Звільнити цю відьму. Розділ 123

Англійська назва новели: Release That Witch

Автор: Ер Му (Er Mu)

Рік: 2016

Статус: закінчено

Розділів: 1498

Переклад: у процесі

Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі

Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?

Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.

То ж, нехай почнеться його подорож.

Повернись живим тут.

Госпітальєри тут.

Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут, сторінка тут.

Реквізити НБУ для потреб армії тут.

Реквізити НБУ для гуманітарних цілей тут.

Особливу подяку за появу перекладу цього роману висловіть D. Gromyko.

Звільнити цю відьму

Звільнити цю відьму. Розділ 122

Розділ 123. Пропозиція церкви

На четвертий день захоплення фортеці, Роланд скликав до зали замку усю велику та дрібну знать, що живе навколо.

Хоча більшість людей знали цю новину, він відчував, що все одно повинен повідомити про це особисто – у західного регіону новий володар.

Коли він оголосив, що повернеться у Прикордонне Місто, а заодно довірить фортецю старшому сину родини Жимолость, то заговорили всі й одразу. Звісно, зараз ніхто не хотів взяти на себе ініціативу, щоб висловити незгоду, – голова герцога досі висіла біля воріт, а новина про поразку Тіфейке  унеможливила для опонентів звернення до зовнішніх сил.

За винятком лицарів родини Жимолость, яких викупили, за інших полонених лицарів викуп не приймався, їх усіх разом із найманцями відвезуть до Прикордонного Міста. Згідно з планом Роланда, всіх найманців відправлять на шахти для трудової реформи, тоді як лицарів наймуть після перевірки їхнього покаяння – зрештою, більшість лицарів грамотні, їх можна використати як учителів для просвіти народу. Звичайно, вони більше не зможуть користуватися зброєю.

Таким чином, сили родини Жимолость стабілізують чотири родини, також їхніх сил вистачить для того, щоб захистити фортецю і власні землі. Роланд подумав, що про підводні течії, які вирують під поверхнею, має хвилюватися сам Пейло.

За останні кілька днів він також знайшов час послати особисту охорону, щоб схопити групу чиновників, які стали причиною голодної смерті жителів Прикордонного Міста два роки тому, включно зі скарбником Феррено, їх привселюдно судитимуть у Прикордонному Міста. Шкода тільки, що винуватець, який намагався спалити продовольчі запаси і став причиною смерті Сірка, граф Гілтай Медер без суду загинув на полі бою.

Тепер рух між фортецею Лонгсонг і Прикордонним Місто повністю відновлений, з наступного тижня кожен день буде пливти більше десяти вітрильників, які перевозитимуть матеріали і людей до Прикордонного Міста. Роланд подумав, що Баров буде зайнятий, приймаючи монети, забрані у герцога, і переселяючи велику кількість людей. Він не знав, чи готові тимчасові дерев’яні будинки, доручені Карлу.

Подумавши про це, йому захотілося якомога швидше повернутися до Прикордонного Міста, щоб керувати майбутніми справами.

Після розмови з великими і дрібними вельможами за обідом Роланд планував подрімати, коли до замку прибув особливий гість.

Ієрарх Тіро з церкви фортеці.

Роланд різко втратив сонливість.

На відміну від Прикордонного Міста, тут церква давно пустила корені, не тільки побудувавши храм, а і приславши на посаду ієрарха. Це також головна причина, чому принц вирішив повернутися до Прикордонного Міста, щоб мирно розвиватися, – через тривале вивчення доктрин і вплив церкви будь-який простолюдин може стати її очима, а його плани залучення людей будуть обмежені усюди, а ризики для відьом одразу б зросли в рази. Якщо церква не буде викорінена, його реформи нікуди не приведуть.

Нормально, що церва стежить за зміною володаря фортеці уважним оком, але Роланда здивувало, що вони чекали аж до сьогодні, що відправити представника для спілкування з ним. Але це непроста людина: вірянин, який служить ієрархом, – це вже фігура високого рівня в церкві, що відповідала за нагляд за цілою територію, це чимось нагадувало владу світського герцога.

Він, як завжди, зустрів гостя у приймальні.

Ієрарх Тіро – чоловік середніх літ, одягнутий у білу церковну мантію з блакитною облямівкою. На око, йому десь сорок, зовнішність і одяг дуже охайні, говорить і поводиться він як ввічливий аристократ. Якби не відьми і належність до королівської сім’ї, то кожен був би щасливим розмовляти з такою людиною.

Ієрарх має носити якісний божий камінь відплати. Щоб уникнути нещасних випадків, Роланд спеціально сказав Соловейку триматися від гостя подалі.

Після того, як Тіро привітався, Роланд запросив його сісти та наказав прислузі принести чаю.

