Звільнити цю відьму. Розділ 10

Англійська назва новели: Release That Witch

Автор: Ер Му (Er Mu)

Рік: 2016

Статус: закінчено

Розділів: 1498

Переклад: у процесі

Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі

Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?

Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.

То ж, нехай почнеться його подорож.

Бажаєте зробити мені приємно?

(ノ◕ヮ◕)ノ*:・゚✧ Прогуляйтесь по сайту.

Також у мене є Patreon.

Звільнити цю відьму

Звільнити цю відьму. Розділ 1

Звільнити цю відьму. Розділ 2

Звільнити цю відьму. Розділ 3

Звільнити цю відьму. Розділ 4

Звільнити цю відьму. Розділ 5

Звільнити цю відьму. Розділ 6

Звільнити цю відьму. Розділ 7

Звільнити цю відьму. Розділ 8

Звільнити цю відьму. Розділ 9

Розділ 10. Каменяр

Цього тижня погода була поганою, небо постійно було сірим, настрій Карла ван Бате був схожим на погоду, похмурий до межі.      

Прогулюючись мокрою кам’яною вулицею, він зустрічав людей, що час від часу вітали його – Карл керував школою в цьому містечку. На відміну від столиці Королівства Ґрейкасл, де до школи могли ходити тільки діти знатних сімей, тут він навчав дітей простих людей. Тому Карл ван Бате мав дуже високу репутацію у Прикордонному Місті.

– Агов, містере ван Бате, доброго ранку.

– Сер, у мого сина все гаразд?

– Коли ти вільний, Карле? Давайте сходимо разом порибалити.

Зазвичай Карл завжди усміхався і відповідав їм, але сьогодні він просто кивав, не кажучи ні слова.

Оскільки він був свідком повішення Анни, на його очах на картинці ідеального світу з’явилась тріщина – або ця тріщина почала утворюватись ще з моменту його від’їзду з Ґрейкасла, та він свідомо заплющив на це очі. Він використав свою роботу, щоб відволіктись, і в дечому навіть використав невинні усмішки учнів, аби приховати цю тріщину.

Поки Анна не померла, він думав, що світ не змінився. Але після повішення дівчини тріщина не тільки не зникла, а й розширилися.

У його голові залишилися спогади про Анну піврічної давності. З простою зовнішністю і небагатослівністю вона не вирізнялась серед класу з більше ніж тридцятьма учнями, але було одна річ, що вразила Карла.

Це була її пристрасть до знань. Незалежно від того, що він викладав, письмо чи історію, вона завжди могла запам’ятати це з першої спроби. Навіть якщо це була нудна історія про розвиток релігії, вона могла читати про це цілий день. Він бачив, як юна міс допомагала сусіду піклуватися про овець, сидячи на сонці, Анна обережно чистила щіткою овечу шерсть, наче робила це дитині. Картина, яку він все ще чітко пам’ятав, – це мила усмішка щасливої дівчини, незважаючи ні на що, чоловік не міг подумати про неї як про лиховісну і злу людину. 

Згодом на вулиці, де жила Анна, сталася пожежа, і мати дівчини, на жаль, померла, після цього учениця так і не повернулася до школи. Він не бачив її до минуло тижня, коли Анну назвали відьмою і повісили на міському майдані.

Спокушена дияволом? Нечиста людина? Зло? Все брехня! Вперше у своєму життя він почав сумніватися у Святій Церкві та знаннях, що вона давала.

Карл не знав була Анна відьмою чи ні, але вона ніколи не була злою! Якщо дівчину-підлітка, що мало знає світ і сповнена допитливості, можна назвати злою, то чиновники Ґрейкасла прийшли прямо з пекла, а ще одержимі дияволом! Щоб зберегти кілька сотень золотих драконів, вони обдумано замінили матеріла для будівництва, що привело до обвалу незавершеного театру; загинуло більше тридцяти каменярів.

Але хоч одного повісили? Жодного! В кінці суддя постановив, що керівник каменярів непридатний для своєї роботи, його покарали, вигнавши, а Гільдію Каменярів примусово розпустили. Карл, який знав справжню історію, втік із Королівства Ґрейкасл, попрямувавши на захід і врешті прибув до Прикордонного Міста.

Йому вдалося створити школу з великою кількістю учнів, він уже познайомився зі своїми новими сусідами і знайшов нових друзів, але злочин чиновників Ґрейкасла назавжди закарбувався в його пам’яті. Зараз він знову відчув, що світ знущається над ним. Чи могли небесні боги насправді чітко бачити зло і добро?

Останньою краплею для Карла стала Нана.

Нана та Анна нічим не схожі, можна навіть сказати, що вони були абсолютно протилежними. Це була дуже жвава дівчинка, вельми відома у школі. Вона рідко відвідувала уроки, і коли приходила, мало на що звертала увагу, тільки лежала на траві. Якщо запитати, що вона робить, дівчинка деякий час хихотіла би, а потім відповіла, що дивиться на бій коника та мурах.

Нана завжди усміхалась, здавалося, це було в її природі. Злий світ не мав з нею нічого спільного, принаймні у школі, вона завжди могла бути щасливою і могла безтурботно сміятися. Карлу навіть було цікаво: чи плакала вона коли-небудь.

Однак два дні тому Нана раптом підійшла до нього зі сльозами на очах і запитала:

– Вчителю, мене повісять, як Анну?

Завдяки цьому він зрозумів, що його учениця, Нана Пайн, стала відьмою.

