Оригінальна назва (японською): 継母の連れ子が元カノだった 幼馴染みはやめておけ (Mamahaha no tsurego ga moto Kanodatta Osananajimi wa yamete oke)
Англійська назва:My Stepmom’s Daughter Is My Ex (Childhood Friends No More)
Інший варіант назви:Донька мачухи – моя колишня (Більше не друзі дитинства)
Автор: Kyōsuke Kamishiro / 紙城境介 / Камішіро Кьоске
Ілюстратор (дизайн персонажів): Takayaki / たかやＫｉ / ТакаяKi
Рік початку видання: 2018
Кількість томів: наразі 12
Випуск: триває
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Це те, що зазвичай називають помилками юності, у мене була дівчина у середній школі. Слава Богу, ми розійшлися! Нема дівчини неприємнішої за неї. Не хочу більше ніколи її бачити! Хвилинку, а хто це біля мачухи?! О Боже, це ж вона!
О, старша школа. Чи є ліпше місце, щоб почати знову після жахливих стосунків у середній школі? А якщо колишня дівчина пішла в ту саму школу, що і ти? А якщо ви тепер стали зведеним братом і сестрою? Те, що мало стати святилищем миру, перетворилося на справжній кошмар! Куди не поглянь – вона поряд. Вдома, у школі, у класі. Порятунку нема! Вона навіть стверджує, що є старшою сестрою. Та чорта з два!
Саме так, я не програю. Бо це я старший брат. Ми тепер сім’я, хай там як ми думали, що кохаємо одне одного раніше, ми зрозуміли, що не можемо бути парою. Ось чому, попри те, що ми намагаємося налагодити стосунки заради наших батьків, так, як раніше, вже не буде.
Переклад з англійської. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: D. Konarev, Shvaigzam, Misha,vch_m, Y. Tymoshenko, Drakula, Valentyna B., Kirito Kun, Polina Sh., qwertyopdfghjkl.
А також дякую: Lea
У мене є Patreon, Buymeacoffee.
Сторінки у Facebook, Телеграм.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
6.2 Колишні друзі дитинства хочуть наглядати (Ааааа!!!!)
А також ця дівчина взялася готувати всю мою їжу. Вона контролювала кожну калорію, яку я їв. Вибирала одяг, який я мав щодня носити. Приймала рішення стосовно того, якої довжини мало бути моє волосся. Дійшло навіть, що вона мила не лише спину, а все тіло, включно з інтимними зонами!
Мій день починався з її «Доброго ранку», а ввечері я лягав спати і чув від неї «На добраніч». Звучить як ідеальні стосунки? Та чорта з два! Я був її клятим домашнім улюбленцем! В її очах я міг бути хлопцем, але припинив бути людиною.
В результаті я захворів і потрапив до лікарні з виразкою, причиною якої був стрес.
Коли ця дівчина прийшла провідати мене, я накричав на неї, виплескуючи все, що накопичилося, – і вона розплакалася.
Після цього ми припинили бути парочкою закоханих.
Ми більше не були друзями дитинства.
Незмінним залишилося лише одне – ми жили по сусідству.
Чи знаєте ви, що є словосполучення, що дуже чітко описує цю ситуацію? Так, це воно «справжнє пекло».
– А, Каванамі, ранку! – сказала однокласниця, Нішімура, коли я зайшов до класу.
Я добре розбирався у світі, тому зав’язав чимало знайомств у приватній старшій школі Ракуро, в тому числі і з багатьма дівчатами, але Нішімура була тою, з ким я спілкувався найбільше.
– О, Нішімуро, ранку… Га? Ти змінила шампунь?
– Хах?! Як ти знаєш?!
– Бо я завжди відчуваю твій запах.
– Ахаха! Як стрьомно! – яскраво усміхнулася Нішімура і поплескала мене по плечу.
Я усміхнувся у відповідь – і тоді вона ніжно скубнула кінчики волосся.
– …Але я навіть трохи щаслива почути це, – сказала Нішімура, відвівши від мене очі.
