Оригінальна назва (японською): 継母の連れ子が元カノだった たとえ恋人じゃなくたって (Mamahaha no tsurego ga moto Kanodatta tatoe koibito janakutatte)
Англійська назва: My Stepmom’s Daughter Is My Ex (Even If We Aren’t Dating…)
Інший варіант назви: Донька мачухи – моя колишня (Навіть якщо ми не зустрічаємося…)
Автор: Kyōsuke Kamishiro / 紙城境介 / Камішіро Кьоске
Ілюстратор (дизайн персонажів): Takayaki / たかやＫｉ / ТакаяKi
Рік початку видання: 2018
Кількість томів: наразі 11
Випуск: триває
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Це те, що зазвичай називають помилками юності, у мене була дівчина у середній школі. Слава Богу, ми розійшлися! Нема дівчини неприємнішої за неї. Не хочу більше ніколи її бачити! Хвилинку, а хто це біля мачухи?! О Боже, це ж вона!
О, старша школа. Чи є ліпше місце, щоб почати знову після жахливих стосунків у середній школі? А якщо колишня дівчина пішла в ту саму школу, що і ти? А якщо ви тепер стали зведеним братом і сестрою? Те, що мало стати святилищем миру, перетворилося на справжній кошмар! Куди не поглянь – вона поряд. Вдома, у школі, у класі. Порятунку нема! Вона навіть стверджує, що є старшою сестрою. Та чорта з два!
Саме так, я не програю. Бо це я старший брат. Ми тепер сім’я, хай там як ми думали, що кохаємо одне одного раніше, ми зрозуміли, що не можемо бути парою. Ось чому, попри те, що ми намагаємося налагодити стосунки заради наших батьків, так, як раніше, вже не буде.
Переклад з англійської. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Andrii, Shvaigzam, Vitaliy, vch_m, Y. Tymoshenko, Drakula, db4tz, vilgerforc, Kirito Kun.
6.1 Колишня дівчина не буде ревнувати (Дякую за дружбу з Мізуто)
Що таке «друг»? Якщо це питання звучить так, ніби його поставила людина, у якої немає друзів, то це майже відповідало реальності. Я хлопець, у якого немає досвіду заводити друзів. Мене ніколи не цікавило спілкування з іншими, навіть у початковій і середній школі. Якщо я і заводив «товаришів», то тільки для мінімальної зручності.
Попри те, що у старшій школі я почав спілкуватися з Каванамі Коґуре, я б не назвав його другом. Ми швидше належали до однієї групи жертв – були товаришами по нещастю, але ми не були друзями, якими Каванамі міг нас вважати.
Отже, що таке «друг»? Як можна з кимось стати друзями?
– О, тобі потрібно допомога з визначенням того, хто такий друг, Мізуто-кун? Ти звернувся до потрібної людини, це одна з небагатьох тем, в якій я чудово розбираюся, – сказала Хіґашіра Ісана, що, обійнявши коліна, сиділа на кондиціонері біля вікна бібліотеки. – Тебе цікавить, де у градації людських стосунків знаходиться дружба? Чи є ви друзями, якщо ви знаєте імена одне одного? Чи є дружбою те, що ви спілкуєтеся одне з одним? Якщо обмінятися Line ID, то чи можна вважати вас друзями? Яка цікава тема! Нумо зануримося в неї і докопаємося до суті!
– Уперше в житті бачу, щоб хтось так захоплювався цією темою, Хіґашіро. Крім того, що ти маєш на увазі під «докопаємося»?
– Тільки подумай про це! Залежно від того, де ти проводиш межу дружби, черговий, який зранку перевіряв чи здав ти домашнє завдання, також може вважатися другом.
– Гаразд, не будемо встановлювати планку так низько.
– Або, можливо, якщо хтось, з ким ти був близький, зазнав знущань, ти відсторонюєшся від нього і говориш іншим, що насправді ця людина не була твоїм другом. Ого, я, мабуть, щойно натрапила на відкриття століття!
