Інші варіанти назви: Несподівано стала принцесою / Хто зробив мене принцесою / Одного разу я стала принцесою
Англійська назва: S. Became A Princess One Day / Who Made Me a Princess
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Plutos ( 플루토스)
Жанри: драма, романтика, фентезі, комедія, шьоджо, slice of life (частина життя , уявлення не маю чи це правильний відповідник, але поки най буде так)
Рік: 2017
Розділів: 219
Випуск: завершений
Переклад: у процесі
Опис: Коли я розплющила очі, то стала принцесою!
Але з усіх персонажів цієї романтичної новели, чому саме принцеса, доля якої загинути від рук власного батька, самого імператора!
Якщо я хочу жити, то маю уникати того батька-імператора.
«Коли ця поганка почала жити в моєму замку?»
Людина безжальна і жорстока, цей холодний імператор Клод! Чи зможе Атанасія, яку спіймав імператор, вижити?
«Я… Що мені робити…?»
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Реквізити НБУ для потреб армії тут.
Реквізити НБУ для гуманітарних цілей тут.
Зненацька стала принцесою. Розділ 10
Розділ 11
Спина Клода заповнила мій розмитий погляд.
Я змогла заплакати лише тоді, коли він нарешті пішов.
Я ніколи в житті не відчувала такого страху.
***
Після першої зустрічі, мене завжди нудило після обідів з Клодом. Я завжди блювала після того, як їла з ним.
Я сильно захворіла після того, як упала в воду, і була деякий час прикута до ліжка.
І поки я була поряд з Лілі та іншими покоївками-онні, то дійшла висновку, що Клод сучий син.
Він витягнув мене з води, але не врятував мене відразу.
Цей жорстокий психопат. Як ти міг дивитися, як тоне п’ятирічна дитина? І при цьому – це була твоя донька!
Щоразу, коли я думала про це, у мене по спині пробігали мурашки.
Я щоночі плакала аж поки не засинала. І в ці ночі Лілі гладила мене по волоссю і міцно обнімала. Я могла заснути тільки в її руках.
***
Дні були повні буденних клопотів. Якби я була звичайною дитиною, то, мабуть, не змогла б навіть поглянути на воду знову.
Коли я зможу втекти з цього імператорського палацу? І ще Клод украв у мене два мішечки.
Цей виродок! Він сказав мені прийти і самій забрати моє золотце, але я не божевільна.
– Ханно.
Скільки б я про це не думала, я не могла відшукати бажання жити. Тому намагалася знайти його в інших місцях.
– Чоколяд.
– Н-ні, не можна. Леді Ліліан буде…
– Я хочу з’їсти чоколяд.
Я продовжувала нидіти, але Ханна не піддавалася. Схоже, Лілі суворо попередила її цього не робити. Що ж, я з’їла багато цукру в ці дні завдяки тортикам від Клода.
Ха-а. Тоді настав час останнього засобу.
– Онні, Аті хоче чоколяд.
Отримай атаку моїми щенячими оченятами!
– Н-не робіть цього.
Я блиснула очима.
– Ви справді не можете, принцесо! Вибачте!
І Ханна пішла далі, наче більше не могла витримати.
Агов! Дай мені мій шоколад, перш ніж іти!
– Ханно!
Я не можу в це повірити! Ханна вистояла проти моєї атаки!
Здається, моя гарнюність знизилася в ці дні через стрес. Арх. Але я ще не здалася.
Я крадькома зайшла на кухню. Знаю, що поводжуся по-дитячому, але не можу відмовитися від шоколаду. Він був для мене цілковитою розкішшю в моєму минулому житті!
Тому я збираюся їсти шоколад!
Я збуджено підбігла туди, де був шоколад.
– Сес, куди ти йдеш?
– Хвилинку. Мені здається, я залишила плиту ввімкненою.
Ой-йой!
Я швидко сховалася.
– Ох, тут відчинено.
