Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут, сторінка тут.
Реквізити НБУ для потреб армії тут.
Реквізити НБУ для гуманітарних цілей тут.
Звільнити цю відьму. Розділ 110
Розділ 111. Битва при місті Сюнїн. Частина 2
Першому загону вільних людей, які виступали в ролі гарматного м’яса, ніхто не завадив і вони успішно піднялися на схил.
На вершині земляного схилу стояла загорожа, що блокувала шлях. Загорожа не була суцільною, вона мала щілини для проходу списів. Поки нападники намагалися прорватися крізь дерев’яну загорожу, захисники стояли прямо за нею і вбивали супротивників списами.
Однак, на подив герцога Франа, ті, хто до цього часу стояв на міській стіні, зникли, і тепер вся лінія без охорони. Передовий загін швидко прорубав маленькими сокирами кілька проломів, збив кілька колод, і натовп ринувся до міста. Через деякий час, вони відчинили дерев’яні ворота міста.
– Ходімо, – герцог стиснув поводи і повів решту війська до міських воріт. Минуло менше півгодини від початку облоги до тої миті, коли міські ворота відкрилися; що в біса робить Ґарсія Вімблдон? Фран нахмурився. Кожний, хто мав невеликий бойовий досвід, знав, що коли залишають місто, потрібно залишити позаду загін особистої охорони або найняти сміливих людей, які не бояться смерті, щоб вони вийшли і заблокували наступ ворога, даючи якомога більше часу відступаючим.
Третя принцеса не дурна людина, інакше для неї було б неможливо підкорити південний регіон так швидко. Чому вона не сформувала загін людей для захисту міської стіни? Хай там який міцний захист і розумні пастки, без людей, які ними керуватимуть, це всього лише мертві об’єкти. Герцог Фран подумав трохи і вирішив дозволити лицарям увійти в місто першими, щоб дослідити ситуацію.
Капітан лицарів доповів, що ситуація у місті така сама, противників немає, але деякі вулиці справді заблоковані деревом і камінням, його підлеглі уже веліли місцевому населенню розчистити перешкоди.
Фран більше не вагався і повів решту військ у місто Сюнїн. Як ветерана, який багато років супроводжував Вімбдона III, його не обдурить маленька дівчинка. Однак Тіфейке зробив невелику помилку в цій ситуації. Якби він дочекався, поки герцог захопить міську браму і пройшов прямо крізь місто, це б заощадило йому багато часу.
Коли герцог минав міські ворота, то відчув різкий запах, не запах гнилі, який часто можна відчути на полі бою, а суміш олії кедрового горіха, апельсинової цедри та ладану. Якщо глибоко вдихнути, навіть можна подумати, що це парфум.
Звідки цей запах? Він озирнувся і не знайшов нічого незвичного. Єдине, що привертало увагу, це канава, яку використовували для дренажу земляної стіни, була перекрита і стічні води, переповнивши канал, повільно текли по землі. Ці брудні накопичення давно без нагляду, вони темні та відливають на сонці барвистими візерунками.
Ймовірно, запах іде від цього бруду, Фран похитав головою і повів свій загін до території замку.
Зараз, коли він захопив місто Сюнїн, природно, поїхати до замку лорда та мерії, щоб подивитися, чи можна щось забрати. Звісно, місто може бути пограбованим Ґарсією, тому золотих драконів, можливо, не залишилося, але деякі ремісничі вироби та прикраси теж підійдуть як здобич. Вози, які він взяв для перевезення продукції, були очищені для вантаження та вивезення. Щодо найманців, то вони вже, мабуть, пішли по крамничкам та фермам.
Нехай роблять, що хочуть, герцог Джої все одно мертвий, залишається питання, хто буде його наступником. Тож настав час вичистити це місто до самого дна.
Коли Фран Черіт увійшов до замку лорда, то помітив, що щось не так.
«Замок пустий, – подумав він, – не тільки монети, у підвалі не залишилося ні тканини, ні збіжжя». У кількох місцях, де були зроблені фрески, залишилися лише порожні стіни, у книжкових шафах не було жодної книжки, навіть велике ліжко зі спальні лорда зникло, все із середини замку вивезене.
Хіба так можна зробити при поспішному відступу? Фран відчув, як на душі стало недобре. Якби ці речі не почали повільно вивозити від самого початку, то замок не був би так ретельно вичищений.
Саме в той момент, коли він хотів піти в мерію та поглянути, що там, від північних воріт раптом піднявся густий чорний дим.
– Що сталося, пожежа?
