Звільнити цю відьму. Розділ 100

Англійська назва новели: Release That Witch

Автор: Ер Му (Er Mu)

Рік: 2016

Статус: закінчено

Розділів: 1498

Переклад: у процесі

Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі

Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?

Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.

То ж, нехай почнеться його подорож.

Повернись живим тут.

Госпітальєри тут.

Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут, сторінка тут.

Реквізити НБУ для потреб армії тут.

Реквізити НБУ для гуманітарних цілей тут.

Звільнити цю відьму

Звільнити цю відьму. Розділ 99

Розділ 100. Стародавня книга та реліквія. Частина 1

Як і говорила Венді, наступного ранку після того, як покоївки покликали відьом на перший поверх для сніданку, принц передав кожній з них по згортку тонкого пергаменту. Врахувавши те, що деякі відьми не могли читати, Шуцзюань переказала зміст тексту всім, після цього вони розписалися та поставили відбиток руки.

Роланд знав, що їм по-справжньому важко зрозуміти значення кожного речення контракту, але це не мало значення, вони зрозуміють все пізніше. Він також знав, що якби це був якийсь інший договір, у цю мить вони б і його підписали. Роланд не вважав, що запропонувавши їм відносно м’який договір, завдасть собі шкоди. Оскільки він вирішив йти цим шляхом, то повинен дивитися трохи далі. Те, що Роланд робить зараз, – це формулювання хорошого циклу, що в майбутньому перетвориться на безпрограшну структуру, яку можна реалізувати протягом тривалого часу.

Отримавши контракти, Роланд розповів по черзі їм тренувальні завдання відповідно до плану, створеного минулої ночі, а потім покликав Листочка, Шуцзюань і Солою до свого кабінету.

Коли двері зачинилися, Соловейко показалася і підморгнула сестрам.

– Я думав про те, що Венді розповіла мені вчора, – Роланд відкрив штори, щоб впустити яскраве сонячне світло. – Вона сказала, що ви зіткнулися з жахливими монстрами, і лише сімом людям вдалося вижити. Навіть наставниця Союзу Співпраці загинула в пустці. Я хочу знати з чим точно ви зіткнулися, демонічними звірами змішаного виду?

Листочок заговорила першою:

– Це не гібриди, це демони, які вийшли з Брами Пекла. Вони були високими, їздили на демонічних звірах і вони володіли магічною силою, так само, як… – вона завагалась, – так само, як і ми.

– Демони? – Роланд нахмурився і подивився на Солою. – Ти була там?

Вона кивнула.

– Ти можеш намалювати, що тоді сталося, правильно? – Роланд подав їй листок.

Солоя заплющила очі, виглядаючи так, ніби їй було трохи боляче, але вона все одно взяла аркуш паперу і підійшла до столу.

З проявом здібності в її руці з’явилося перо з гострим кінчиком, який переливався різними кольорами, перо вилетіло з руки і почало швидко рухатися по паперу. На папері поступово вимальовувалася яскрава картина, а Солоя не розплющувала очей.

Роланд підійшов до столу. Він побачив, що малюнок на папері виглядає як реальний – він сказав собі, що це не картина, це більше схоже на зйомку тієї сцени в реальному часу. Її здібність, як відеокамера, від першої особи відтворює бійню, що сталася в диких землях.

Коли картина була закінчена, чоло Солої вкрилося краплями поту. Мабуть, цей спогад був для неї нічним жахом.

Соловейко в цей момент просунула голову:

– Оце демони?

– Це вони. – Листочок вказала на найближчий до себе куток малюнку. – Цей демон в металевих рукавицях міг викликати блискавку, це дуже потужна атака, більше десяти сестер загинуло від його рук. Демон подалі міг кидати списи у кілька разів швидше за арбалет. Однак вони не могли використовувати свої особливі атаки постійно. Скориставшись цим, я вбила їх.

– Сама? – запитав Роланд.

– Трубка під шоломом монстра це слабкість демонів, – Листочок вказала на демона з залізними рукавицями. – Магічна змія Хакали порвала його трубку і врешті померла разом з ним. Я скористалася цим, щоб вбити іншого демона з ручного арбалета. Здається, у трубці зберігається якийсь червоний газ і вони помирають, якщо він витікає.

