Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут, сторінка тут.
Реквізити НБУ для потреб армії тут.
Реквізити НБУ для гуманітарних цілей тут.
Звільнити цю відьму. Розділ 117
Розділ 118. Переслідування. Частина 2
Хоча Роланд велів першій армії тренуватися у маршируванні двічі на тиждень, вони ніколи не намагалися марширувати вночі.
Небезпечно відправляти війська вночі. Важко побачити дорогу, легко піддатися нападу звіра й отруйних змій, легко заблукати, запалений факел – це перетворення бійця на мішень. Тому йому довелося чекати світанку наступного дня, щоб дати команду війську слідувати за коаліцією герцога.
Щоб забезпечити безперешкодне проведення цієї операції, принц вирішив слідувати за першою армією. Звісно, він обрав для подорожі Маленьке Місто замість того, щоб їхати верхи по вибоїстій дорозі.
Після півмісяця тренувань Колібрі навчилася контролювати час полегшення дванадцяти футової гармати у фіксованому діапазоні. Враховуючи тривалий процес зачарування, Роланд зробив так, щоб вона вплинула здібністю на артилерію на світанку, тож на першу гармату зачарування діятиме найдовше, тоді як решта буде зачарована відповідно до можливостей відьми.
Завдяки здібності Колібрі корабель тепер може перевозити чотири гармати та членів екіпажу одночасно. Величезний цементний корабель був заповнений людьми: крім артилерійського загону і Роланда, на борту Маленького Міста також знаходилися Анна, Соловейко, Нана, Листочок, Луна, Колібрі та Тіґу Пайн. Венді відповідала за рух корабля, а Браян стояв за стерном.
Можна сказати, що за винятком Шуцзюань, Солої, Лілі та Міюе, які погано вміли битися, майже всі відьми у Прикордонному Місті, покинули свої гнізда. Спочатку Анні теж не було потреби йти на поле бою, але її впевнений погляд позбавив Роланда можливості бути безжальним у цьому питанні.
Піхоту і стрільців першої армії, очолювали головний лицар Картер і Залізна Сокира, Блискавка ж узяла на себе завдання позиціонування та стеження за ситуацією. Групи людей йшли за ворогом, вони трималися поза межами розвідки та кінних патрулів. Як тільки Блискавка помічала розвідників, перша армія припиняла рух. По дорозі вони захоплювали багато найманців і вільних людей, але в цей момент вони не могли дати ладу з ворогами, що здалися в полон.
Це перший раз, коли Роланд повів «армію», щоб перемогти ворога. Стоячи на носі Маленького Міста, він відчував ранковий бриз, який овівав його, і почувався трохи самовдоволеним.
– Чого ти смієшся? – запитала Анна, яка раптово з’явилася біля нього.
– Е-е… – Роланд у мить прибрав посмішку. – Нічого такого.
– Справді? – вона подала йому хусточку. – Витри слину.
– … – Роланд раптом відчув бажання стрибнути у воду, – дякую.
Коли Блискавка повідомила, що армія герцога отаборилася, сонце вже сідало. Згідно з безперервною розвідкою на цей момент очевидно, що після великої поразки моральних дух коаліційного війська впав до нуля. Як тільки настали сутінки, лицарі-розвідники жадали повернутися до табору, боячись пропустити порцію конини.
Війська Роланда розташувалися на березі за два кілометри від армії герцога.
Завдяки тому, що їх не виявили по дорозі, план по знищенню ворога можна вважати наполовину успішним.
Далі їм потрібно почекати, коли небо почне світлішати, і завершити облогу до початку руху ворога.
Це також перший раз, коли Роланд проведе ніч у дикій природі, тому він волів спати на кораблі, а не в таборі, повному рептилій. Надбудову, де зберігалася зброя, спорожнили, а члени гарматних команд розрядили дванадцяти фунтові гармати та вирушили до табору. Маленьке Місто стало тимчасовою резиденцією принца. Крім Роланда, на кораблі також залишилися ночувати відьми. Всі застелять підлогу підстилками і ляжуть поряд одне з одним.
Роланд хотів проявити стриманість, але виявилося, що відьми не надавали цьому особливого значення. Крім Анни, вони всі люди, які пережили багато страждань. У дні поневірянь для них було звичкою спати на природі. Через деякий час усі поснули, тільки Роланд і Анна не могли заснути. Роланд звик до м’якого ліжка і доволі важко адаптувався до сну на твердій підлозі, тоді як Анна, не знала, про що він думає, і поглядала на нього. Коли принц дивився на неї, дівчина швидко заплющувала очі, вдаючи, що спить, але при місячному світлі все одно видно, як її вії злегка тремтіли. Якби не страх розбудити інших, Роланд дуже хотів ущипнути кінчик маленького носика Анни і примусити її розплющити очі, перш ніж притягнути дівчину у свої обійми.