Вона лагідно гралася з кінчиками власного волосся.
Пухкі губи злегка тремтіли, а обличчя – почервоніло.
Коли я це побачив, мороз пробіг по спині.
– …В-вибач. Мені потрібно до вбиральні.
– Га? Ти мав зробити це до того, як прийшов до школи!
Від її легкого сміху мороз зробився ще холоднішим.
На щастя, мені вдалося якось приховати свій дискомфорт, коли я вилетів з класу і кинувся до чоловічого туалету. Було досить рано, тож поряд нікого. Я стояв перед раковиною з дзеркалом і налякано дивився на свою руку. Як і очікувалося, там була кропив’янка. Лайно…
Я відкрутив кран і пустив воду, щоб умитися і прополоскати рот. Це подарувало лише невелике полегшення, але все одно було дуже важливим. Прохолодна вода поступово змивала озноб і кропив’янку.
Досвід, який я отримав у середній школі, залишив мені глибокі емоційні шрами.
Ці рани перетворилися на те, що можна назвати «алергією на романтичні почуття» – і вона знову і знову мучила мене. Я нагадував солдата, що повернувся з поля бою і відчував тривогу від гучного шуму; щоразу, коли я відчував найменший натяк на романтичні почуття з боку дівчини, мені ставало фізично погано.
Мабуть, я більше ніколи не зможу закохатися. Однак це мене не надто засмучувало. Насправді я відчував вдячність. Завдяки цьому досвіду і моєму стану я, попри те, що був лише старшокласником, дійшов до істини: кохання – це не те, що потрібно відчувати, це те, за чим потрібно спостерігати.
– Ось.
Це сталося під час обідньої перерви. Мій однокласник і друг Ірідо Мізуто приніс своїй зведеній сестрі Ірідо Юме картонний пакетик з чорним чаєм.
– Цього достатньо? – з викликом спитав він.
– …Чому ти такий роздратований? Хочеш щось сказати? – глянула на нього у відповідь Ірідо-сан.
– Гаразд. Не хочеш? Тоді я вип’ю.
Сказав Ірідо Мізуто і потягнувся за чаєм, але перш ніж встиг дотягнутися, Ірідо-сан поспішно схопила коробку.
– Хіба я сказала, що не хочу? Я просто зауважила, що ти дещо забув.
– …Що? Мою щирість? Я тобі її демонструю, чи не так?
– Демонструй її словами!
– Нема жодних проблем з тим, що я сказав. Ти єдина, хто незадоволена цим.
Ірідо понишпорив у кишені, дістав три монети і поклав їх на стіл Ірідо-сан. Одна монета номіналом 50 єн і дні монети номіналом по 10 єн. У сумі 70 єн.
– Ось. Відсотки.
– Га?! Стри…
Не звертаючи уваги на вигук Ірідо-сан, Ірідо повернувся на своє місце і відкрив коробку з обідом.
Він скористався надійним методом блокування розмов. Навіть Ірідо-сан не могла крізь це пробитися.
– Ходімо! – вона швидко встала і, відкинувши довге волосся назад, вийшла з класу разом з подругами.
– Га? Що сталося?
– Не знаю…
Її подруги збентежено перешіптувалися, виходячи за Ірідо-сан.
Братсько-сестринські стосунки між Ірідо Мізуто й Ірідо Юме на початку їхнього вступу до цієї школи викликали великий переполох, а тепер вони мали навколо себе ауру недоторканності, особливо це стосувалося Мізуто, який вирізнявся своєю відстороненістю. Якщо додати до цього ще надзвичайно хороші оцінки, то підійти до них тим, у кого виникало таке бажання, було дуже складно.
Що ж, я частково відповідальний за створення цієї атмосфери.
Тим, хто нічого не знав, було складно зрозуміти їхні суперечки. Але я цілком розумів.
Я наблизився до Ірідо, який обідав, і запитав:
– Ти коли-небудь думав про те, що для такого випадку потрібно ретельніше підбирати слова?
