Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498 + 3 бонусних розділи (1501)
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут, сторінка тут.
Особливу подяку за появу перекладу цього роману висловіть D. Gromyko.
Звільнити цю відьму. Розділ 135
Розділ 136. Дилема
Останні два тижні в Порту Чиста Вода нагадували фестиваль. Фаріон відчував піднесену атмосферу міста навіть стоячи на терасі на вершині вежі лорда.
Ресурси та люди, привезені з міста Сюнїн, значно розширили силу цього портового міста. Грабіжники зібрали щедрий врожай, а ринок рабів став жвавішим. Переживши цю серію битв, флот Чорні Вітрила не тільки не отримав великих втрат, натомість вони поповнили ряди моряків великою кількістю рабів, зараз вони проходили складні тренування у порту. За кілька днів вони вирушать до островів Фіордів на свій перший грабіж цього року.
Її Величність королева також видала указ про рабство, як тільки раби, захоплені в місті Сюнїн, схоплять рабів собі на заміну, вони можуть одним махом перейти з рядів рабів до вільних людей, жителів Порту Чиста Вода. Маючи такий указ, вони можуть бути певні, що поневолені жителі міста Сюнїн битимуться щосили.
Тепер, коли переможений Тіфейке повернувся до столиці, у Ґрейкаслі не залишилося нікого, хто би міг зупинити королеву Чистої Води. Як тільки прийде відповідний момент, Ґарсія Вімблдон точно стане королевою Ґрейкасла. Подумавши про це, Фаріон не міг зрозуміти, чому на обличчі королеви немає і краплі щастя, а сама вона хмурилася?
– Ваша Величносте, голови клану Шаянь та клану Чорна Кістка просять про зустріч з вами, – з-за дверей долинув голос охоронця.
Фаріон поглянув на Її Величність, помітивши, що вона нічого не сказала, крикнув:
– Нехай зайдуть.
Її величність, чи це стосувалося відпочинку, чи проведення зустрічей, любить проводити час на вершині вежі. Поки сприяла погода, Ґарсію можна знайти на терасі. Більшість людей не звикли знаходитися так високого, відчуваючи морський бриз, сповнений рибного запаху. Піщані люди не виняток.
Голова клану Шаянь – мініатюрна жінка, яку у клані вважають ще і богинею. Коли Фаріон уперше почув про це, то подумки посміхнувся: яка ще богиня? Це всього лиш відьма-грішниця. Голова клану Чорна Кіста – високий і міцний чоловік, його обличчя вкрите шрамами, а руки такі великі, як стегна звичайної людини. На кожній зустрічі до нього приставляли по три-чотири охоронці на випадок, якщо він планує щось проти Її Величності королеви.
У мить, коли обидві голови кланів ступили на терасу, вони нахмурилися, але швидко загнали емоції вглиб, вони шанобливо опустилися на одне коліно перед королевою Чистої Води і сказали:
– Нехай перед вами завжди будуть оазиси, а зірки на небі освітлюватимуть ваш шлях.
– Підніміться, – Ґарсія сіла спиною до парапету. – Ну як, задоволені вашим новим домом?
– Все добре, – першою заговорила богиня Кабала. – На цих землях є ліс і джерела води, набагато комфортніше, ніж Місто Залізного Піску, де навколо пил і пісок.
– Якщо все добре, то чому ви тут?
– Ваша Величносте, ви повинні…
Коли голова клану Чорно Кіста розкрив рота, Кабала перебила його:
– Справа в тому, Ваша Величносте, що після останньої битви багато воїнів почуваються слабкими та млявими, їм стає краще тільки після того, як вони отримують нову порцію пігулок, але у нас їх залишилося мало. Тому я тут, щоб запитати, чи можете ви дати нам більше пігулок?
– Я теж про це хотів сказати, – глухо сказав Хейґул, сердито глянувши на богиню.
– Інгредієнти для таблеток доволі рідкісні, наразі я маю не так багато. Не хвилюйтеся, я надішлю їх вам, щойно буде готова нова партія. Але не забудьте підготувати золоті дракони. Якщо їх мало, можете дати в оплату воду з річки Стікс.
– Ваша Величносте, прошу вибачення за питання, – Кабала якусь мить вагалася. – Я хочу дізнатися, коли буде готова нова партія?
– Я не можу тобі цього сказати, – відповіла Ґарсія, розгладивши волосся, скуйовджене морським бризом. – Вся інформація щодо пігулок – таємна, повертайтеся і чекайте. Бійці ж всього лиш мляві, нехай більше відпочивають і все буде добре.
Отримавши від Ґарсії знак, охоронці обступили Кабалу і Хейґула та вивели їх, не давши і слова сказати.
Коли двері за ними закрилися, Ґарсія тихо зітхнула.
