Звільнити цю відьму. Розділ 200

Англійська назва новели: Release That Witch

Автор: Ер Му (Er Mu)

Рік: 2016

Статус: закінчено

Розділів: 1498 + 3 бонусних розділи (1501)

Переклад: у процесі

Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі

Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?

Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.

То ж, нехай почнеться його подорож.

Повернись живим тут.

Госпітальєри тут.

Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.

Особливу подяку за появу перекладу цього роману висловіть D. Gromyko.

Звільнити цю відьму

Звільнити цю відьму. Розділ 199.

Розділ 200. Мисливці та здобич

– Пляма! – крикнув хтось. – Він поранений!

– Не чіпати його! – закричав Браян. – Я подивлюся на його поранення, продовжуйте стріляти.

Він передав гвинтівку новобранцю, який відповідав за перезаряджання зброї та нахилився до пораненого. Той був при свідомості та тремтячим голосом запитав:

– Капітане, я… я помру?

Короткий спис увійшов у нижню частину грудей під кутом, тому не зрозуміло, чи пройшов він наскрізь. Побачивши, що поранений дихає рівно, Браян припустив, що зброя не зачепила легені. На уроках культури Його Королівська Високість одного разу розповів про функції різних органів людського тіла та невідкладні заходи при травмах. У такій ситуації найкраще, що він зміг придумати, це залишити пораненого нерухомим, дочекатися закінчення бою і звернутися до пані Нани по лікування.

– Відчуваєш біль? – запитав Браяна.

Пляма через силу кивнув.

– Раз відчуваєш біль, то не помираєш, – лицар поклав руку на його чоло. – Ти ж чув про здібність пані Нани, так?

– Так, – Пляма силувано усміхнувся, – всі… хочуть зустрітися з нею, тож… я нарешті зможу її побачити.

– Правильно, тому тримайся.

Закінчивши, Браян повернувся до стрілецького вікна, новобранець стурбовано озирнувся:

– Хіба не потрібно витягнути списа?

– Якщо його витягнути, то можна спричинити сильну кровотечу. Ти дізнаєшся більше, коли відвідуватимеш уроки. – Браян зробив паузу. – Щоб допомогти пораненому, ми повинні якнайшвидше перемогти ворога.

……

Стоячи на вищому місці, Роланд чітко бачив, що ворог, який мчить до міста, виглядає, як приплив.

Коли вони пройшли крізь два перші ряди бункерів, їхня швидкість значно знизилася, а коли вони дійшли до третього ряду бункерів їхні фланги були повністю відкриті для перехресного вогню стрільців.

Результат дій Луни досить очевидний, хоча ворожа армія розтягнулася у довгу смугу, більшість людей все одно прямували дорогою згідно з наказом відьми «атакувати по центру».

Щомиті падало багато людей, але вони нічого не могли з цим зробити Зіткнувшись з укріпленнями, які не можна зруйнувати мечем і списом, ополчення Тіфіко могло лише йти вперед, зазнаючи втрат.

Між третім рядом бункерів і артилерійськими позиціями – триста метрів, це відстань, яку називають зоною смерті, тому що тепер гармати заряджатимуть снарядами зі шрапнеллю.

У небі Блискавка змінила прапор на яскраво-червоний.

Кут пострілу 20 гарман вирівняли, з дула вивергалося полум’я та густий дим. Роланд приблизно підрахував, що наймайстерніші артилеристи можуть зробити постріл за двадцять секунд, а новачки десь за 30. На перший погляд, здається, що вони наблизилися до скорострільності найкращих артилерійських команд часів Громадянської війни США, але тоді результативність у три постріли за хвилину пов’язані у стрільбі ядрами, багато часу потрібно на перелаштування артилерії та повторне прицілювання. Але при стрільбі снарядами зі шрапнеллю не потрібно прицілюватися і не потрібно чистити канал ствола, а темп стрільби може зростати ще більше.

Проте для ворога теперішня швидкість стрільби уже є моторошною. Ба більше, ураження шрапнеллю неброньованих цілей приголомшує. Майже кожна шрапнельна кулька може нашкодити двом-трьом людям. Хоча люди ворога слабше відчувають біль, але почуття страху в них незаблоковане. Коли вони бачать, що навколо них люди одне за одним перетворюються на решето, навіть якщо вони збудженні та бажають убивати, у них не вийде придушити інстинктивний страх смерті. Ці люди всього лише купка простолюдинів, які мають мізерну кількість бойового досвіду. Половина з них лежить на дорозі, тож у ворожому війську почали з’являтися втікачі.

