Інші варіанти назви: Несподівано стала принцесою / Хто зробив мене принцесою / Одного разу я стала принцесою
Англійська назва: S. Became A Princess One Day / Who Made Me a Princess
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Plutos ( 플루토스)
Жанри: драма, романтика, фентезі, комедія, шьоджо, slice of life (частина життя , уявлення не маю чи це правильний відповідник, але поки най буде так)
Рік: 2017
Розділів: 219
Випуск: завершений
Переклад: у процесі
Опис: Коли я розплющила очі, то стала принцесою!
Але з усіх персонажів цієї романтичної новели, чому саме принцеса, доля якої загинути від рук власного батька, самого імператора!
Якщо я хочу жити, то маю уникати того батька-імператора.
«Коли ця поганка почала жити в моєму замку?»
Людина безжальна і жорстока, цей холодний імператор Клод! Чи зможе Атанасія, яку спіймав імператор, вижити?
«Я… Що мені робити…?»
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули тут.
Зненацька стала принцесою. Розділ 17
Розділ 18
Я почувалася такою виною через те, що Лілі й Фелікс могли подумати, буцімто я справді п’ятирічна дитина з розбитим серцем. Ееех…
– Понеси мене.
І – я дитина! Фелікс, здається, завмер на секунду, коли побачив, що я дію так, ніби вчора нічого не сталося. І через кілька секунд з тихим зітханням взяв мене на руки.
– Хорошої мандрівки.
– Лілі, бай-бай!
– Ми скоро повернемося.
Хіба це не схоже на доньку і заручену пару? Лілі усміхнулася, побачивши, що я дію сьогодні так, як завжди. І те саме з Феліксом. Хвилинку, вони ж не закохалися одне в одного, так? Ні! Лілі моя!
– Сьогодні я приніс принцесу до приймальні його величності. – Я поглянула на Фелікса, сидячи на його руках і смокчучи льодяник. – Схоже, нам доведеться трохи почекати.
Я вже двічі бачила ці двері. Ми з Лілі заходили сюди, коли я була трохи меншою, ніж зараз.
Ух. Скільки часу відтоді минуло? Ні, чи не слід говорити, як недавно це було? Бо я думаю, що багато чого сталося за весь цей час моїх намагань вижити.
Хай там що, якщо ти планував змусити нас чекати, то принаймні скажи нам почекати в іншій кімнаті. Манери Клода такі ж лайняні, як завжди! Тепер будь-яке лайно, собаче лайно!
Відчинилися. Двері відчинилися в той момент, коли я оцінювала манери Клода. О, нарешті настала моя черга? Але першою вийшла людина, яка була всередині якийсь час.
Я подумала, що вийде хтось низького зросту, тому що тінь була маленькою. Проте зараз, коли я бачу цю людину, то стає очевидно, що вона аж ніяк не низенька.
З кабінету вийшов чоловік старший за Фелікса. Але це він такий білий чи аура навколо нього біла? Навколо незнайомця була якась дивна аура, і мені це не подобалося.
У цього чоловіка інша харизма, ніж у Клода. Він виглядає досить молодим, але біле волосся робить його старшим.
Я довго розглядала його, смокчучи льодяний. Але, здається, Фелікс і цей чоловік знайомі. Першим заговорив невідомий біловолосий чоловік.
– Сер Робейн.
Га? Що за? Раз він зустрічався з Клодом у кабінеті, то зрозуміло що він із дворянського роду, але чи є Фелікс людиною, з якою б незнайомець так радісно вітався? Він настільки близький до тебе, Феліксе?
– Давно не бачилися, герцогу Альпіосе.
Але слова Фелікс мене шокували.
Щ-що? Ти щойно сказав герцог Альпіос? Цей чоловік? Реально? Той самий Альпіос, чия сім’я піклувалася про Дженіт, поки їй не виповнилося чотирнадцять?!
– Мені було цікаво, де ви були, раз не стояли у приймальні, а виявилося, що ви знаходилися тут.
Я широкого розплющила очі, щоб уважніше роздивитися чоловіка.
Йой. То його волосся не біле, а сріблясте. Ха, зрозуміла. Головний чоловічий персонаж «Прекрасної принцеси» Ізекіл Альпіос мав блискуче сріблясте волосся і золоті очі та був чоловіком номер один у королівстві, всі дівчата хотіли з ним одружитися. Тепер я бачу, що він отримав колір волосся й очей від свого батька.
– Лишенько, я вас не помітив. – Цей чоловік, здається, усвідомив мою присутність тільки через мою прискіпливу увагу до нього. Досить швидко він поклонився. – Я Роджер Альпіос. Нехай удача Обелії буде на вашому боці.
Він поклонився відповідно до етикету, але ця людина Роджер Альпіос, очевидно, що у нього на думці.
Дженіт, яка була другою принцесою і стала єдиною та посіла трон після того, як перша принцеса Атанасія загинула. А сім’я герцога Альпіоса це ті, хто прийняли Дженіт до себе з моменту, як вона народилася.
Чи не виникає в голові певних думок після почутого? Чому сім’я Альпіос взяла до себе Дженіт на прохання тітки дівчинки, коли вони ніяк не пов’язанні з її матір’ю? Що ж, тут ховається темрява герцога Альпіоса.
Щоправда, це не означає, що Дженіт не любили. Проте герцога Альпіоса більше цікавило те, що він отримає в майбутньому.
Щиро кажучи, Роджер Альпіос один із найжадібніших персонажів. Він добре жив, використовуючи Дженіт.
Особливо через те, що герцог отримав велику кількість влади після одруження Ізекіля та Дженіт.
Зараз він теж роздивлявся мене з невинним обличчям. Га? Що? Порівнюєш Дженіт і мене?
