Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498 + 3 бонусних розділи (1501)
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особливу подяку за появу перекладу цього роману висловіть D. Gromyko.
Звільнити цю відьму. Розділ 207.
Розділ 208. «Я надто дурна?»
Лілі загорнула мокре волосся у рушник і повернулася до своєї кімнати.
Хоча вона раніше звинувачувала принца у надмірній гонитві за задоволенням, потрібно визнати, що ванна кімната справді… чудова. Насолоджуючись крижаною колодязною водою під душем, змиваючи гаряче і липке відчуття, викликане палючим сонцем, тіло ніби заново народилося після напруженого дня.
Але після приємного душу вона відчула легку провину. Того дня Лілі не стрималася і негайно дала волю гострому язику. Можливо, їй слід вибачитися перед Його Високістю?
– Зрадниця!
– Що? – Лілі підняла вологі пасма, що прилипли до чола.
– Ти чітко сказала, що взагалі не віриш у теорію маленьких кульок, а тепер стала першою, чия здібність розвинулася. – Таємничий Місяць стояла на колінах на ліжку, випрямивши спину і вказавши на Лілі. – Ти – величезна брехуха!
Лілі закотила очі:
– Я досі не вірю, щоб усе складалося з маленьких кульок… як таке можливо?
– Але сестра Соловейко сказала, що твоя магічна сила ущільнилася.
– Це не має нічого спільного з маленькими кульками, – знизала плечима Лілі, вона залізла на ліжко й опустила руку Таємничого Місяця. – Його Високість сказав, що для еволюції не потрібно розуміти теорію про маленькі кульки. Якщо ти маєш глибоке розуміння своєї здібності, то зможеш її розвинути.
– Справді? – насупилася Таємничий Місяць.
– Це те, що він сказав.
«У Союзі Співпраці Таємничий Місяць ніколи не сприймали всерйоз, тож їй бракувало впевненості у собі, – подумала Лілі. – На відміну від мене. Збереження продуктів свіжими було дуже важливим для Союзу Співпраці, якому постійно бракувало їжі». Лілі нарешті зрозуміла почуття Таємничого Місяця, коли вони прийшли до Прикордонного Міста, потреба у її здібності відпала. Вона почала хвилюватися, що її виженуть, але цього не сталося. Хоча Його Високість і не доручав їй ніяких додаткових завдань, але він ставився до неї так само як і до інших відьом.
Можливо, це одна з причин, чому Таємничий Місяць відкинула свою боязкість і стає дедалі сміливішою. Вона була боязкою здебільшого тому, що Хакала ніколи не приділяла їй уваги, ба більше, Таємничому Місяцю навіть заборонили використовувати здібність у таборі.
– Тоді… – Таємничий Місяць нахмурилася, – як мені зрозуміти власну здібність, га? Його Високість сказав, що магнітне поле невидиме і нематеріальне, мікроскоп тут не допоможе-е-е.
– Не питай мене, я теж нічого не розумію, – позіхнула Лілі. – Насправді я знаю лише те, як виглядає моя здібність. Клітини, бактерії, грибки, про які згадував принц… Ці слова мені взагалі нічого не говорять. Він також сказав, що напише для мене підручник, але вибачте мені, я ще навіть не всі слова можу читати, – безпорадно зізналася вона.
– Я теж хочу стати сильнішою, – Таємничий Місяць почала кататися на ліжку, – я також хочу зробити більше для Його Високості-і-і!
Лілі зітхнула. Очевидно, що вона старша за неї, а поводиться, як маленька, чесне слово…
– То запитай сестру Анну.
– Запитати її? – катання одразу ж припинилося.
– Саме так, якщо ти боїшся змарнувати час Його Високості, тобі слід запитати поради у сестри Анни. – Сказала Лілі. – У всьому місті, за винятком принца Роланда, вона єдина, хто знає більше за інших.
– Але Анна також дуже зайнята. Я чула, що зараз вона займається виготовленням усіх тих машин для міста, – Таємничий Місяць вагалася.
– Тоді ти маєш звернутися, коли у неї буде вільна хвилинка. Наприклад, після обіду, або попроси її нагріти воду для ванної, або запропонуй їй разом прийняти ванну. Хіба цього часу не вистачить, щоб запитати? – запропонувала Лілі.
– Твої пропозиції… здаються цілком розумними, – очі Таємничого Місяця засвітилися.
– Тоді час спати, завтра нам рано вставати. – Лілі зняла рушник з голови, двічі витерла волосся, після чого лягла на подушку. – Ти задуваєш свічку.
– Угу, добре, – Таємничий Місяць підповзла до краю ліжка і задула свічку, – добраніч.
……
Наступного дня замість того, щоб, як зазвичай, піти на кухню чи на склад із пшеницею для тренування здібності, Лілі сіла за стіл і почала вчитися користуватися мікроскопом.