– Чомусь у мене таке враження, що у тебе взагалі немає друзів, – звичайно, не мені про це говорити, але не схоже, що я помилився у своєму припущені.
– Це те, що називають протиріччям. Мізуто-кун, ти знаєш про парадокс Епіменіда? – сказала вона, опустивши безвиразне обличчя на коліна.
– Так. До речі, я також знаю про «Диявольський доказ» і парадокс Гемпеля.
– Чорт! Ти дістав усі логічні аргументи раніше за мене!
– Ха, навіть не думай, що ти зможеш перемогти мене мізерними знаннями, отриманими з легких романів. Отже, до чого тут парадокс Епіменіда?
– Якщо ти говориш, що я не вмію заводити друзів, тоді хто ти, Мізуто-кун, людина, з якою я зараз весело спілкуюся? – Хіґашіра злегка нахилила голову і скосила на мене погляд.
– Це саме те, до чого я намагаюся дійти. Мені цікаво, як нам слід визначити наші стосунки?
– Я думаю про тебе як про друга. Якби з тебе знущалися, Мізуто-кун, то я б приєдналася до тебе, щоб розділити твої труднощі.
– Як щодо того, щоб ти мене врятувала? Ти абсолютно ненадійна.
– Абсолютно? Йой, я ціную це, – вираз її обличчя залишався незмінним, але вона погойдувалася з боку в бік.
Дивлячись на неї, я не міг не задуматися. Якщо вона готова у гіпотетичній ситуації зі знущанням підставити свою шию і розділити мій біль, тоді це означало, що Хіґашіра матиме статус найкращої подруги?
…Загалом, думаю, настав час для пояснень. Стало цікаво, хто ця дівчина, яка так весело розмовляла зі мною? Що ж, гадаю, не потрібно називати її ім’я, і так очевидно, що це – Хіґашіра Ісана.
Вона моя подруга.
Це перша людина, з якою я так добре ладнав у своєму житті. Упевнений, що ніколи не зустріну кращого друга за неї. І без вагань міг сказати, що вона відчувала те саме стосовно мене.
◆ Мізуто ◆
Шкільна бібліотека, в якій я часто бував з початку навчального року, останнім часом стала єдиним місцем, куди я навідувався у вільний час. Після закінчення уроків, я виходив з класу і, навіть не задумуючись, прямував до бібліотеки.
Зазвичай шкільна бібліотека не користувалася популярністю. О цій порі у читальній зоні не було нікого, лише бібліотекарка в окулярах тихо читала книжку за стійкою. Згадуючи, як багато людей тут було перед тестами, складно повірити, що це було те саме місце.
Якщо дивитися від входу, то справді здавалося, що бібліотека безлюдна. Я попрямував до кутка біля вікна, який був схований книжковими полицями, якщо дивитися по діагоналі від дверей бібліотеки. Там знаходилася введена у будівлю система кондиціонування повітря, яка нагадувала полицю, на ній сміливо сиділа дівчина.
Вона була босоніж, на підлозі стояло її шкільне взуття, в яке були засунуті згорнуті шкарпетки. Вона обхопила ноги руками і, поставивши п’ятки на край кондиціонера ворушила білими пальцями. Можна було подумати, що через позу, в якій дівчина сиділа, буде видно спідню білизну, але вона звикла так сидіти, тому ідеально прикривала все поділом спідниці.
Вона, як кішка, нахилилася вперед і сперлася підборіддям на коліна, порожньо дивлячись на книгу у м’якій палітурці «Зникнення Сузумії Харухі», видана Кадокава Снікер Банко (Kadokawa Sneaker Bunko).
– Привіт, Хіґашіро. Сьогодні день Харухі?
Поки я говорив, то обережно сів поряд з Хіґашіра Ісаною, дівчиною, що босоніж сиділа на кондиціонері. Я остерігався сідати на нього, як це зробила вона, оскільки кондиціонер не був призначений для сидіння.
