Оригінальна назва (японською): 継母の連れ子が元カノだった たとえ恋人じゃなくたって (Mamahaha no tsurego ga moto Kanodatta tatoe koibito janakutatte)
Англійська назва: My Stepmom’s Daughter Is My Ex (Even If We Aren’t Dating…)
Інший варіант назви: Донька мачухи – моя колишня (Навіть якщо ми не зустрічаємося…)
Автор: Kyōsuke Kamishiro / 紙城境介 / Камішіро Кьоске
Ілюстратор (дизайн персонажів): Takayaki / たかやＫｉ / ТакаяKi
Рік початку видання: 2018
Кількість томів: наразі 11
Випуск: триває
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Це те, що зазвичай називають помилками юності, у мене була дівчина у середній школі. Слава Богу, ми розійшлися! Нема дівчини неприємнішої за неї. Не хочу більше ніколи її бачити! Хвилинку, а хто це біля мачухи?! О Боже, це ж вона!
О, старша школа. Чи є ліпше місце, щоб почати знову після жахливих стосунків у середній школі? А якщо колишня дівчина пішла в ту саму школу, що і ти? А якщо ви тепер стали зведеним братом і сестрою? Те, що мало стати святилищем миру, перетворилося на справжній кошмар! Куди не поглянь – вона поряд. Вдома, у школі, у класі. Порятунку нема! Вона навіть стверджує, що є старшою сестрою. Та чорта з два!
Саме так, я не програю. Бо це я старший брат. Ми тепер сім’я, хай там як ми думали, що кохаємо одне одного раніше, ми зрозуміли, що не можемо бути парою. Ось чому, попри те, що ми намагаємося налагодити стосунки заради наших батьків, так, як раніше, вже не буде.
Переклад з англійської. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Shvaigzam, Misha, vch_m, Y. Tymoshenko, Drakula, Valentyna B., Kirito Kun.
А також щира подяка Андрію С.
У мене є Patreon.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
7.2 Хіґашіра Ісана не знає, що таке кохання
Для мене було очевидним, що вони говорили не про одне і теж. Над нами почала нависати загроза непорозуміння, тому я втрутилася.
– Хіґашіро-сан, коли Акацукі-сан говорила «подобається», то мала на увазі «подобається в романтичному плані»… Розумієш?
– Га? У романтичному…? Кохання, як у романтичних комедіях?
Невже вона могла щось запам’ятовувати лише тільки тоді, коли використовувала жанри легких романів?!
Хай там що, але, схоже, для неї нічого не клацнуло, бо Хіґашіра-сан, обдумуючи мої слова, нахиляла голову то в один, то інший бік. На її обличчі був пустий вираз.
– Мені… подобається Мізуто-кун? Е… даруйте, мені здається виникло непорозуміння. Ви, здається, перебуваєте під неправильним враженням.
– Ні, жодної помилки. Це ти та, хто перебуває під неправильним враженням! Юме-чян, діставай! – клацнула пальцями Акацукі-сан, і я дістала смартфон.
– Ми справді це робимо…? – скривилася я.
– Навіщо ти тоді робила це, якщо не збираєшся їй показувати?
– Ну, гаразд, але…
Я залізла у смартфон і знайшла зображення, яке Акацукі-сан доручила зробити мені вчора ввечері. Я була змушена пройти через великі труднощі, щоб отримати це фото, тому не дуже хотіла так просто показувати його іншим. Проте в мене не було іншого вибору. Якщо я не покажу це фото Хіґашіра-сан, то ситуація виглядатиме так, ніби я зробила його для власного користування…
– Я візьму!
– А…!
Поки я вагалася, Акацукі-сан швидко забрала мій телефон.
– Отже, Хіґашіро-сан, чи зможеш ти тепер заперечувати власні почуття, коли побачиш… це?!
– Я не впевнена на що ви натякаєте, але ми з Мізуто-куном лише друзі…
– Та-да! Ось обличчя Ірідо-куна, коли він спить!
– ?!?!?!
Щойно Хіґашіра-сан побачила фото, то завмерла на місці і затамувала подих.
Її погляд був прикутий до зображення на екрані мого смартфона. Це фото, яке я зробила, коли потайки прокралася до кімнати Мізуто вночі. Це було справді важко зробити, бо він завжди дуже пізно лягав спати.
– Ц… м… м…!
– О, обличчя Ірідо-куна, коли він спить, таке миле. Правда, Хіґашіро-сан?
У відповідь Хіґашіра-сан швидко кивнула. Акацукі-сан усміхнулася мені, і я примружила очі.
– А?! – схоже, Хіґашіра-сан зрозуміла, з якого боку вона показала себе нам, тому швидко прикрила рот рукою і відвела погляд від мого телефону. – …М-мене абсолютно не цікавлять такі речі. Мі-Мізуто-кун – мій друг! Я б н-ніколи не подивилася на нього з такими нечистими намірами…!