Це нове завдання, доручене Його Високістю. Перш ніж вона отримає підручник, їй потрібно повністю зрозуміти типи і форми різних клітин і грибків та записати їхні відмінності. Неважливо, якщо вона не може писати, достатньо буде малюнків.
Крім того, принц сказав, що Анна також намагається виготовити мікроскоп з більшим збільшенням: якщо результат досягне ефекту збільшення в 400 разів, Лілі зможе побачити ще менші мікроорганізми та бактерії.
Сенс її нових завдань, ясна річ, більше не полягав у забережні їжі свіжою, їм потрібно спробувати урізноманітнити тіла оригіналів і копій. Лілі було важко зрозуміти цю думку, але, на щастя, Його Високість підкинув кілька ідей, наприклад, спробувати зімітувати форму якогось конкретного мікроорганізму або усвідомлено наказати їм знищити чи поліпшити якусь клітину. Звичайно, це повинно базуватися на повному розумінні всіх видів мікроскопічних форм життя. Хоча Лілі не знала, чи зможе вона це зробити, але дівчина принаймні може спробувати.
Ба більше, досліджувати цей невідомий світ виявилося дуже цікаво.
Увечері повернулася Таємничий Місяць із пригніченим обличчям.
– Що таке? – з цікавістю запитала Лілі. – Що сказала сестра Анна?
– Вона багато чого сказала, – Таємничий Місяць упала на ліжко, – але я не зрозуміла жодного слова. Вона сказала, що магнітне поле усюди, а компас може вказувати напрямок тому, що ми перебуваємо у величезному магнітному полі. Хіба це не означає, що від моєї здібності ніякої користі? Не кажучи вже про принцип магнітного поля, взаємозалежність між рухом заряджених кульок і магнітних сил, а ще магнітне поле також може генерувати струм… невже це правда: якщо ти не розумієш теорії маленьких кульок, то не можеш розвиватися? – вона тихо промимрила: – Скажи, я надто дурна?
– Трохи, – сказала Лілі, тримаючись за чоло.
– Зрадниця!
……
Венді неймовірно раділа, що ще одна сестра з Союзу Відьом отримала нову здібність.
Крім того, еволюція Лілі викликала в інших відьом ентузіазм щодо навчання. Після закінчення сьогоднішньої вечірньої лекції деякі сестри стовпилися навколо Сувою, ставлячи запитання. Навіть Мейсі слухняно сиділа на люстрі та слухала лекцію, коли почула, що навчання може розвинути її здібність.
Однак є один виняток.
Коли Венді повернулася до кімнати, тримаючи під пахвою «Базові принципи природознавства», то побачила, що Соловейко, яка лежала на столі, зосереджено щось розбирала.
Венді знала, це абсолютно точно не пов’язано з навчанням.
– Що ти робиш? – запитала вона.
– Розділяю сушену рибу, хочеш трохи? – невиразно сказала Соловейко зі шматочком риби в роті. – Щойно принесла з кухні.
– Так багато? – Венді здивовано дивилася на золотисто-жовту сушену рибу, що заповнила стіл, до її ніздрів тягнувся насичений медовий аромат.
– Угу, головний кухар, бачачи, що я навідуюся в кухню щодня, просто приготував трохи більше. У всякому разі, вона зберігається довго. – Соловейко дістала маленький мішечок з тканини і поклала туди жменю сушеної риби. На столі уже було п’ять чи шість однакових тканинних мішечків, наповнених до країв.
Венді негайно зрозуміла, що вона робить сухі запаси їжі. Щоразу, коли Союз Співпраці готувався покинути місто, сестри мали розділити запасену суху їжу до мішечків, які нестимуть з собою. Незалежно від того, наскільки вони голодні в дорозі, сестри можуть з’їсти лише визначену кількість, щоб не залишитися без їжі. Від тоді, як вони перебралися до Прикордонного Міста, де мають стабільне триразове харчування і післяобідній чай, жодна сестра більше цим не займається.
Звісно, у випадку Соловейко доречніше сказати, що вона готує перекуси, а не запас сухої їжі.
– Ти не читаєш?
– Я все одно нічого з цього не розумію. Вже тільки слухаючи про теорії і теореми в мене голова паморочиться. – Соловейко проковтнула сушену рибу й з усмішкою сказала: – До того ж моєї здібності достатньо, тому неважливо еволюціоную я чи ні.
Он воно що.
У порівняні з колишньою собою, зараз очі Соловейка яскраво сяяли. Не було ні тривог, ні вагань, була лише її незрівнянна природність. «Розгублена людина так не виглядатиме, – подумала Венді, – вона знайшла свою мету».
Щойно Соловейко розуміє, яким шляхом вона хоче іти, проявляється її тверда сторона. Так було, коли вона покинула свою знатну родину, так було, коли вона зіткнулася з Хакалою, так було і зараз.
Однак Венді не питала про це, бо вірила, що одного разу побачить відповідь на власні очі.
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.