Оригінальна назва (японською): 継母の連れ子が元カノだった 昔の恋が終わってくれない (Mamahaha no tsurego ga moto Kanodatta mukashi no koi ga owatte kurenai)
Англійська назва: My Stepmom’s Daughter Is My Ex
Інший варіант назви: Донька мачухи – моя колишня (Стара любов не минає?)
Автор: Kyōsuke Kamishiro / 紙城境介 / Камішіро Кьоске
Ілюстратор (дизайн персонажів): Takayaki / たかやKi / ТакаяKi
Рік початку видання: 2018
Кількість томів: наразі 10
Випуск: триває
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Це те, що зазвичай називають помилками юності, у мене була дівчина у середній школі. Слава Богу, ми розійшлися! Нема дівчини неприємнішої за неї. Не хочу більше ніколи її бачити! Хвилинку, а хто це біля мачухи?! О Боже, це ж вона!
О, старша школа. Чи є ліпше місце, щоб почати знову після жахливих стосунків у середній школі? А якщо колишня дівчина пішла в ту саму школу, що і ти? А якщо ви тепер стали зведеним братом і сестрою? Те, що мало стати святилищем миру, перетворилося на справжній кошмар! Куди не поглянь – вона поряд. Вдома, у школі, у класі. Порятунку нема! Вона навіть стверджує, що є старшою сестрою. Та чорта з два!
Саме так, я не програю. Бо це я старший брат. Ми тепер сім’я, хай там як ми думали, що кохаємо одне одного раніше, ми зрозуміли, що не можемо бути парою. Ось чому, попри те, що ми намагаємося налагодити стосунки заради наших батьків, так, як раніше, вже не буде.
Переклад з англійської. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особливу подяку за появу цього перекладу можете висловити Drakula.

7.3 Колишня парочка іде ■■■. Частина 1. «Будь ласка, зустрічайся зі мною так, ніби маєш намір одружитися»
Дівчина в окулярах трохи опустила голову і зняла окуляри, потім стягнула резинки з волосся, перекинула волосся на спину, після чого зібрала його рукою і підняла до потилиці, а вже після цього поглянула на мене.
– Привітики! Тепер ти знаєш, хто я, чи не так?
– О…
Звичайно, я знаю, хто вона така. Вчора вона приходила до мене додому. Хвіст тепер лише один, але якщо уважно подивитися, то її мініатюрна фігурка має щось схоже з маленькою тваринкою.
– Мінамі-сан…?
– В яблучко! Ну як? Вигляд серйозної дівчини чудово мені пасує, еге ж? – весело сказала вона, одягнувши окуляри і знову зав’язавши два низьких хвостики.
Уявлення не маю про що вона… Однак з якого боку не подивися, вона виглядала як серйозна дівчина. Гадаю, люди не помиляються, коли кажуть, що зовнішність – це 90% враження від людини.
– Я не хотіла виділятися, тому змінила свою зовнішність! Я подумала, що це ідеальний образ для розмови з тобою.
– Що за жарти…? Я подумав, що ти збираєшся зізнатися мені. Це мене здивувало.
– А, тоді все добре. Так і треба.
– Га?
– Ірідо-кун, будь ласка, зустрічайся зі мною так, ніби маєш намір одружитися.
Моя здатність до розуміння, схоже, взяла перерву. Ніби я читав погано перекладений роман.
– …Вибач, що ти сказала?
– Та ну? Гаразд, уважно слухай. – Мінамі-сан підійшла трохи ближче, крізь окуляри в чорній оправі вона дивиться мені прямо в очі і повторює: – Ірідо-кун, будь ласка, зустрічайся зі мною так, ніби маєш намір одружитися.
…Га? Здається, я знову щось неправильно почув? Зустрічатися це одне, але з наміром одружитися? Неможливо, щоб вона сказала це просто так, правильно?
– Хей? Досі не зрозумів? Дівчина. Пара. Майбутні чоловік і дружина. Я кажу, що хочу зробити це з тобою, Ірідо-кун. Розумієш?
– Не розумію.
Чи можливо, щоб однокласниця пропонувала зустрічатися – одружитися – коли не минуло й місяця з початку школи?
Гаразд, спокійно. Це якась пастка або непорозуміння. Потрібно зберігати спокій і збирати інформацію, щоб потім прийняти виважене рішення.
– Ти хочеш одружитися зі мною, Мінамі-сан?
– Хочу.
– Я тобі подобаюся, Мінамі-сан?
– Я не відчуваю до тебе ненависті.
– Мінамі-сан… чому ти хочеш одружитися зі мною?
– Ну, це тому… – обличчя Мінамі-сан засяяло, а на губах заграла широко усмішка. – Якщо я одружуся з тобою, то стану молодшою сестрою Юме-чян!
– …
Не розумію.
– …А потім вона довго розповідала тобі про велич Ірідо-сан, ніби намагалася запропонувати щось купити, так?