– Неправильно, Мізуто-кун. Сьогодні день Наґато, – відповіла Хіґашіра, перегортаючи сторінку. – Я перебуваю в настрої, коли хочу, щоб мене любила дівчина в окулярах з маленькою оправою, і Наґато зі «Зникнення» найкраща. Я хочу, щоб в мене була така дівчина.
– Чому б тобі самій не одягнути окуляри?
– Хаа… Лишенько, Мізуто-кун, ти взагалі не розумієш. Ти б сказав сумному хлопцю, який хоче мати дівчину: зроби собі 3D-модель і сам стань красивою дівчиною?
– Гадаю, знайшлося б немало людей, які були б задоволені цим…
– Йой, Мізуто-кун, як сумно. Невже ти ніколи не уявляв собі маленьку гідну дівчину в окулярах? Я починаю сумніватися у твоїй людяності.
– Не уявляв. Невже ти думаєш, що кожен, хто не поділяє твої вподобання, це психопат?
– Саме так.
– Серйозно…?
Схоже, вона не жартувала. Коли вона згадала про маленьку дівчину в окулярах, то на думку прийшов образ Мінамі-сан, який вона використовувала для маскування. Але коли у гру вступало слово «гідний», то це мала бути зовсім інша людина.
…Що ж, я б збрехав, якби сказав, що взагалі ніколи не хотів мати таку дівчинку. Схоже, мені все-таки вдалося уникнути ярлика психопата.
– Якщо подумати, то ти, Мізуто-кун, взагалі не говорив про улюблених персонажів. Тобі не потрібно соромитися. Я збережу твої таємниці в безпеці. Будь ласка, розкажи мені про те, що твоїм першим коханням була Асуна.
– Я не соромлюся, і я ніколи не був закоханим в Асуну.
– Га? Тоді Місака Мікото? Тепер ясно…
– Чому ти так впевнена, що моїм першим коханням була героїня легких романів?
Моїм першим коханням була справжня людина!
Гадаю, це і так очевидно, але Хіґашіра Ісана читала легкі романи. Я не був упевнений, чи це незвично для дівчини, але принаймні я не знав жодної іншої, яка читала б стільки легких романів, як вона.
Хіґашіра хвалилася, що читала близько десяти відсотків зі 100 легких романів, які виходили щомісяця, тобто приблизно стільки, скільки вона могла дозволити собі на кишенькові гроші учня старшої школи, і вона мала такі ж різноманітні читацькі смаки, як і я.
Легкі романи охоплювали всі жанри: бойовики, романтичні комедії, наукову фантастику і детективи. Завдяки цьому вона на поверхневому рівні розуміла про що я говорив.
Наприклад, коли я згадував твори Лавкрафта, вона починала говорити про Ньяруко-сан. Коли я згадував про Дазая Осаму, вона згадувала ОреҐайру. Вона повністю відрізнялася від одної людини, що могла говорити лише про детективи.
Минуло лише кілька днів відтоді, як я зустрів Хіґашіра-сан у цій бібліотеці, але оскільки ніхто з нас не мав друзів-читачів зі схожими інтересами, ми щодня збиралися тут після уроків, щоб разом почитати і поділитися різними дрібницями на наших смартфонах.
Спочатку мене дивувало, що навіть попри нашу відкритість одне до одного, вона продовжувала використовувати іменні суфікси.
«Моя політика полягає в тому, щоб говорити з усіма однаково. Мені складно зрозуміти, коли потрібно бути невимушеною, а коли потрібно дотримуватися ввічливості, тому це найпростіший спосіб». Ось що вона сказала.
Попри те, що в неї не було великої кількості знайомих, спілкування з якими могло її збентежити, проте цей підхід здавався досить переконливим, тож я просто прийняв його як щось логічне.
Хоча ми обмінювалися кількома словами при зустрічі, більшу частину часу ми проводимо у тиші, читаючи книжки. У бібліотеці заборонено голосно розмовляти, і ми дотримувалися цього правила, попри те, що перебували у нашому сховку.
