Автор: Анеко Юсаґі
Ілюстратор: Мінамі Сейра
Рік: 2013
Перекладач: florentia
Переклад: у процесі
Анотація: Перший том Light Novel Drama CD (також відомий як Том 14.5). Розділ 3.
Анеко Юсаґі
Мінамі Сейра
Становлення Героя Щита 14.5
Переклад з англійської: florentia. Зазирніть сюди.
Локалізація обкладинки: florentia
Розділ 3. Парад Шільтвельту
Частина 1
Після прибуття в рідний дім Фоура та Атли, ми отримали повідомлення від посланця Шільтвельта, що прибув один із Семи Зіркових Героїв, і ми повернулися назад, використавши мій Портал Шилд.
— Ми вже тут.
Ми прибули на тренувальну площадку, де я і реєструвався в замку Шільтвельта. Коли я оглянув околиці, солдати в замку, побачивши мене, низько вклонилися.
Ця країна сильно відрізняється від Мелромарка. Це все тому, що в цій країні глибока віра в Героя Щита.
— Я повідомлю лорду Вальнару!
— Ні, я йду в тронний зал. Не варто кликати його сюди через дрібниці.
— Зрозумів!
Поговоривши з солдатом Шільтвельта, ми вирушили в тронний зал.
— Якою людиною є цей Герой? — запитала Рафталія.
— Оскільки ми приділяли першочергову увагу Кутенро, я тільки краєм вуха чув, що він відправився тренуватись. Ні… здається, хтось сказав, що це Герой Кігтя.
Попри те що світ опинився в біді через інцидент з Лінгуєм, він відправився тренуватися і не реагував на мою просьбу. З моменту нашого повернення зі світу Кідзуни… Я наказав всім Семи Зірковим Героям зустрітися зі мною, як одним з чотирьох Священних Героїв. Але відповіді не було.
Тепер ми нарешті встановили його місцеперебування.
— Кігті?
Фіро махала рукою.
Я згадав, що вона часто використовує моргенштерн.
Вона також використовує кігті, які отримала від вчителя Дяді… Мотоясу-номер-два.
Що ж, якщо цей хлопець так серйозно ставиться до тренувань, можливо, варто попросити його тренувати Фіро.
— Я чула, що Герой Кігтів, з раси Вервульфів, — сказала Атла.
— Верфульфів, значить…
— Згідно з розповідів, які я чув, у нього гарне обличчя, яке добре поєднується з його синім хутром та накачанними м’язами. Я хочу з ним зустрітися. Я чув, що він один з найкращих воїнів Шільтвельта — сказав Фоур.
— Він схожий на волоцюгу, для якого тренування важливіше за допомогу Чотирьом Священним Героям.
Оцінка, що ідеально йому підходить.
Мені здавалося, що Чотири Священних Героїв повинні бути сильнішими за всіх Сім Зіркових Героїв… але він був в такому місці, де мій наказ не зміг до нього дійти. Хоч би що там було, вказувати йому на це — безкорисно.
— Тільки подумати, що він не відреагував на виклик Наофумі-сама, повинна ж бути межа дурості.
— Можливо він не отримав його, тому я думаю, що йому важко відповісти на виклик…
Розумно обґрунтувала Рафталія заяву Атли.
Однак, оскільки він зустрічає одного з Чотирьох Священних Героїв, мені шкода, що він не подумав про зустріч раніше.
Схоже, що ніхто в цьому світі не знає, що Геройська Зброя дозволяє обмінюватись методами посилення один з одним. Мені також здається, що викликати відразу всіх героїв — рідкість, можливо з цим нічого не поробиш?
— Хоч би що там було, оскільки ми нарешті змогли з ним зв’язатися, давайте зустрінемося і поговоримо з ним.
Я чув тільки з чуток, який він герой. Нічого не зміниться, допоки я не зустрінуся з ним особисто, щоб поговорити.
Я повинен переконатися, чи можна довіряти Герою Кігтя, чи ні, перш ніж я скажу йому, що методи посилення між героями можна передавати.
Схожий випадок був і у світі Кідзуни.
