Звільнити цю відьму. Розділ 188

Англійська назва новели: Release That Witch

Автор: Ер Му (Er Mu)

Рік: 2016

Статус: закінчено

Розділів: 1498 + 3 бонусних розділи (1501)

Переклад: у процесі

Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі

Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?

Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.

То ж, нехай почнеться його подорож.

Повернись живим тут.

Госпітальєри тут.

Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.

Особливу подяку за появу перекладу цього роману висловіть D. Gromyko.

Звільнити цю відьму

Звільнити цю відьму. Розділ 187.

Розділ 188. «Шоу тільки починається!»

Після відвідин шахти Північного Схилу і двох днів переговорів Роланд уклав нові торговельні угоди з Хоґе та караваном затоки Півмісяця.

Коли Хоґе побачив, як швидко, ніби літають, їздять вагонетки по рейках у шахті, в нього мало очі не вивалилися. Він навіть запропонував вкласти гроші у будівництво заводу у Прикордонному Місті, який спеціалізуватиметься на створені шахтних колій і допоміжного обладнання, а прибуток розділити навпіл. Проте Роланд відмовився. Вкладати гроші можна тільки тоді, коли в тебе є люди. Зараз йому не вистачає людей, а не інвестицій.

Зрештою Хоґе всього лише торговець рудою. Хоча він володіє кількома шахтами та керує срібним рудником для графа Карбала в місті Срібного Сяйва, купець може надати лише шахтарів. Порівняно з караваном затоки Півмісяця, який володіє островом, можливості набагато менші. Тому вони підписали контракт, який передбачав замовлення на 10 парових машин і повний набір транспортної системи для шахти (разом з рейсами і вагонетками). Половину замовлення доставлять до Місяців Демонів, а решта буде в наступному році.

Караван затоки Півмісяця має більші можливості, тому Ґамор підписав десятирічний контракт. Наступного разу, коли припливе караван, він привезе з собою групу з 300 осіб, в основному ковалів і теслів. Зарплату їм виплачуватиме караван затоки Півмісяця, Роланду потрібно лише забезпечити їх житлом та їжею. Парові двигуни, які ці люди виготовлятимуть у наступні 10 років, в першу чергу продаватимуть каравану затоки Півмісяця. Коли закінчиться контракт, вони самі вирішать їхати чи залишитися тут. Роланд домовився про цей пункт після неодноразового обговорення.

Жодних сумнівів, що серед тих 300 осіб буде багато вірних каравану, навіть після додавання цього пункту купець точно вибере людей максимально лояльних затоці Півмісяця. Невідомо скільки з них залишиться. Можливо, це буде менше половини. Але для Роланда завжди мало кваліфікованих робітників, навіть якщо це буде 10% – він все одно у виграші. Його хвилював не витік інформації про технологію, а те, що ніхто не зможе перенести її на реальний продукт.

Крім парових машин, другим великим замовленням стало переобладнання кораблів.

Разом із трьома сотнями майстрів також прибудуть два річкових вітрильники. Караван затоки Півмісяця хотів, щоб Прикордонне Місто переробило їх у парові пароплави. Ціна за переобладнання одного вітрильника сягала 1800 золотих драконів, а вартість за два кораблі перевершила замовлення Марґорі на парові двигуни. Однак хоч він і отримав три замовлення на чашки, загальна вартість не досягнула 300 золотих драконів. І це при тому, що Роланд запропонував товар за ціною в десять разів вищою за ринкову. Це змусило його відчути різницю у прибутку між промисловою продукцією та продукцією цивільного призначення. Якщо не можна досягнути масового виробництва, продукція цивільного призначення буде задовольняти потреби жителів містечка.

На здивування принца, обладунки та залізне сільськогосподарське знаряддя нікого не зацікавили. Пізніше, під час вечері, Марґорі пояснила йому:

– Хоча ваш нагрудник справді дешевший, продукції надто мало. Якщо перепродати його, після вирахування транспортних витрат і податків, як прибуток можна отримати лише п’ять-шість золотих драконів. Крім того, нагрудник викуваний молотом, так? Чи ви використовуєте парову машину… Хай там що, ціна на такий товар майже не зміна. В основному тому, що платять за залізо, а не за ручну роботу. – Вона на мить зупинилася. – І нам немає сенсу купувати їх для власного використання. Ми – морські торговці, наші охоронці та матроси рідко носять важкі залізні обладунки, бо вони можуть потягнути їх на дно при падінні у воду. У більшості випадків це кайдани, а не захист.