– Ага… – уже ніч. Я сидів у своїй кімнаті, тримаючи біля вуха смартфон і спілкувався зі своїм другом Каванамі Коґуре. Я важко зітхнув. – Не розумію… Що взагалі відбувається? Мінамі-сан завжди була такою?
– Так, вона саме така. Жахливо, еге? Ха-ха!
Чомусь Каванамі був у гарному настрої. Як отаку, що знайшов людину, яка його розуміє.
– Буде краще, якщо ти думатимеш, що вона насправді така, – продовжив він. – Вона поводилася схожим чином у середній школі, тому, мабуть, і вибрала старшу школу, де не зустрінеться зі своїми колишніми однокласниками.
Ніколи б не думав, що у середній школі вона була у групі, що жадали засяяти. Я думав, що лише Юме така, але схоже багато, хто так робить, так?
– Отже… що вона за людина? Ти начебто знав її раніше, правильно?
– Людина, яка швидко загоряється і яку непросто охолодити – ось яка Мінамі Акацукі. – Каванамі заговорив серйознішим, ніж зазвичай, тоном. – Коли щось привертає її увагу, то вона повністю зосереджується на цьому. Ніби атомна електростанція, температура якої постійно зростає, вона викидає у навколишнє середовище токсичні речовини, після чого відбувається потужний вибух. Бум, – жартівливо додає Каванамі.
– Потужний вибух? Тобто?
– Дай подумати. А, я дещо чув від мого приятеля. Не хочу його соромити, але в Мінамі був хлопець у середній школі.
– Га?
У Мінамі-сан був хлопець? Мені складно це уявити. Вона виглядає як дитина.
– Бути там дивакуваті хлопці, розумієш? Звичайно, Мінамі теж далеко він нормальної. Вони проводили час разом і вона робила для нього все. Здається, спочатку тому хлопцю все подобалося. Дівчина, яка йому подобалася – порядна і мила – так про нього піклується. Цього достатньо, щоб зробити будь-якого хлопця щасливим.
Хоча він почув це він інших, але звучить досить детально… Каванамі продовжив говорити:
– Однак через три місяці дещо сталося. Як думаєш що?
– Вона знепритомніла або щось таке?
– Її хлопець знепритомнів від стресу і потрапив до лікарні.
– Га?
Ні, хвилиночку. Вона ж про нього піклувалася, правильно? Саме він мав би спокійно ставитися до ситуації, то чому раптом знепритомнів?
– Ось наскільки жахлива Мінамі Акацукі… – дещо нігілистично сказав Каванамі. – Ти ж знаєш, що якщо надто багато торкатися кота, то це може викликати у нього стрес? Мінамі Акацукі – дівчина, що робить таке саме з людьми. Вона дає надто багато любові. Спочатку це може навіть подобатися, але через деякий час це як… я задушу тебе своєю любов’ю.
Я ковтнув. У це важко повірити… Але якщо подумати, то це має сенс.
Якби я опинився на місці того хлопця, коли дівчина дбає про будь-яку дрібничку у моєму житті, то якими б були мої почуття? Я б почувався так, ніби мою гідність зневажають, що про мене піклуються, як про домашнього улюбленця…
– Коли Ірідо-сан брала вихідний, а Мінамі прийшла до вас у гості, упевнений вона якось проявила цю свою сторону. Нічого не спадає на думку?
Якщо подумати… Мінамі-сан годувала Юме з ложечки і навіть дула на гарячу кашу. Це аж занадто інтимний догляд для людей, які дружать лише місяць.
– Ото вже. Вона абсолютно безпринципна. Якщо з хлопцем не вийшло, то вона зараз намагається зробити це з дівчиною.
– Тобто?
– Просто думки вголос… Отже, почувши мою розповідь, у тебе є якесь бажання одружуватися з Мінамі?
– Жодного. Я з тих, хто хоче залишатися на самоті.
– Тоді замість того, щоб займати двозначну позицію, продовжуй чітко їй відмовляти. Вона наполеглива, але не піддавайся. Якщо вона почне переходити межу, скажи мені про це, тоді ми розробимо план з прямими заходами протидії.
– Що ти маєш на увазі під «почне переходити межу»?
– Гм… Ну це ще одна чутка, яку я чув, коли навчався у середній школі, і звучало воно, як те, що може зробити дівчина-психопатка… О, ні, забудь про це, не хочу тебе лякати. Вибач.
– У тебе хобі робити кліфгенгери, чи що?
– Зрозумієш, якщо спробуєш. Це так весело! – Каванамі радісно засміявся і сказав: – Якщо щось знадобиться, подзвони мені.
І поклав слухавку.
Я збирався запитати його, звідки він так багато знає про Мінамі-сан, але мені так і не випала можливість це зробити.
З того моменту Мінамі-сан прилипла до мене.
– Одружімося!
– Я дуже віддана.
– Агов, невже ти так сильно мене ненавидиш?
– Я можу народити багато дітей!