Зброю Семи Зіркових Героїв у них звуть Клановою. Якщо цей Герой, якого ми не знаєм, буде таким ж засранцем, як і Кьо, у нас будуть проблеми.
Також є шанс, що він той, кому я не можу розповісти про героїв, які можуть поділитися своїми методами посилення.
У цьому випадку теж можна не говорити йому про це.
Сподіваюся, він не такий засранець, як Кьо, і в у нього такий же дух, як у Грасс.
— Коли ми зустрінемося з Зірковим Героєм, говорити буде тільки я. Якщо ми зробимо помилку, все може закінчитися так само як і в випадку з Кьо — сказав я іншим.
— Так. Я розумію, що нам необхідно бути обережними — сказала Рафталія.
— Ага! Фіро зрозуміла!
— Якщо я правильно зрозуміла, ви про Дурного Героя з іншого світу, так? Якщо це наказ Наофумі-сама, я заткну пельку.
— Атла. Ти завжди занадто багато робиш і говориш дуже радикальні речі, тому помовчи — сказав я їй.
— Ти! Що ти сказав моїй сестрі?! Атла все сказала правильно!
Фоур дотепер шумний, як і завжди. Сподіваюся, він скоро зможе контролювати свою сестру.
— Фоур, добре подумай. Атла, яка завжди говорить радикальні речі, говорить, що буде мовчати по моїй команді. Хіба останнім часом тебе не турбували її гучні промови?
— Угх…
Схоже, він зрозумів, про що я говорю, і замовчав.
— Оскільки це значить, що я не зможу розмовляти з Наофумі-сама, я не хочу!
— Хіба ти не говорила, що мої слова абсолютні? — запитав я Атлу.
— Як ваша підлегла, я краще знаю, що я можу робити, а що ні. Бути слугою Наофумі-сама — справжнє мистецтво.
— Чи не ти говорила, що боги не помиляються? Ти завжди говориш речі, які вигідні тільки тобі.
— І справді… — зітхнула Рафталія.
Боже… як далеко зайде Атла, щоб говорити речі, які вигідні тільки їй.
— Боги не помиляються, але я не пробачу нерозважливих вчинків щодо Наофумі-сама!
— Тільки ти тут робиш нерозважливі вчинки — сказав я їй.
— Це не нерозважливі вчинки. Це «віра»! — оправдалась Атла.
Ну, ну. Зрештою, твої слова приймають в Шільтвельті. Але не думай, що можеш робити все, що завгодно. Якщо перевищите межу, то ви нічим не будете відрізнятися від Церкви Трьох Героїв.
Релігія Шільтвельта та погляди Атли доволі радикальні.
Можу тільки молитися, щоб вони одного дня не вийшли з-під контролю, як це зробила Церква Трьох Героїв.
— Так, це правда. Я хочу переконатися, що вони відрізняються від церкви Трьох героїв… — сказала Рафталія.
Атла випнули груди, показуючи свою гордість, перш ніж повернулася обличчям до Рафталії.
Ну що ж, Рафталія і Фоур роблять все, щоб її зупиняти. В Шільтвельті, радикальні промови Атли можуть затикати ідіотів.
У будь-якому випадку, все залежить від того, як я її використовую, тому я піду на компроміс у цьому питанні.
— Фоур, ти повинен певної мірою контролювати Атлу. Якщо вона й справді для тебе дорога.
— Т-так!
Мені здається, чи він останнім часом він став набагато тихішим?
Після вчорашньої трапези, я думаю, його бунтівний погляд на мене трохи пом’якшав.
— Рафу!
Розмовляючи про все це, ми повернулися в тронний зал.
— З поверненням, Герой Щита-сама.
— Хо-хо-хо.
Вальнар і Генмуподібний дід привітали нас.
Після того, як ми закінчили підкорення Кутенро, я попросив Рафталію відправити назад в Шільтвельт саме цих людей.
— Тоді, будь ласка, зійдіть на трон…
— Не намагайся змусити мене сидіти там — сказав я Вальнару.
Мені поклоняються в Шільтвельті, але я не зацівленний бути королем.
Мабуть, здається, що всі жителі Шільтвельті, включаючи Вальнара, хочуть бачити мене на троні.