Хай там що він собі думає, поводитися потрібно належним чином.

– Ваша Королівська Високосте, благословляю вас від імені Святого Міста, – сказав Тіро з усмішкою. Ви стали справжнім володарем заходу. Нехай Бог благословить вас.

– Дякую, – відповів Роланд спокійним тоном. – Здається, вам усім байдуже, що я убив герцога і захопив фортецю Лонгсонг.

– Ми рідко втручаємося в мирські суперечки. Поки правитель може забезпечити людям краще життя, він мудрий король. Стосовно ж того чи в сім’ї простолюдинів він народився, чи у королівській – це не в центрі уваги церкви. Насправді, це ніколи не впливає на просуванні у церкві. Наприклад, я раніше був сином фермера, а тепер служу ієрархом у церкві. – Він усміхнувся. – При всій повазі, Ваша Високосте, боюся, що син фермера не може стати герцогом, чи не так?

Якби він підняв постання та повалив королівську родину, то все ж би був королем. Хоча Роланд і подумав про це, але не став сперечатися, змінивши тему:

– То ви прийшли сьогодні просто для того, щоб дати благословення?

– Благословення – це всього лиш частина. Я тут також для співпраці.

– Співпраці? Співпраці для чого?

– У розширені вашої території та влади, ми можемо допомогти вам у межах наших можливостей.

– Хвилинку… – Роланд нахмурився. – Ви щойно сказали, що церква рідко втручається у мирські справи.

– Рідко втручатися не означає зовсім не втручатися, – спокійно сказав ієрарх. – Наразі боротьба між вашим братом Тіфейке і третьою принцесою Ґарсією ускладнила життя людей південного регіону. Як я вже казав, поки люди можуть жити стабільним і мирним життям, церква визнає, що такий правитель гідний король. Ви і є такою людиною.

Це приголомшило Роланда. Чи висловлює церковний представник, що хоче допомогти йому в боротьбі за трон? Підсвідомо він запитав:

– Чому?

– Ви керували жителями Прикордонного Міста в боротьбі проти демонічних звірів і добре пережили Місяці Демонів, що доводить вашу мужність та здібності. Із закупівлі великої кількості продуктів у Вербовому Місті, видно, що ви не хочете, щоб ваш народ голодував і мерзнув, це прояв добросердечності. Ви володієте трьома благородними якостями і маєте королівську кров – ось чому ми обираємо вас.

Роланд зовсім не повірив наведеній причині, але ці слова принаймні доводили, що навіть коли Прикордонне Місто було ізольованим островом, вкритим товстим шаром снігу, церква все ще спостерігала за цим віддаленим місцем.

– Чим допоможете, відправите армію суду воювати за мене?

– Ми теж хочемо якнайшвидше припинити війни, але це викличе невдоволення у більшості дворян, тому ми можемо допомогти лише матеріалами. – Ієрарх показав дві кульки, одну червоні, а іншу чорну. – Це робота Молитовної кімнати Святого Міста, що рівнозначно вашій алхімічній майстерні. Червона пігулка може тимчасово збільшити силу ваших підлеглих, тоді як чорна тимчасово збільшити їхню стійкість до болю, холоду та спеки. З цими ліками вашу армію неможливо буде зупинити. А церква візьме тільки плату за виробництво, – він зробив паузу, – п’ять золотих драконів за пігулку. Щодо цих двох, то я дам вам їх як подарунок. Їхнє випробування буде підтвердженням того, що я кажу правду.

– Що ви хочете натомість? Розширити свій вплив і побудувати церкву у кожному містечку?

– Це, звичайно, добре, але наш початковий намір – придушити війну. Поки люди живуть мирно, вони природним чином потраплять в обійми Бога.

Роланд взяв пігулки:

– Звучить дивовижно, але я поки що не планую боротися за корону Ґрейкасла. Чи то Тіфейке, чи то Ґарсія – вони мої кровні родичі, я не хочу їм шкодити.

– Я розумію, – усміхнувся ієрарх, – але інколи сімейна любов не може перебороти спокусу перед владою, особливо, коли хтось із членів сім’ї стає на шляху загарбання влади. Пігулки – це тільки початок, є ще багато чого іншого, чим ми можемо допомогти. Якщо ви вирішите зробити цей крок, то завжди можете прийди до церкви, щоб знайти мене у будь-який час. – Сказавши це, він підвівся і схилив голову у прощанні. – Я приніс пропозицію церкви. Нехай з вами буде Бог, Ваша Високосте.

>>Розділ 124<<

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці FacebookТелеграм.

У мене є PatreonМожете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Або можете поблукати хвилинку по сайту. Вам неважко, мені приємно.

Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.