Оригінальна назва (японською): 継母の連れ子が元カノだった 幼馴染みはやめておけ (Mamahaha no tsurego ga moto Kanodatta Osananajimi wa yamete oke)
Англійська назва:My Stepmom’s Daughter Is My Ex (Childhood Friends No More)
Інший варіант назви:Донька мачухи – моя колишня (Більше не друзі дитинства)
Автор: Kyōsuke Kamishiro / 紙城境介 / Камішіро Кьоске
Ілюстратор (дизайн персонажів): Takayaki / たかやＫｉ / ТакаяKi
Рік початку видання: 2018
Кількість томів: наразі 12
Випуск: триває
Перекладачка: Silver Raven
Опис: Це те, що зазвичай називають помилками юності, у мене була дівчина у середній школі. Слава Богу, ми розійшлися! Нема дівчини неприємнішої за неї. Не хочу більше ніколи її бачити! Хвилинку, а хто це біля мачухи?! О Боже, це ж вона!
О, старша школа. Чи є ліпше місце, щоб почати знову після жахливих стосунків у середній школі? А якщо колишня дівчина пішла в ту саму школу, що і ти? А якщо ви тепер стали зведеним братом і сестрою? Те, що мало стати святилищем миру, перетворилося на справжній кошмар! Куди не поглянь – вона поряд. Вдома, у школі, у класі. Порятунку нема! Вона навіть стверджує, що є старшою сестрою. Та чорта з два!
Саме так, я не програю. Бо це я старший брат. Ми тепер сім’я, хай там як ми думали, що кохаємо одне одного раніше, ми зрозуміли, що не можемо бути парою. Ось чому, попри те, що ми намагаємося налагодити стосунки заради наших батьків, так, як раніше, вже не буде.
Переклад з англійської. Переклад з перекладу, тому деякі сенси й особливості будуть втрачені.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: D. Konarev, Shvaigzam, Misha,vch_m, Y. Tymoshenko, Drakula, Valentyna B., Kirito Kun, Polina Sh., qwertyopdfghjkl.
А також дякую: Lea
У мене є Patreon, Buymeacoffee.
Сторінки у Facebook, Телеграм.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
6.3 Колишні друзі дитинства хочуть наглядати (Ааааа!!!!)
Стуліться, сторонні! Це не його дівчина! Закінчуйте зі своїми припущеннями!!!
На щастя, ці двоє, схоже, не чули лайна, яке вивергали ці люди.
– Е, ну… мені сказали, що у тебе поганий настрій, – сказала вона нервово потерши руки і поглянувши на обличчя Мізуто.
– Я? Хто тобі це сказав?
– Мені сказали не говорити.
– …У нашому колі знайомих є лише одна людина, яка могла сказати щось подібне.
Він правду сказав. У моїй голові негайно з’явився образ тієї дівчини.
– Я не засмучений чи щось таке… – він зробив паузу. – Що ж, я щойно закінчив їсти. Ходімо до бібліотеки?
– Так!
І ось так вони, усміхаючись одне одному, пішли до бібліотеки.
Я вийшов у коридор і вражено подивився їм у спини. Що щойно сталося…? Тієї сцени з чорним чаєм для обідньої перерви було більш ніж достатньо. Навіщо тут це ця непотрібна подія?!
Раптом я відчув, як холод пробіг по спині. Це примусило мене обернутися. Позаду стояла Мінамі Акацукі з такою усмішкою на губах, ніби вона дуже пишалася собою.
– Ти…! На біса ти це зробила?!
Коли Мінамі Акацукі завела мене за шкільну будівлю, я притиснув її маленьке тіло до стіни і зблизька подивився на неї. Зазвичай дівчата були б налякані, але Акацукі нахмурилася і затулила носа.
– Відійди. Твій подих смердить.
– Хах…?!
– Фуу! Який сморід!
Я не відмовлявся від догляду за ротовою порожниною, тому мій подих не смердів. Проте Акацукі рішуче штовхнула мене в груди. Звичайно, я не збирався відступати.