— Давайте поквапмося і перейдемо до справи. Я чув, що ми нарешті змогли зв’язатися з Героєм Шільтвельта? — запитав я Вальнара.
— Так. Повідомляю, ми нарешті змогли встановити його місцеперебування.
— І де він?
Я подивився довкола.
Я не побачив нікого, хто відповідав би опису героя, якого мені описували Атла і Фоур.
— Де цей герой? — запитав я.
— Так… ми змогли знайти його місцеперебування, але йому буде потрібно кілька днів, щоб дістатися до замку…
Вальнар відповів мені, виглядаючи стурбованим.
Чорт побери, нам знову доведеться чекати? Скільки нашого часу він збирається тратити надаремно?
— Я чув, що він старається прибути як можна швидше… не могли б ви почекати декілька днів? — спитав Вальнар.
— І, схоже, наш Герой, не володіє вмінням телепортації, як Герой Щита-сама… прошу вибачення — сказав Генмуподібний дід.
Ну, я використовував воза Фіро, щоб подорожувати, перш ніж я отримав вміння телепортації.
Я можу його зрозуміти.
— Зрозуміло. Я все одно збирався додому. Отже, після того, як ми назначимо дату зустрічі з Зірковим Героєм, давайте візьмім людей, яких ми залишили в Кутенро, і повернемося до села.
— Правильно. Давай всіх заберемо і підемо додому — сказала Рафталія.
Садіна, Рен, Іцукі й інші сказали, що безлад і шум в Кутенро після того, як ми перемогли, нарешті затих. Думаю, настав час залишити все на людей тієї країни.
Рато, Віндія, Сейн і Гаеліон повинні були завершити екологічне обстеження Кутенро.
— На рахунок цього, взагалі-то…
Вальнар вибачливо мені вклонився, встав на коліна і подивився на мене.
— Що тепер? — Я запитав його.
— Люди, які чули про діяльність Героя Щита-саму в Шільтвельті, ожили, і бажання побачити вас власними очима, стають все сильнішими з кожним днем.
— Кутенро, вже відкрився світу, і тепер, коли Герой Щита-сама повернувся на час, влада Шільтвельту вважає, що демонстрація Героя може усунути невдоволення людей — нагадав Генмуподібний дід.
— Угх! Яка прикрість!
— Допоки не приїде Герой нашої країни, чи не погодитесь ви залишитись на декілька днів? — запитав Вальнар.
Мене це дуже дратує, але я розумію чому це необхідно.
Правда в тому, що деякі люди Шільтвельту незадоволені тим фактом, що Герой Щита, в якого вони вірять, живе на території напівлюдей в Мелромарку.
Я впевнений, що у них тверда віра, але деякі люди будуть скаржитись, допоки я не прийду сам.
Крім того, мені треба віддячити Шільтвельту за те, що він допоміг мені захопити Кутенро… Якщо я проігнорую їх, знайдуться люди, які подумають: «Герой Щита тільки приносить біди іншим і нічого не робить! Герой Щита, який не думає про людей цієї країни, не Герой Щита! Скиньмо його! Те що намагається зробити фальшивий герой, необхідно знищити!» І ось так все вийде з-під контролю…
Вальнар і Генмуподібний дід, думаю зупинять це…
Однак це клопітно, і час коли народ заспокоїться, буде доволі довгим.
Є ще й справа Джараліса.
Невже вони дійсно повинні показати дурням, силу Героя Щита?
Це пустий клопіт, тому я відмовлюся.
— Зробімо це! — вигукнула Рафталія.
— Рафуу!
— Рафталія?
Я поглянув на неї та побачив Рафталію в костюмі жриці, яка виглядала так, неначе це її шанс.
— Атла-сан, мені не подобається питати тебе про це. Але хіба це не хороша можливість посилити вплив Наофумі-сами та завоювати довіру людей. Чи не могли б ми співпрацювати, щоб показати їм велич Наофумі-сами?
Зухвало сказала Рафталія, Атлі.
— Сестра?
Фоур теж виглядав приголомшеним.
Почувши слова Рафталії, Атла стояла з відкритим ротом. Потім я побачив, як вона безстрашно посміхнулася.
