страшного.

— Що ж, це добре. Ем… Щодо мого меча… Він трохи затупився, і я…

— Гаразд. Зробімо перерву в полюванні та повернемося до міста.

— Ура!

Я змінив щит на точильний і встромив в нього меч Рафталії.

Заточення…

Ми наполегливо працювали, тому наші рівні швидко зростали, і ми заробили непогану суму грошей. Не повірите… 230 срібних! Все завдяки легкому металу.

Також добре продавалися ліки, а різні навички колекціонування та виготовлення, які дали мені щити, безумовно, допомагали нам отримувати пристойний прибуток.

Головною проблемою було те, що моє життя тут набувало того самого характеру, як і в мене у онлайні. Гадаю, цього можна було очікувати, враховуючи, що я присвячував стільки часу зароблянню грошей.

Не те щоб гроші роблять мене сильнішим… Але вони були мені потрібні, щоб вижити.

— Добре, як повернемося до міста, то купимо тобі нове спорядження.

— Пане Наофумі?

А? Вона посміхалася мені, але дещо стурбовано.

— Я дуже ціную вашу пропозицію купити мені нове спорядження, але перед тим, як ви це зробите, чи не варто вам трохи більше подумати про свій зовнішній вигляд?

— Невже я дивно виглядаю?

— Якщо не брати до уваги вашого Щита, ви виглядаєте як звичайний селянин.

— Ну так… Мені більше нічого не потрібно. Хіба я не можу обійтися лише зміною одягу?

Вона схопила мене за плечі і криво мені посміхнулася.

— Хіба той дикобраз вас не поранив?

— Я ж казав, у мене був слабкий щит… Нічого страшного. Якщо ми використаємо наші кошти тобі на спорядження, це буде краще в довгостроковій перспективі.

— Але, пане Наофумі… Якщо ви не подбаєте про себе, ви помрете.

— Помру?!

Вона стиснула свій меч, і її сила зросла. Я маю на увазі, що заклинання раба повинно стримувати її від того, щоб завдавати мені болю …

— Прийшла пора вам ще раз поглянути на себе. Ви повинні зробити все що можете.

— Що ж…

Вона має рацію. І якщо подумати, хвиля руйнувань, ймовірно, прийде десь у найближчі декілька днів. Мені необхідно бути якомога сильнішим, коли вона прийде.

Тож, гадаю, що вбрання селянина не викликало б довіри у громадськості.

Ціль та засоби помінялися місцями.

— Боже…

Я хотів підняти свій рівень атаки ще більше…

— Забудьмо поки про мене. Давайте зосередимося на тому, щоб дістати вам краще спорядження, пане Наофумі.

— Гаразд. Щось купимо, а решту грошей витратимо на тебе.

— Гаразд.

Їй стало комфортніше зі мною, ніж раніше, але вона ставала нахабнішою.

Я хотіла нагадати їй, що вона належить мені, але вона дізналася межі своєї рабської мітки, і тепер намагалася не переступати жодної межі.

Простіше кажучи, вона почала набридати. Але якщо вона була здатна вказати мені на мої недоліки, це було те, що було мені потрібно. Якщо думати про майбутнє, мені потрібна така людина, як вона.

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

Переклад здійснив florentia. Зазирніть сюди.