– Та сама ситуація із сільськогосподарським знаряддям. Якщо ви не зможете придбати багато дешевого заліза, то хоча ціна й низька, але вона недостатньо низька. Тому буде важко конкурувати з подібною місцевою продукцією. А от ціна на барвисті чашки не прив’язана до чогось, якщо вони припадуть до душі вельможам можна заробити в кілька разів більше.

– Зрозумів. – Роланд трохи подумав і дійшов до висновку, що все так… Для обладунків і сільськогосподарських знарядь, які мають досить фіксовані ціни, важко знизити ціну надто сильно, коли ціна на матеріал для всіх однакова. Його товари дешевші завдяки паровій машині, але, на жаль, різниця не настільки велика, щоб викликати інтерес у великих купців.

Крім того, біла пластинчаста броня та захисний покров Солої – це частина майбутнього спорядження першої армії. Поки не зросте обсяг виготовлення заліза, цей товар неможливо продавати у великій кількості.

……

Незабаром буде довгоочікувана театральна вистава.

У другій половині дня містяни заповнили центральну площу так, що яблуку ніде впасти, і це після того, як Роланд збільшив площу вдвічі, знісши старі навколишні будівлі.

Щоб зробити рекламу театральному виступу серед містян, принц наказав зробити оголошення тиждень тому, а також велів міністерству сільського господарства послати людей до околиць міста та заохочувати рабів іти на виставу.

Як володар, Роланд, очевидно, має найкращу позицію для перегляду. Навпроти сцени Карл установив тимчасову дерев’яну платформу з трьома рядами, вона може вмістити близько сотні людей. Роланд сидить посередині третього ряду. З одно боку сидів Союз Відьом, Анна сиділа поряд з ним, з іншого боку – група купців, найближче до принца – Марґорі.

Перший і другий ряд в основному займали чиновники ратуші та їхні помічники.

Для забезпечення безпеки навколо дерев’яної платформи розмістили солдатів першої армії, на час перегляду вони відділятимуть принца та інших від натовпу.

Було близько четвертої години дня, сонце вже не пекло. Разом з періодичним прохолодним вітерцем від Венді, всі на платформі насолоджувалися VIP-обслуговуванням.

Актори виходили одне за одним на сцену під оплески натовпу.

Щиро кажучи, Роланд не мав жодного уявлення, яким буде остаточний вплив вистави. Після того, як він віддав сценарії Ірен, принц про них більше не думав. Пошуком акторів і репетиціями займалася Ірен разом з Фейріном. Якщо подумати, то скільки досвіду має новачок, що виступав на сцені театру лише раз? Ба більше, друзі, яких вона запросила, швидше за все статисти, які приїхали сюди, бо не мали шансу виступити у театрі фортеці.

Іншими словами, це нова п’єса, зрежисована, аранжована та виконана командою новачків.

На щастя, Роланда не турбував провал. Ця вистава зроблена не для продажу квитків і не для реклами того, наскільки хороший сценарій. Основна мета – просвітлення і зміна думок. Вистави проходитимуть неодноразово. Якщо цього разу вони виступлять погано, то наступного – ситуація покращиться.

– Я знаю, чому ви такий впевнений у цій виставі, – раптом вигукнула Марґорі. – Ви запросили пані Мей!

Роланд здивувався:

– Хто?

– Мей! Не говоріть мені, що ви про неї не знаєте. О боже, ще до приїзду сюди я бачила її виступ у столиці, – Марґорі прицмокнула губами. – Чи це розуміння персонажа, чи втілення емоцій – вона чудово вловлює потрібні нюанси. Її гра у «Принц у пошуках кохання» викликала сльози незліченної кількості глядачів, і навіть сам Каджін Фіс хвалив її!

– Хто такий Каджін Фіс? – Роланд покопався у пам’яті, але зовсім не пригадував цього імені.

– …Ваша Високосте, а ви справді зі столиці? – Марґорі кліпнула очима. – Я навіть ризикну запитати, кого ви найкраще знаєте у столиці? За винятком людей з палацу.

– Йорко, Магічна Рука, – випалив Роланд і негайно зрозумів, що сказав щось не те.

– О, – багатозначно глянула на нього торговиця, – найвідоміший улесник дам, чула, що він може використати лише одну руку і жінка ніколи його не забуде… розумію.

– Рукою? – Анна повернула голову. – Це як?

– Ні… нічого такого. – Роланд приклав руку до чола. – Приділимо увагу виставі.

>>Розділ 189<<

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці FacebookТелеграм.

У мене є Patreon і Buymeacoffee. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥

Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.