Звільнити цю відьму. Розділ 18

Англійська назва новели: Release That Witch

Автор: Ер Му (Er Mu)

Рік: 2016

Статус: закінчено

Розділів: 1498

Переклад: у процесі

Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі

Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?

Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.

То ж, нехай почнеться його подорож.

Бажаєте зробити мені приємно?

(ノ◕ヮ◕)ノ*:・゚✧ Прогуляйтесь по сайту.

Також у мене є Patreon. (〜^∇^)〜

Звільнити цю відьму

Звільнити цю відьму. Розділ 17

Розділ 18. Посланець. Частина 2

Педро відкинув зайві думки і насолоджувався банкетом.

Під час їди панувала досить гармонійна атмосфера. Четвертий принц не говорив про руду, тому Педро вважав, що незручно піднімати цю тему.

Коли Роланд наказав служниці подати десерт, посол неохоче сказав:

– Ваша Високосте, згідно з попередньою практикою, сьогодні має бути день доставки руди, однак я нічого не побачив на складському подвір’ї.

Принц відклав палички і кивнув:

– На жаль, шахта Північного Схилу обвалилась кілька днів тому, цього місяця мої люди намагаються відновити її роботу. Однак щебінь від обвалу ще не розчищений. Боюсь, розпочати видобуток знову ми зможемо на початку наступного року.

Обвал? Педро на мить був приголомшеним. Це виправдання? Але він швидко зрозумів, що принцу не було сенсу брехати. Інакше, якщо піти на Північний Схил і перевірити самому, все одразу стане очевидним, тому сказати подібну брехню – це як дати ляпас.

– Тоді… як щодо руди за попередні два місяці?

– Її небагато. Згідно із попередньою практикою обміну, такої кількості не достатньо для забезпечення нормального рівня життя моїх підданих, – Роланд наголосив на слові «обмін». – Пане посланцю, ви ж пам’ятаєте Місяці Демонів дворічної давнини, так?

Звичайно, Педро пам’ятав, тоді холод тривав чотири місяці, що привело до гибелі майже 20% населення Прикордонного Міста через невгамовну жадібність муніципального чиновника Феррено. Вельможі розділилась на два табори, дехто навіть вимагав покарати Феррено. Та зрештою все закінчилось нічим, бо він одружений із другою донькою герцога.

Зараз, коли принц згадав про це, у Педро виникло погане передчуття.

– Цього разу ситуація гірша, – зітхнув Роланд, – якщо все буде за попередніми умовами, боюсь, ми можемо обміняти руду на пшеницю тільки на два місяці. Мої люди не переживуть зиму, пане посол. Потрібно скасувати старі способи торгівлі.

Педро відкрив рота, але не знав, як правильно відповісти. Він не був професійним дипломатом, і, почувши таку вагому причину, не міг вказати на якість проблеми, тому йому нічого не залишалося, як відкласти заперечення на певний час.

– Ваша Високосте, мені дуже шкода. Цього разу трагедія не повториться. Я переконаю представників шести родин дати вам позику на купівлю їжі на один місяць, а коли ваші люди відновлять виробництво у наступному році, то ви зможете потроху повертати її.

– Якщо я продам руду Вербовому Місту, мені не доведеться потроху повертати позику.

– Але…

– Ніяких «але», – перебив його Роланд. – Вони готові купувати руду за золотих драконів і продавати нам пшеницю, сир, хліб і мед за ринковими цінами… Усе, що можна купити за золоті дракони, вони продадуть. Однак, пане посол, навіть якщо ви готові надати нам їжу на місяць чи погодяться інші з вашим рішенням? Наскільки мені відомо, домовитись із герцогом Раяном дуже непросто.

Педро мовчав, четвертий принц сказав правду. Він не впевнений, що зможе переконати свого батька, що вже говорити про інші п’ять сімей. Щоб зберегти свою монополію, вони повинні змінити схему торгівлі, проте Педро не мав права приймати остаточне рішення сам. Хоча його називали послом, але насправді він усього лише речник. Можливо, герцог не хотів, щоб хтось укладав якість приватні угоди з Прикордонним Містом? Незалежно від того з ким ішли домовленості – попереднім володарем чи четвертим принцом. Ось чому сюди щосезону присилали інших представників, які не були головними у своїх сім’ях.

Незалежно від результату, він мав спробувати, тому Педро витягнув останній козир:

– Тридцять, – посол підняв три пальці, – фортеця Довга Пісня буде купувати руду та необроблене коштовне каміння нижче ринкової ціни на тридцять відсотків. Гадаю, що ця ціна повинна бути вищою, ніж запропонована Вербовим Містом, Ваша Високосте.