– До речі, це лише зняток. Є ще ціле відео.
– …Гм?!
– На відео навіть можна почути, як він дихає! Чи не так… Юме-чян?
– Ти сказала мені, щоб я точно це записала…
Я зробила це не тому, що хотіла! Мені наказали!
– Якщо ти чесно все визнаєш, відео буде твоїм. Закладаюся, якщо послухати його перед сном, то буде здаватися, ніби він спить поряд з тобою~.
Хіґашіра-сан знову опустила голову на стіл і застогнала так, ніби хтось атакував її зсередини.
Я задумалася над словами Акацукі-сан «Якщо послухати відео перед сном, то буде здаватися ніби він спить поряд з тобою»… Га?! Про що я щойно подумала?! Я сказала собі, що як тільки все це закінчиться, то видалю відео! Так я вирішила ще вчора!
– Ти така вперта. Чому ти не хочеш цього визнати?
Акацукі-сан зітхнула, спостерігаючи за стражданнями Хіґашіра-сан.
– Хіба це не нормально закохуватися у хлопця, з яким добре ладнаєш і спілкуєшся? Хоча Юме-чян трохи броконниця, але я не думаю, що вона коли-небудь прямо виступатиме проти тих, хто закохався в її брата.
– То ти кажеш, що я робитиму це непрямо?! Крім того, я не броконниця!
– Так, так, звісно.
Вона так недбало мені відповіла! Вухам власним не вірю! Коли я про це подумала, то почула шепіт Хіґашіра-сан, яка так і не підняла голову:
– Чи… це… так?
– Га? – зреагувала Акацукі-сан.
Після цього Хіґашіра-сан повільно підняла голову і поглянула на нас.
– Невже… мені справді… подобається Мізуто-кун… у такому плані? – нервово запитала вона.
– Га?! – одночасно вигукнули ми з Акацукі-сан.
– Хі-ік! – Хіґашіра-сан зіщулилася, ніби маленька тваринка.
Вона ж не могла настільки нічого не помічати, правда? Ми з Акацукі-сан були приголомшені її неуважністю.
– Стривай… Отже, ти… е-е… не жартуєш? Тобто, ти серйозно сказала те, що сказала?! – спантеличено запитала Акацукі-сан.
– Н-навіщо мені брехати…?! Я не маю ні найменшого уявлення, подобається він мені так чи ні…! У мене немає жодного досвіду в цьому плані…
– Гааааа?! То він твоє перше кохання?! Нагадай, скільки тобі років?!
З жалісним зойком Хіґашіра-сан закрила обличчя руками й опустила голову, ніби намагаючись заховатися за довгим чубом. Коли я побачила її невинно-наївну поведінку, то мені стало справді незручно.
– Щ-що нам робити, Акацукі-сан?
– …Який збіг, Юме-чян. Я збиралася поставити те саме запитання тобі.
Перше кохання… Як ностальгічно. Хоча я мала питання щодо того, чи були ті почуття насправді коханням…
Чи можу я зробити перерву? Я намагалася пройти повз своєї ганебної історії, але знову зіткнулася з нею. Мені хотілося кричати. Встати і втекти. Невже тоді я теж так ніяковіла?!
– Гаразд… Просто уяви, – нерішуче почала Акацукі-сан, – ви з Ірідо-кун весело розмовляєте і він раптом обіймає тебе.
– Хаа?! – Хіґашіра-сан підскочила на місці.
– А потім він шепоче тобі низьким голосом: «Вибач, чи не проти ти стати чимось більшим, ніж друзями?».
– Хаа?!!
– Хіік?!
– Поки ти не можеш знайти слова, Ірідо-кун нахиляється і притискає свої губи до твоїх — стривай, Юме-чян, чому ти теж ховаєш обличчя?!
П-просто ігноруй мене! Мій мозок… не міг працювати. Те, як Акацукі-сан імітувала голос, справді нагадувало того хлопця…!
– Ну, байдуже… – раптом почулося клацання, і наступної миті Акацукі-сан показувала Хіґашіра-сан фото. – Це обличчя точно говорить про закоханість.
На екрані смартфона було фото дівчини, чиє обличчя залило червоним, очі зволожилися, а пухкі губи були стиснуті.
– Це… я?! – Хіґашіра-сан затремтіла.
– Так.
– Я виглядаю, як розпусна жінка!
– Так. Саме так ти і виглядаєш.
Цього разу Хіґашіра-сан почервоніла з іншої причини. Вона знову притиснула чоло до столика в сімейному ресторані.
– Поки я думала, що зближуюся з Мізуто-куном як з другом, я дивилася на нього хтивими очима… Я стала сукубом… Всі мої дії – це дії сукуба!