– Ти змінила свої плани? Більше не збираєшся одружуватися з Ірідо і ставати невісткою Ірідо-сан?
– Я не зовсім відмовилася від цього. Але хіба ти не думаєш, що у них з Хіґашіра-сан є шанс? Хоча він відмовив їй, але зізнання примусило його поглянути на неї по іншому… Крім того, ти вже дізнався про них.
– Та щоб тобі! Те, що я дізнався про них, не означає, що ти можеш використовувати Хіґашіру для того, щоб розлютити мене! Припини використовувати інших як своїх пішаків! – я кинув на неї холодний погляд.
– Які слова від хлопця, що дивиться на людей, як на ляльок, – сказала вона з диявольською посмішкою на губах. – Ти справді огидний, знаєш? Коли ти спостерігаєш за людьми, то починаєш посміхатися… Що такого весело в чужих романах?
– Все.
– Любов потрібно відчувати, а не спостерігати.
– Іронічно чути це від тебе.
– …Хаа. Та байдуже. Відійди. Мені потрібно допомогти Хіґашірі-сан.
– Думаєш, я відійду, почувши це?
– Що ж, ти не залишаєш мені вибору.
Коли я збирався запитати про що вона взагалі, Акацукі стягнула гумку для волосся, розпустивши хвостик. Зачіска швидко змінилася на дві кіски. Далі вона дістала з кишені окуляри й одягнула їй. Тепер навколо неї відчувалася зовсім інша атмосфера. Вона ніби перетворилася на бібліотекарку…
Що в біса відбувалося? Саме в той момент, коли мене почало заповнювати погане передчуття через це, губи Акацукі викривалися у глумливій посмішці.
– …Вибач!! – надзвичайно голосно вигукнула вона, енергійно схиливши голову.
…Чому вона просить вибачення?
Однак мені не знадобилося багато часу, щоб зрозуміти у чому справа. До моїх вух долинули тривожні розмови.
– Ой-йей.
– Бідолаха.
– Хто це? Я ніколи раніше її не бачив.
Піднявши очі, я побачив багато облич, які дивилися на нас з вікон школи.
В цей момент я зрозумів – вона затягнула мене у пастку! У пастку!
Перш ніж я встиг щось сказати, Акацукі швидко вислизнула і пішла геть. Коли вона це робила, я помітив у її руках смартфон.
Ця дівчина зібрала весь цей натовп, щоб створити доконаний факт! Вона хотіла поставити на мені клеймо хлопця, якому відмовили! Якби я зараз кинувся за нею, то це клеймо перетворилося на «небезпечний хлопець, який до останнього чіплявся до дівчини, що йому відмовила». Тобто, це був би кінець мого нормального шкільного життя.
А в такій ситуації мені було б важче створювати ситуації для зведених брата і сестри Ірідо. І я також більше б не мав змоги завчасно зупинити ту нахабу, що намагалася влізти між ними!
Що ж мені робити?
Клітини мого мозку шалено посилали сигнали, поки я намагався придумати вихід з ситуації. Невже втеча була єдиним виходом? Моя голова, здавалося, от-от мала закипіти від сили електричних сигналів між нейронами, але в цей момент на мене ніби зійшло боже одкровення.
– Хей! – я гукнув до Акацукі.
Погляди глядачі знову були спрямовані в мій бік, але мені принаймні вдалося її зупинити.
…Я не хотів цим користуватися, тримаючи на чорний день. Але раз я мав піти на дно, то потягну тебе за собою, навіть якщо це означає, що я нашкоджу собі ще більше!
Я дістав з кишені смартфон і показав Акацукі, мої губи викривила безстрашна посмішка.
– Тоді я повинен видалити це… правда? – і я натиснув на кнопку «Відтворити».
Одразу ж після цього зі смартфона полився нудотно-солодкий голос:
– Раночку, Ко-куне♥! Пора до школи♥! Якщо ти не встанеш, то мені доведеться трішечки повеселитися!