Фаріон, який рідко чув такий тон від королеви, запитав:
– Ваша Величносте, ви вважаєте, що це неправильно: дозволяти людям пісків селитися у південному регіоні? Якщо одного дня вони наберуться сил…
– Ні, Фаріоне, – похитала головою Ґарсія, – я не хвилююся через піщаників, вони не становлять загрозу для Порту Чиста Вода. Озеро на тій території, розмістилося прямо посередині між двома кланами, а вгорі по течії річки стоїть Порт Чиста Вода. Як тільки я перекрию річку, вода в озері почне зменшуватися, що змусить їх воювати одне проти одного. Причина, чому я обрала Шаянь і Чорну Кістку, полягає в тому, що їхні стосунки ніколи не були гармонійними.
– То ви хвилюєтеся через пігулки?
Ґарсія не відповіла, саме в цей момент охоронець знову постукав у двері та сказав:
– Ваша Величносте, священник церкви, Дікар, просить про зустріч…
– Приведіть його, – королева негайно підвелася, її обличчя зробилося ще похмурішим.
– Ваша Величносте, Ґарсія Вімблдон, я вітаю вас від імені Святого Міста, – священник зайшов на терасу і поклонився.
– Що з пігулками? Чому попередні партії прибули нормально, а ця запізнилася? – холодно запитала Ґарсія.
– Ваша Величносте, вгамуйте всій гнів, я прийшов саме через цю причину. – Декар витер піт з чола. – Ви хотіли купити 5000 таблеток, це надто велика кількість, навіть якби Гермес доклав усіх зусиль, то не зміг би зробити їх за короткий час. Тому я привіз із собою стільки, скільки можна було.
– Скільки? – перебила Ґарсія.
– Тисяча, – утішливо сказав Декар. – Наступні партії будуть доставлятися одна за одною.
– І вони саме такі, як і обіцяно? – вираз обличчя Ґарсія трохи покращився. – Що ж, я хочу мати стільки, скільки можу. Де доставлені пігулки? Я пошлю когось, щоб забрати їх.
– У церкві, щодо золотих драконів…
– Цього разу я не зменшуватиму кількість золотих драконів. – Ґарсія наблизилася до Декара і продовжила: – Але якщо доставка пігулок буде затримуватися, твоя голова висітиме на флагмані Чорних Вітрил, сумніваюся, що архієпископ плакатиме через тебе.
Почувши її слова, священник зблід і попросив вибачення, тому що вже мав іти.
Коли він пішов, Ґарсія повернулася до парапету і подивилася на море. Морський бриз піднімав її довге сиве волосся, наче прапор на щоглі, який розвівається на вітрі.
– Твоя правда, я хвилююся через пігулки. – Голос Ґарсія здавався далеким. – Якби Тіфейке почекав ще трохи, я би змогла ліпше підготуватися і перемогла би без таблеток, але він прибув надто швидко.
– Ви чудово з усім впоралися. – Після того, як вони захопили місто Сюнїн, вона розробила план відступу та наказала людям забрати необхідні ресурси та мешканців, і в той же час звеліла викопати канави та залити їх чорною водою. Через брак людей, вона обміняла безлюдні землі на півдні на підтримку людей пісків. Вона дала воїнам обох кланів пігулки та звеліла атакувати лицарів Тіфейке, однак, щоб протриматися, її вірні піддані без жодних вагань теж проковтнули таблетки.
– Таємні ліки, які надає церква, не такі чудові, як вони сказали. Якщо людині вчасно не дати нову дозу, вона стане неспокійною та божевільною, а потім помре від слабкості та атрофії м’язів. Якби це були тільки люди пісків, я б не хвилювалася через це, але люди, що служать мені, заслуговують на краще. – Вона на мить замовкла. – Фаріоне, візьми людей, щоб забрати пігулки, а потім роздай їх нашим героїчним воїнам. Але використай лише половину, так ми зможемо розтягнути їх на довше.
– Як накажете, Ваша Величносте.
Як тільки Фаріон збирався піти, охоронець за дверима заговорив у третє:
– Ваша Величносте, надійшов таємний лист зі столиці.
– Спочатку прочитай лист, а потім підеш. – Сказала Ґарсія.
– Слухаюся, – Фаріон забрав таємний лист, зламав печатку і дістав аркуш паперу. Більшість таємних листів – це інформація надіслана шпигунами, які перебувають в різних місцях. Листи не мають ні підпису, ні адресата, а зміст зазвичай максимально стислий та зрозумілий. Але коли він прочитав перше речення, все його тіло заціпеніло.
– На 22-й день весни церква захопила столицю королівства на підставі того, що королева Юндуна була відьмою, відтепер королівство Юндун знаходить під владою церкви.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати хвилинку по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.