Звільнити цю відьму. Розділ 134

Англійська назва новели: Release That Witch

Автор: Ер Му (Er Mu)

Рік: 2016

Статус: закінчено

Розділів: 1498

Переклад: у процесі

Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі

Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?

Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.

То ж, нехай почнеться його подорож.

Повернись живим тут.

Госпітальєри тут.

Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут, сторінка тут.

Особливу подяку за появу перекладу цього роману висловіть D. Gromyko.

Звільнити цю відьму

Звільнити цю відьму. Розділ 133

Розділ 134. Вранішнє Світло

Записавши на листочку, що потрібно для Пріуса, Роланд відклав перо і потер зболілу шию.

Голос Соловейка проник до його вух:

– Ваша Високосте, хочете, щоб я допомогла вам розслабитися?

– Залишилося більше 30 людей, з якими потрібно розібратися, можливо пізніше. – Роланд усміхнувся і похитав головою, він підняв дзвоник, що стояв на краю столу, і кілька разів дзенькнув ним. Що швидше він покінчить з цими справами, то раніше зможе взятися за поширення освіти у Прикордонному Місті. А ще майбутнє дослідження нової здібності Анни, сповнило його нових очікувань.

Наступним охорона привела високого лицаря, що був надзвичайно привабливим, він не поводив себе надто зарозуміло, якщо порівнювати з Картером, який має виразну чоловічу красу. Звісно, в очах Роланда ця привабливість мала негативний відтінок. Він глянув у список:

– Фейрін Сіерте? – на відміну від інших, за його ім’ям був ще текст, який Роланд теж прочитав: – Командир лицарів левів, Вранішнє Світло, перший лицар західного регіону… у тебе багато титулів.

– Так, Ваша Високосте, – Фейрін опустився на одне коліно.

– Я думав, що такі люди, як командири лицарів, будуть у перших рядах на полі бою, – Роланд підняв брову. – Як ти вижив?

– Я сховався позаду. – Спокійно відповів лицар. – Якщо добре контролювати коня, здається, що він мчить з усіх сил, але насправді його швидкість не надто зростає.

Роланд був дещо здивований такою відвертою відповіддю. Він думав, що лицар знайде якесь виправдання, щоби приховати свій страх перед битвою і той факт, що він втік. Здається, справа не така проста, як йому думалося.

Фейрін швидко продовжив:

– Уранці третього дня вашої погоні, тобто в день, коли герцог зазнав поразки, я весь час слідував за ним і намагався знайти можливість убити його, але навколо нього було надто багато охоронців. Так багато, що я не зміг відшукати можливості позбутися від нього. На щастя, ваші війська вбили його, тож, незалежно від того, куди ви мене пошлете, я зроблю все, що потрібно.

Останнє речення можна розглядати як присягу у вірності. Роланд був приголомшений на мить, перш ніж сказав:

– Спочатку піднімись. Розкажи мені, що сталося?

– Слухаюся, – відповів лицар, підводячись. – Моя дружина Ірен – простолюдинка, що працює в театрі фортеці. Ми випадково зустрілися і покохали одне одного. Я хотів на ній одружитися, але мій батько і моя матір не підтримали цей шлюб, тому я покинув родині землі та винайняв кімнату на фермі поряд з фортецею, там ми і провели весілля. Після нашого одруження Ірен нарешті змогла вперше виступити. – Голос лицаря зробився нижчим. – Я не очікував, що герцог також подивиться виставу і йому припаде до смаку  Ірен. Коли я був на завданні, він увірвався до нашого дому та зґвалтував її.

– Мені знадобилося багато часу, щоб випросити у неї, що сталося, а коли дізнався, що сталося, то хотів, щоб герцог відповів за свої дії, проте Ірен стала навколішки і благала мене не бути безрозсудним. Глибоко всередині я також розумів, що шанси на успіх доволі малі. Навіть якщо мені б вдалося його прикінчити, я б не зміг втекти від його охоронців, а Ірен… ймовірно, стала б мішенню для помсти спадкоємця герцога Раяна. Тому я міг тільки вичікувати, аж поки він не пішов проти Прикордонного Міста.

– Хоча я не зміг помститися особисто, але Ірен нарешті може спати спокійно, не турбуючись про те, що хтось увірветься вночі до її кімнати, а я вільний від цього важкого тягаря. Тому дозвольте мені щиро подякувати вам.

Перо стукнуло об стіл. Це був сигнал, про який вони заздалегідь домовилися з Соловейком. Коли потрібно перевірити чи не бреше відвідувач, він стукав по столу. Невдовзі він відчув, як пальці Соловейко щипнули його ліву лопатку – це означає, що лицар сказав правду… Але щипок був доволі сильним, Роланд посміхнувся:

– Ти можеш читати і писати?

