Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498 + 3 бонусних розділи (1501)
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особливу подяку за появу перекладу цього роману висловіть D. Gromyko.
Звільнити цю відьму. Розділ 195.
Розділ 196. Лихо в церкві
Рейман і його загін їхали вулицями фортеці Довга Пісня.
Після бою жителі міста поховалися по домівках, позачиняли двері, тому вулиці, де не виднілося і тіні людей, виглядали пустими.
– Сер Реймане, ваша рука в порядку? – запитав Левін, лицар «Міцний Щит».
– Невелика проблема, – знизав плечима Рейман Гейвс, – принаймні я ще можу нею рухати.
Але цей жест примусив його негайно нахмуритися.
Нічний бій за ворота пройшов гладко, східну браму фортеці охороняло лише двадцять охоронців, які не очікували, що ворог атакує зсередини міста.
Попри те, що пролунав ріг, знадобилося щонайменше чверть години, щоб прибуло підкріплення. П’ятнадцять найманців, які прийняли пігулки, кинулися на вершину воріт і вбили всіх охоронців. Рейман повів лицарів, щоб відчини міські ворота. У темряві він не помітив, що в міській стіні були бічні двері, звідки раптом з’явилося двоє охоронців, один із них кинувся на нього з молотом у руках.
Його зброя була на поясі, тому, щоб заблокувати удар молота, в Реймана не залишалося іншого вибору, як використати руку. Водночас з цим, Левін атакував охоронця з іншого боку та проштрикнув його мечем. Завдяки цьому смертельному удару молот втратив більшу частину сили, проте все одно залишив вм’ятину на броні.
Тоді Рейман не відчував особливого болю, однак після того, як вони відчинили міські ворота, йому було важко підняти праву руку, він зняв частину броні та побачив, що передпліччя сильно розпухло.
– Сподіваюся, у церкві є трави для знеболення, – сказав Левін. – Вони завжди роблять якісь дивні речі.
– Наприклад, пігулки, – з усмішкою на губах під’їхав ближче ще один лицар, Долн.
У нічній битві тринадцятеро лицарів утратили двох, а один важко поранений, зараз він лежить у таборі та стогне, ймовірно, він не доживе до ночі. Загалом, Рейман вважає, що такі втрати прийнятні. Тепер, коли у місто увійшло ополчення, фортеця повністю в його руках.
Через якийсь час група наблизилася до церковного входу. Поряд уже чекала група у понад сотню ополченців, що, побачивши Реймана, оживилися.
– Дайте їм пігулки, – сказав Рейман. Він зліз із коня і, побачивши, що всі ополченці отримали пігулки, повів людей сходами до входу.
– Стояти, – вигукнуло двоє вірян, що охороняли вхід, – це священне місце, сюди не можна заходити зі зброєю.
Левін витягнув зброю і подав її двома руками:
– Ми це знаємо, залишити її вам, чи не так?
У ту мить, коли вірянин протягнув руки, щоб взяти довгий меч, Левін різко схопив руків’я меча однією рукою і рвонув зброю вгору. На землю впали відрубані руки.
– А… – ще до того, як жалібний крик вірянина вирвався з горла, лицар уже встромив вістря меча йому в шию.
Хоча прізвисько Левіна – Міцний Щит, він часто зустрічає ворогів гострим мечем.
Іншому вірянину горло перерізав Долн. Рейман ногою відчинив двері та спокійно зайшов до зали.
– Хто ви? – вийшов чоловік середніх літ у білій із синьою каймою рясі священника. Він не виявив жодних ознак страху, побачивши перед собою закривавлене лезо меча. – Як ви смієте вриватися до церкви! Діти, схопіть їх!
Рейман посміхнувся. Зараз більшість містян сидить вдома, а вірян у церкві лише двадцять-тридцять. Вони приречені в зіткненні з досвідченими лицарями.
Ще до того, як він віддав наказ, Долн з чудернацькою посмішкою вихопив меч і вбив одного з вірян, що кинувся до них. Незабаром до бою приєдналися й інші, в церкві запанував хаос. Побачивши, що ситуація розгорається погано для них, священник крикнув:
– Діти, прийміть святі ліки, і нехай Бог дасть вам сили перемогти цих мерзотників!
Припущення Його Величності Тіфіко виявилося правильним, і Рейман був надзвичайно щасливим, що тут справді є пігулки! У вірян раптово почервоніли очі, а на обличчях повиступали вени. Поки пігулки діють звичайна людина може отримати силу та швидкість за межами людських можливостей. Що менше місця, то складніше впоратися з ними. «На ваш превеликий жаль, не тільки ви маєте їх, – подумав Рейман. – Скуштуйте власні ліки».