Ого, пане дурнику. Думаєш, мені п’ять?
Я всміхнулася, як дурненька дівчинка, що нічого не знає.
– Хе-хе. Привіт, білий-білісінький пане!
Так, то що, у Дженіт все добре?
– Білий-білі…
У Фелікса відвисла щелепа після того, як він наполовину повторив мої слова, не встигнувши їх обдумати. Схоже, він зрозумів, що я так зверталася до герцога Альпіоса. Гадаю, те саме усвідомив і герцог, бо запитав:
– Ви ж… ви ж не мене так назвали, правильно?
– Пан виглядає так само як білий собачка!
– …
– Хочете? Це дуже смачно.
Говорячи з яскравою усмішкою на обличчі, я протягнула йому свій облизаний льодяник. Обличчя Роджера Альпіоса скривилося так, наче він побачив щось дивне. Схоже Ізекіль і Дженіт ніколи не робили такого з ним.
– Пхех.
Але з губ Фелікса зірвався сміх. Затим його плечі почали здригатися…
Він видав себе з головою. Я бачу, що ти намагаєшся стримати з усіх сил, але зроби щось з тим, як сильно здригаються твої плечі.
– Здається, принцесі подобається герцог Альпіос.
– …
Звичайно, від цього Роджеру Альпіосу легше не стало. Якби це сказав Ізекіль або Дженіт, він би міг створити проблеми для обох, але оскільки герцог не міг зробити зі мною такого, йому залишалося лише зберігати свою гідність і смикати бровами.
І я потрясла льодяник, ніби кажучи «Чого чекаєш? Візьми його». Тепер його брови немов каталися на гірках.
Але він не міг не прийняти подарунок принцеси, тож протягнув руку вперед.
Проте перш ніж герцог торкнувся льодяника, я швидко забрала його. Звичайно, тепер Роджер Альпіос був у ситуації, коли він даремно простягнув руку.
Я знову почала смоктати льодяник, дивлячись в його золоті очі, де поступово почала відображатись абсурдність ситуації.
Ням-ням-ням.
– …
Ням-ням-ням.
– …
Це неймовірно, чи не так? Мабуть, це така абсурдна ситуація. Але ти нічого не можеш зробити, бо не можеш дати п’ятирічній мені урок. Кехехе. Це весело.
І я, що спочатку дала, а потім забрала в Роджера Альпіоса, заговорила зі стривоженим лицем після того, як побачила, що його обличчя виражає роздратування.
– Ням…! Погано! Я чула, що білі собачки не мають їсти щось таке.
– Пффффхх.
Фелікс був надто зайнятий, щоб зупиняти мене, він боровся зі сміхом і його плечі здригалися. Мабуть, смішно бачити, що Роджер Альпіос, який керує іншими дворянами з холодною харизмою, отримає подібне ставлення від дитини.
– Яка… яка мила принцеса. – Тихо сказав Роджер Альпіос після короткого мовчання.
Упс. Мабуть, мені слід зупинитися.
– Атті хоче побачити тата! – сказала я.
– Кхм. Кхем. Тоді ходімо. – Фелікс прочистив горло і відповів, намагаючись стримати сміх. Потім, усміхаючись, він заговорив зовсім іншим тоном, ніж коли вітався з Роджером Альпіосом. – Перепрошую, нам треба йти. Герцогу Альпіосе, бажаю щасливої дороги.
– Бувайте, білий-білісінький пане!
– Для мене було честю зустрітися з вами… Нехай удача Обелії буде на вашому боці.
Звичайно, він герцог, тож мої вибрики не надто вибили його з колії, але що це за пауза була? Тц-тц. Все ще дитина, хоча він дорослий.
Я помахала рукою, яскраво посміхаючись, бо говорять, що на усміхнене лице не плюнуть. Двері вже зачинялися, але я бачила, що він спробував посміхнутися у відповідь і помахати рукою, але це вже не так весело.
– Ви прийшли.
Як тільки ми зайшли, я побачила Клода на троні, одною рукою він підпирав голову, вперши лікоть в підлокітник, а інша звисала.
Ти ж не зустрічав герцога Альпіоса в такій позі, так?
– Так, ваша Величносте. Ми зустріли на вході герцога Альпіоса.
– Білий-білісінький пан!
Почувши мої слова, Клод запитав:
– Білий-білісінький пан?
– Він виглядає як білий-білісінький собачка!
Клод, який щойно зрозумів, про що я говорю, ледь помітно підняв кутик рота. Це було дуже коротко, як смикання, але я чітко це побачила, це не було смикання.
Ти щойно всміхнувся?! Я це бачила!
– Чудове прізвисько для того галасливо і вічно гавкаючого Альпіоса.
Він герцог, чи «вічно гавкаючий» це не занадто? Якщо історія піде тим шляхом, що був у романі, він буде на твоєму боці!
– Щось сталося?
– Вони завжди говорять про одне і те саме.
Клод закінчив цю тему кілька разів махнувши рукою. Однак тепер він уважно дивився на Фелікса. Його губи вигнулися в посмішці, яку тепер чітко видно.
– Ти став професійним хлопчиком на побігеньках.
Ого, як він може так ненависно висміювати когось? Фелікс, здається, збентежився від його слів і одразу поставив мене на підлогу.
Я, бува, почала бігти до Клода, коли мої короткі ноги торкнулися до підлоги. А! Я дещо забула. Я зупинила і повернулася до Фелікса, Клод зробив дивне лице. Я побігла до нього, віддавши Феліксу свій льодяник.
– Якщо подумати, я чув, що у герцога Альпіоса є дитина такого ж віку, як принцеса.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee.Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете хвилинку поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Манхву онлайн почитати можна тут.