Інші варіанти назви: Несподівано стала принцесою / Хто зробив мене принцесою / Одного разу я стала принцесою
Англійська назва: S. Became A Princess One Day / Who Made Me a Princess
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Plutos ( 플루토스)
Жанри: драма, романтика, фентезі, комедія, шьоджо, slice of life (частина життя , уявлення не маю чи це правильний відповідник, але поки най буде так)
Рік: 2017
Розділів: 219
Випуск: завершений
Переклад: у процесі
Опис: Коли я розплющила очі, то стала принцесою!
Але з усіх персонажів цієї романтичної новели, чому саме принцеса, доля якої загинути від рук власного батька, самого імператора!
Якщо я хочу жити, то маю уникати того батька-імператора.
«Коли ця поганка почала жити в моєму замку?»
Людина безжальна і жорстока, цей холодний імператор Клод! Чи зможе Атанасія, яку спіймав імператор, вижити?
«Я… Що мені робити…?»
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут, сторінка тут.
Реквізити НБУ для потреб армії тут.
Реквізити НБУ для гуманітарних цілей тут.
Зненацька стала принцесою. Розділ 13
Розділ 14
Оскільки він щойно прокинувся, його волосся скуйовджене природніше, ніж раніше, а одяг, який він носить, злегка розхристався, показуючи добре сформоване тіло.
Ой, як ніяково. Це так ніяково. Агов, я доросла жінка, хоч моє тіло – тіло маленької дитини!
Клод не помітив, про що я думала, він перевів погляд на вікно зліва. Сонце вже сідало, залишаючи видимим помаранчево-жовте небо.
Він повільно встав і потягнувся, як псих.
– У нас зараз буде бенкет.
***
– Виглядаєш так, ніби в тебе все було добре цими днями, маєш яскравий і здоровий вигляд.
Це був перший раз, коли ми зустрілися з Клодом після того інциденту на човні. Я розглядала страви, виставлені на столі імператорської спальні. Вони всі виглядали дуже смачними, але не здавалися тим, що має їсти імператор.
Просто подумала, що це дуже незвично, але відразу підняла голову, коли він сказав найдивнішу річ, яку міг сказати у цей момент.
Не може бути, що його не проінформували про моє здоров’я, але він жодного разу не відвідав мене. Що ж, гадаю, якби він прийшов це точно погіршило б мій стан!
У всякому разі я втратила дар мови перед цим чуваком, який навіть не навідався до своєї хворої доньки, а просто сказав: «О, ти добре виглядаєш».
Я не очікувала від нього багато, навіть не очікувала теплих слів на зразок «Чув, ти сильно хворіла, з тобою все гаразд?» або «Ти виглядаєш втомленою, добре відпочивай». Але чи це не занадто? А, точно. Я ж говорю про Клода.
– Тато теж виглядає галним!
Але я просто стара-добра риба-місяць*. Не можна забувати. Це план C, план C. Навіть якщо це для плану B, важливо продовжити тривалість мого життя! Нема нічого важливішого за життя, навіть якщо воно брудне і несправедливе!
Я проігнорувала Клода та яскраво всміхнулася. В його очах з’явився інтерес до цього. Так-так, це ж так цікаво бачити дівчинку, яка вчора хворіла, тому що впала в озера, а зараз ой як яскраво усміхається?
Клод дивився на мене скоса, обпершись підборіддям на руку. Але чому ти виглядаєш так, ніби намагаєшся виглядати привабливим? (Це непорозуміння. Клод точно не намагається виглядати привабливим.) Намагаєшся примусити мене полюбити тебе? Ха, еге! Який талант! Я не полюблю тебе, виродку!
– Слухай, тут приготовані лише ті страви, які тобі подобаються.
Отже, м’ясо? Ти знущаєшся з мене, бо я пухка, так? Ти принижуєш мене, еге?
– Дякую за їжу-у-у-у-у.
Але це була б не я, якби не їла. Я вирішила не звертати уваги на погляд Клода і зосередилася на їжі.
Ого, аж тане в роті! Ти щодня їси такі страви? У моєму палаці теж дорогі страви, але якість і смак незрівнянні! Ось різниця!
