Інші варіанти назви: Несподівано стала принцесою / Хто зробив мене принцесою / Одного разу я стала принцесою
Англійська назва: S. Became A Princess One Day / Who Made Me a Princess
Мова оригіналу: корейська
Автор/ка: Plutos ( 플루토스)
Жанри: драма, романтика, фентезі, комедія, шьоджо, slice of life (частина життя , уявлення не маю чи це правильний відповідник, але поки най буде так)
Рік: 2017
Розділів: 219
Випуск: завершений
Переклад: у процесі
Опис: Коли я розплющила очі, то стала принцесою!
Але з усіх персонажів цієї романтичної новели, чому саме принцеса, доля якої загинути від рук власного батька, самого імператора!
Якщо я хочу жити, то маю уникати того батька-імператора.
«Коли ця поганка почала жити в моєму замку?»
Людина безжальна і жорстока, цей холодний імператор Клод! Чи зможе Атанасія, яку спіймав імператор, вижити?
«Я… Що мені робити…?»
Переклад з англійської. Тобто переклад з перекладу, деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Бажаєте зробити мені приємно?
(ﾉ◕ヮ◕)ﾉ*:･ﾟ✧ Прогуляйтесь хвилинку по сайту.
Також у мене є Patreon.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Зненацька стала принцесою. Розділ 1
Зненацька стала принцесою. Розділ 2
Зненацька стала принцесою. Розділ 3
Зненацька стала принцесою. Розділ 4
Зненацька стала принцесою. Розділ 5
Зненацька стала принцесою. Розділ 6
Зненацька стала принцесою. Розділ 7
Зненацька стала принцесою. Розділ 8
Розділ 9
Я почала нервувати. Якщо не відповім належним чином, то помру тут. Він стукав пальцем по зап’ястку, ніби показуючи, що час минає. І коли я заговорила, рух припинився.
– Ш… шановний батько?
О Боже. Я не можу повірити, що сказала це вголос. Для мене буде розкішшю попрощатися з Лілі та покоївками. Я не мала цього казати, про що я лише думала, називаючи психа-імператора шановним батьком? Мені просто потрібно було попросити його вбити мене!
Невже я подумала, що є справжньою Атанасією, бо служниці продовжують називати мене принцесою? Я б мала улестити його, сказавши щось на зразок Ваша Величність чи щось подібне.
– …
Але приголомшлива новина – Клод не вбив мене. Він повів по своїй щоці, ніби казав мені продовжувати. Гм-м? Я не провалилася?
Але заждіть…
Хіба Клоду не подобається стиль Дженіт? Яскрава і вродлива Дженіт, яка завжди огорнена світлом. І вона відрізнялася від Атанасії, що спостерігала за Клодом здалеку, Дженіт підійшла до нього першою. Якщо… так… я б могла бути як Дженіт, хоча мені не вдасться її замінити… але якщо це буде тільки для розваги.
Я вирішила сказати трохи божевільну річ, раз я вже тут.
– …Тато?
Мене огорнула смертельна атмосфера, пустивши мурашки по шкірі. Я затамувала подих, коли Клод повільно опустив голову. Його золоте волосся сяяло під час руху. Моє серце стукотіло так, ніби я пробігла марафон.
Чому, чому він не відповідає?
Нумо просто зробимо це. Я натягнула найбільшу посмішку і вигукнула:
– Тату!
…Я щойно підняла смертельний прапорець? Хто-небудь скажіть мені щось!
***
Зрештою, я вижила.
Якщо говорити в подробицях, то я прикінчила всі тістечка, поки Клод спостерігав за мною, а лицар-оппа відніс мене до Рубінового палацу. Поки я боролася за своє життя, в моєму палаці панував хаос. Я повинна була дрімати, але раптом зникла, тож нічого дивного, що всі перелякалися.
Лілі побачила мене на руках лицаря і мало не зомліла. Її обличчя було до того блідим, що я серйозно захвилювалася за неї. Вона забрала мене з рук лицаря і далеко відійшла він нього, наче той був переносником смертельної хвороби.
Я не могла бачити, тому що Лілі притисла моє обличчя до своїх грудей, але могла зрозуміти, який у неї вираз обличчя по її тремтінню. Вона міцно тримала мене тремтячими руками. Коли я змогла підняти голову, то побачила, що Фелікс був збентежений тим, що до нього ставилися як до викрадача. Але я не хотіла ставати на його бік, бо він залишив мене з Клодом на одинці! Я мало не заплакала кривавими сльозами, згадавши про це.
Цей виродок. Як ти смієш знущатися над такою слабкою дитиною, як я. Сподіваюся, ти потрапиш до пекла.
– Імператор сказав, що він скоро побачиться з принцесою Атанасією.
Що ти сказав?