– Я не знаю, мій лорде, я сказав Морель подивитися, – сказав капітан охорони, – можливо, ворог навмисне запалив вогонь.
Це може бути так, герцог спочатку подумав про пастку, але швидко зрозумів, що такий спосіб блокувати ворота вогнем безглуздий. Їх можна обійти і видертися прямо по пологому схилу міської стіни, підібравшись до джерела вогню, якщо їх не атакують у хаосі, то організована група швидко загасить вогонь.
Правильним використанням цієї тактики є розміщення військ у місті, і коли вогонь розійдеться усюди, розпочати раптову атаку, поки ворожа арміє збентежена. Такий хід може ефективно порушити формування ворожої армії та навіть змусити противника відступити. Як він уже згадував раніше, пастки, якими ніхто не керує, просто мертві об’єкти.
У цей момент з боку інших трьох воріт почав підніматися чорний дим, а біля північних воріт уже виднілися відблиски вогню, полум’я швидко поширювалося, ніби так були складені скирти соломи. З міста долинали крики мирних жителів, схоже, зайнявся чийсь будинок.
Це неправильно… Герцог задумався, коли він проїздив крізь північні ворота там не було нічого, щоб могло горіти, тільки відкритий простір! Але як вогонь міг так швидко поширитися без підживлення? Хвилинку… в його голові спалахнула раптова думка. Чи може бути так, що Ґарсія Вімбдон таємно вербувала відьом?
Фран торкнувся божого каменю відплати, що висів на шиї, і відчув невелике полегшення. Якщо це відьомський вогонь, йому просто потрібно пройти прямо крізь нього, демонічне полум’я не зможе зашкодити герцогу. Кожен з його лицарів носив божий камінь відплати, тому особливої загрози не було. Стосовно ж вільних людей, які не мали грошей на пожертвування церкві, то він нічого не міг для них зробити.
Це місто пронизано злом, тому герцог вирішив покинути його. Військо може розбити табір біля південних воріт не тільки для спостереження за містом Сюнїн, але і для того, щоб почекати кавалерію, з якою прибуде новий король. Подумавши про це, Фран наказав капітану лицарів:
– Ми вийдемо з міста через південні ворота, а ти подай сигнал нашим військам збиратися.
– Як накажете!
Вони негайно вирушили, але коли загін наблизився до південних воріт, то виявив, що полум’я охопило цю частину міста і тут вже горіли будинки. Містяни, які переховувалися у будівлях за зачиненими дверима, тепер вибігли назовні, вулиці заповнилися людьми і навіть меч лицарів не зупиняли їх від втечі на відкритий прості, який ще не покритий полум’ям. Якийсь час здавалося, що вони всі потрапили в море вогню, все навколо було вкрите густим димом і полум’ям.
– Заспокойтеся! Ви ідіть до колодязя та принесіть води, щоб загасити вогонь, – швидко віддавав накази герцог Фран. – Не турбуйтеся про будинки, гасіть палаючі перешкоди на вулиці та звільніть дорогу. Не припиняйте подавати сигнал, нехай інші знають, де ми!
– Ваша Світлосте! – лицар примчав з центру міста, не зупиняючи коня, він вже зіскочив на землю. Це – Морель, яку капітан лицарів раніше відправив до Північних воріт. – Мій лорде, вогонь біля північних воріт неможливо загасити!
– Що ти сказала? – здивовано запитав Фран. – Неможливо загасити?
– Полум’я горить на тій чорній рідині, – швидко сказала вона, – воно не тільки не гасне, коли його заливають водою, воно ще і розходиться за водою! Мілорде, весь північний район міста у вогні!
– Незгасимий вогонь… – пробурмотів він. – Так, схоже, це вогонь демонів. – Затим герцог закричав: – Ви всі, не панікуйте, Ґарсія використала для створення цього полум’я злих відьом. Це вогонь демонів! Поки ви носите божий камінь відплати, цей вогонь виглядатиме жахливо, але він вас не зачепить!
– Будь до мене милосердним, – Морель погладила свій камінь. – Мілорде, що нам робити?
– Чого нам боятися з божим каменем відплати?! Усі по коням, рушаймо, – герцог махнув рукою. – Коли цей злий вогонь зустрінеться з божим каменем відплати, то зникне без сліду! – він на мить замовк. – Морель, ти виведеш першу групу людей, а я залишусь тут, щоб зібрати тих, які слідують сюди.
– Так! – лицарка кивнула. – Мілорде, бережіть себе. Інші, будьте уважні, щоб не відставати!
Тоді вона розвернула коня і без жодних вагань помчала в кінець охопленої вогнем вулиці.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати хвилинку по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.