– А-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а!!! – закричала Акацукі, ніби намагаючись заглушити солодший за цукор голос, що лився зі смартфона.
Тепер від шкільної будівлі доносилися зовсім інший, ніж раніше, гамір.
Схоже, наші стосунки їх збентежили і зацікавили. Спочатку це виглядало так, ніби я зізнався, а ця дівчина відмовила. Але в такому випадку, я не міг мати запису її голосу як сигнал для будильника на смартфоні. Між іншим, цей запис вона зробила сама, коли ми зустрічалися!
– Йой, Ко-куне, ти такий розпещений♥! Так хочеш, що я повеселилася з тобою♥? Ой, ну добре… Цьоооооооом!
На задньому подвір’ї за будівлею школи голосно лунав запис про наше ганебне минуле.
Обличчя Акацукі залило червони аж до вух.
Тепер спантеличені погляди були зосереджені на ній, а не на мені. Горошина швидко підскочила до мене.
Я усміхнуся їй, вона відповіла вбивчим поглядом. Схопивши зап’ясток руки, якою я тримав смартфон, Акацукі потягла мене за собою.
– Цього не може бути, в жодному разі, це просто неможливо…!!! Ти не видалив це?!!
– Так, це гарантія моєї безпеки!
– Просто помри!!!
Я відчув тріумф перемоги, коли почув її нікчемну образу.
Зараз ми були в тій частині шкільної будівлі, де були розташовані класи учнів першого року навчання. На щастя, метушня сюди не дійшла, тож ми могли поговорити на самоті.
– Ти не настільки попереду, як думаєш! Я з радістю пожертвую собою, щоб захистити їхні сповнені суперечок стосунки!
– …Ти такий стрьомний, одержимий шипере.
– Я віддаю перевагу терміну «ROM-експерт».
– І що означає, ти жертвуєш собою?! Це я тут приношу жертви!
– А це що тоді? – я витягнув перед Акацукі руку, вкриту яскраво-червоною кропив’янкою.
– Це…
– Це від того, що я почув твій «солодкий» голос. Здається, я от-от почну блювати.
– Кхх, ти виглядаєш блідим!
– Бк…! – щось ось-ось мало дістатися до горла.
– Ох, ні! Стоп! Ковтай! – Акацукі прикрила мені рота своїми маленькими долонями.
Але відчуття прохолоди на губах лише посилило бажання блювати. На щастя, мені якось вдалося зупинити це. Фух.
– Хаа, – протяжно зітхнула Акацукі, ніби змирившись, і підійшла ближче. – Гаразд… Ось, візьми мене за плече, я відведу тебе до кабінету медсестри.
Я раптом відчув, як нудота знову підкотила до горла.
– Не починай знову блювати! За цим не стоїть жодних романтичних намірів!
– О, гаразд… Це добре…
– Охохох… ти маєш бути енергійним хлопцем, а не хворобливим.
– І чия це вина?
– Так, так, мені дуже шкода.
Акацукі була приблизно на 30 сантиметрів нижчою за мене, тому використовувати її як палицю було не так вже й погано. Вона обхопила мене руками за талію, я схопився за її тонке плече – так ми і пішли до кабінету медсестри.
Кропив’янка не показувала жодних ознак того, що вона збиралася зникнути найближчим часом.
– Слухай… – почав я.
– Що? Не розкривай рота, блювотою тхне.
– Якщо мене вирве, то на твою голову. Загалом, що ти збираєшся робити, якщо Ірідо і Хіґашіра зійдуться?
Шипер – людина, яка обговорює, пише (наприклад, фанфікшн) або сподівається на романтичні стосунки між вигаданими персонажами або відомими людьми, незалежно від того, чи існує насправді романтичний зв’язок між обраною парою у книзі, фільмі, шоу, реальності тощо.
Shipper – a person who discusses, writes about, or hopes for a romantic relationship between fictional characters, as in fan fiction, or between famous people, whether or not the romance actually exists in the book, show, etc., or in real life.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon, Buymeacoffee і Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