Таким чином вони двоє не спали майже всю ніч.
Перед світанком Роланд розпочав втілення плану оточення ворожої армії: 270 піхотинців із рушницями розділені на дві групи, одна з них разом із двома гармати попливла на Маленькому Місті у тил армії герцога десь на кілометр і там закінчить підготовку до зустрічі супротивника. Блискавка відповідає за стеження за пересуваннями герцога. Коли артилерії розгорнеться в тилу ворожої армії, вона дасть сигнал – і в цей момент друга група на чолі з Картером розпочне атаку на табір.
Щоб уникнути відхилення цементного корабля від маршруту, Соловейко увійшла в туман, її чорно-біле бачення схоже на прилад нічого бачення. Вона виконувала роль навігатора, щоб Маленьке Місто мало можливість вночі пливти як при світлі дня.
Ці дії відпрацьовані, тому кожна людина знає, що робити навіть із заплющеними очима. Венді посилила вплив вітру, і Маленьке Місто полетіло по хвилям, везучи людей у тил ворога. Приблизно за годину загін перехоплення на чолі із Залізною Сокирою був на місці, а Блискавка пролетіла над загоном Картера, показуючи помаранчевий прапор.
У цю мить якраз світало.
План оточення та знищення офіційно розпочато.
Оскільки Луна попрямувала з іншим загоном в тил ворога, бійці, відповідальні за фронтову атаку, не мали рухатися, вони повинні сформувати лінію для захисту двох гармат. Дванадцятифунтові гармати швидко висунулися на позиції та відкрили вогонь по ворожому табору – на цей час більша частина армії герцога ще спала.
Ядра з гуркотом полетіли у бік табору. Лицарі та найманці, що попрокидалися від глибокого сну, кинулися з наметів, але побачивши, що армії ворога вже вишикувалася і спокійно чекає на місці. З досвідом позавчорашнього фіаско ніхто не наважувався кинути виклик цій, здавалося б, тонкій смузі оборони, їм залишалося тільки кинутися на схід.
Туди, де їх вже давно чекав Залізна Сокира.
Коли ворог з’явився в полі зору, нарешті настав момент затягнути петлю плану облоги.
У цю мить Луна почала виконувати музику маршу, сто п’ятдесят осіб з першої армії почали рухатися під барабанний бій, вишикувавшись у дві чіткі шеренги, та рушаючи на зустріч ворогу. Щоб натиснути на військо герцога Залізна Сокира, відповідальний за перехоплення, мусив взяти ініціативу на себе. Якби вони залишалися на місці, ворог міг швидко отямитися, зіскочити з коня і втекти до лісу, щоб обійти їх.
Герцог Раян упав у відчай, він не міг зрозуміти, як супротивник обійшов їх.
Визнати поразку і здатися? Він не знав, як Роланд Вімблдон поставиться до герцога, який насмілився спрямувати меча на члена королівської сім’ї. Можливо, його посадять у в’язницю, а може зашлють, але найімовірніше відправлять на гільйотину. Щоб там не було, фортеця Лонгсонг точно не матиме з ним нічого спільного в майбутньому.
Бачачи ворога, який крок за кроком наближався, і страшну зброю, яка періодично спалахувала і гуркотіла позаду супротивника, він розумів, що якщо він не мчатиме щосили в цю мить, то ніколи не зможе вислизнути. Маючи тільки тридцять людей – для нього це останній шанс.
– Вони не можуть нас зупинити, – закричав герцог. – Як тільки ми перетнемо цю лінію, вони не зможуть наздогнати нас на двох ногах. Ми лише за півдня від фортеці Лонгсонг! Лицарі, слідуйте за мною!
Тоді герцог пришпорив коня, але, на жаль, не всі були готові битися на смерть. За ним кинувся десяток людей, в основному особиста охорона, але зараз він не міг турбуватися про кількість.
Музика раптово припинилася.
Супротивники дружно зупинилися, ставши перед вершниками, як стіна.
Потім він побачив, як вони підняли короткі дерев’яні палиці, які тримали в руках.
Коли Герцог Раян був лише за сто кроків од людської стіни, один за одним пролунали звук піф-паф-бах, він відчув поштовхи у груди і живіт, ніби його вдарили кувалдою. Потім прийшло заціпеніння й безсилля, він завалився назад, падаючи з коня.
Герцог відкрив рота, щоб щось сказати, але не зміг видавити жодного звуку. Він закашлявся, після чого відчув сильний солодкий і рибний запах, густа рідина заблокувала йому горло. Незабаром його огорнула темрява.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати хвилинку по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.