Оригінальна назва (японською): 継母の連れ子が元カノだった 昔の恋が終わってくれない (Mamahaha no tsurego ga moto Kanodatta mukashi no koi ga owatte kurenai)
Англійська назва: My Stepmom’s Daughter Is My Ex
Інший варіант назви: Донька мачухи – моя колишня (Стара любов не минає?)
Автор: Kyōsuke Kamishiro / 紙城境介 / Камішіро Кьоске
Ілюстратор (дизайн персонажів): Takayaki / たかやＫｉ / ТакаяKi
Рік початку видання: 2018
Кількість томів: наразі 10
Випуск: триває
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Це те, що зазвичай називають помилками юності, у мене була дівчина у середній школі. Слава Богу, ми розійшлися! Нема дівчини неприємнішої за неї. Не хочу більше ніколи її бачити! Хвилинку, а хто це біля мачухи?! О Боже, це ж вона!
О, старша школа. Чи є ліпше місце, щоб почати знову після жахливих стосунків у середній школі? А якщо колишня дівчина пішла в ту саму школу, що і ти? А якщо ви тепер стали зведеним братом і сестрою? Те, що мало стати святилищем миру, перетворилося на справжній кошмар! Куди не поглянь – вона поряд. Вдома, у школі, у класі. Порятунку нема! Вона навіть стверджує, що є старшою сестрою. Та чорта з два!
Саме так, я не програю. Бо це я старший брат. Ми тепер сім’я, хай там як ми думали, що кохаємо одне одного раніше, ми зрозуміли, що не можемо бути парою. Ось чому, попри те, що ми намагаємося налагодити стосунки заради наших батьків, так, як раніше, вже не буде.
Переклад з англійської. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особливу подяку за появу цього перекладу можете висловити Drakula.
6.3 Колишня дівчина чекає у мріях (Що я щойно зробила…?!)
– А…
– Ха? – Мізуто підозріло глянув на мене. Цього разу я відвела погляд. – Дай вгадаю, ти щойно подумала, що могла так зробити.
– Н-ні… Я п-просто намагаюся дотримуватися справедливості…
– О, тоді виходить, що у глибині душі ти відчайдушно прагнула, щоб я все знав, так? Будь чесною і кажи все, як є. Ти хотіла, щоб я знав яка ти велика збоченка, так? Еге?
– Тепер твоя черга!
Чому цей хлопець говорить фрази, які використовувала його копія у моїй фантазії? Це телепатія, чи що?!
Мізуто хмуриться і тихенько цокає язиком. Це було близько. Невже він хотів уникнути своєї черги, скориставшись моментом? Я зиркнула на нього. Навіть не думай, що я дозволю тобі втекти!
Мізуто зі збентеженим виразом обличчя почав говорити:
– Ну, це… – він ніяково ворухнувся. – Як це сказати… Гм… Навіть не знаю, чи ти мені повіриш…
– Я не вірю у більшість речей, які ти говориш. Зараз нічого не зміниться.
– …Твій бюстгальтер лежав на підлозі, а я його підняв.
– …
Я люто поглянула на його блідий профіль.
– Нечесно… Абсолютно нечесно! Навіть якщо це всього лише виправдання, хіба воно не звучить занадто зручно…?!
– Я не брешу! Він просто випав з кошика! Я підняв його і саме збирався повернути на місце, коли ти зайшла…!
– Ти сам сказав, що ми маємо розкрити незручні таємниці, так? Тоді просто визнай це. Цього разу я тобі пробачу. Тож зізнайся вже: ти збудився, коли побачив мій бюстгальтер!
– Хто…?! Я… – Мізуто знову відвернувся.
Ем, цей… ти повинен заперечити. Якщо ні, то я не знаю, що мені робити…
– Н-ні, я не збудився. Клянуся. Але…
– Але…?
– Мені здалося, він більший, ніж я пам’ятаю…
– А… – я відкрила рота, щоб кинути в нього ущипливе зауваження, але мені забракло слів.
