Звільнити цю відьму. Розділ 215

Англійська назва новели: Release That Witch

Автор: Ер Му (Er Mu)

Рік: 2016

Статус: закінчено

Розділів: 1498 + 3 бонусних розділи (1501)

Переклад: у процесі

Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі

Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?

Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.

То ж, нехай почнеться його подорож.

Повернись живим тут.

Госпітальєри тут.

Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.

Особливу подяку за появу перекладу цього роману висловіть D. Gromyko.

Звільнити цю відьму

Звільнити цю відьму. Розділ 214.

Розділ 215. Кістяний Палець

Відвівши Тасу в маленьку кімнату на другому поверсі таверни, могутній чоловік наказав офіціантам продовжувати прибирання, а потім зачинив двері.   

Це місце для розваг клієнтів з особливими потребами, однак всього за двадцять п’ять мідних орлів за ніч кімната виглядала не надто елегантно. Приміщення мало неприємний спертий запах, постільна білизна на вузькому ліжку зім’ята і виглядала так, наче її давно не прали і не сушили. У дерев’яного столу не вистачало кутка, а тріщини на поверхні заповнені чорними лусочками, через що стільниця виглядала жирною і брудною. Але Таса не турбувався про ці речі, він сів на край ліжка, спокійно очікуючи, коли чоловік заговорить.

– Минуло багато часу, – з усмішкою сказав мускулистий чоловік. – Чому ви ніколи не приходили до таверни від часу, коли пан Наджиб замінив вас? Навіть якщо ви більше не займаєтеся цією справою, то могли прийти випити.

Його прізвисько – Чорний Молот, він наглядає за таверною «Підпільний сурмач», один із членів банди «Кістяний Палець». Звучить моторошно, але це одна з банд щурів у нетрях столиці. Щури збивалися у банди, ділили територію і створювали великі та розгалужені організації відповідно до інтересів. За цими тіньовими організаціями стоять дворяни або багаті купці, Кістяний Палець не виняток. Але на відміну від домашніх собачок, більшість щурів не є вірними якійсь конкретній людині, коли у них є власні інтереси, вони можуть виконувати роботу для будь-кого.

– Припиняй говорити дурниці, – прямо каже Таса. – Цього вечора поклич Сільві, Свинопаса, Срібного Персня і Глиняного Горщика. Я хочу про дещо поговорити.

– Всі вони люди з Підпільного сурмача, – здивувався Чорний Молот, – чи буде їх достатньо?

– Як я вже казав, у мене до вас хороше діло, – Таса знизав плечима, – я прийшов до вас, бо ви вже немало для мене зробили.

Згідно зі звичайною схемою роботи з підпільними організаціями, спочатку потрібно знайти зв’язкового, а далі вже інша сторона вирішуватиме брати завдання чи ні. Після того, як сторони домовляться, зв’язковий візьме плату і довірить завдання потрібній людині. Звичайно, немає жодних письмових угод чи гарантій, які підтверджували укладання домовленостей, також невідомо, чи зрештою буде виконано завдання успішно. Якщо говорити у загальному, то відоміші організації дбають про власну репутацію, ясна річ, що і ціни на їхні послуги вищі, тоді як менш відомі братимуть менше, але вони можуть опинитися в ситуації, коли у них не буде ні людей, ні грошей. Отак з банд щурів і міського патруля утворився крихкий баланс, який разом підтримував поверхневий порядок у столиці.

Перш ніж Таса доєднався до охорони палацу, він служив патрульним і відповідав за передачу деяких незручних справ щурам з підпільних організацій. Тож він знав усі наймогутніші банди щурів у столиці, що значно економило йому час на пошуки зв’язкових. Щодо того, чому він обрав Кістяний Палець, то все просто, вони не такі вже й погані в порівняні з іншими. 

– Можу я запитати на кого ви тепер працюєте? – трохи провагавшись, запитав Чорний Молот.

Таса нічого не сказав уголос, він показав великим пальцем у бік палацу, який був десь за спиною.

Чи це патрульні, чи щури – більшість знала, що він став охоронцем у палаці, однак вони не знали, що Вімблдон III обрав його, як одного з особистих охоронців четвертого принца, і майже одразу після цього вони відправилися до Прикордонного Міста. Він не показувався шість місяців, тому вони, мабуть, думали, що він перебував у палаці. Тож, вказуючи на палаці, він не брехав: Тіфіко не єдиний у королівській родині, Роланд Вімблдон також входить до неї.

– Розумію, – киває Чорний Молот, – але Сільві й Свинопас більше не з нами, можу я вибрати когось іншого?

– Що з ними сталося?

– Мертві, – похмуро сказав Чорний Молот. – Минулої зими була суперечка з людьми з Води Мрій. Вони продавали головки маку і папороть вічного сну в північному районі міста. Касас очолив групу, щоб відігнати їх назад. Сільві порізали шию і кров не вдалося зупинити, а Свинопаса викинули в канал.