Срібні столові прибори були надто важкими, щоб я могла їх тримати. Крім того, стейк не був заздалегідь нарізаний, тому мені довелося нарізати його самостійно. До того ж, цей стіл занадто високий!
Взуун! І столове срібло зрештою видало цей жахливий звук, коли дряпнуло тарілку.
Увах. Я на мить затримала подих. Забудемо про збентеження, реакція Клода важливіша. В-він не злиться через це, чи не так? Він не збирається кидати свій ніж прямо в мене, еге ж?
– Ти повинна більше працювати над своєю освітою. – Але Клод нічого не сказав про цей випадок, проігнорувавши його. Ха-а-ах, я жива. – Завтра я пришлю людину до твого палацу. Ти неосвіченіша, ніж я очікував, мабуть, тому, що твоїм навчання не займалися по-справжньому освічені люди.
Що? Ти щойно посміявся з моїх любих покоївок? Неосвічені? Ті онні всі дворянки! Що з тобою не так?
– Отримуватимеш професійну освіту відтепер.
А, так. Ви, містере, королівської крові.
Важко було стримати емоції на обличчі, але мені пощастило, він, здається, не помітив. Ми сиділи в різних кінцях столу, далеко одне від одного. О, яке полегшення, що стіл такий до-о-овгий. Ху-ху-ху.
Це чомусь змусило мій гнів закипіти та захотілося вибухнути, але натомість я яскраво усміхнулася, наскільки могла.
– Аті старатиметься, тату!
Після цього Клод кивнув погляд, ніби побачивши дивну річ. Це не вперше, коли ми мали таку незграбну зустріч, але це був перший раз, коли він подивився на мене так. Це не відчувалося правильним… Чому в тебе такий вигляд, ніби бачиш тварину, що ходить до вітру…?
Клод дивився на мене весь час, поки я їла. Арх, мене ніби зараз вирве.
– Тату, добраніч! Бувай!
Я була посилкою, яку Фелікс доставив до Рубінового палацу після бенкету з Клодом. Фелікс побажав мені доброї ночі, як він завжди робив, але сьогодні я просто відповіла «хмм!». Через це Лілі трохи насупилася, але сьогодні я була на нього дуже зла.
Я маю на увазі, що це було схоже на «О-о-о, по-оглянь, скажений імператор спить. Ти маєш піти і розбудити його!», і просто заштовхнув мене до кімнати, коли я навіть не була готова! Бррр, якщо подумати про сьогоднішні події, я б навіть не пожаліла Фелікса, якби він став лисим!
Уваа. Я вірила тобі. Як ти посмів от так просто віддати мене в руки Клода…
Фелікс з обличчям, яке ніби говорили «Я нічого не знаю», розлютив мене ще більше.
– Лілі, колискову.
Цієї ночі я благала, використовуючи жалібний вигляд. Здавалося, їй це сподобалося, вона захихотіла, накриваючи мене ковдрою.
– Тоді мені заспівати для вас?
Незабаром пісня, яку співали солодким голосом, просочилася до мої вух.
– Шш, крок і ще один крок… Дай мені квітку, якщо настане ніч. Гарненька міс Зірка нам усміхається.
Кяа-а. Звісно, мій спів з цим не порівняти. Я захотіла скинути ковдру, як в інші дні, але не буду, бо Лілі тут.
– Сьогодні прощавай. Завтра настане сяючий день.
Ніжний голос Лілі змусив мене заплющити очі. Чудово, що людина співає колискову спеціально для мене. Хоча я вже стара, як чорт, щоб заснути, слухаючи колискову.
– Нехай насняться тільки хороші сні. Бувай. Доброї ночі, наша дитино.
Не знаю, які моторошні події стануться завтра. Але поки що… Забудьмо про все і будемо спати. Я повинна спати, щоб рости. Мені б хотілося, щоб коли я прокинуся, минуло вже десять років. Ух.
– Доброї ночі, наша дитино.
Лілі, тобі теж гарних снів! Намагаючись забути обличчя імператора, я заплющила очі завдяки голосу Лілі, що нагадував коштовне каміння.
Як і кожної ночі, хочеться, щоб час минав швидше…
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете хвилинку поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Манхву онлайн почитати можна тут.