Не тільки я, але і всі інші були приголомшені. Але чому у них налякані та наполовину щасливі обличчя? Вони раді, що принцеса-парія привернула увагу імператора? Я ж не якась там наложниця, що чекає, коли ж імператор покличе мене! Але що він від мене хоче?
Ніщо і ніколи не йтиме так, як я хотіла.
Коли Фелікс кинув цю бомбу і пішов, у палаці знову запанував хаос, але вже з іншої причини.
– Буе! – мене вирвало, тому що я була емоційно втомленою.
– Принцесо!
***
Тієї ночі я лежала у ліжку і готувала нові плани.
«План А провалився».
Я зім’яла у руці записку написану корейською, щоб ніхто не міг її прочитати. Я надряпала слова на верхній частині аркуша.
Мій перший план, план А, полягав у тому, щоб жити спокійно у Рубіновому палаці, і щоб Клод ніколи про мене не згадував. Я думала, що єдиний раз, коли Атанасія зустрічає Клода, був у ніч на її дев’яте день народження. Але це була наївна думка.
У момент, коли я зустріла Клода, цей план провалився. Хто ж знав, що він житиме у такому простому палаці? І чому гарем був так близько до імператорського палацу? Схоже, правителі Обелії прожили неабияке життя.
Я поглянула на наступний рядок на аркуші.
«План В: покинути палац до того, як мені виповниться 18 років, а до того часу збирати гроші».
Цей досі можливий. Оскільки Клод убив Атанасію, коли їй було вісімнадцять. Я не можу бути впевненою, що все буде так само, бо зустріла Клода на чотири роки раніше, але він, ймовірно, поки що збирався залишити мене живою.
Чи можу я продовжувати збирати моїх крихіток? Коли я покину палац, то мені доведеться піти геть як покоївці чи якимось подібним чином. Ну, поки що цей план діє.
І останній план, план С.
«Підкорити серце Клода, поводячись мило».
Коли я прочитала, що написала, то одразу відчула, як наростає стрес.
Ох, мені потрібно втекти від реальності. Не можу повірити, що серед усіх людей, я планую підкорити серце Клода. Але навіть якщо я не зможу примусити його полюбити мене, то чи зможу я принаймні добитися того, щоб він не хотів мене вбити? Клод же відправив мене назад неушкодженою, коли я назвала його татом!
Я сперечалася сама з собою, чи варто закреслити цей варіант чи ні, але просто дивилися на план схрестивши руки і наморщивши лоба.
…Але ж це не зовсім неможливо, чи не так?
Я заборсала ногами ковдру, коли мене охопила бентега. Я справді сказала «тато»? Те, що мені доведеться робити це і далі, бентежило найбільше. Я продовжила морщитися через те, що назвала його татом. А коли прийняла рішення, то підняла голову від подушки.
Добренько. Тоді буду дотримуватися обох планів, плану B і плану C, ліпше мати побільше запасних варіантів. Я позбулася від паперу на випадок, якщо прийде Лілі. А бентега, що виникне, коли я виконуватиму ці плани… буду вважати, що це інвестиція у майбутнє.
– Принцесо, пора спати.
– Лілі, ходи сюди і заспівай мені!
Я проковтнула невиплакані криваві сльози, слухаючи Лілі.
***
– Ліліан Йорк, багато часу минуло.
Я не знаю, чому час летить так швидко, коли ти цього не хочеш. Минуло десять днів після мого чаювання з Клодом, і ось ми знову зустрілися.
– Всіх благ і слави сонцю Обелії.
Мене втішало, що цього разу зі мною поряд Лілі. Вибач, Лілі, але Клод дуже лякає. Таке відчуття, що у мене от-от буде серцевий напад. Я точно у тілі п’ятирічної дитини, якщо мене так лякає Клод. У тронному залі, що був завбільшки з баскетбольне поле, були я, Лілі, Клод і лицар Фелікс. Я помітила це раніше, але навколо імператора небагато людей.
– Я був зайнятий імператорськими обов’язками, а тому не міг займатися єдиною принцесою. Але Атанасія добре виросла завдяки тобі.
– Це честь.
Ха, не бреши. Ти не був зайнятий, тобі було все одно! І це ще не все. Ти взагалі забув про моє існування!
– Тепер я сам подбаю про принцесу, тож не переймайся.
Я почула, як над моєю головою гримнуло. Клод продовжував сидіти на троні, посміхаючись мені.
Що, він посміхається? Але це була не добра усмішка, бо він думав, що я мила, це була лиховісна посмішка, яка ніби питала мене, що я робитиму далі.
Беру свої слова назад. Дякую, що забув про мене на ці роки! Будь ласка, забудь про мене знову! Я буду також дуже вдячна, якщо ти викреслиш мене із королівської родини.
Але я була лише слабкою дівчинкою, тому нічого не могла зробити. І я бачила, як Лілі затремтіла від слів імператора.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. У Фейсбуці реагую трохи швидше.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете хвилинку поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.