Роланд сказав:

– Справді, ціна вища, але попереднє питання все ще актуальне: чи зможете ви гарантувати згоду всіх шести сімей?

– Я завтра повернуся до фортеці Довга Пісня. Після досягнення згоди, я приїду сюди з новою угодою.

– Але мої люди не можуть так довго чекати. Ви маєте знати, що досягнення згоди між аристократами займає багато часу.

– Ваша Високосте, співпраця з фортецею Довга Пісня – кращий вибір для вас і ваших людей. Вербове Місто занадто далеко, хоча ви можете перебути Місяці Демонів там, – сказав Педро, відчувши, як пересохло горло, – подорож туди… може бути небезпечною.

«Боже милостивий, що я роблю? – його серце шалено забилося. – Невже я погрожую принцу?»

– Ха-ха-ха-ха! – на диво, Роланд не розлютився, а натомість засміявся. – Пане посланцю, ви, здається, у дечому помилились, я ніколи не планував їхати до Вербового Міста.

– Що ви маєте на увазі…

– Авжеж, я також не маю наміру їхати до фортеці Довга Пісня. – Роланд із цікавістю дивився на посла: – Я нікуди не їду.

Педро на мить засумнівався, що правильно почув принца.

На щастя, Роланд порушив тишу і пояснив свої слова:

– Цієї зими я залишаюсь у Прикордонному Місті, а саме Прикордонне Місто стане новим кордоном королівства Сірий Замок. Не дивуйтеся, мій друже, я не кажу дурниць. Потім я покажу вам нову міську стіну біля підніжжя гори Північний Схил.

– Міська… стіна?

– Так, це кам’яна стіна заввишки вісім чі і шириною чотири чі, що з’єднує гору Північний Схил і річку Червона Вода. Так ми зможемо протистояти демонічним звірам тут, у Прикордонному Місті.

Педро нічого не розумів. Посол, що був тут минулого сезону, не згадував ніякої міської стіни. Ні, тоді володарем міста був вельможа з фортеці Довга Пісня. Як він міг послати обмежену робочу силу, щоб побудувати стіну? Іншими словами, як тільки четвертий принц прибув сюди, то одразу почав будувати міську стіну? Навіть так, пройшло тільки три місяці, то як можна побудувати щось подібне за такий короткий проміжок часу?

Заждіть… що щойно сказав Його Високість? Вісім чі заввишки і чотири чі завширшки, що з’єднує Північний Схил і річку Червона Вода? Педро подумки підрахував, на будівництво такої стіни пішли б роки. Для початку йому б не вистачило каменярів для добування і шліфування такої кількості каменю! Прикордонне Місто – це не столиця Сірого Замку, і більшість людей тут просто звичайні робітники.

Він ще не переварив цю новину, як наступні слова Роланда приголомшили його ще більше.

– Що стосується продажу руди наступного року, то я можу знизити ціну на п’ятдесят відсотків, пане, але не вся вона буде продаватися фортеці Довга Пісня, бо вам не потрібна така кількість. Гадаю, що на відміну від низького прибутку з руди, ви віддасте перевагу металевим виробам, таким як лопати, совки тощо, – він на мить зупинився, ніби даючи Педро можливість зрозуміти сказане. – Щодо необробленого коштовного каміння, ми будемо продавати їх через аукціон, хто запропонує найбільшу ставку, той і зможе купити. Я б краще продавав їх уже обробленими, але, на жаль, Прикордонне Місто наразі не має такої можливості.

«У вас є можливість побудувати стіну за кілька місяців! – серце Педро мало не луснуло від гніву. – І що він мав на увазі, сказавши, що фортеця не потребує такої кількості руди? Щороку за видобуток руди отримують тисячу золотих драконів. Навіть якщо збільшити видобуток, то сума зросте лише у двоє! Невже він натякає, що фортеця Довга Пісня не може взяти руди навіть на дві тисячі золотих драконів? Він надто самовпевнений!»

Педро намагався придушили розчарування від краху своїх надій і до останнього триматись етикету:

– Ваша Високосте, я запам’ятав усе, що ви сказали. Як тільки повернуть, то негайно буду домовлятись із головами шести сімей. Але перед цим… міська стіна, про яку ви говорили… Я хочу піти подивитись.

– Авжеж, – усміхнувся Роланд, – але не поспішайте так, можете спочатку насолодитись випічкою з Королівського Міста. Після цього ж не буде пізно, еге? Пане посланцю.

>>Розділ 19<<

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської (взято тут і тут), а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. У Фейсбуці реагую трохи швидше.

У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Або можете поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.

Маньхуа можна завантажити тут або почитати онлайн тут.