Йо-о-о-о-ой! Чого це я засоромилася?! Так, це правда, що мої груди стали більшими, ніж коли я зустрічалася з цим хлопцем. Упевнена, це справді його здивувало… хвилинку!?
Звідки він знає розмір моїх грудей? Як він міг зрозуміти, що розмір бюстгальтера більший, ніж коли я навчалася у середній школі, лише поглянувши на нього? Як часто цей хлопець витріщався на мої груди у середній школі?
– Т-ти… не робив нічого дивного з моїм бюстгальтером, правда?!
– Дивного? Тобто? – похмуро запитав він.
– А… ну… – почувши його слова, я не знала, як реагувати.
– Не хвилюйся, єдине, що з ним трапилося це подорож між кошиком у пральні та моєю кімнатою і назад. Більше нічого не було.
– …Справді?
– Справді.
– Ти ж не тикав у чашки чи щось таке?
– …Ні.
– Чому ти вагався?!
– Я нічого не… – Мізуто вчасно зупинився, не дозволяючи собі підвищити голос, він перевів подих і продовжив: – Якщо ти ставиш стільки запитань, то я теж поставлю кілька. Ти ж не робила нічого дивного з моїми боксерами, так? Наприклад, не нюхала їх?
– У-ух…
Я нічого не пам’ятаю.
– Зрозуміла? Тут ми не отримаємо переваги одне над одним. – Підсумував Мізуто.
– Так… Гадаю, так буде краще.
Ніколи не думала, що настане день і я погоджуся у чомусь з цим хлопцем. Спідня білизна – це справді винахід століття. Що ж, тепер, коли ми пояснили ситуацію одне одному, залишилося головне…
– …До речі, Мізуто-кун?
– …Що таке, Юме-сан?
– Гм, як це сказати… Ця ситуація, вона однозначно вийшла за межі, правильно?
– А, правило про брата і сестру. Так, правильно.
Брати і сестри не крастимуть в одне одного спідню білизну. Мабуть…
– Отже, настав час торгівлі. Що я отримаю від тебе, молодший брате?
– Ти, хитра старша сестричко, навіть не думай, що я проявлю милосердя, бо ми оголили одне перед одним незручні таємниці.
Після цього наша зустріч перетворилася на хаос і все закінчилося тим, що «ми можемо віддавати одне одному накази, якщо не вони не порушуватимуть суспільний порядок і мораль».
– …м-м… – я почала вислизати зі сну і відчула, що подушка якась дивна, тож повернула голову.
Як це описати… попри те, що вона трохи жорсткувата, але доволі комфортна. Хоча запах не дуже приємний, але моє серце билося швидше.
У напівсні я знову повернулася і втиснулася обличчям в подушку. А, точно… ця подушка… вона пахне, як ті боксери…
– Гмм…?
Хвилинку. Пахне… як ті боксери?
Від цієї думки я швидко прокинулася. Я повільно розплющила очі, боячись побачити, що буде переді мною. А коли розплющила, то зрозуміла, в якій ситуації опинилася.
– …
Я… я спала на дивані… використовуючи коліна Мізуто як подушку. Коліна Мізуто. Як подушку.
– …
Коли шестерні в моїй голові закрутилися, повернулися спогади про минулу ніч. У нас з цим хлопцем проходила сімейна зустріч щодо спідньої білизни… але що було далі?
Не пригадую, щоб я поверталася до своєї кімнати. Невже… мене вирубило прямо на місці…? Я повільно сіла і вовняний кардиган, яким мене накрили, зісковзнув униз. Я такого не носила. Тоді… Це кардиган, в який був одягнутий Мізуто. Хоча зараз весна, але вночі досить холодно. Можливо, цей хлопець накрив мене кардиганом, коли я заснула.
Мізуто спав сидячи. Схоже, він не міг поворухнутися, бо я використовувала його коліна як подушку. Мабуть… йому холодно без кардигана. Гаразд, повернемо послугу. Я підняла кардиган, який упав на підлогу і накриваю ним Мізуто.