– Спокійніше тут. Гадаю, якби можна було так просто стати сукубом, то більшість жінок світу стали б володарками демонів чи щось таке… – тихо сказала я.
Хіґашіра-сан, очевидно, не почула моїх слів, вона була надто зайнята переживаннями щодо першого кохання. О, яке це гірко-солодке почуття. Мене почало нудити.
– Нарешті! Тепер ми можемо перейти до справи, – сказала Акацукі-сан, випивши динну газовану воду, з якої майже вийшов газ. І відригнула. Як вульгарно.
– До справи…? Про що ти? – обережно запитала Хіґашіра-сан.
Акацукі-сан широко усміхнулася:
– Сьогодні твій щасливий день, Хіґашіро-сан! Ми з Юме-чян допоможемо вам з Ірідо-куном стати парою!
– Га…?! – збентежено кліпнула очима Хіґашіра-сан на те, як упевнено стукнула себе по грудях Акацукі-сан.
Хвилинку, вона щойно сказала «ми з Юме-чян»?
– Ем, Акацукі-сан… Я знаю, що ми зайшли вже так далеко, але я ніколи не обіцяла, що допомагатиму…
– Що? Але якщо ти допомагатимеш, буде простіше дізнатися про те, що любить Ірідо-кун. Для Хіґашіра-сан було б спокійніше, якби ти була на її боці, правильно?
– Е-е-е…? Н-ну, я…
– Я не хочу вихвалятися, але люди постійно просять у мене поради щодо стосунків! Закладаюся, я зможу і тобі допомогти!
Якщо подумати, то це правда, Акацукі-сан належала до того типу людей, яким довіряли. Судячи з того, як вона говорила, – то у неї був певний досвід стосунків. Крім того, щоразу, коли Акацукі-сан відмовлялася від запрошення потусуватися, всі, хто входив у її коло спілкування, шепотілися, що вона таємно зустрічалася з хлопцем.
– То що скажеш, Хіґашіро-сан? Ти можеш об’єднатися зі мною та Юме-чян! Не думаю, що є сильніший склад, ніж ми. З нашою допомогою ти за лічені секунди отримаєш Ірідо-куна!
Однак я ще нічого не сказала про те, чи буду допомагати, еге? Хоча в мене не було причини відмовлятися. Якщо я зараз відмовлюся, то це лише підтвердить думку Хіґашіра-сан про те, що я броконниця. Проте…
– …Н-ні, дякую, – сказала Хіґашіра-сан тихим і ніжним голосом, що нагадував перестук дощу. – Мізуто-кун справді подобається мені як друг, я рада вже тому, що ми можемо з ним поговорити. Крім того, я думаю… що прагнення до чогось більшого, ніж дружба, може призвести до болю! Мені щиро шкода, що ви змарнували стільки зусиль, але… я мушу відмовитися.
З кожним сказаним словом, вона ніби ставала все меншою і меншою.
…Я вже бачила щось подібне раніше.
Колись я була схожою на неї – невпевнена у собі і переконана, що не зможу нічого зробити правильно. Тому я взагалі нічого не робила. Я говорила собі, що нічого не робити – це найкращий варіант. Що мене задовольнить збереження нинішнього статусу-кво, навіть якщо це було не так.
Так, вона нагадувала мене з середньої школи.
– Не здавайся, навіть не спробувавши, – слова зірвалися з моїх губ, перш ніж я встигла це зрозуміти.
Навіть коли Хіґашіра-сан й Акацукі-сан здивовано дивилися на мене, я не могла стримати слова, що лилися з мене.
– Якщо ти збираєшся здаватися, то перед цим зроби все можливе. Ти хочеш цього, чи не так? Хочеш стати його дівчиною! Ти не бажаєш просто дружити! – я встала, нахилилася і підняла обличчя Хіґашіра-сан. – Ти можеш це зробити! Можеш стати його дівчиною! Ви зможете щодня ходити до школи і триматися за руки, зможете цілуватися одне з одним перед прощанням, зможете перед сном говорити про все на світі по телефону! Ви з ним зможете ходити на побачення, обмінюватися різдвяними подарунками і піклуватися одне про одного, коли хтось з вас захворіє! Все це може стати реальністю, якщо ти станеш його дівчиною!
Я бачила, що Хіґашіра-сан уявляла собі все, що я говорила. Вона думала про те, якою була б щасливою, якби це зробила. Про те, яка б це була радість, якби все сказане стало реальністю. Уявляла це і прокручувала в голові.
– Тепер, коли ти подумала про все це, скажи, що ти не хочеш бути його дівчиною?
Її очі затремтіли і наповнилися сльозами. Уже цього було достатньо для відповіді.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм. WhatsApp.
У мене є Patreon і Банка, Конверт. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