Оригінальна назва (японською): 継母の連れ子が元カノだった たとえ恋人じゃなくたって (Mamahaha no tsurego ga moto Kanodatta tatoe koibito janakutatte)
Англійська назва: My Stepmom’s Daughter Is My Ex (Even If We Aren’t Dating…)
Інший варіант назви: Донька мачухи – моя колишня (Навіть якщо ми не зустрічаємося…)
Автор: Kyōsuke Kamishiro / 紙城境介 / Камішіро Кьоске
Ілюстратор (дизайн персонажів): Takayaki / たかやＫｉ / ТакаяKi
Рік початку видання: 2018
Кількість томів: наразі 11
Випуск: триває
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Це те, що зазвичай називають помилками юності, у мене була дівчина у середній школі. Слава Богу, ми розійшлися! Нема дівчини неприємнішої за неї. Не хочу більше ніколи її бачити! Хвилинку, а хто це біля мачухи?! О Боже, це ж вона!
О, старша школа. Чи є ліпше місце, щоб почати знову після жахливих стосунків у середній школі? А якщо колишня дівчина пішла в ту саму школу, що і ти? А якщо ви тепер стали зведеним братом і сестрою? Те, що мало стати святилищем миру, перетворилося на справжній кошмар! Куди не поглянь – вона поряд. Вдома, у школі, у класі. Порятунку нема! Вона навіть стверджує, що є старшою сестрою. Та чорта з два!
Саме так, я не програю. Бо це я старший брат. Ми тепер сім’я, хай там як ми думали, що кохаємо одне одного раніше, ми зрозуміли, що не можемо бути парою. Ось чому, попри те, що ми намагаємося налагодити стосунки заради наших батьків, так, як раніше, вже не буде.
Переклад з англійської. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Shvaigzam, Misha, vch_m, Y. Tymoshenko, Drakula, Valentyna B., Kirito Kun.
А також щира подяка Андрію С.
У мене є Patreon.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
7.4 Хіґашіра Ісана не знає, що таке кохання
– Ха?! – тихо скрикнули ми з Акацукі-сан.
Ми не могли зрозуміти, що щойно сталося. Здавалося, Хіґашіра-сан відчувала те саме, бо теж скрикнула і поглянула туди, куди вказував Мізуто.
– Кх?!! – її обличчя почервоніло, вона негайно змінила положення, практично опустившись колінами на кондиціонер, притримуючи спідницю.
Дивлячись на руку, що міцно стискала спідницю, Хіґашіра-сан прошепотіла тремтячим голосом:
– Т-ти це бачив…?
– Хм? Так, тому я про це сказав, – відповів Мізуто, схиливши голову.
Невже у цього хлопця немає і крихти людяності?
– Д…Дякую…
Хіґашіра-сан почервоніла аж до вух. Сказавши, що їй потрібно до вбиральні, вона похапцем взулася.
Ми з Акацукі-сан перезирнулися і кивнули, після чого пішли до жіночої вбиральні, що була найближчою до бібліотеки.
Хіґашіра-сан чекала на нас там і негайно поставила запитання:
– …Ви справді вірите, що він дивиться на мене в романтичному плані?
– Ні, – в один голос відповіли ми з Акацукі-сан.
Я була в цьому абсолютно впевненою: Ірідо Мізуто вважав Хіґашіра Ісану лише хорошою подругою. Такою була істина. Тут не було місця для непорозуміння. Але чому…? Ця ситуація була майже ідентичною тій, що була зі мною.
– Аха… ахахахаха… Я так і думала. Нема жодного шансу, що він би звернув увагу на таку усамітнену отаку, як я… Ахахаха… ахахахаха….
– Візьми себе в руки! Можливо, зараз для цього роману нема надії, але здаватися ще рано!
– Нема надії…
– Акацукі-сан, що ти кажеш? Ти лише підливаєш масла у вогонь!
– Ой…!
