Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498 + 3 бонусних розділи (1501)
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особливу подяку за появу перекладу цього роману висловіть D. Gromyko.
Звільнити цю відьму. Розділ 165.
Розділ 166. Напередодні вирішальної битви
На п’ятий день домовленості Роланд нарешті підготував усю сировину для виготовлення піроксиліну.
Коли він займався електролізом солоної води, то припустився помилки. Роланд використав мідну стружку, що залишилася після того, як Анна вирізала гільзи для куль, як електрод. У результаті електрод розчинився, а резервуар із солоною водою – даремно втрачений. Щоб запобігти розчиненню хлору у воді під час електролізу, електроліт це зазвичай насичена сіллю вода, а сіль у цей час недешевий товар. Тож виливши відпрацьований розчин, в якому змішалися іони міді та осад, Роланд відчув, що даремно викинув кілька золотих драконів. Та зрештою вирішив проблему, замінивши електроди на вугільні стрижні.
Він закип’ятив каустичну соду з водою, щоб видалити жир, і отримав гігроскопічну марлю, залишки каустичної соди віднесли до хімічної лабораторії.
Естерифікація бавовни є найважливішим етапом у виробничому процесі. Однак він не знав точного принципу, йому відомо, що марлю потрібно змочити у змішаному розчині кислоти, і її можна витягнути після завершення нітрифікації. Ні співвідношення, ні час реакції – невідомі. Роланд попросив Каймо розділити учнів на кілька груп, щоб провести тестування, і використовувати пісочний годинник для відстеження часу. Шматочки марлі після замочування неодноразово промивали водою, а потім замочували в розчині гідроксиду натрію, щоб усунути надлишок кислоти. Затим вологі шматочки перевозили до замку, де їх сушила Венді.
Оскільки для естерифікації використовувалася азотна кислота високої концентрації, більшість тестових продуктів можна було швидко запалити, а шматочки, які змочили в азотній кислоті, а потім двічі замочували у сірчаній кислоті, показали найкращий результат. Коли нарешті намалювалася загальна формула, лабораторія зайнялася масовим виробництвом. Замочений і вимитий піроксилін забирали і негайно перевозили солдати першої армії. Навіть головний алхімік не знав, для чого можна використати те, що вони зробили.
Висушену марлю покоївки нарізали квадратами розміром з ніготь та запаковували до коробок, які відправлялися на гору Північний Схил, де їх складали на задньому дворі кімнати випалювання. За відсутності машини, процесом заповнення гільз довелося зайнятися людям. Група особистих охоронців сиділа збоку і дерев’яними паличками обережно засовувала склеєні шматочки марлі на дно патрона, щоб закрити отвір для запалювання, потім за допомогою лійки насипала щільний шар чорного пороху. Обсяг пороху в кожному патроні мав бути максимально однаковим.
Останній крок – затиснути кулю. Кулі, виготовленні Анною, ідеально лягали в гільзу. Вставивши кулю в гільзу руками, потрібно кілька разів легенько постукати по ній молотком.
Ефективність такому методу низька, але вони можуть виготовляти по сотні набоїв на день. Шостого дня Картер уже зміг користуватися новою зброєю на повну. Як головний лицар із чудовими фізичними якостями, його показник влучності значно поліпшився після кількох днів багаторазових тренувань. Порівнянь з тим, що він показав Роланду під час першого випробування, це був зовсім інший результат.
З оновленням набоїв, Картеру більше не потрібно дотримуватися дивної пози зі злегка опущеним стволом револьвера. Поки піроксилін не пошкоджений, гніздо для патрона може залишатися чистим, а чутливість до запалювання не зменшувалася, тож швидкість стрільби теж на рівні.
Користуючись останнім днем перед випробування, Роланд попросив Картера Ланніса потренуватися у швидкій стрільбі з двох пістолетів. Віддача при використанні двох револьверів з патронами у 12 мм така сильна, що важко гарантувати влучність другого пострілу, але в плані Роланда це була контратака після того, як Попіл різко наблизиться.
На випробування Картер піде з двома револьверами. У двобої десяти куль достатньо, щоб визначити переможця. Якщо після початку бою до нього швидко наблизяться, Картер може дістати інший револьвер, щоб дати відсіч. І взявши до уваги, що зброя Попіл може виконувати певні захисні функції, Роланд навмисне обрав сталеві кулі, десять куль, які нелегко деформувати, їхні пробивні можливості вищі, а летальність дещо нижча. До того ж з урахуванням технологічного обмеження виплавки в цій епосі, великий меч Попіл, швидше за все виготовлений з чавуну. Великий розмір не покращує його якісь. Навпаки, таку громіздку залізну зброю неможливо викувати повністю. А це приводило до ще більш нерівномірного розподілу навантаження, тож цей меч складно назвати хорошим щитом. З точки зору Роланда, такий великий меч навіть складно назвати хорошою зброєю. І навіть якщо їм несильно пощастить, ймовірність рикошету дуже мала.