Гм. Чи є зараз потреба красти шоколад? Я можу просто попросити її! Це доля, що я зустріла її тут.
– Ем…
– Ах! Комаха!
Коли я збиралася заговорити, Сес закричала.
І незабаром біля її каблуків стала видною чорна пляма – тарган.
– Я не можу повірити, що огидна комаха наважилася зайти на кухню.
Я спітніла від холодного голосу Сес.
– Мені доведеться сказати леді Лілі, що нам потрібно змінити день прибирання палацу. У місці, де перебуває принцеса, не повинно бути тарганів.
Ого, Сес-онні, безперечно, психопатка цього палацу!
– Але хіба раніше не було якогось звуку?
Я-я більше не буду її просити.
Звісно, Сес ніколи б не поводилася зі мною, як і з тим тарганом, але це було… Здається, вона все одно розповість Лілі, якщо я попрошу її зараз.
Тож, поки я тихенько стояла в кутку кухні, Сес нахилила голову, ніби думала, що їй вчувалося, і пішла.
Нарешті я висунула голову. Я повільно потягнулася до шоколаду на тарілці.
Га? Звідкись почувся тихий звук.
Я завмерла, бо подумала, що знову хтось іде сюди, але ніхто не зайшов.
Мені почулося? Але я точно щось чула! Я була збентежена. І в моїй голові промайнули історії про привида на кухні, про якого розповідали покоївки.
– У-ух!
Мені снилися кошмари, що привид тягне мене за щиколотку через той інцидент, який стався деякий час тому. Кухня раптом здалася моторошною.
Раніше я час від часу крала шоколад, але кухня ніколи не здавалася такою страшною. І зараз, коли я знову роззирнулася, мені справді здалося, що десь тут можуть жити привиди.
По спині стікав піт. Здавалося, що будь-якої миті з’явиться привид.
– Принцесо!
Як от зараз!
– А-а-а-а!
Я закричала, як банші. Невже покоївки, яких убив Клод, прийшли вбити мене? Чи це був привид з моїх нічних страхіть?
– О боже, принцесо! Вибачте. Ви здивувалися?
Але це була Лілі. Вона була так само здивована, як і я.
– Принцесо, гадаю, вам потрібно зараз же йти.
Лілі поспіхом повела мене кудись, ніби ми повинні бути десь прямо зараз. Ой! Але мене спіймали на кухні! І в руці у мене є два шматочки шоколаду, які я вкрала з тарілочки.
Я потайки поклала шоколад до кишені нижче поясу моєї сукні. Здавалося, Лілі не помітила, що я тримаю шоколад у руках. Що ж сталося, щоб вона так поспішала?
Незабаром я дізналася що.
– Це честь служити принцесі Атанасії.
Покоївки робили переді мною реверанс, Лілі несла мене на руках. Скільки ж їх? Одна, дві, три, чотири, п’ять…
Я припинила рахувати, коли дійшла до 30. Ці онні відтепер служитимуть мені?
Ситуація була схожа на корейську драму, яку я бачила, коли працювала неповний робочий день у ресторані. Це була романтична комедія з багатою головною героїнею. Але сцена, яку я бачила, була надзвичайно нереалістичною. Після того, як вона закінчила покупки й повернулася додому, усі покоївки в будинку кланялися їй.
– З сьогоднішнього дня я призначений тимчасовим лицарем принцеси Атанасії.
Я поглянула на Фелікса, який виступив уперед.
Клод був справді психом. Як він міг таке зробити? Я недовірливо розсміялася над цією ситуацією.
Не так давно він сказав мені ті крижані слова, коли я тремтіла після того, як мало не втонула, а тепер дає мені цих людей, щоб вони служили мені?
Що це означає?
– Я вдячна за доброту Його Величності, але чому сер Робейн…
Лілі виглядала так, ніби вона теж про це нічого не чула, і мала шокований вираз обличчя. А Фелікс поглянув на мене і всміхнувся.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. У Фейсбуці реагую трохи швидше.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете хвилинку поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.