Раптом ноги Хіґашіра-сан утратили силу – і ми поспішно кинулися до неї, щоб підтримати. Коли ми це зробили, то почули, як вона сміялася «ке-хе-хе-хе», цей сміх, здавалося, був наповнений силою прокляття. Якщо це її настільки шокувало, то… мабуть, їй дуже подобався Мізуто.
– …Агов, Хіґашіро-сан, – обережно почала я, побачивши, що сила поверталася до її ніг, – як ти вже бачила раніше, у цього хлопця ні краплі делікатності… Що саме тобі в ньому подобається?
– О, так, я теж хотіла це запитати!
– Е… ви хочете знати, що саме мені в ньому подобається…? – Хіґашіра-сан виглядала дуже розгубленою і невпевненою, але зрештою тихо відповіла: – Мабуть, його голос?
– Голос? – ми з Акацукі-сан розгублено схилили голови.
– Зазвичай він дуже пряма людина, але бувають моменти, коли він добрий і уважний. В такі моменти у його голосі звучить певна м’якість, коли я це чую, то мій розум стає порожнім, а всередині робиться тепло і мені хочеться пищати… Ехехе… ♥
Ми з Акацукі-сан відсахнулися від Хіґашіра-сан, вираз на обличчі якої був щасливим, але водночас її щоки почервоніли від збентеження.
– Т-так яскраво…!!
– Ц-це сяйво людини, яка закохана вперше, Юме-чян!
Ця чистота була як отрута для мене, людини, що пізнала темний бік кохання. Ба більше, те, що вона відчувала ті самі почуття, що і я, анітрохи не покращили ситуацію! Я чудово розуміла про що вона говорила. Він справді іноді говорив дуже м’яким і ніжним голосом!
– Нам потрібно звести вас з Ірідо-куном разом, тоді ти на власному досвіді зрозумієш, що мати хлопця – це не розваги і радість кожного дня! Ти повинна побачити правду життя для того, щоб разом з нами скаржитися на стосунки!
– А, так. Дякую?
– Ні, не дякуй їй! Просто залишайся безнадійно закоханою!
Ти не можеш переходити на цю сторону!
– У будь-якому разі, для початку нам потрібно зробити так, щоб він почав сприймати тебе як дівчину в романтичному плані. Я досі приголомшена. Ніколи не думала, що знайдеться хлопець, який так відверто вказуватиме на трусики дівчини.
– Мені дуже шкода за поведінку молодшого брата…
– Ірідо-кун, схоже, досить досвідчений у спілкування з дівчатами. Це ти допомогла йому в цьому, Юме-чян?
Я трохи підскочила від питання Акацукі-сан. Ні, вона не питала про той період, коли ми зустрічалися. Її цікавило наше життя, як зведених брата і сестри.
– Н-ну, так… – туманно погодилася я.
– Тоді у нас немає іншого вибору, як скористатися атакою скіншіп, – губи Акацукі-сан викривилися у злій посмішці.
– С-скіншіп? – нервово запитала Хіґашіра-сан, відступивши на крок назад.
– Ой, та ти чудово зрозуміла про що, не прикидайся! Я говорю про використання цих великих округлостей, якими ти так пишаєшся! – Акацукі-сан швидко простягнула руки і схопила груди Хіґашіра-сан, мацаючи їх.
– Хія-а-а?! – скрикнула Хіґашіра-сан.
Я не могла не помітити, як пальці Акацукі-сан занурилися в м’яку плоть.
– Ти просто маєш ніби випадково притиснутися до нього цими великими шматками жиру! Нема жодного шансу, що в такій ситуації до нього це не дійте.
– Стри… стрива-а…
– …О. О-о? О-о-о-о-о… Боже мій…!
– Хія-а?! Ти так непристойно рухаєш пальцями!
– Акацукі-сан, зупинитися! Якщо продовжиш, то зайдеш на заборонену територію!
Я напружила всі сила, щоб відтягнути її від Хіґашіра-сан. Акацукі-сан була ніби в трансі, бо навіть після цього вона продовжувала стискати і розтискати пальці, хапаючи повітря.