— Хм… Мене турбує, що я згодна з Рафталією-сан, у мене й справді немає причин відхиляти цю пропозицію — сказала Атла.
— Хммм? — Фіро з подивом подивилась на них обох.
— Про що це ви двоє говорите? — запитав я.
Рафталія погодилася з Атлой? В чому логіка?
— Так, Наофумі-сама. Будь ласка, не хвилюйтесь. Давай змусимо їх пообіцяти вільний час поза громадських справ. Інакше мені це теж не сподобається. Хіба з тобою не те ж саме, Атла-сан? — запитала Рафталія.
— Так, все заради Наофумі-сама — сказала Атла.
— Як до цього дійшло? — запитав я.
— …ви дійсно не розумієте?
Наряд та волосся Рафталії, здавалося, злегка розвіювалось.
Фоур побачивши Рафталію, перевів подих і відступив на кілька кроків.
— Важливо влаштувати парад, щоб показати велич Наофумі-сами, так? Зрештою, ми так багато раз робили це в Кутенро до цього.
Вона посміхалася і сміялася, може затаїла на мене злобу?
Це правда, що наряд жриці, Рафталія має таємничий шарм, і я змушував її влаштовувати паради кожен день, куди б ми не ходили в Кутенро. Не говори мені, Рафталія говорить мені зробити це на цей раз?
— А… Рафталія? Будь ласка, не жартуй…
— Хіба? — перебила вона мене.
— Не схоже на жарт.
— Так. Заради миру у світі, хіба не буде нормальним, якщо ми будемо робити це протягом декількох днів, допоки не прибуде Герой Шільтвельта? — запитала вона.
Може вона має на увазі позбавлення населення від хвилювання?
Чорт його бери… хіба я не робив це до того, як ми потрапили в Кутенро?
Навіть так, я повинен зробити це знову?
— В іншому випадку Шільтвельт, може стати другим Кутенро — недбало сказала Рафталія.
Угх… не можу спростувати цю теорію…
— Я розповім про Наофумі-сама народу, і покажу всім його авторитет!
Атла теж була сповнена ентузіазму і дотримувалася тієї ж думки, що і Рафталія.
Фоул виглядав розгубленим, переводячи погляд на мене, Рафталію та Атлу. Схоже, мені не дадуть надії на рятунок.
— Знову парад? Значить, Фіро зможе тягнути воза, в якій знаходиться Господар-сама?
Звичайно, я не можу покладастись на Фіро, а Раф-чян схилила голову.
Так що немає нікого, на кого я можу покластися.
— …Зрозумів. Мені просто потрібно це зробити, так?
Всі з Шільтвельту нам дуже допомогли. Зрештою, посилання всіх цих військ не була безплатною.
Армія, схоже, теж готується до битви з Фенхуаном, і я думаю, що я повинен зробити це, щоб підняти їх бойовий дух.
Завдяки швидкості Фіро ми можемо доволі швидко переміщуватись по Шільтвельту. І мені просто потрібно ефективно використовувати здібність порталу.
— Що ж, допоки не повернеться Зірковий Герой, почнемо ж парад у великому місті Шільтвельта.
Вальнар, здається, був повним мотивації.
— Почекай хвилинку, Сюдзаку.
Генмуподібний дід зупинив розмову.
Що він збирається сказати?
— Я чув, що Героя Щита-саму супроводжують інші Святі Герої. Схоже, Герой Щита-сама заважає їм відвідати Шільтвельт через нашу національну ситуацію. Але у них така ж здібність телепортації, як у Героя Щита-сами. Як щодо того, щоб Герой Щита-сам запропонував їм, допомогти нам?
— Помовчіть! Хоча я розумію, що скажу це. Ви просто хочете використати Рена та Іцукі в якості таксі, щоб заощадити час!
Поки я буду на парадах, він попросить Рена та Іцукі встановити портали в різних місцях Шільтвельта, щоб збільшити кількість місць, де можна проводити паради в країні!
— Хм? Так це правда, що Герой Щита-сама співпрацює з іншими героями? — пробурмотів Генмуподібний дід.
