Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут, сторінка тут.
Реквізити НБУ для потреб армії тут.
Реквізити НБУ для гуманітарних цілей тут.
Звільнити цю відьму. Розділ 101
Розділ 102. Жимолость і Елк. Частина 1
Після того, як опустилася ніч, дім графа Елка був яскраво освітлений. Пейла, який тримав лист-запрошення, слуга привів до зали, де почалося святкування дня народження третьої леді сім’ї Елк, Аврелії.
Потрапити на цей бенкет могли тільки вельможні, які мають довгу родинну історію та славу у фортеці Лонгсонг. Сам лорд Елк надає великого значення цьому банкету на день народження. Це видно з вовняних килимів у залі та слуг, вбраних в однотипну чорну форму з золотистими смугами. Зрештою Аврелії щойно виповнилося шістнадцять років і це той вік, коли починають говорити про шлюб.
Лунала струнна музика, слуги йшли крізь натовп із келихами вина, кілька круглих столів у залі були заповненою приготованою на пару їжею, а головна героїня Аврелія, одягнена як канарка, стояла в кутку і була оточеною групою дівчат, вони, здавалося, радісно розмовляли.
Це найпопулярніший спосіб проводити бенкет у столиці. «Західні бенкети раніше не були такими, – подумав Пейло, – всі зазвичай сиділи за довгим дерев’яним столом, чекаючи, поки кухар подасть страви. Подавалися великі тарілки зі свининою та цілою куркою, хліб з маслом, яйця, підсмажені з обох боків, і великі горщики з листям салату».
Але для Пейло, який провів кілька років у королівському місті, цей банкет на день народження був лише наслідуванням.
Наприклад, келихи в руках слуг були різнокольоровими, а не прозорими. Після розливу м’який колір вина зовсім непомітний. Круглі столи потрібно було накрити білими скатертинами, заміть того, щоб оголювати жирні стільниці. Що стосується приготованої їжі, то вона все одно в стилі західного регіону – велика і жирна. Пейло похитав головою, принаймні веліли б кухарю порізати страви на дрібніші шматочки перед подачею.
Як і завжди до приходу на банкет, Пейло уже наповнив шлунок вдома, а ці великі шматки приготованого м’яса він не планував різати. Всі запрошені на бенкет є представниками своїх сімей, а їжа тут повна жиру, жир навколо роту справді шкодить іміджу. Пейло не хотів, щоб у нього були жирні вуса, а жінки ставилися до нього як до чогось смішного.
– Давно не бачилися, друже, – хтось обхопив його за шию ззаду. – Чув, лорд знову призначив тебе посланцем? Як пройшов збір врожаю руди? Ти з цього непогано маєш, еге?
Цей знайомий голос, як тільки він його почув, то одразу зрозумів, що це Рейн Медер, другий син родини Елк, який хоче стати відомим лицарем і навіть не піклується про землі. Звісно це його друг.
– Непогано, – Пейло не хотів розповідати про свій досвід у Прикордонному Місті. – Чи корисною була твоя подорож на хребет Ханьфен, поки ти був у Гермесі, то весь час тремтів у таверні?
– Чорт, – Рейн штовхнув Пейло, – я ніколи не чув з твоїх вуст добрих слів. Цього разу я навіть не доїхав до Нового Святого Міста. За день до відправлення вартових, я випадкового застудився, цілий тиждень пролежав у ліжку.
– Непогано, це краще ніж минуло разу, принаймні ти позбавив вартових купи проблем.
– Цього разу ти помиляєшся, – раптом загадково посміхнувся Рейн. – Якби я тиждень не пролежав на хребті Ханьфен, то, мабуть, назавжди залишився б лежати на крижаній стіні Святого Міста.
– Що ти маєш на увазі? – Пейло підняв брови.