Саме в цю мить він тихо мимрить:
– …Аяї…
Моє серце забилося швидше. Воу, коли і про кого тобі сняться сни, га? Але, добре, поки це просто сни, я заплющу на таке очі.
– Хе-хе.
У цю Мізуто розплющив очі.
– Ранку.
– Хах?! – я аж завмираю на місці від здивування.
Мізуто, який знаходиться неподалік, глумливо посміхається:
– Ну і ну, здається, ти з самого ранку в хорошому настрої, га? Ти така щаслива від того, що я уві сні пробурмотів твоє старе прізвище?
Ц… цей хлопець…!!
– Т-ти щойно порушив правила! Брати і сестри не називають одне одного на прізвище, так?!
– Я прошепотів прізвище своєї однокласниці, з якою разом навчався на другому році середньої школи. А що таке, хочеш сказати, що в цьому прізвищі є щось особливе?
Т-то он як він все розіграв! Угх…!
– Не червоній так. Я не можу зрозуміти збентежена ти чи сердишся, але… це помста. Тож у тебе нема права скаржитися.
– Помста…?! Що я тобі зробила?!
– Ну, якщо ти хочеш знати, чому б тобі не записати, що ти робиш під час сну. – Відсторонено сказав Мізуто, хитнувши головою. – Добренько. Батьки скоро прокинуться. Сьогодні докладемо всіх зусиль і станемо найкращими братом і сестрою. Згодна, молодша сестричко?
– Я твоя старша сестричка! І я ненавиджу, коли ти зациклюєшся на таких дурних деталях.
– Те саме стосується і тебе. – Після спроби спровокувати мене, Мізуто нахиляє голову і говорить. – Ні, насправді мені подобається, коли ти відверто реагуєш на те, що ненавидиш. Це не залишає місце для непорозуміння.
– …Непорозуміння?
– Тепер у кожного з нас власне життя. Тому просто робитимемо те, що ми хочемо, якщо це не створює проблем для іншої людини.
Ти не змінився. Що зараз, що в минулому – у твоїй голові є лише читання. Навіть коли справа доходила до побачень, саме я зазвичай виступала ініціатором. Ненавиджу це в тобі. Але маю визнати, що ти маєш рацію. Тепер це тепер, а минуле спливло за водою. Та дівчина, що раділа найменшій дрібниці, як отій гумці для стирання, це моє минуле я. Так само як і людина, що була колись дівчиною цього хлопця, це також моє минуле я.
◆
Ось так закінчилася та відносно спокійна, але водночас і жахлива ніч. Зрештою ми всього лише підлітки, які роблять дурниці.
Тепер, коли мої дещо перебільшені фантазії закінчилися, я поверталася зі школи додому. По дорозі я вирішила навідатися до книгарні, тому попрямувала прямо до вулиці Карасума. Прогулявшись трохи, я знайшла потрібну книгарню, вона розташовувалася прямо перед автобусною зупинкою.
Книгарня була на другому поверсі, а на першому – відома бургерна. Обидва ці місця користувалися популярністю в учнів нашої школи, я навіть бачила всередині людей з такими самими піджаками, як у мене.
Я спробувала пригадати, чи були ми колись разом з тим хлопцем тут. А, так, пригадую один випадок, ми купили тут книги, читали і говорили про них, і наші однокласники мало не підловили нас на цьому… я пригадала цей момент, прямуючи до ескалатора, щоб піднятися на другий поверх.
І в цю мить перед моїми очима відкрилася пекельна сцена. Я навіть на мить не повірила в те, що побачила.
Бургерна на першому поверсі. Посеред переповненого учнями приміщення поряд сидів мій молодший зведений брат і дівчина з довгими низькими хвостиками, вона дуже нагадувала минулу мене.
У моїй голові раптом пролунали слова Мізуто, які він сказав учора:
«Тому просто робитимемо те, що ми хочемо, якщо це не створює проблем для іншої людини».
– Га-а-а-а-а-а?!
То ось, що він мав на увазі під «робитимемо, що ми хочемо»?!
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee. Дяка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