Звільнити цю відьму. Розділ 199

Англійська назва новели: Release That Witch

Автор: Ер Му (Er Mu)

Рік: 2016

Статус: закінчено

Розділів: 1498 + 3 бонусних розділи (1501)

Переклад: у процесі

Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі

Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?

Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.

То ж, нехай почнеться його подорож.

Повернись живим тут.

Госпітальєри тут.

Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.

Особливу подяку за появу перекладу цього роману висловіть D. Gromyko.

Звільнити цю відьму

Звільнити цю відьму. Розділ 198.

Розділ 199. Хаотична битва

– Вперед! – одночасно з цим пролунав голос Реймана.

Левін витріщився на Реймана Гейвса, який упав з коня. Його потилиця була розірвана, відкриваючи червоно-білу липку речовину. Зламаний шолом упав набік, в ньому був величезний отвір, що ніби говорив: від цього ніщо не захистить.

– Вперед, покажіть на що ви здатні! – пролунав голос Левіна.

«Ні, я нічого не говорив!» – Левін затулив рота й озирнувся назад. Ополченці негайно проковтнули таблетки і кинулися бігти, на нього наче насувалася людська хвиля.

Він зрозумів: це була відьма. Вона відтворювала його голос.

– Не поспішайте, зупиніться! – закричав він.

Однак його голос був як бризки води у бурхливому людському морі. Декілька людей, що почули команду зупинилися, але інші продовжували рватися вперед.

– Швидше, в атаку, прорвіть оборону посередині, місто ваше – беріть там, що хочете. – Лунав не тільки його голос, а і голос Долна та інших лицарів. Вони були такими голосними, що перекривали шум навколо, наче слова ревіли прямо у вуха.

Ополчення вибухнуло криками, щиро вітаючи цей наказ, люди кричали «здобич» знову і знову. Невідомо, хто почав, але крики незабаром поширилися по всьому ополченню. Ситуація вийшла з-під контролю. Скільки б Левін не кричав, його голос тонув у збудженому реві натовпу. Він зосередився на керуванні конем, щоб його не понесло разом з людським потоком. Ополченці ніби збожеволіли та кинулися до центру дороги.

Ні, неправильно, вони вже давно з глузду з’їхали, і ситуація погіршилася після того, як ними почав керувати хтось інший. Ополченці надзвичайно збуджені після прийому пігулок, пролита кров збуджуватиме їх ще більше. Спочатку люди уникали Реймана, що лежав на землі, але потім вони почали наступати прямо на його тіло. Левін хотів знайти Долна та інших лицарів, але виявив, що їх розтягнув потік людей. За цих непереборних обставин він слідуватиме за потоком людей та намагатиметься вивести коня до лісу. Якщо він зараз спробує розвернути коня, то їх обох зіб’ють і він не зможе піднятися.

Вирвавшись з людського потоку, Левін роззирнувся, намагаючись виявити в цьому хаосі відьму, щоб пошматувати її на тисячу частин. Він точно знав, це відьомські хитрощі!

1500 людей, які проковтнули пігулки, зграєю кинулися до лінії оборони міста. Для принца це також буде смертельною атакою. Навіть якщо у супротивника є більша кількість нової зброї, все одно вони не зможуть стримати таку навалу людей, тож кінцевий результат очевидний. Коли обидві сторони опиняються у невигідному становищі, відьми, ясна річ, радітимуть такій ситуації, тому вони і підштовхнули ополчення до наступу.

– Відьма, що вбила Реймана, і відьма, що спричинила цей хаос, не може бути однією і тою самою людиною. – Сказав Левін, дивлячись на кількох ополченців навколо себе. Вони стояли у першій лінії, бачили падіння Реймана та чули, як він кричить, щоб зупинити людей, але в порівняні з величезною армією їх менше 30 людей. – Одна може приховувати себе, а інша здатна відтворювати голоси. Адже відьми не можуть мати дві здібності. Знайдіть другу, я роздеру її горлянку власними руками!

……

Крізь стрілецьке вікно Браян бачив, як наближається ворог, а з бункерів, що розміщені перед ними, вже лунали постріли.

Їхня позиція була у середині ромба, тому він мав дочекатися, коли ворог пройде фіолетову позначку біля дороги, перш ніж зможе стріляти. Очікування викликало в нього тривогу.

Підійшовши до іншого вікна, Браян визирнув назовні. Над артилерійськими позиціями продовжував підійматися білий дим, гучні звуки, немов грім, котилися знову і знову. Артилеристи почали стріляти першими, дальність стрільби дванадцятифунтової гармати покривала майже все поле бою. Якщо уважно прислухатися, то навіть можна почути виття снарядів, що розтинають повітря.