– Я чув, про що говорили інші. – Другий син родини Елк нахилився до його вуха та прошепотів: – Нове Святе Місто мало не програло, демонічні звірі майже прорвалися до внутрішнього міста. Якби церква не відправила своїх найсильніших воїнів, боюся, що навіть Собор Святого Міста не вдалося би вберегти. Однак армії чотирьох королівств зазнали великих втрат, а до хребта Ханьфен мало хто повернувся. Всього за місяць все місто сповнилося вдовами, які не мали заощаджень… – він кліпнув і показав два пальці. – Двох срібних вовків було достатньо. Хей, не дивись на мене так, я нічого не робив.
– Ти впевнений, що ця новина – правда? Що з вартовими, які мають охороняти межу?
– Звісно, я бачив на власні очі, як лорду стало погано в той день, коли він отримав цю звістку. – Рейн знизав плечима. – Щодо вартових… Що ще можна зробити, крім набору нових людей? На півночі бракує досвідчених людей, якби мене не покликала сім’я, я б уже командував кавалерійським загоном.
«Справа зовсім не в цьому, – подумав собі Пейло, – головним об’єктом оборони вартових межі на хребті Ханьфен була церковна армія суду, а тепер у Гермесі поховані генерали і солдати чотирьох королівств, хай як на це дивитися, це більше схоже на змову. Якщо у них є план, то тепер північні території Ґрейкасла нагадують оголену жінку».
– Що з армією суду, які їхні втрати?
– У них ситуація не краща, ніж у армій чотирьох королів. Лишень подумай, вони ж як фанатики на полі бою. До того ж, якщо армія суду не діятиме, армії чотирьох королівств навіть не поворухнуться. – Зневажливо сказав Рейн. – Ті лицарі такі, вони патякають про честь, а коли приходить час боротися з демонічними звірами, вони люблять залишатися позаду.
– Наприклад, як той, що переді мною, – усміхнувся Пейло, можливо, він забагато думає. Але навіть якщо церква хотіла напасти на північ, це не мало нічого спільного з фортецею Лонгсонг. Нехай цим займається новий король.
– Шкода, що досі ніхто не прийняв мою вірність, чи іншими словами, я не знайшов нікого, хто мав би потрібний рівень, – Рейн зробив паузу та поглянув на двері. – Прибули люди з роду Бенлан, я піду привітаюся і повернуся до тебе пізніше.
– Іди, але не повертайся.
– Точно, – він озирнувся, коли зробив два кроки, – ти помітив хусточку в запрошенні?
– Ти поклав її?
– Хе, якби це був я, ти отримав би шкарпетки, які носили протягом двох днів. – Він помахав пальцем. – Моя сестра зробила її власним руками. Хоча між вами велика різниця у віці, але якщо ти маєш такий намір, то я підтримаю вас обох. Досить зволікати, друже, тобі вже двадцять два.
Пейло закотив на це очі, а Рейн свиснув і з усмішкою пішов геть.
Взявши келих вина з таці слуги, Пейло відійшов до кутка, оглядаючи жваву залу. Він помітив, що під час розмови Аврелії з подругами, вона потайки поглядала на нього. У ту мить, коли їхні очі зустрілися, Пейло помітив, як дівчина швидко відвела погляд, а на її щоках з’явився рум’янець.
У відповідь він ввічливо усміхнувся, але на його думку, вона маленька дівчинка.
Раптом з іншого боку зали залунала гучна дискусія, яка привернула увагу всіх.
– Що?! Він справді посмів це сказати?
– Так, той боягуз Корріс навіть слова не наважився вимовити, тому й повернувся таким похмурим. – Сказав чоловік з найгучнішим голосом. – Це сором для всієї фортеці Лонгсонг!
Пейло знав цього чоловіка, здається, його ім’я Саймон Ейрі, він з бокової гілки родини Бенлан, одружений на дуже привабливій жінці. Пейло бачив його дружину, вона справді чарівна.
– Кажеш так, ніби у тебе є рішення. – Насмішкувато сказав хтось.
– Можливо, я не можу зробити цього сам, але коли герцог помітить цю абсурду ситуацію, я не вірю, що Роланд Вімблдон продовжить діяти так легковажно!
Почувши знайоме ім’я, Пейло був заскочений зненацька і одразу ж зацікавився розмовою.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати хвилинку по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.