— Що б сталося, якби портал був доступний в Кутенро…
Рафталія влаштовувала паради в багатьох містах Кутенро… Спочатку я подумав, чи зможе вона витримати таку кількість парадів кожних кілька годин. Зрештою я відкинув цю думку, але подумати, що я вплутався в це тут?!
— Чудова ідея! Якщо ми в таємниці попросимо інших героїв про співпрацю, то зможемо пізніше оголосити, що “Інші Чотири Священних Герої теж допомогли”. Я думаю, це може бути хорошим закликом до людей.
Вальнар також був в захваті від цього.
— Навіть якщо ти так говориш, думаю, що змусити Іцукі та Рена приїхати в Шільтвельт це трохи…
— Герой Лука також їде на кораблі, який направляється з Кутенро, чи не так? — запитав Генмуподібний дід.
— …Ага.
По дорозі в Кутенро ми підібрали Іцукі після від’їзду з Шільтвельта.
Думаю що він в порядку, оскільки його більше не було в Шільтвельті.
Але навіть якби воїни з Шільтвельта напали на нього, тому що він був Героєм Лука, думаю Іцукі з Лісією змогли б дати відсіч.
— Згідно з розказами, його не так люблять, як Героя Щита, але, схоже, люди доволі терпеливі до Героя Лука — сказав Вальнар.
— Це так? — запитав я.
— Схоже, що Герой Лука з’являється в фольклорі Шільтвельта, і я думаю, що люди менше ворожі до Героя Лука, ніж до Героя Меча чи Списа.
Хм… Не те щоб я поняття не мав про причини.
Хвилі — явище злиття світів. Звідси легко подумати, що в минулому були прикликані Чотири Священних Героїв. Беручи до уваги факти, виявлені у світі Кідзуни, національна приналежність Героя Щита і Героя Лука, ймовірно, були доволі близькими один до одного.
— У будь-якому випадку, це хороша можливість придушити невдоволення Шільтвельта. Правда, Наофумі-сама?
Посмішка Рафталії мене лякає. Схоже, вона дійсно злиться на мене.
Говорять, що діти стають схожими на своїх батьків. Може і Рафталія стає все більш схожою на мене.
— Добре… Я запитаю про це пізніше у Рена та Іцукі.
— Якщо це так, приготуймось показати Героя Щита-саму людям по всій країні! — з ентузіазмом сказав Вальнар.
— Правильно! Я теж допоможу! Я не дозволю нікому стояти біля Наофумі-сама!
— Атла. Відповідно до національної ситуації, було б неприємно, якби Хакуко тримались від мене на відстані.
— Мені все одно — сказала Атла.
— Це клопітно, так що досить — сказав я їй.
— Якщо так скаже Наофумі-сама, то я обов’язково стримаюсь.
— Це «обов’язково» трохи підозріло. Ти точно не будеш стримувати свої слова.
Саме так ми й вирішили провести парад, щоб розвіяти невдоволення людей Шільтвельта.
Щоб підготуватися до нього, мені довелося ще раз повернутися в Кутенро, зв’язатися з Реном і Іцукі і обговорити з ними деякі деталі.
— Що ти хочеш від нас, Наофумі? Наразі придушення революційної опозиції, що бушує в Кутенро, майже закінчена, але ми все ще напоготові, розумієш? — запитав Рен.
Я повернувся в Кутенро і негайно викликав Рена, Іцукі та Лісію.
Не тільки вони, але й Віндія, Рато і Сейн щойно повернулися разом з Гаеліоном.
Я попросив їх надати свої звіти про проведені дослідження.
Гаеліон й справді зручний в якості посильного.
— Куаааа!
— Фіро все одно. Фіро просто прийшла в дім Атли-тян разом з Господарем-сама…
І Гаеліон такий же, як і завжди, він та Фіро все ще дивляться один на одного.
Судячи з усього, він сперечається з Фіро, тому що Фіро поїхала зі мною кудись вночі.
— Куа-куа!
— Гей, годі вам дертися!
Віндія попереджала його, але сумніваюсь, що він її вгазалі чує.
Я залишив гучну групу в спокої, оскільки мені необхідно поговорити з Реном і Іцукі.
