Звільнити цю відьму. Розділ 22

Англійська назва новели: Release That Witch

Автор: Ер Му (Er Mu)

Рік: 2016

Статус: закінчено

Розділів: 1498

Переклад: у процесі

Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі

Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?

Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.

То ж, нехай почнеться його подорож.

Бажаєте зробити мені приємно?

(ノ◕ヮ◕)ノ*:・゚✧ Прогуляйтесь по сайту.

Також у мене є Patreon. (〜^∇^)〜

Звільнити цю відьму

Звільнити цю відьму. Розділ 21

Розділ 22. Декларація

Наступного дня дощ припинився, Прикордонне Місто знову ожило, і багато жителів містечка зібралися на майдані та чекали виступу четвертого принца.

Напередодні Роланд вивісив оголошення, де повідомив, що ті, хто прийдуть послухати його промову, отримають порцію пшеничної каші та шматок хліба. Для містян це означало безплатний обід, тому людей на майдані було набагато більше, ніж коли вони приходили подивитись на страту відьми.

Ближче до полудня Роланд піднявся на попередньо підготовлену сцену.

Він збрехав би собі, якби сказав, що не нервує, стикаючись з такою кількістю людей. Раніше він в основному мав справу з комп’ютерними моніторами. Навіть на зустрічах він був серед тих, хто аплодував речнику. Тому йому вперше доведеться зіткнутися з такою юрмою.

Та він повинен це зробити, щоб утримати жителів у Прикордонному Місті потрібна загальна мобілізація.

Роланд махнув рукою, щоб заспокоїти всіх.

Він багато разів практикував цю сцену, та коли піднявся на поміст у роті трохи пересохло:

– Мої піддані, добрий день. Я четвертий принц Королівства Ґрейкасл, Роланд Вімблдон. Я зібрав вас усіх тут, щоб повідомити важливу новину!

Чотири дні тому прибув посол фортеці Лонгсонг, щоб забрати видобуту руду. Всім відомо, що місяць тому стався нещасний випадок і шахта Північного Схилу обвалилась. До цього дня виробництво ще не відновилося повністю. Через  обвал минулого кварталу ми добули руди тільки на два місяці.

Я пояснив ситуацію посланцю і сподівався, що він зможе виділити Прикордонному Місту їжу в повному обсязі, а ми підготуємо потрібну кількість руди після зими. Та він відмовився! І не погодився на переговори.  Він відмовився дати нам більше їжі, як і два роки тому.

Натовп вибухнув криками, показавши, що нестача їжі два роки тому сильно на них вплинула.

– Цього разу буде гірше. Астролог Королівства Ґрейкасл повідомив мені, що цьогорічна зима буде набагато довшою, ніж раніше, і Місяці Демонів триватимуть понад чотири місяці. Це означає, що кожен може зіткнутись з двомісячним браком їжі. Два роки тому ви втратили двадцять відсотків жителів. Хтось втратив брата, хтось дитину. Скільки ви готові втратити цього разу?

– Ні! Ваша Високосте, допоможіть нам! – знизу хтось голосно закричав, і його крик підхопило багато людей: – Ваша Високосте, будь ласка, допоможіть нам!

Схоже, підготувати кількох людей було розумним рішенням. Роланд підняв руку, стишуючи галас юрби:

– Звичайно, я не залишу своїх підданих, жодну людину! Ви можете не знати, що вартість пшениці та хліба, яку відправляє фортеця Лонгсонг, не еквівалента вартості руд, що вона забирає. Відповідно до ринкової ціни, руди, видобутої за два місяці, достатньо для обміну на піврічний запас їжі! Я продав руду крамарям Вербового Міста, їхнє вантажне судно, повне їжі, незабаром припливе до Прикордонного Міста. Крім хліба, буде ще сир, вино та в’ялене м’ясо! Вистачить на всю зиму!

Майдан вибухнув криками ура.

– Однак це означає, що ми припиняємо наші стосунки з фортецею Лонгсонг, і вона більше не прийматиме наших містян. Тож цю зиму ми проведемо у Прикордонному Місті. Більшість уже бачила, що на заході Прикордонного Міста будується міцна стіна. Я знаю, що багато людей стурбовані чи зможемо ми зупинити демонічних звірів. Я хочу сказати вам, що демонічні звірі не набагато сильніші за лісових. У них міцна шкура, та якими б великими та сильними вони не були, вони не здатні лазити по стінам та гризти каміння. Вони просто легкі мішені!