Ну, це нагадує трубку від кисневого балона. Але звідки таке створіння взялося на пустці? Роланд був збентежений. Можливо хтось би міг сказати, що це інопланетяни, але чому вони опустилися до такого рівня. Тільки від погляну на шкіряну трубку, покриту латками, і одяг зі шкур тварин – можна сказати, що рівень їхньої цивілізації приблизно на такому ж рівні, як і цивілізація людей цього світу.

Чи це використання технологій чи магії, можливість подорожувати на інші планети говорить сама за себе – люди Землі доклали немало зусиль тільки для того, щоб висадитися на Місяць.

Звісно, не можна виключати якоїсь дивної цивілізації з неймовірними талантами. «Загалом, – думав Роланд, – «демони» не є непереможними ворогами, їх теж можна вбити».

– Крім демонів, ми бачили місто, що пливло в повітрі, – додала Листочок. – Як би швидко ми не йшли до нього, ми все одно не могли наблизитися до міста. Блискавка згадувала про щось подібне, розповідаючи про свої пригоди, воно, здається, називається міраж.

– Ти можеш це наплювати? – запитав Роланд у Солої.

Вона кивнула, знову викликала магічне перо і намалювала на папері плавуче місто, про яке говорила Листочок.

Роланд уважно подивився на малюнок, але розмите зображення містило мало інформації. Якщо місто справді міраж, то це принаймні означає, що воно справді є десь у диких землях. А кривавий туман, який огортає небо міста – це той самий газ, яким дихають демони. Це пояснення набагато достовірніше, ніж говорити про прибульців. Зрештою, пустка на захід від Непрохідних гір – це таємнича територія, на якій ніхто не був, тож не  дивно, що там є інші раси.

Тепер залишилося лише одне питання:

– Я чув і від Соловейка, і від Венді, що Хакала вирішила шукати Святу Гору через стародавню книгу. – Ролад запитав: – Шуцзюань, ти читала ту книгу?

Шуцзюань якусь мить вагалася:

– Хакала, нікому не дозволяла читати ту книгу, але… я трохи підглядала. Слова, записані в ній, були безладними та… неймовірними.

– Можеш зробити її копію? Я хочу подивитися.

– Ті слова не є правдою, Ваша Високосте, відсутність Святої Гори довело це, – вона зітхнула і підняла праву руку, – сподіваюся, ця книга не зіб’є вас з пантелику.

У повітрі з’явилася книга із золотою облямівкою, вона була розкритою, сторінки швидко перегорталися. Затим книга захлопнулася з глухим звуком і опустилася на руку Шуцзюань.

– Ваша Високосте, сподіваюся, ви будете єдиним, хто це прочитає. Я не хочу, щоб інші сестри стали такими ж, як Хакала.

Роланд взяв книгу:

– Розумію.

Після того, як відьми вийшли з кабінету, Соловейко тихо з’явилася поряд з диваном. Як завжди, вона підняла низ плаща, поклала ноги на низький столик і жувала сушену рибу.

– Не хочеш підійти подивитися? – з усмішкою запитав Роланд.

Соловейко глумливо відповіла:

– Мене не цікавить, що читала та божевільна.

Він похитав головою, повернувся за стіл і обережно розгорнув книгу, наче вона була сповнена магії.

Як і говорила Шуцзюань, більшість рядків хаотичні та незрозумілі, схоже, формулювання і граматика не в сучасному стилі. У записах згадувався криваво-червоний місяці та величезні кам’яні ворота, але слова «Свята Гора» не зустрічалися. По суті, за винятком кількох слів, решта була абсолютно нечитабельною, підводячи риску: він знав кожне слово, але взагалі не розумів сенсу. Не було зрозуміло, це через те, що Шуцзюань читала книгу шматками і тому частина була відсутньою, чи книга від самого початку була записана так.

Роланд пропустив довгі абзаци на початку і перейшов до кінця. Доволі проблемна книга, тільки перші сторінки мали записи, решта була абсолютно пустими. Але на останній сторінці запис раптово змінився. Попередні тексти були охайними, цей же був почерканим, ніби нашвидкуруч записаний, але запис був чіткім і зрозумілим.

Перше речення говорило: «Ми зазнали невдачі. Прості люди не можуть перемогти демонів».

>>Розділ 101<<

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці FacebookТелеграм.

У мене є PatreonМожете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Або можете поблукати хвилинку по сайту. Вам неважко, мені приємно.

Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.