— Так, схоже, громадянська війна в Кутенро вщухає. Якщо вас двох це влаштовує… але я не заперечую, якщо ви не захочете цього робити. Або, скоріше, я хочу, щоб вам двом це не подобалося.
— Наофумі-сама, будь ласка, не змушуйте їх відмовлятися.
Не звернувши уваги на холодний погляд Рафталії, я щосили намагався переконати їх відмовитися від цієї ідеї, але очі Рена, Іцукі і Лісії попливли і здавалися збентеженими.
— Щ-що трапилось? — запитав Рен.
— Ну і? Що нам… робити далі? — запитав Іцукі.
— Уа-а?
Схоже, Іцукі все ще важко зрозуміти, що відбувається.
— Річ у тому, що місцеперебування Зіркового Героя Шільтвельта було встановлено, але йому буде необхідно декілька днів, щоб дістатися до замку. А поки Шільтвельт хоче показати Наофумі-саму людям, щоб позбутися від їх невдоволення — пояснила Рафталія.
— Га…?
Іцукі нахилив голову, неначе не зрозумівши слів, що сказала Рафталія.
— Можливо, ви збираєтеся багато подорожувати за цей короткий проміжок часу? Я відчуваю, що ви могли б діяти повільніше.
Схоже, Лісія якимось чином розуміє мої наміри.
— Чесно кажучи, це клопітно. Ми не такі вже й вільні. По-перше, я хочу максимально скоротити витрати часу. Якщо ви скажете, що не можете цього зробити, ми можемо обійти міста і села Шільтвельту з мінімальною кількістю місць.
Я чесно поділився своїми думками з Рен, Іцукі та іншими.
— Ось чому ми вам потрібні… враховуючи, що це можуть робити тільки герої, можливо, це навичка телепортації?
Рен відповів мені, поклавши палець на підборіддя. Схоже, він уже здогадався про ситуацію.
— Саме так.
— Якщо Шільтвельт підготує швидкий транспорт, я не проти, тому що нам все одно доведеться зустрітися вночі — сказав Рен.
— Знаєш, ти теж можеш відмовитися.
Будь ти проклятий, Рен! Я розумію, він хоче бути добрим, але це не твоя справа.
Якби це був минулий Рен, він би сказав: «Ти збираєшся використовувати нас в якості таксі? Я не збираюся підкорятися таким наказам».
— Ні, люди Шільтвельта також багато співпрацювали в завоюванні Кутенро пам’ятаєш? Якщо я зможу відплатити їм цим, це не має великого значення.
— Рен! Якщо тобі це клопітно, можеш відмовитися! Ти ж хотів скоро повернутися до Еклер, вірно?!
— Наофумі-сама, ви занадто відчайдушні — зітхнула Рафталія.
— Якщо це Еклер, вона може звинуватити мене в тому, що я повернувся, не віддячивши Шільтвельту. Я хотів би допомогти.
— Тц! Це нагадує мені, що Еклер — лицар, яка хотіла бути в гармонії з напівлюдьми.
— Іцукі-сама, давайте разом відплатимо за доброту людей Шільтвельта! — вигукнула Лісія.
— Я розумію — відповів він.
Та щоб тебе чорт забрав, Лісія! Я вже подумав змінити ціль на Іцукі, але вона першою його зловила!
— Уа-а-а?
Ой, це було видно на моєму обличчі? Дідько, Лісія добре розбирається в лицях людей.
Що ж, останнім часом вона була тихою, але у неї є всі атрибути протагоніста.
— Я знаю, що вам це не подобається, але це необхідно для запобігання громадянської війни. І я вже уклала угоду з Шільтвельтом про постачання для нас. Це не буде повною втратою, так що, будь ласка, заспокойтесь — сказала мені Рафталія.
— Це так клопітно!
— Пора почати церемонію Наофумі-сами! — вигукнула Атла.
— Відчуваю, це буде підозрілий парад…
Я повністю згоден зі скаргами Фоура.
Таким чином, ми почали співпрацю з героями, і в той день мені теж потрібно бути присутнім на іншому заході.
По-перше, парад в замковому місті Шільтвельта.