– А, хіба це не вчитель? Підійдіть сюди і допоможіть нам прочитати, що тут написано.

Карл відчув, як хтось потягнув його за рукав, він озирнувся і виявив, що прийшов на міський майдан. Багато людей стояли навколо дошки та кричали, що хтось повинен розповісти їм, про що йдеться в оголошенні, почувши ім’я ван Бате, вони швидко розійшлись, даючи йому дорогу.

– Вчителю, ви прийшли саме вчасно, допоможіть нам прочитати це.

– Еге, Мег мав прочитати нам це, але у нього прихопило живіт і він побіг до вітру, але він ще не повернувся.   

Зазвичай Карл кивав з усмішкою і докладно пояснював зміст оголошень вивішених на дошці кожному, хто слухав. Але зараз він виявив, що це неможливо, – усмішки й ентузіазм цих людей не були фальшивими, та для нього, побачивши таке, стає дедалі нестерпнішим самому носити фальшиву маску.

Повідомлення про повішення Анни висіло над оголошенням, що всі так радісно обговорювали. «У певному сенсі ви всі її вбивці, – подумав він, – і ваше неуцтво та страх убили її».

Карл вгамував емоції, глибоко вдихнув і став перед оголошенням.

– Принц шукає робітників для зведення нових будівель для Прикордонного Міста, доступні різноманітні робочі місця. – Сказав він.

«Але я також один з її вбивць, то яке маю право звинувачувати інших? Хіба не я навчав їх, що відьми це зло? – Карл відчув гіркоту в роті. – Подивіться, чому я їх навчив. Я слідував кожному слову доктрини Святої Церкви і думав, що навчаю дітей добре, дідько!»

– Каменоломи, чоловіки від 20 до 40 років, сильні та здорові. Оплата 25 бронзових драконів на день. Муляри, без обмежень по статті, старше вісімнадцяти років, повинні мати досвід кладки, щоденна оплата – 45 бронзових драконів. Різнороби, тільки чоловіки віком старше 18 років, оплата – 12 бронзових драконів на день.

– …

Ні, він має щось зробити. Якщо смерть Анни була незворотною, принаймні він не дозволить Нані померти. Карл почув внутрішній голос, що кричав: «Коли розвалилася Гільдія Каменярів, ти нічого не зробив; коли Анну повісили, ти нічого не зробив. Ти не збираєшся нічого робити і просто спостерігати, як це прекрасне дитя потягнуть на шибеницю?»

Та що він міг зробити? Утекти разом з Наною з Прикордонного Міста? У нього є власна сім’я, сім’я, що переїхала з ним із Ґрейкасла. Він має змусити їх знову покинути все, коли їхнє життя тільки налагодилось? Чи зможе Нана, яка народилась у багатій сім’ї, залишити комфортне життя?

– Каменярі, без обмежень по статті, жодних вікових обмежень, переваги надаються людям з досвідом будівництва фортець або інших укріплень, робота на довгий термін, оплата – один золотий дракон на місяць.

– Додатковий пункт: Люди з багатим досвідом та великою ефективністю можуть отримати офіційну посаду.

Після того, як люди прослухали оголошення, вони стали ще галасливішими:

– Один золотий дракон на місяць, це навіть краще, ніж плата кіннотникам фортеці!

– Ти підеш? Ти зможеш побудувати фортецю?

– Не тільки дивись на це, навіть перші пропозиції непогані. Якщо ти щодня отримуватимеш плату, то заробиш так само, як і мисливець.

– Справді, полювання ризикована робота, а Туманний ліс – небезпечне місце.

Карл ван Бате не звертав уваги на ці балачки, він зосередився на печатці та підписі внизу оголошення. Це був автограф Роланда Вімблдона, четвертого принца.

Хіба принц не знає, що наближаються Місяці Демонів? Що він би не хотів побудувати, зараз не найкращий час для початку. Здається, Його Високість нічого не знає про будівництво, то якщо він зможе стати каменярем і приверне увагу принца… У Карла раптом з’явилась ідея, завдяки цьому набору людей він може побачити самого принца, найвищого керівника Прикордонного Міста.

Карл проковтнув клубок у горлі, чи може він переконати принца, що відьми не злі? Ходили чутки про унікальні ідеї Його Високості, тому він має відрізнятися від звичайних людей, і також принц глибоко ненавидів церкву. «Можливо, він здатний це зробити! – подумав Карл. – Хоча принц Роланд наказав повісити Анну, але всі бачили, що він не хотів цього робити».

Самому принцу тільки нещодавно виповнилось двадцять років, що має полегшити розуміння того, що ці молоді дівчата не здатні бути злими.

Авжеж, існувала ймовірність того, що Карла затаврують помічником відьом і йому доведеться піти на шибеницю разом з ними. Закон Церкви передбачав, що кожен, хто захищає відьму або благає про поблажливість, повинен розглядатися як слуга демона.

Тільки принц, що ненавидить Церкву, може бути його останньою надією, оскільки тільки принц міг оголосити церковний закон марнотратством паперу.

Карл молився у своєму серці.

Незважаючи на те, що він не знав, якому Богу слід молитися, ван Бате заплющив очі та просив про благословення.

Заради пам’яті про загиблу Анну, заради Нани, яка ще жива, і заради себе, щоб тріщини в його серці більше не розширювались, він вирішив ризикнути.

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської (взято тут і тут), а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. У Фейсбуці реагую трохи швидше.

У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Або можете поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.

Маньхуа можна завантажити тут або почитати онлайн тут.