Вона постійно говорила ці або схожі фрази, що стосувалися шлюбу, не даючи мені жодного шансу перервати чи прямо відмовити. Попри те, що у бургерній я був повністю занурений у читання книги, вона дивилася на мене і продовжувала говорити фразу за фразою.
А потім стався цей випадок.
«Ти дозволив їй втекти! Щойно ти дозволив тій дівчині, що привів додому, вислизнути!»
Через два дні після того інциденту зі спідньою білизною, Юме раптом накричала на мене і висунула такі звинувачення. З її слів виходило, що біля входу вона побачила чужі лофери.
Спочатку я подумав, що Юме просто щось неправильно побачила, але коли вона показала мені відеодоказ, було вже не до сміху. Взуття було такого маленького розміру, що його могла носити лише така маленька людина, як Мінамі.
Вхідні двері були незамкнені, тобто з будинку вийшла людина, що не мала ключа. А раз так, то коли і як вона зайшла?
Я здогадуюся, як це могло статися. Коли я повернувся додому, то пішов до своєї кімнати, але в мене було таке відчуття, що я забув замкнути двері. Однак коли я спустився перевірити, то виявив, що вони замкнені належним чином. Швидше за все, маленькі лофери вже стояли біля входу, а я просто не помітив їх.
Вона підловила мене. Мінамі-сан липла до мене, коли я повертався зі школи додому, так сталося і сьогодні. Вона йшла за мною всю дорогу додому. Якщо вона залишалася неподалік, то за звуком могла зрозуміти, що я забув замкнути двері.
Ексцентрична поведінка, але це єдине пояснення, яке я можу придумати. Той факт, що вона не приховала своє взуття, вказує, що вона втратила самовладання у гарячкових діях, тобто це був імпульсивний злочин.
У моїй голові зазвучали зловісні слова Каванамі про те, що Мінамі Акацукі робила у середній школі. Я сказав Юме перевірити власну кімнату і, поки вона була там, подзвонив Каванамі Коґуре.
– Як ти вже зрозумів, вона одного разу прокралася до кімнати свого хлопця.
Каванамі негайно підтвердив мою підозру. Так і знав.
Він продовжив:
– Хоча вона пробралася до його кімнати, але нічого не вкрала. Вона прибрала всередині, зробила купу фотографій, ніби знімала сцену злочину, а кількість еротичних зображень на комп’ютері збільшилася.
– Збільшилася? Не зменшилася?
– Саме так, збільшилася. Вони ідеально відповідали смакам її хлопця.
Не знаю, але чомусь те, що кількість зображень зросла, звучало набагато страшніше, ніж якби їх стерли.
– Хай там що, реально шкоди не було завдано, так? Тоді…
– Ні, було дещо. Вона замінила наволочку на нову.
– О-о…
Я раптом згадав історію Юме про її темне минуле. Невже подібні дівчата так люблять колекціонувати речі? У будь-якому разі, як мені сказати про це Юме?
Слухай, твоя подруга раптом перетворилася на сталкера? Ніби я можу сказати щось подібне! Це налякає Юме до чортиків. Але як мені попередити її…?
Я хвилювався, бо був абсолютно впевнений, що Мінамі-сан навідалася у кімнату Юме.
Однак Юме повернулася і сказала:
– Все виглядає нормальним.
Отже, Мінамі-сан не заходила в кімнату Юме. Це беззаперечний факт. Тоді де вона ходила? Вона прослизнула до нашого будинку, то що зробила?
І тоді я зрозумів у чому справа. Усвідомив, побачивши одну сцену перед собою.
Мета Мінамі Акацукі – стати членом сім’ї Ірідо Юме. Одруження зі мною це лише засіб досягнення мети, але кінцева ціль – стати сім’єю Юме.
Нагадую, що ми сім’я з чотирьох осіб. Тримаючи це в пам’яті поглянемо на цю ситуацію ще раз.
Навколо обіднього столу стояло п’ять стільців.
– Вона перейшла межу. – Заявив твердим і надійним голосом Каванамі Коґуре.
Я повернувся до своєї кімнати і знову говорив по телефону з Каванамі.
– Схоже, вона так і не вивчила свій урок. Я не хотів цього робити, але, гадаю, у мене немає іншого вибору, як втрутитися. Хе-хе-хе!
– Здається, тобі дуже весело…
Куди подівся його надійний тон? Як на мене, це все досить серйозно.
– Що ти збираєшся зробити? У тебе є план? – питаю я.
– Звичайно. Якщо коротко, потрібно зробити так, що вона відмовилася від Ірідо-сан. Є лише одне, що можна зробити в цій ситуації. Те, що спрацьовувало протягом усієї історії.
Уявлення не маю, про що він говорить, а тому вирішив слухати далі.
– Ірідо Мізуто, ти підеш до Ірідо-сан і скажеш їй таке. – Суворо сказав Каванамі.
Я сильно пошкодував, що слухняного його слухав.
◆ Юме ◆
Мізуто озвучив те, про що я навіть не думала.
– Завтра ти ідеш зі мною на побачення.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