– Назад, – гукнув, – нехай ополчення розбереться з ними!
Коли ополчення почуло це, вони з нетерпінням проковтнули дві кольорові пігулки та кинулися в бій з вірянами-берсерками. Побачивши це, священник змінився в обличчі:
– Звідки у вас…!
– Святі ліки? – Рейман обійшов людей, що билися, і наблизився до священника, тримаючи меч в одній руці. – Це подарунок від церкви. Якби ви не перешкоджали, Його Величність давно б об’єднав Сірий Замок.
– Його Величність? – священник широко розплющив очі. – Ви люди Тіфіко…
Голос обірвався, меч лицаря пронизав груди священника, проткнувши серце і легені.
Нерівна битва швидко закінчилася, понад 20 вірян були вбиті, а їхні тіла безладно лежали на підлозі. Після того, як дія пігулок припинилася, ополченці почали важко дихати та задоволено посідали між трупами, їх зовсім не бентежили потоки крові навколо.
Рейман відчув, що його рука стає важчою, а нещодавній удар мечем змусив його відчути роздираючий біль. Іноді йому теж хотілося проковтнути чорну пігулку, щоб ігнорувати фізичний біль та втому, але щоразу, коли він бачить бридкий вигляд людей, що приймають ті пігулки, він знову і знову відкидає цю думку.
Рейман уже досить непогано розібрався з двома видами пігулок, що продає церква. Для здорової людини пігулка матиме ефект не більше трьох разів. Перший раз – близько чверті години, а далі тривалість буде зменшуватися, водночас формуватиметься сильна залежність. Якщо людина не прийматиме пігулки протягом тривало часу, її тіло поступово руйнуватиметься, аж поки не помре.
Користуючись цими особливостями, він без пояснень згодував ополченцям пігулку перед від’їздом для того, щоб вони виконували його накази. Під дією пігулки навіть найслабший фермер перетворюється на кровожерливого звіра. Ця сотня людей уже вдруге прийняла пігулку, їм залишився лише один раз.
Однак… навіть якщо люди продовжать приймати пігулки після трьох разів, то це тільки полегшить біль, але не матиме зворотного ефекту. Іншими словами, щойно людина прийняла першу пігулку, вона однією ногою в могилі. Звичайно, він ніколи не говорив про це ополченцям і найманцям.
Жодних сумнівів, що ці кольорові пігулки є частиною змови церкви, Його Величність Тіфіко чудово це усвідомлює, тому забороняє лицарям приймати їх. Однак це також зброя для об’єднання королівства… точніше, необхідна зброя. Без них Його Величність не зможе перемогти Ґарсію Вімблдон, яка також має ці пігулки.
Коли Його Величність сказав про це вперше, Рейман не міг повірити. Він справді не міг зрозуміти, чому церква підтримує змагання двох кандидатів за королівський трон. Однак низка подій, що відбулися, змусили Реймана погодитися з думкою Його Величності. Зараз, побачивши ці пігулки у церкві західного регіону, немає жодних сумнівів – церква не має намір допомагати комусь із дітей короля зійти на трон. Вони хочуть отримати у свої руки весь Сірий Замок.
– Ми знайшли пігулки в підвалі. Чотири великі ящики, там тисячі пігулок. – Після ретельного обшуку церкви, Левін схвильовано повідомив: – Там також багато золотих драконів, коштовностей і шовку, це мають бути пожертви вірян…
– Заберіть все, що можна забрати, а решту спаліть, – наказав Рейман. – Хай там що, це все робить Роланд Вімблдон. Ми лише допомагаємо церкві придушити повстання.
Оскільки пігулки надає церква, то зараз не час бити горщики, а ліпше повісти все на четвертого принца, якого вже можна вважати мертвим. Щоб не викликати підозр у церкви, Його Величність залишився на півночі, вдаючи, що слухає їхніх порад, і відправив Реймана з невеликою кількістю лицарів, щоб ті набрали ополчення та захопили західний регіон.
Зараз усі сили церкви зосереджені у королівстві Вовче Серце, тому поки що вони не мають часу звертати увагу на те, що відбувається тут, тож потрібно якнайшвидше об’єднати Сірий Замок, щоб отримати сили для протистояння церкві. Його Величність Тіфіко вважає, що їхній напад на Сірий Замок це лише питання часу. Рано чи пізно це станеться, тому потрібно підготуватися і зібрати якнайбільше пігулок. Водночас король наказав столичній гільдії алхіміків вивчити інгредієнти таємних ліків та якнайшвидше відтворити їх.
Тепер, коли вони отримали пігулки, в цій місії залишився лише останній крок – знищити Роланда Вімблдона.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.