– О боже, вони так швидко біжать!

– Погляньте на того хлопця, йому відірвало руку снарядом, а він досі біжить уперед.

– Його Високість сказав правду, хіба ж їх можна вважати людьми? Вони ж майже як демонічні звірі.

Оскільки першій армії перед битвою сказали, що всі вороги – безумці, які приймають церковні пігулки берсерка, атака супротивників, що навіть на мить не затрималася під шквалом куль, не тільки не налякала їх, але і додала бойового духу. Зрештою перша армія виковувалася у боротьбі з демонічними звірами.

– Капітане, вони майже на місці! – нагадав хтось.

Браян квапливо повернувся на своє місце та виставив гвинтівку у вікно. У порівнянні з крем’яною рушницею, яка може зробити один постріл і її потрібно знову заряджати, нова зброя, яку видав Його Високість, має якісне покращення. Тепер за один подих він може вистрілити п’ять куль. Потім перекинути гвинтівку новобранцю та вистрілити п’ять куль із зарядженої гвинтівки, поки новобранець буде заряджати попередню.

Однак під час навчань Його Високість наголошував, що стріляти найкраще, коли ворог наблизився на 100-50 метрів, тоді це матиме найкращий ефект. При стрільбі ж на більшій дистанції потрібно бути максимально точним, бо виготовлення патронів для револьверних гвинтівок дуже клопітка робота, тому запаси куль у них обмежені.

Браян був переконаний, що мідні гільзи, наповнені порохом, усі однакові – тонкі спереду і товстіші ззаду – це точно не робота коваля. Ковалі б не змогли виготовити таку вишукану річ, тому він упевнений, що це робота відьми. Зазвичай після навчальної стрільби вони збирали гільзи та передавали їх Залізній Сокирі, а пізніше у них проходила практика перезаряджання патронів. Вони сідали групою навколо центру табору, заштовхували капсуль на дно, наповнювали його порохом, а далі вставляли кулю. Вони мали суворо дотримуватися інструкцій, щоб отримати нові патрони. Після цього в нього не виникало бажання марно витрачати припаси, щоб уразити важкодоступні цілі.

Коли ворог пройшов фіолетову позначу, Браян глибоко вдихнув і вигукнув:

– Вільний вогонь!

Солдати, які довго чекали на цей наказ, націлилися і з нетерпіння натискали курки. На деякий час бункер заповнився звуками пострілів. Ворог, який першим потрапив на лінію вогню, отримав ураження з обох боків у поперечну зону, він похитнувся й упав на землю. Очевидно, що хоча вони і можуть витримати більше болю, ніж звичайні люди, але це не мало значення, коли вони зіткнулися з великокаліберними кулями.

Браян помітив, що кілька людей стрибнуло на верхню частину бункера перед їхнім бункером, намагаючись підкрастися до солдатів, що стріляли всередині, але товсті залізні ворота завадили їм. Не вагаючись, він перевів на них дуло й один за одним застрелив цих божевільних. Причина, чому бункери розташовані у вигляді ромба, в тому, що солдати з одного бункера можуть прикривати людей в іншому, а вороги, які намагаються розвернутися або атакувати бункер ззаду, будуть розстріляні з інших бункерів.

– Обережно, вони метають списи! – раптом вигукнув хтось.

Браян побачив щільну чорну тінь, що піднялася з центру великої армії, пройшла найвищу точку в повітрі та посипалися на бункери обабіч дороги.

Відстань десь метрів двісті-триста! Він підсвідомо опустився вниз, але лише почув серію тріскучих звуків над головою. Піднявшись після атаки, Браян побачив, що жоден спис не зміг потрапити в бункер. Ситуація в бункері попереду була схожою, лише кілька коротких списів стирчали у стіні, як поодинокі пір’їни.

– Виглядає страшно, а користі ніякої. – Всі засміялися.

У цю мить Браян побачив ворога, який наближався до його бункера, навколо нього здіймалися бризки землі. Він нахилився і метнув короткий спис у своїй руці. Щойно зброя полетіла, як його збили з ніг щільним вогнем куль.

– Вниз! – ще до того, як його попереджувальний крик затих, спис пройшов крізь стрілецьке вікно і пронизав груди одного зі стрільців, той застогнав і упав на землю.

>>Розділ 200<<

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці FacebookТелеграм.

У мене є Patreon і Buymeacoffee. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥

Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.