– Е-е… – Фейрін був збентежений, він не зміг вловити про думає принц. – Так.

– Тоді я оголошу свій вирок. – Роланд повторив те, що до цього часу говорив не один раз. – …що ти обираєш?

– Ваша Високосте, вам не потрібні мої бойові здібності, я…

– Ні, не потрібні, – перебив Роланд. – У моїй армії немає дворян, і я не набиратиму дворян до неї в майбутньому. Це армія, що складається тільки з простолюдинів. І ти більше не матимеш можливості взяти до рук зброю.

– Справді? – Фейрін довго мовчав, перш ніж кивнути: – Я розумію, раз така справа, я вибираю бути вчителем.

– Мудрий вибір. Вчителі можуть отримати житло і мати досить хорошу зарплату. Я пошлю когось, щоб забрати твою дружину сюди, тож ви зможете жити разом. – Роланд жестом попросив лицаря піти.

– Будь ласка, Ваша Високосте, зачекайте, дозвольте запитати. – Фейрін вагався, але не пішов. – Ви пропонували це й іншим лицарям? Якщо вони не можуть стати вчителями, їм доведеться працювати у шахті двадцять років?

– Саме так.

– …Ваша Високосте, в мене є підлеглий на ім’я Харон. Він досвідчений старий лицар, але неграмотний. Чи можу я заплатити золотими драконами, щоб його не відправляли у шахту?

– Звісно, ні, – Роланд розвів руками, – якщо за свої злочини можна розплатитися грошима, то всі лицарі повернуться до фортеці.

– Але йому майже п’ятдесят і така важка праця нашкодить його тілу.

– У нього немає сил для роботи в шахті, але він має їх для атаки на Прикордонне Місто? Крім того, моя шахта це не місце, де тяжко видобувають вугілля. У ній не тільки стоїть паровий двигун, що допомагає транспортувати добуте і качати воду, а працівники ще мають вихідні, досить добре, так? – Роланд підняв дзвоник, готовий дати команду, щоб привели наступного.

– Ваша Високосте! – Фейрін скрипнув зубами і знову опустився на коліно. – У мене є карта скарбів, яку передають у моїй родині з покоління в покоління. Їй щонайменше чотириста років. Я готовий обміняти її на свободу Харона.

– Карта скарбів, який більше чотирьох сотень років… – Принц нахмурився. – Ти впевнений, що ваші предки не намалювали її вугіллям, щоб розважити молодші покоління?

– Ні, вона намальована не вугіллям чи чорнилами, – лицар злегка похитав головою, ніби згадуючи карту. – Я не можу сказати, що використовували. Текстура ніжна, гладка і еластична на дотик. Вона десятиліттями лежала у підвалі, але лінії і текст анітрохи не вицвіли. Мій батько казав, що вона переходила з покоління в покоління. Скарб знаходиться у глибині Туманного лісу на північному заході, але це дике місце, куди прості люди не можуть дістатися.

Роланд ще раз стукнув пером об стіл, але Соловейко уже щипнула його з лівого боку.

– Що ж, навіть якщо те, що ти говориш правда, карта досі перебуває у підвалі будинку твоєї родини. Ти відмовився від прав на спадщину, тож не думаю, що вони будуть раді бачити тебе знову.

– Це правда, – Фейрін кивнув. – Але я повністю запам’ятав зображення і текст на ньому, тому можу приблизно зобразити його.

– Тоді намалюй її. – Роланд штовхнув до нього перо і аркуш паперу. – Якщо це правда, я можу зробити виняток, щоб задовольнити твоє прохання.

– Ваша Високість милостива. – Лицар підійшов до столу і почав малювати карту скарбів.

Власне кажучи Фейрін Вранішнє Світло не тільки добре б’ється, але і має талант малювати і вправний у каліграфії. Невдовзі перед Роландом з’явилася приблизна топографічна карта.

Мапа показувала територію, що лежить за Непрохідними горами, нижній правий кут займав гірський хребет. У центрі малюнку зображений рівносторонній трикутник. Кожна вершина трикутника вказувала на певні точки, одна з яких знаходить біля підніжжя гори Північний Схил, а ще одна розташована у Туманному лісі та позначене шестикутною зіркою, ймовірно, так зване місце скарбів.

Але увагу Роланда повністю поглинула вершина трикутника, що розмістилася у пустці, позначена пагорбом і з написаним над ним словом: Такіла.

>>Розділ 135<<

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці FacebookТелеграм.

У мене є PatreonМожете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Або можете поблукати хвилинку по сайту. Вам неважко, мені приємно.

Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.