– …Про що це ти? – запитав він, насупившись.
Судячи зі слів «Тоді я вип’ю» і «Відсотки», я міг припустити, що Ірідо, швидше за все, випадково випив чай Ірідо-сан. Ця ситуація не була чимось особливим для людей, які живуть під одним дахом. Крім того, він згадав «відсотки», тобто…
– Сімдесят єн, га?
– …Чого тобі, Каванамі? Дратуєш.
Я не міг втриматися, тому прикрив рот рукою.
Іншими словами, відсотки у 70 єн – це решта.
Якщо купити чорний чай у шкільному магазині, то потрібно було заплатити 130 єн, а якщо дати 200 єн, то решта складатиме 70 єн.
Це, тонкий і ламкий, ніби гілка, хлопець кинувся до шкільного магазину щойно почалася обідня перерва, щоб встигнути купити чай, поки його не розпродали. Так він намагався попросити вибачення в Ірідо-сан.
Цей чай також можна було купити в будь-якій крамниці дорогою до школи. Якщо він цього не зробив, то, мабуть, думав над тим, чи слід йому вибачатися. А потім, коли справа дійшла до справжнього вибачення, він повівся як справжній придурок… Ха-ха-ха!
Гріючись у щасливому почутті усвідомлення, що наповнювало мої груди, я радісно їв солодку булочку, яку купив на обід.
Я ROM (лише для читання) експерт. Людина, яка живе, спостерігаючи за любовними романами інших і не тільки.
Я не так давно цим займаюся, але уже спостерігав за багатьма різними парами, починаючи від друзів у реальності і до стримерів. Серед них усіх ці двоє – Ірідо Мізуто й Ірідо Юме – резонували зі мною найбільше.
Я навіть готовий померти, щоб захистити цих двох. Я витратив на них усі гроші, які заробив на підробітку. Це було у мільярд разів веселіше: одягати Ірідо і спостерігати за реакцією Ірідо-сан, ніж займатися власним гардеробом.
О, навіть їжа смакувала смачніше після спостереження за взаємодією цих двох.
– …Гм?
Ірідо закрив коробку для обіду і підвівся. Схоже, щось раптом привернуло його увагу.
Що сталося? Зазвичай він сідав читати…
Я поглянув на вхід до класу, куди попрямував Ірідо, і мої очі розширилися…
– Що…?!
Щасливе почуття, що заповнювало мене, швидко розвіялося. Я навіть не усвідомив, коли звівся на ноги.
До нашого класу зазирала дівчина. В її особі можна було не сумніватися, ці величезні груди могли належати лише одній людині – Хіґашірі Ісані!
Надокучлива комаха, що останній місяць вилася навколо Ірідо. Неприємна перешкода на шляху… Але чому вона тут?! Ти ж мала зустрітися з Ірідо в бібліотеці після уроків, а не зараз!
Я твердо був у таборі Мізуто х Юме, цим, можливо, не варто було так пишатися, але мені було відомо, що Ірідо мав звичку проводити час з Хіґашірою після школи. Навіть якби я хотів, то не міг би це якось змінити – Ірідо зжер би мене за це. Тому я вирішив заплющити очі на те, що відбувалося після уроків. Зрештою, яке значення мав той невеликий час у порівняні з іншими деталями? У класі чи вдома він проводив більшу частину часу з Ірідо-сан.
Так чому Хіґашіра раптом показалася на обідній перерві?!
– Що сталося, Хіґашіро? – запитав Ірідо набагато м’якшим тоном, ніж коли він говорив з Ірідо-сан.
Такий тон зазвичай використовували для молодшої чи двоюрідної сестри, а не коли розмовляли з дівчиною чи з подругою. Але, можливо, я просто видавав бажане за дійсне.
– Га? Це дівчина Ірідо?
– У неї такі великі цицьки!
– Хаа? Він живе з Ірідо-сан і ще має дівчину?!
– Хмм, вони гарна пара.
– Великі груди.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon, Buymeacoffee і Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