— Васшой! Васшой!1
Вони змусили мене сісти в крісло, схоже на Мікоші2, покрите таємничим хутром чудовиська, і змусили носити модний одяг в стилі панку, яку вони змусили мене надіти, коли я вперше приїхав в Шільтвельт.
Можливо вони відчули таємниче чарування, побачивши мене в цьому, яке я відчув, побачивши Рафталію… Я пошкодую про це…
…Це нагадує мені слова Рафталії, що мені до лиця Варварська броня…
Тільки не говоріть, що я бачу Рафталію в одязі жриці так само як вона бачить мене в варварських обладунках?
— Васшой!
З певних причин, Фіро в формі філоріала, носила цю переносну святиню.
Гаеліон іде попереду… чому в нього царська аура?
— Рафуу!
Але в цей момент Раф-чян сиділа на моїх колінах. Мало, я не можу передати її нікому.
Тут ніхто не налаштований проти тварин, тому я просто взяв її без жодних проблем
Але… я відчуваю, що ми проводимо давньоримський парад. Наскільки це примітивно?
Між іншим, я не хочу, щоб Рафталія та Атла з’являлися тут через політичні проблеми, тому я був єдиним, хто сидів на мініатюрному святилищі.
На відміну від параду Рафталії, цього разу Рафталія носить свій костюм Міко і йде поряд зі мною, щоб завжди захищати мене. Атла та Фоур також були в народних костюмах, а Вальнар і Генмуподібний дід, йшли з ними… хм.
— Хай славиться Герой Щита-сама!
— Слава Шільтвельту!
— Ооооооо!
Коли я бачу людей, які ось так розмахують прапором, в мене мурашки по шкірі.
Навіть у Мелромарку, коли я переміг Церкву Трьох Героїв, я влаштував щось на кшталт тріумфального параду, але все пройшло досить швидко.
Трохи пізно, але думка Королеви тоді запала мені в серце.
— Рен та Іцукі, мабуть, уже в дорозі — сказав я.
Двоє слухняно корилися, приховуючи той факт, що вони були героями, діючи таємно.
Я дуже заздрю…
Схоже, Рен зацікавився Шільтвельтом.
Коли я запитав, чому, то він відповів, що це була земля, яка не була реалізована в його грі.
Я повинен розпитати його про це пізніше.
Хто знає, можливо, ігрові знання Рена та Іцукі знадобляться для чогось.
— ОООООХ!
— ВАААААААА!
Ага. Як я й думав, немає жодних сумнівів у тому, що Шільтвельт — набагато дика країна, ніж Мелромарк.
Маючи це на увазі, я злегка махав людям доброзичливим сміхом на переносній святині.
Але… я не знаю, краще сказати це чи ні, але коли я думаю про парад, згадую лише про вбивство президента конкретної країни.
Напад під час параду… Подібне було в Кутенро, але воно було негайно подавлено.
Коли я подумав про це, з мого Щита Метеору, який я розвернув, посипались іскри.
Вони справді прийшли, як я думав, ось такий гурт.
Я вказав у тому напрямку, звідки вони йшли, і наказав позбутися нападників.
Вони ніби кажуть: Це просто переносна святиня, атакуємо!
Тепер я розумію, чому пильність королеви змусила її скористатися каретою.
Мені якось погано думати про це, коли я був тим, хто влаштував парад Рафталії в Кутенро.
По-перше, мій захист може запобігти більшості атак.
Однак, можливо вони були націлені на виявлення та усунення таких людей.
Ось так парад дня… пройшов у замковому місті та у великому сусідньому місті.
Пройшло багато часу, перш ніж сіло сонце, і я нарешті був вільним.
— … я втомився. Хочу зараз повернутися до села — сказав я.
Після закінчення параду ми повернулися до Кутенро, щоб забрати решту мешканців села.
Рафталія може тут нервувати, але для мене тут трохи легше, бо все знайоме, як в японському готелі.
Японська атмосфера розслаблює японців.
До того ж в Кутенро ночами тихіше, ніж в Шільтвельті.
Я витяг ноги на татамі й лягнув з розпростертими руками.
