Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498 + 3 бонусних розділи (1501)
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особливу подяку за появу перекладу цього роману висловіть D. Gromyko.
Звільнити цю відьму. Розділ 197.
Розділ 198. Раптове відкриття
Три дні швидко промайнули, лінія оборони загалом була завершена.
Роланд обрав високе місце позаду оборонних позицій та став там, підбадьорюючи солдатів першої армії, які він робив це на полі бою, коли вони боролися з демонічними звірами.
Соловейко виконуватиме спеціальне завдання, тому разом з Луною наблизилася до поля бою. Тож відьмою, яка взяла на себе обов’язки охороняти його, стала Анна.
Сам Роланд одягнув захист з магічним покриттям, а на поясі мав два револьвери. Поки лінія оборони ціла і не дозволяла ворогам прослизнути, як дрібній рибі крізь сітку, йому нічого не загрожує.
– Вороже військо за десять кілометрів звідси, куу! – величезний голуб спустився з неба і сів йому на плече.
– Хороша робота, продовжуйте спостерігати, – Роланд дістав із кишені шматок сушеної яловичини і протягнув до дзьоба Мейсі. За два-три рухи вона відірвала менші шматочки і проковтнула перекус, після чого розправила крила і полетіла на схід.
Оскільки Блискавка і Мейсі по черзі доповідали про результати розвідки, він має чітке уявлення про рух ворога, тому може спокійно готувати поле битви.
Небезпечно вишиковуватися в довгу і тонку лінію, щоб зійтися в бою з берсерками, яких підсилили пігулками. Особливо враховуючи те, що Блискавка раніше доповіла про короткі списи, які вони мають при собі. Якщо він правильно вгадав, найімовірніше, це зброя, якою противник скористається у першу чергу.
Як правило, дальність метання зброї не перевищує 50 метрів, але це для звичайних людей. Роланд не знає наскільки далеко ополченці після прийому пігулок можуть метнути короткі списи, але якщо ця відстань перевищить 100 метрів, вони можуть стати загрозою та атакувати стрільців. Тому він вирішив звести партію бункерів, застосовуючи тактику окопної війни та будуючи потужну лінію оборони. Заблокувати шлях будівлями і пострілами стрільців та використати артилерійський вогонь для придушення ворожого просування.
У такій ситуації, маючи достатню кількість цементу, легше збудувати бункери, ніж міську стіну. Хоча конструкція бункерів з одного шару цегли дещо крихка, але без важкої облогової техніки, ці споруди є нездоланними укріпленнями для ополченців.
Десять бункерів розташовані у ромбоподібному порядку по обидва боки дороги, утворюючи зону перехресного вогню. В кожному бункері 24 бійці, половина досвідчені солдати, а половина новобранці. Ветерани відповідають за стрільбу, новобранці ж будуть заряджати зброю. А ще Солоя намалювала «камуфляж» для бункерів. Якщо дивитися з далеку, бункери майже зливалися з навколишнім середовищем, тож помітити їх дуже складно.
За першою лінією оборони стоїть артилерійський загін. Виставлено двадцять гармат. Вказівки до стрільби такі ж, як і минуло разу: відрегулювати кут гармати, зарядити, дочекавшись відповідного сигналу Блискавки, і стріляти.
Поряд з артилерійським загоном також стоїть особливий загін, близько сотні людей з рушницями. Вони будуть захищати артилерію та принца, що стоїть у тилу.
Спостерігаючи за енергійними солдатами, які мають високий бойових дух, Роланд розчулився. Спочатку це були виснажені люди, що записалися в армію заради яєць, але, пройшовши хрещення Місяцями Демонів та битви за захист міста, тепер вони здатні взяти на свої плечі важку відповідальність – захист рідного дому.
– Ваша Високосте, ворог лише за два кілометри від нас, – сказала Блискавка, цього разу була її черга доповідати.
– Чудово, залиш Мейсі завдання спостерігати, вирушай до лісу, будеш давати артилеристам сигнал стріляти. – Роланд кивнув, потім обернувся і сказав головному лицареві: – Передати мій наказ: всім членам першої армії вийти на позиції та підготуватися до зустрічі з ворогом!
– Слухаюсь! – відсалютував Картер.
*********************
Рейман відчував, рука стає важчою і важчою.
Ще два дні тому вона горіла від нестерпного болю, але зараз він майже її не відчуває. Обладунок більше не міг закрити опухлу та посинілу руку, а на місці, куди ударили молотом, залишився червоно-чорний слід. На перший погляд, здавалося, що на шкірі з’явився шар жиру, прозорого і блискучого.