Іноді вона видихала «О», коли знаходила речення чи ілюстрацію, якими хотіла поділитися зі мною, але в основному ми були двома книжковими хробаками – точніше отаку, – що сиділи поруч.
Поволі стрілки годинника наближалися до часу закриття школи.
– …О, уже так пізно? – сказала Хіґашіра, зміщуючись на кондиціонері і намагаючись дотягнутися до черевиків і шкарпеток на підлозі, не спускаючись вниз. – Хм… не можу дотягнутися. Ох лишенько. Якби ж тільки мої груди були меншими…
– Придуши своє бажання похизуватися.
Її груди були притиснуті до колін, коли вона намагалася дотягнутися до черевиків, і мали досить приголомшливі форми, щоб викликати скарги у самопроголошених феміністок. Можливо, через те, що їй не було особливо чим пишатися, Хіґашіра постійно намагалася вихваляти власні груди.
– Мізуто-кун, будь ласка, допоможи мені одягнути шкарпетки і взутися?
– І сьогодні теж?
– Я не проти.
– Ти повинна! Не перетворюй це на звичку…
Вона помахала босими ногами, ніби нагадуючи мені про прохання, тож я допоміг їй одягнути шкарпетки, а потім взув на ноги черевики. Це було схоже на догляд за дитиною, але Хіґашіра, здавалося, була не проти, коли її так балували.
Далі, уперше за кілька годин, вона поставила ноги на підлогу.
– Ну що, ходімо додому?
– Так.
Ми разом вийшли з бібліотеки і продовжили говорити у коридорі, прямуючи до сходів. Оскільки наші маршрути зі школи додому частково збігалися, у нас уже з’явилася звичка ходити разом до точки, де наші шляхи розходилися.
– Чому нас так приваблює красива дівчина з великим грудьми, в якої сховане одне око? Хіба це не дірка в безпеці нашої ДНК?
Парадокс Епіменіда / Парадо́кс брехуна́ — відомий логічний парадокс, який полягає у неможливості визначення правдивості чи хибності твердження у межах мови, якою це твердження викладено. (Вікіпедія)
Probatio diabolica — Диявольський доказ. Доказ, котрий дуже важко або практично неможливо надати, (напр.: безперервна послідовність власників якої-небудь речі.). (Вікіпедія)
Парадокс воронів (англ. Raven paradox), відомий також як парадокс Гемпеля (нім. Hempels paradox) або во́рони Гемпеля — логічний парадокс, сформульований німецьким математиком Карлом Густавом Гемпелем в 1940-х роках, для ілюстрації того, що індуктивна логіка іноді входить у протиріччя з інтуїцією.
Гемпель описав цей парадокс таким чином. Нехай існує теорія, відповідно до якої всі ворони чорні. Відповідно до формальної логіки, ця теорія еквівалентна теорії, що всі предмети, які не є чорними, не є воронами. Якщо людина побачить багато чорних воронів, то її впевненість у тому, що ця теорія є правильною, збільшиться. Якщо ж вона побачить багато червоних яблук, то це збільшить її впевненість у тому, що всі не чорні предмети не є воронами, і, відповідно до вищесказаного, повинна також збільшитись і її впевненість у тому, що всі ворони чорні. (Вікіпедія)
Suzumiya Haruhi (яп. 涼宮ハルヒ, すずみやハルヒ, укр. Судзумія Харухі) — серія популярних ранобе японського письменника Таніґави Наґару з ілюстраціями Іто Нойджі про пригоди незвичайної школярки Судзумії Харухі та її друзів.