— Я чудово провела час.
— Дякую за вашу важку працю.
Окликнули мене Атла і Рафталія.
Куди поділися Філо, Раф-чян та Гаеліон? Їх зараз немає.
Сейн, як завжди, все ще чекає у залі.
… Вона спить? Її м’яка іграшка-фамільяр теж не рухається.
Фоур стоїть біля Атли та дивиться на мене, схрестивши руки.
Візьми Атлу і піди до іншої кімнати. Я втомився.
— Сумно думати, що мені доведеться займатися цим ще кілька днів — пробурмотів я.
Ви змушували мене робити це щодня, вірно? — Запитала мене Рафталія.
— Подумай, скільки разів він буде проводитись. Мені доведеться робити це багато разів на день, допоки не з’явиться Зірковий Герой, розумієш?
Я нічого не роблю, але я хочу, щоб вона розуміла почуття людини, яку весь час носять на переносній святині.
— Що ви робите…?
Колишній Повелитель Кутенро… Двоюрідний брат Рафталії зайшов до нас.
Ах так, він перебував під домашнім арештом у замку Кутенро, перш ніж я відвіз його до села.
— Ти знаєш країну по імені Шільтвельт? — спитав я його.
— Якщо я правильно пам’ятаю… це було рідне місто Макіни.
Саме так.
— Я повинен взяти участь в параді, на якому мені поклоняються як Герою Щита.
Я розповів двоюрідному братові Рафталії, причину параду в Шільтвельті.
— Хм… звучить весело!
Ти коли-небудь робив це раніше? — спитав я його.
— Я подорожував по Кутенро для зв’язків з громадськістю».
— Тоді ти розумієш, правда? — сказав я.
— Але я не можу дивитися на це звисока, бо я громадянин країни.
Цей хлопець прекрасно все розумію.
Він дійсно проголосив закон про жалість до живого, але він виросте залежно від того, якщо ми навчимо його.
Можливо, Макіна ніколи не вчила його належним чином.
Він буде корисним ресурсом, якщо ми зможемо його всьому навчити.
Його потенціал не сильно відрізняється від Рафталії, і він також може бути товаришем, який розуміє чарівність Раф-чян. Я точно хочу звернути його до своєї секти.
Рафталія якимось чином заважає мені поширювати Раф-чян, тому я точно хочу, щоб цей хлопець, у якого, ймовірно, були такі самі почуття, як і я, поспівчував мені.
Але… Рафталія також тут. Навіть якщо я спробую зробити це зараз, вона зупинить це, так що я поки що промовчу.
— Добре, добре.
Однак мені не подобається відчуття того, що мене прославляють, наче я король.
Раніше мені снилися сни, але після того, як мене прикликали в інший світ, ці сни зникли через декілька днів.
— Це чудова церемонія, щоб показати, наскільки прекрасний Наофумі-сама! Ті, хто не братиме участі, будуть покарані!
— Не кажи небезпечних речей. Фоур, ти маєш навчити Атлу належним чином, — сказав я йому.
— Т-так!
— Фоур-кун? — здивовано запитала Рафталія.
— Дивно. Останнім часом ти забагато зі мною погоджуєшся — сказав я.
— Значить, брат нарешті зрозумів велич Наофумі-сама? — спитала Атла.
— Нізащо!
Фоур з усіх сил це заперечував… Сподіваюся, він саме це мав на увазі.
— Я збираюся прийняти ванну та лягти спати. Атла, може завтра зранку? — запитав я.
— Я не хочу спати! Я хочу більше поговорити з Наофумі-сама! — вигукнула Атла.
— Бачиш, йому це не сподобалося? Він супроводжував тебе вчора і сьогодні, тож дай йому відпочити — наказав Фоур своїй сестрі.
— Ааа! Брат, відпусти мене! Я не можу дозволити Рафталії-сан перемогти!
— Хоч би що там було, я пішов у ванну — сказав я їм.
Відпочивати тут звична справа, але тепер я хочу скоріше прийняти ванну та розслабитися.
Примітки
1. Великий інтернет говорить, що це звичайні вигуки під час фестивалів.
2. Переносне святилище синтоїзму