Таса нахмурився. Патрульні на це взагалі не зважатимуть, ба більше, вони навіть навмисно провокуватимуть щурів кусати одне одного, щоб контролювати їхні сили та чисельність. До мертвих їм не було діла.

– Гаразд, вибирай сам, але пам’ятай, що це мають бути люди з таверни.

……

Вийшовши з Підпільного сурмача, Таса глибоко вдихнув.

Від пліснявого і вогкого запаху всередині таверни його нудило, лише коли він вийшов надвір і гаряче повітря заповнило легені, це каламутне і неприємне відчуття трохи розвіялося.

Хоча Чорний Молот люб’язно запросив його почекати в таверні та заявив, що пригостить вишуканим вином, Таса не бажав залишатися в тому маленькому приміщенні надовго. Якщо щось станеться, він не зможе помітити і вчасно на це зреагувати.

Далі він попрямував до середмістя, щоб знайти заїжджий двір та винайняти кімнату на ніч. Щодо солдатів першої армії, вони добре вміли ставити табір на ніч, тому йому не варто про це хвилюватися.

Коли опустилася ніч, Таса повернувся до Підпільного сурмача.

У цей час таверна працювала, як завжди, час від часу заходили і виходили клієнти. Він якийсь час почекав у темряві, перш ніж піти слідом за випиваками.

Сюди, до таверни низького класу на околиці міста, приходило багато людей, щоб випити. Напої тут дешеві та низької якості. За десять мідних орлів можна випити кілька келихів підряд. Серед галасливих голосів він швидко знайшов людей Чорного Молота, вони сиділи навколо столу біля стіни, на стільниці лежав кістяний палець.

Таса спокійно підійшов і хтось одразу звільнив йому місце.

– Добрий вечір, пане, – сказали Срібний Перстень і Глиняний Горщик, вітаючись кивком.

– Дозвольте я представлю вам цих двох. Це – Мізинчик, – Чорний Молот поплескав невелику дівчину біля себе, а потім вказав на молодого чоловіка навпроти неї. – А це – Шер Фокс, він недавно приєднався до Кістяного Пальця.

– Фокс? – Таса поглянув на нього і той з певною обережністю нахилив голову.

– Серед наших рідко побачиш когось, хто має прізвище, – засміявся Чорний Молот. – Він протринькав усі гроші на азартні ігри, його дружина втекла з кимось, йому навіть довелося продати будинок і доєднатися до щурів. Не турбуйтеся, він раніше жив у північному районі та час від часу навідувався до Підпільного сурмача.

Срібний Перстень і Глиняний Горщик – давні знайомі, Мізинчик нічим не відрізняється від звичайної волоцюжки, але цей Шер Фокс, Таса відчуває в ньому щось дивне… Хоча він виглядає, як людина, що пройшла через багато труднощів, які його виснажили фізично і душевно, але в його очах було щось таке незвичне… Таса трохи подумав про це, але так і не зміг відшукати відповіді.

Неважливо, оскільки він проживає у північному районі та не раз навідувався до таверни, проблем не має бути. Та і перше завдання Таси, це відправити біженців у західний регіон, ризику нема.

– Слухайте уважно, справа нескладна. Ясновельможні пани не хочуть, щоб кількість біженців за стінами столиці збільшувалася. Їжі для їхнього забезпечення стає все менше і менше з кожним днем. Якщо так буде тривати, рано чи пізно почнуться заворушення, з чим впоратися набагато важче. Тому вони придумали спосіб, щоб відіслати їх зі столиці.

– Що ми маємо зробити? – запитав Чорний Молот.

– Все дуже просто. Поширте чутку, що володар на заході розвиває пусті землі та готовий прийняти до себе цих біженців. Флот з найманцями, що будуть їх супроводжувати, прибуде до порту через три дні. Отже, вам потрібно поширити цю звістку поміж тих ідіотів за межами міста, можете додати якісь деталі, що правдивіші та привабливіші, то краще.

– Але… якщо через три дні в порту не буде флоту з найманцями, то все це марно, – сказав Срібний Перстень.

– Звичайно ж, все буде, – усміхнувся Таса.

– Га? – Срібний Перстень стрепенувся. – Невже володар західного регіону справді хоче прийняти їх?

– Дурню, – Чорний Молот стукнув його по потилиці, – якщо вони хочуть розіграти таку карту, то, ясна річ, все підготують. Невже ти думаєш, що коли біженців відвезуть до західного регіону, вони зможуть повернутися до столиці на своїх двох? А що там буде далі, то вже хай місцеві пани сушать голову. – Він поглянув на Тасу. – Це справді нескладне завдання, але як щодо винагороди…

Таса підняв два пальці:

– Удвічі більша за звичайну. На відміну від патруля, у мого нового роботодавця є гроші. Він хоче побачити результати якнайшвидше, тож його не хвилює скільки золотих драконів на це піде. – Таса посміхнувся. – Я ж казав, це хороша справа.

>>Розділ 216<<

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці FacebookТелеграм.

У мене є Patreon і Buymeacoffee. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥

Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.