Страх поширювався, як чума, за першим потягнувся другий, далі третій, а потім перші ряди зупинилися, розвернулися і почали відступати. Артилерійські команди знову замінили снаряди зі шрапнеллю на ядра, стріляючи по найбільших скупченнях, а стрільці в бункерах вели безупинний вогонь.

На дорогу падали гори трупів.

……

Гнів Левіна поступово охолонув, і йому стало страшно.

Понад 20 людей відправилися на пошуки відьми, що з’являлася то тут, то там. Вона одягнена в дивне вбрання, тож коли вона ховалася у лісі, то майже зливалася з ним. Якби відьма не трималася біля дороги, то її майже неможливо було б побачити.

Однак навіть коли її помічали, вона завдавала великих неприємностей Левіну. Він виявив, що їй не потрібно відкривати рот, щоб наслідувати голоси, а ще звук може іти не з того місця, де її помічали. Іноді голоси лунали з лівого боку, іноді з правого, а подеколи навіть долинали ззаду. Голоси також були різноманітними, наприклад, звучав його голос і віддавав команди або долинав голос когось з ополченців із проханням про допомогу.

Але в той момент, коли вони зібралися оточити та схопити відьму, знову з’явилася жінка в білому.

Левін ще раз пережив шокуючу сцену вбивства Реймана Гейвса.

Вона тримає в руці сріблясто-білий «легкий арбалет», як тільки лунає гучний звук, що супроводжується іскрами, падає одна людина.

У тілі нещасного з’являється моторошна рана і всіх негайно охоплює жах. Броня не може захистити від цього і щит тут теж не допомагав. Окутий залізом круглий щит, який Левін тримав, розлетівся навпіл, а маленька дірочка в залізі, крізь яке просочувалося світло, показувало наскільки дивовижна зброя у суперниці. Єдине, з чим це можна порівняти, так це важкий арбалет. Якби він підсвідомо не опустив голову, щоб уникнути пострілу, то міг би стати трупом.

Але з важкого арбалета не можна здійснити кілька пострілів підряд!

Здібність відьми в білому з’являтися і зникати в поєднанні з жахливою зброєю, яку не потрібно перезаряджати, підштовхнули Левіна до розуміння, що в нього немає шансів перемогти. Щойно здоровий глузд узяв гору, гнів швидко згас, ніби його овіяло холодним вітром.

– Прийміть таблетки і вбийте її, коли вона з’явиться!

Вигукнувши це, сам Левін позадкував, даючи відьми можливість зосередитися на ополченні, поки він вибирається з лісу.

Безпечніше бути з великою групою людей, вона ніколи не наважиться напасти, коли він серед натовпу!

До того ж цей ліс якось дивно росте, густі бур’яни сягають колін, а земля вкрита ліанами, не звернеш на це уваги і спіткнешся об них. Спотикаючись через ліани, Левін майже вибрався з лісу, бажаючи приєднатися до армії, але побачене приголомшило його.

Дія церковних ліків ще не мала закінчитися, то чому вони відступають… Ні, швидше вони тікають. Тих, хто біг повільно, або тих, хто не встиг зреагувати, збивали з ніг і нещадно топтали. Цей потік нагадував коня, що шалено летів уперед. Натовп мчав так, що здіймав пил до неба, тому Левін не наважився ступити вперед, щоб зупинити їх.

Що сталося? Левін був приголомшений, за такий короткий проміжок часу армію кількістю 1500 чоловік повністю розгромили? І це коли вони прийняли пігулки! Невже підлеглі принца монстри?

У цю мить позаду пролунав звук, ніби хтось ішов крізь бур’ян. Він скреготнув зубами і люто вихопив меч – у мить смертельної небезпеки він рухався швидко, набагато швидше ніж раніше, це було як спалах блискавки. Однак його зустріло сліпуче полум’я, лезо меча чимось розтрощили, на всі боки розлетілися уламки. У правій руці, якою він тримав меч, з’явився щемкий біль, він більше не відчував пальців.

Коли Левін перевів погляд на руку, то побачив, що половини його руки нема, а червоні м’язи навколо білої кістки нагадували розрізану навпіл змію. Жінка в білому спокійно наближалася до нього, він не стримався і зробив два кроки назад, але потім спіткнувся й упав на землю.

Відьма наступила йому на плече, притиснувши холодну зброю до його чола. З цього ракурсу Левін побачив обличчя сховане під капюшоном.

Така… красива.

Це останнє, що він подумав перед пострілом.

>>Розділ 201<<

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці FacebookТелеграм.

У мене є Patreon і Buymeacoffee. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥

Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.