«Схоже, кістка зламана, – подумав він, – якщо не лікувати, я можу втратити руку». Хоча ліки, знайдені у церкві, полегшували біль, вони не могли відновити зламані кістки. Він вирішив, що негайно після цієї битви повернеться до столиці, саме там у Сірому Замку можна знайти найкращих лікарів та алхіміків. Вони здатні вилікувати таку травму.
– Сер Реймане, ваша рука… в порядку? – стурбовано запитав Левін.
– Воно просто виглядає страшно, – він удав, що це його не хвилює. – Крім того, ми з вами Прикордонне Місто не будемо атакувати. Ми просто спостерігатимемо збоку.
– Сподіваюся, сер, біль у руці не викличе у вас запаморочення, – посміхнувся Долн. – Ви вже придумали план нападу?
Його тон змусив Реймана нахмуритися, але зараз не час перейматися через такі дрібниці.
– Згідно з інформацією, яку я почув від родини Прудкий Вовк і Мілу, Прикордонне Місто в основному покладається на далекобійну зброю, щоб стримувати атаку лицарів. Ця зброя здатна атакувати до того, як лицарі наберуть швидкість для атаки. А постріли супроводжувалися полум’ям і гучними звуками. Це щось схоже на велику балісту, але випущені снаряди летять набагато швидше, ніж болти з арбалета.
– Іншими словами, хоча ця зброя потужна, але вона не може стріляти безперервно, так? – Левін швидко ухопив головне.
– Саме так, що швидше ми підійдемо до лінії оборони супротивника, то менше нас атакуватимуть, – кивнув Рейман. – Кількість людей також важлива. Наскільки мені відомо, загальна кількість лицарів у коаліції герцога Раяна не перевищувала двох сотень, і вони майже дійшли до лінії оборони, тоді як у нас п’ятнадцять сотень людей. Ці дурні після прийому пігулок бігають так швидко, як коні, тому результат буде зовсім інший, ніж минулого разу.
– Або бою взагалі не буде. – Несхвально відгукнувся Долн. – Роланд Вімблдон може сидіти в замку і чекати на візит посланців, нам просто потрібно туди зайти і відрубати йому голову.
– Ні, він уже зрозумів ситуацію, – упевнено сказав Рейман. – Хіба ви не помітили, що за останні три дні ми не зустріли жодного торгового каравану? Купці, що вирушили з фортеці Довга Пісня, побачили хвіст великої армії, тому не дивно, що вони вирішили зупинитися або повернутися назад, але це незвично, що по дорозі ми не зустріли жодного каравану з Прикордонного Міста. Це може свідчити про те, що принц закрив містечко.
– Тепер ти зрозумів, чому Його Величність обрав капітаном сера Реймана, а не тебе? – засміявся Левін.
– Що ж, здається, з твоєю головою поки все добре, – знизав плечима Долн. – Це добре, замість того, щоб убити самого принца, набагато цікавіше прикінчити цих нікчем, що наважилися повстати проти короля Тіфіко.
– Сер Реймане, ми помітили попереду солдатів і коней Прикордонного Міста, – доповів лицар, який відповідав за розвідку.
– Поїхали глянемо, – Рейман скерував свого коня вперед. Попереду проступили обриси містечка і ледь виднівся замок, а в кінці дороги він побачив, ніби ходять якісь фігурки. Він дістав далекогляд і уважно роздивився лінію оборони противника. – Ці штуки з колесами повинні бути зброєю дальнього нападу, про яку говорила розвідка, але, схоже, їх набагато більше, ніж говорилося.
– Нехай всі атакують прямо в лоб? – запитав Левін.
– Дорога вузька, не думаю, що все ополчення зможе по ній пройти. – Рейман поглянув праворуч, у бік лісу. – Треба розділити людей, нехай обійдуть лісом, це буде повільніше, але так ми зайдемо збоку. Тож лінія оборони довго не протримається.
Саме в мить, коли Рейман збирався роздавати команди, він краєм ока помітив постать у білому.
Він здригнувся, невже це… марево, викликане переломом руки? Рейман повернув голову, там стояла жінка. Її обличчя приховував капюшон, а тіло закривав білий плащ. Перш ніж він устиг заговорити, з її рук раптом вилетіла вогняна куля.
Рейман відчув, що йому в голову ніби молотом ударили, світ закрутився і поринув у темряву.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.