– Ю-Юме-чян… усі груди такі м’які і пружні? Невже вони справді піддаються силі пальців, як глина в руках…? Стривай… тоді, що з моїми грудьми?
– Зупинись! Не думай про більше. Інакше довго не протягнеш.
Хіґашіра-сан важко дихала і, прикриваючи груди руками, обперлася на раковину. Вона сказала:
– Я н-не впевнена у твоїй пропозиції притиснутися до нього грудьми. Хіба це не те, що зазвичай роблять стерви?
– Усі жінки – стерви, коли намагаються здобути свого чоловіка!
– Вороги! – скрикнула Хіґашіра-сан. – Масове виробництво ворогів!
Я в паніці озирнулася, щоб запевнитися – зараз нас ніхто не чув.
– Ну так чи інакше, я мала на увазі, що тобі потрібно ними легенько торкнутися до нього.
Ігноруючи моє занепокоєння, Акацукі-сан знову протягнула руки до грудей Хіґашіра-сан, але зупинилася до того, як торкнутися їх, і дражливо покрутила пальцями в повітрі.
– Він буде такий «Га? Вони щойно торкнулися мене? Чи мені здалося?». Це найкращий можливий варіант. Але якщо ти діятимеш надто очевидно, це може не спрацювати!
– Акацукі-сан… звідки ти це дізналася?
– З власного досвіду! Я справді відчуваю захват, коли це трапляється зі мною! Хоча я теж дівчина, але ніщо не може перемогти ніжність цицьок!
Я не збиралася більше говорити на цю тему, щоб не підбурювати її.
Акацукі-сан стиснула кулаки.
– Загалом, кількість переважає якість! Що більше ти це робитимеш, то більше спогадів накопичуватиметься у голові Ірідо-куна! Жоден хлопець не забуде того, як до нього торкалися цицьки! Хоча є хлопці, які навіть не помічають, коли до них торкаються!
– Ти можеш не підбурювати себе ще більше?!
Я намагалася бути уважною і нічого не говорити. Але вона все одно це зробила! Що з нею, га?!
– …Ой, – раптом Акацукі-сан дістала смартфон, подивилася на екран і скривилася. – Тц, уже зрозумів?
– Що сталося?
– Є один любитель спостереження, тому мені потрібно відволікти увагу.
Ми з Хіґашіра-сан збентежено нахилили голови, а Акацукі-сан вибачливо склала руки разом і сказала:
– Даруйте, треба бігти, тому закінчуємо на сьогодні! Детальну стратегію обговоримо в Line!
Ми з Хіґашіра-сан мовчки спостерігали, як вона вибігла з вбиральні.
…Любитель спостереження?
– Ц… ц…
– Тут завелися комахи?
Новий день, те саме місце. Ми з Акацукі-сан після уроків прийшли до бібліотеки і спостерігали за Хіґашіра-сан, що сиділа поряд з Ірідо Мізуто і нагадувала сором’язливу цикаду.
Мета сьогоднішнього дня – простежити за виконанням завдання «Доторк цицьками», це був план, який напередодні запропонувала Акацукі-сан. Клянуся, цю назву придумала не я. Ми з Акацукі-сан прийшли, щоб побачити все самим. Поки що Хіґашіра-сан не знаходила собі місця, а її очі нервово бігали туди-сюди. Потім, ніби прийнявши рішення, вона нахилилася, щоб бути ближче до Мізуто.
– М-Мізуто-кун, поглянь, будь ласка, на це, – з цими словами, Хіґашіра-сан показала Мізуто книгу, яку тримала в руках.
– Гм? Що там? – він повернувся, явно не підозрюючи про пастку, яку підготувала Хіґашіра-сан завдяки науці Акацукі-сан.
Мізуто нахилився і… Хіґашіра-сан легенько притиснулася грудьми до його руки.
– …Ого, вона справді це зробила…!
Я широко розплющила очі. Це мене сильно приголомшило. Вона зробила те, чого я ніколи б не змогла зробити. Просто ходіння у рушнику вже виклик для мене. Хоча, звичайно, це також можна вважати кроком до «розпусної» території.