Новели про Судзумію Харухі публікуються в журналі The Sneaker видавництва «Kadokawa Shoten» з 2003 року. Пізніше з’явилися різноманітні адаптації, у тому числі дві різні манґи, випуск першої з яких незабаром був припинений, а друга дотепер видається в Японії. (Вікіпедія)
Наґато Юкі (яп. 長門 有希). Єдина опинилася в «Бригаді SOS» не за ініціативою Харухі. Юкі була учасницею літературного гуртка, де вона виявилася єдиною учасницею, тому перейшла в бригаду Судзумії, надавши приміщення. Юкі завжди незворушна, спокійна, не виявляє ніяких емоцій і, схоже, взагалі уникає розмов — хоча і дає прямі відповіді, коли її питають. Окрім любові до читання і навчання її відрізняє талант до комп’ютерів. Беззаперечно виконує накази Судзумії, які б безглузді вони не були. (Вікіпедія)
Асуна (найімовірніше): Юкі Асуна (яп. 結城明日奈, Yuuki Asuna) — головна героїня серії лайт-новел та аніме «Sword Art Online», також відома під ніком Асуна (яп. アスナ). Одна з десяти тисяч гравців, які були ув’язнені в смертельній VR MMORPG-відеогрі SAO. (Вікіпедія)
Місака Мікото (найімовірніше): Місака Мікото — вигаданий персонаж, створений Камачі Казумою і вперше проілюстрований Хаймурою Кіотакою. Головна персонажка серії легких романів A Certain Magical Index.
Mikoto Misaka (Japanese: 御坂 美琴, Hepburn: Misaka Mikoto) is a fictional character created by Kazuma Kamachi and first illustrated by Kiyotaka Haimura. She is a major character in the A Certain Magical Index light novel series and the main protagonist of its manga spin-off series A Certain Scientific Railgun. (Вікіпедія)
Наруко-сан з серії легких романів «Nyaruko: Crawling with Love», натхненням для написання були «Міфи Ктулху» Лафкрафта.
Nyaruko: Crawling with Love (這いよれ! ニャル子さん, Haiyore! Nyaruko-san, lit. ’Crawl Up! Nyaruko-san’), also known as Nyaruko-san: Another Crawling Chaos, is a Japanese light novel series written by Manta Aisora and illustrated by Koin. It was inspired by H. P. Lovecraft’s Cthulhu Mythos. The series’ twelve volumes were published by Soft Bank Creative under their GA Bunko imprint between April 2009 and March 2014. (Вікіпедія)
Дадзай Осаму (яп. 太宰治, також Дазай Осаму; нар.19 червня 1909, Аоморі — пом. 13 червня 1948, Токіо) — японський письменник, один із провідних авторів Японії XX ст. Найвідоміші його твори: «Біжи, Мелос!» (1940), «Сонце на заході» (1946) та «Пропаща людина» (1948). Справжнє ім’я — Цусіма Сюдзі. (Вікіпедія)
Yahari Ore no Seishun Rabukome wa Machigatteiru. (яп. やはり俺の青春ラブコメはまちがっている。, Яхарі Оре но Сейшюн Рабукоме ва Матіґаттеіру., Зрештою, моя романтична комедія юності не вдалася.), скорочено OreGairu (яп. 俺ガイル, ОреҐайру) та Hamachi (яп. はまち, Хамачі) — японська серія лайт-новел, написана Ватару Ватарі і проілюстрована Ponkan8. Ранобе про соціально-непристосованого хлопця, якого його вчитель примушує приєднатися до сервісного гуртка школи, працюючи з двома дівчатами задля допомоги іншим, маючи справу з їх внутрішніми конфліктами. (Вікіпедія)
Іменні суфікси в японській мові (яп. 日本語の敬称 ніхонґо но кейшьо:) — суфікси, котрі додаються до ім’я (прізвища, професії і т. д.) при розмові з людиною або про неї. Іменні суфікси відіграють важливу роль в спілкуванні японців. Вони вказують на соціальний статус співрозмовника стосовно один одного, на їхнє відношення один до одного, на ступінь їхньої близькості. Використавши неправильний іменний суфікс, можна образити співрозмовника, а правильним, — виказати йому свою найглибшу пошану. (Вікіпедія)
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee. Банка, Конверт. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