Якщо Попіл хоче перемогти Картера, то їй для початку потрібно наблизитися до лицаря. Це невіддільний недолік холодної зброї у порівнянні з вогнепальною. Якщо її зір не покращений настільки, що вона може бачити балістичні траєкторії та миттєво ухилятися від куль, відстань між ними стане нездоланою перепоною.
*******************
Мейсі повернулася до кімнати Попіл тільки ввечері.
– Чому ти останніми днями повертаєшся пізніше? – запитала Попіл, зачиняючи вікно.
– Блискавка бере мене з собою, щоб ловити птахів. – Мейсі знову стала людиною. Вона дістала з кишені смажену пташину ніжку – і кімната наповнилася смачним ароматом. – Я дещо приберегла для тебе.
– Я вже їла, – Попіл похитала головою. – Блискавка це відьма з Союзу Співпраці?
– Так, – Мейсі енергійно кивнула, – її здібність схожа на мою, вона теж літає, але її здібність набагато зручніша у використанні. – Зробивши коротку паузу, вона запитала: – Сестро Попіл, ти справді хочеш битися? Не думаю… що вони підуть з тобою, їм і тут добре живеться.
Це заскочила Попіл зненацька, тож вона нічого не сказала.
– Бо навіть я хочу залишитися тут. – Мейсі сіла на ліжко й вела далі: – Постіль м’яка, їжа ситна. Я бачила, що під час обіду володар велів спеціально накрити стіл на задньому дворі, щоб пообідати разом з відьмами, коли ті закінчили тренування. Всі розмовляли та сміялися, і він час від часу вставляв кілька слів, що повністю відрізнялося від слів і дій інших вельмож. Після обіду Блискавка взяла мене з собою, щоб пограти в карткову гру Гвинт. Це коли двоє людей витягують по десять карт, щоб змагатися між собою, у підсумку виграє той, в кого найбільше очок. Це дуже цікаво. Вони також дали мені два набори карт. Сестро Попіл, хочеш зіграти? Я тебе навчу.
– Ні… – Попіл похитала головою і глибоко вдихнула. Вона помітила, що Мейсі змінилася за останні дні, але тепер усвідомила, наскільки сильно змінилися її думки.
Більшість відьом живе ховаючись, під постійним тиском тривоги і страху, єдине, чого вони прагнуть – знайти стабільне та комфортне місце проживання. Наприклад, Мейсі, до того як її прийняла Тіллі, ховалася в солом’яній хатині в нетрях столиці. Як справжній птах проводила кожну ніч згорнувшись клубочком між балок на даху будинку. Попри те, що Тіллі вирішила відправитися через море на схід, Мейсі півроку літала туди-сюди, щоб зв’язатися з відьмами, які переховувалися. Це, мабуть, уперше, коли вона відчула таке комфортне і спокійне життя.
Хіба ж з нею не було так само? Лише коли вона зустріла Тіллі, Попіл почала жити тим життям, про яке навіть не наважувалася мріяти раніше. Звикнувши до відносно мирного життя у палаці, вона не звернула уваги на те, що це маленьке містечко стало для відьом із Союзу Співпраці домом, найбільш жаданим місцем на світі. Їхнє бажання залишитися тут і захищати цю територію, ймовірно, таке ж саме, як бажання Попіл захищати Тіллі…
Якщо Роланд Вімблдон справді може протистояти скаженій армії божої кари, як він сказав, це місце, безсумнівно, буде кращим вибором, ніж фіорди. Вирушити в чужий край, щоб заснувати королівство відьом, звучить захопливо, але ніхто не знає скільки страждань насправді доведеться зазнати.
Але якщо він не зможе протистояти, чи підуть відьми?
Настрій Попіл різко погіршився.
Якщо поглянути на ситуацію з іншого боку, якщо Тіллі не вдасться закріпитися на фіордах, то Попіл вирішить бути з нею до кінця, захищаючи до останньої миті. У неї не було причин покидати людину, що дала їй дім.
– Це місце знаходиться під постійною загрозою з боку церкви. Якщо не буде можливості зупинити армію божої кари, Прикордонне Місто рано чи пізно знищать.
Це випробування насправді не потрібне… але вона все ж вирішила взяти в ньому участь, заради того, щоб вони проявили пильність чи заради доказу.
– А якщо вони зможуть їх зупинити? – промимрила Мейсі.
– Я теж на це сподіваюся, тому допоможу їм перевірити, – сказала Попіл глибоким голосом.
Вона заплющила очі, готова піти на все.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee.Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати хвилинку по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.