Акацукі-сан тихо засміялася:
– Так тримати, Хіґашіро-сан! Якщо чесно, я думала, що вона почне говорити щось типу «Я не хочу нічого змінювати, мене влаштовує те, що між нами є зараз»… але ти подивись на неї!
– Хіба це не ти її підбурювала?
– Так, і я б зробила це знову! Та, схоже, мені не потрібно цього робити.
Звичайно, враховуючи те, наскільки вони були близькими, не було б нічого дивного в тому, що Хіґашіра-сан боялася б зміни стосунків. Можливо, вона досі була невпевненою, але відколи я запалила у ній вогонь, Хіґашіра-сан намагалася подолати цей страх.
Навіть після того, як я передала любовний лист, я продовжувала боятися, але вона, мабуть, належала до тих людей, які мали більшу рішучість.
– Хіґашіро, – спокійним голосом заговорив Мізуто, змусивши її підскочити, – ти торкаєшся до мене грудьми.
Я б не мала дивуватися, після того, що сталося зовсім недавно, але в мене все одно виникало питання… Невже він справді міг бути таким безсердечним?! Як він міг так прямо вказувати на це? Він що, забронзовів і став холодним як камінь?!
– Будь ласочка, продовжуй так, як ми тренувалися…! – Акацукі-сан молилася.
На щастя, ми передбачили таку його реакцію, тому вчора вже підготували відповідь на неї.
Загалом, розмова мала пройти приблизно так.
– Ой… вибач, – мала б сказати Хіґашіра-сан, поки її обличчя заливало червоним.
Я особливо наголосила на тому, що вона мала почервоніти.
Коли Акацукі-сан почула мою пропозицію, то сказала:
– Хмм, я ніколи не прагнула дружити з такими фальшивими дівчатами. Але у випадку з Хіґашіра-сан це може спрацювати.
Хвилинку, хіба вони не дружать…?
Потрібно повернутися до реальної ситуації.
Ми з Акацукі-сан уважно спостерігали за тим, що буде далі, й очікували моменту, коли Хіґашіра-сан мала залитися червоним.
Вона швидко відсторонилася, опустила голову і сором’язливо кинула погляд на Мізуто.
– О-о…!
Ідеально! Тепер вона мала почервоніти і сором’язливо вибачитися.
– А… – заговорила Хіґашіра-сан. – Вони справді до тебе торкалися.
– Га? – шоковано сказав Мізуто.
– Га?! – наша з Акацукі-сан реакція анітрохи не відрізнялася від його.
Про що ти говориш, Хіґашіро-сан?!
– Що ж, мені здалося дивним, що ти, здається, більше зацікавлений у менш обдарованих дівчатах, тож я взяла на себе обов’язок показати тобі велич великих грудей! Відчуй їх на собі! Побалуй своє бажання отримати материнську постать!
– Агов… припини! – запротестував Мізуто, коли Хіґашіра-сан наскочила на нього зі спини.
Її великі груди притиснулися до його лопаток, але це, очевидно, була лише гра між друзями. Проте…
– Бляха, Хіґашіро-сан… – роздратовано протягнула Акацукі-сан.
Нічого дивного, що вона відчувала таке розчарування. Бо якби Хіґашіра-сан була прямо перед ним, Мізуто точно б не пропустив її яскраво-червоного обличчя й очей, на які от-от мали набігти сльози.
– Ти мала показати йому це! – в один голос сказали ми з Акацукі-сан.
すきんしつぷ/ スキンシップ (Suki n shitsu pu/ sukin shippu) – physical contact (between friends, mother and child, etc.); physical intimacy. Wasei, word made in Japan, From English “skinship”.
Cкіншіп (Skinship) – це термін, який походить з японської культури та використовується для опису близькості та тілесного контакту між людьми, який вважається природним та важливим для взаємин.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм. WhatsApp.
У мене є Patreon і Банка, Конверт. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