Скажіть мені, мої піддані, що ви оберете: сховатися в халупі, яку виділить фортеця, та померти з голоду чи під моїм керівництвом боронити Прикордонне Місто до останнього, захищаючи своїх родичів і дітей? Обіцяю, усі містяни, що будуть брати участь в обороні на міській стіні до кінця Місяців Демонів, отримають винагороду – 25 срібних драконів. А сім’ї тих, хто пожертвує своїм життям, отримають компенсацію у п’ять золотих драконів!

– Ми будемо битися за Вашу Високість! – під керівництвом людей принца, які ховалися в натовпі, дедалі більше людей кричали та обіцяли битися до смерті. Відчувши їхній піднесений настрій, Роланд скористався можливістю і велів видати обід. Він не очікував, що всі залишаться у Прикордонному Місті. Він був упевнений, що якщо залишить лише половина, цього вистачить, щоб зупинити демонічних звірів тут і не дати їм пройти далі на схід.

*********

Пейло не знав, що про нього говорив четвертий принц. Коли він повідомив новини шістьом знатним сім’ям, вони просто засміялися.        

– Ти кажеш, що невмілий принц справді хоче відкинути демонів сам? Насмілитися квапливо будувати стіну до початку зими, не знаю, чи варто хвалити його за мужність чи сміятися з його самовпевненості?

– Відсутність хоробрості в його високості відомий факт, коли це четвертий принц знайшов у собі мужність? Він просто невіглас, не більше!

– Так, у нього навіть каменярів нема, він навалив купою неполірований камінь, перемазавши його якимось мокрим брудом. Боюся, стіна обвалиться, як тільки досягне певної висоти.

– У будь-якому випадку, це добре. Якщо він прибіжить до фортеці Лонгсонг, то, очевидно, залежатиме від нашої милості. А якщо помре у Прикордонному Місті… ми зможемо швидко закінчити цей фарс.

Герцог, який думав, заплющивши очі, раптом сказав:

– Пейло, що ти думаєш?

Пейло стрепенувся, він не очікував, що герцог фортеці Лонгсонг поцікавиться його думкою.

– Ну, я спочатку хотів зберегти монополію, навіть купуючи руду по ціні нижчій на 30% за ринкову – це все одно вигідна для нас угода, проте…  – він швидко розібрався у своїх думках, – проте Його Високість немає наміру продавати всю руду фортеці Лонгсонг, він навіть готовий продавати її за ціною на 50% нижчою за ринкову, що означає, принц планує збільшити видобуток руди в наступному році. Якщо вони зможуть подвоїти видобуток порівняно з попередніми роками, ми можемо заробляти більше, ніж раніше. Він також планує самостійно виробляти металеві вироби для продажу, такі товари дуже популярні і їх легко перепродати. Однак… це не найважливіше.

– О? І що ж важливіше?

– Якщо він зможе утримати Прикордонне Місто, це також буде гарною новиною для нас. Нам не доведеться щороку зосереджуватися на боротьбі з демонічними звірами, що може заощадити нам великі кошти. Друга перевага – в тому, що величезна кількість землі  між фортецею та Прикордонним Містом буде у нашій власності. Чи то обробка землі, чи використання її для розселення нових людей, обидва ці варіанти непогані. Це може полегшити поточну ситуацію перенаселення фортеці. – Пейло говорив свої ідеї одна за одною: – І четвертий принц не залишиться у Прикордонному Місті назавжди. Боротьба за королівський трон триватиме лише п’ять років, а через п’ять років ми отримаємо більш розвинуте Прикордонне Місто, а потім ми б могли приєднати його до фортеці. Тоді б територія фортеці стала б третьою за величиною територію в усьому королівстві. То ж я пропоную… – Він поглянув на герцога й обережно сказав: – Фортеця має постали людей, щоб допомогти Його Високості побудувати стіну та допомогти в обороні Прикордонного Міста.

– Правильно, – посміхнувся герцог, – але це думки купця, якого цікавлять лише прибутки та збитки.

Сказавши це, він випростався, його очі повільно пройшлися по кожному із учасників розмови, а його голос набув ваги:

– Однак для людини мого рангу ситуація не зводиться лише до прибутку. Чому я маю допомагати тому, хто не знаходиться під моїм контролем? Тому що люди ведуть з ним торгівлю? Деяких правил потрібно дотримуватись, а якщо вони порушені, то винуватець повинен бути покараний. Незалежно від того, чи буде Прикордонне Місто процвітати чи буде зруйновано, важливим є те, що ніхто навіть думати не повинен, щоб забрати у мене владу, – навіть якщо це принц, він не є винятком.

>>Розділ 23<<

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської (взято тут і тут), а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. У Фейсбуці реагую трохи швидше.

У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Або можете поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.

Маньхуа можна завантажити тут або почитати онлайн тут.