Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498 + 3 бонусних розділи (1501)
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особливу подяку за появу перекладу цього роману висловіть D. Gromyko.
Звільнити цю відьму. Розділ 238.
Розділ 239. Пізній перекус
Після вечері Анна зайшла на кухню з великою сумкою грибів пташиний поцілунок.
Білі гриби у Туманному лісі зібрала Мейсі. На відміну від звичайних грибів, гриби пташиний поцілунок ростуть на верхівках величезних дерев і виживали завдяки поживним речовинам, що отримують від дерев. Вони також є улюбленою їжею деяких видів птахів. Ці гриби надзвичайно смачні, а їхні товсті ніжки такі м’які, що нагадують ніжне м’ясо. Через те, що вони ростуть на верхівках дерев, їх дуже складно помітити знизу. Небагато людей готові залазити на одне велике дерево за іншим лише для того, щоб знайти їх.
Її мама завжди збирала трохи цих грибів на день народження і готувала дві святкові страви. Порівняно з пліснявим грубим хлібом і несмачною пшеничною кашею, неповторний ніжний смак грибів пташиний поцілунок важко забути. Хоча їй більше не потрібно турбуватися про їжу, страв з кожним днем стає все більше і вони мають дивовижні смаки, вона все одно хоче приготувати ці дві особливі страви, які можна скуштувати лише тут, у невеликому місті на заході королівства, і пригостити ними дуже зайнятого останніми днями принца Роланда.
У кухонній печі більше не горів вогонь, але Анну це не турбувало. Вона підкинула дров і викликала чорний вогонь, незабаром у печі горіло сильне полум’я.
У цю мить раптом зі стіни з’явилася Соловейко:
– О, що робиш?
– Я хочу приготувати кілька страв для Його Високості. Останнім часом він дуже пізно лягає спати. А ти?
– Ахаха, – Соловейко почухала потилицю, – я просто хотіла знайти перекус… я трохи зголодніла. – Після короткої паузи, вона з цікавістю запитала: – Що думаєш готувати?
– Гмм… медові смажені гриби і грибний суп. – Анна відкрила сумку і показала гриби пташиний поцілунок. – Це особливі страви Прикордонного Міста. Хочеш спробувати?
Соловейко кивнула і швидко додала:
– Можеш навчити мене, як їх готувати…? Я теж хочу знати, як готувати.
– Гаразд, – Анна усміхнулася, – це доволі просто.
Вона нарізала гриби і передала велику порцію Соловейку.
– Спочатку гриби потрібно рівномірно змастити вершковим маслом з обох боків, а потім повільно обсмажити на вогні, поки обидві сторони гриба не стануть золотистими. Будь уважною, щоб не перетримати їх на вогні, інакше вони підгорять.
– Гаразд, – Соловейко взяла нарізані скибочки грибів пташиний поцілунок і, наслідуючи приклад Анни, намазала їх з обох боків маслом. – Його Високість останнім часом працює допізна?
– Так, щоб розселити біженців і підготувати креслення нової техніки, він щодня лягає далеко за північ. Кілька разів, коли я проходила повз його кабінет, то бачила світло, що лилося крізь щілини у дверях. – Анна кивнула. – Тебе не було тут майже півмісяця. Ти, мабуть, дуже сумувала за Його Високістю, так?
Рука Соловейка злегка затремтіла і гриби мало не впали в масло.
– Е… ну, не так вже і сильно…
– Це не тільки ти. Блискавка, Лілі, Луна і Венді – всі вони сумували за Його Високістю. Вони сказали, що там навіть не було, де нормально помитися, і вони давно хотіли повернутися. – Анна раптом помітила, що у Соловейка дивний вираз обличчя. – Агов, щось сталося?
– Нічого. – Вона похитала головою, взяла гриби і збентежено усміхнулася. – Так воно і є… Ми за ним дуже сумували.
– Я так і думала. – Анна взяла шматок гриба, змащений маслом, і сунула у вогонь. – Якби я не бачила Його Високість більше ніж півмясяця, ні, навіть якби це було кілька днів, я б не могла дочекатися, коли змогла побачити його знову.
Коли вона зустрілася з Роландом Вімблдоном у темниці, це був найнеймовірніший момент у її житті. Навіть зараз, згадуючи про це, вона відчуває, як серце сповнюється теплом і вдячністю. Якби не Його Високість, навіть якби їй вдалося вижити, то вона б жила у невігластві та розгубленості, як інші містяни.
Саме принц Роланд навчив її краси цього світу. Чи це був соковитий стейк з перцем, чи «Базові принципи природознавства», саме його поява почала наповнювати її життя чимось новим, примушуючи Анну відчувати себе особливою відьмою, не схожою на інших.
Мабуть, так думали й інші сестри. Що довше вони знаходяться з принцом Роландом, то більше піддаватимуться його неповторній чарівності та химерним ідеям. Анна твердо в цьому переконана.
– Ой, здається, я тримала його надто довго? – Соловейко підняла залізну виделку і побачила, що одна сторона гриба обгоріла.
– Трохи… – Анна не втрималася і голосно засміялася. – Гриб пташиний поцілунок дуже ніжний, тому потрібно смажити його дуже обережно. Ти зможеш розібратися з цим, спробувавши кілька разів. Я ж приготую інгредієнти для супу.
Соловейко додала до злегка підгорілого гриба меду і солі та закинула до рота.
– Ам, дуже смачно.
Якийсь час спостерігаючи за дівчиною, що вправно змішувала різні трави й інгредієнти, Соловейко з цікавістю запитала:
– Ти часто робила це раніше?
– Так, солила їжу, молотила пшеничне борошно, виконувала роботу для дворян, купала і стригла сусідських овець, – відповіла Анна. – За винятком відвідування школи вчителя Карла, більшу частину свого часу я займалася такими справами. – Вона зробила паузу, а потім сказала: – Але після того, як мама померла, батько більше не відпускав мене до школи, і навіть не дозволяв мені виходити з дому.
– Вибач…
– Нічого, це вже в минулому, – очі Анни сяяли так, ніби блакитні озера під світлом місяця. – У порівняні з більшістю відьом мені дуже пощастило, чи не так?
Змащені маслом шматочки грибів з легким потріскуванням трохи скручувалися під дією вогню. Анна трохи посипала їх сіллю і обсмажувала з обох боків, навколо розтікався смачний аромат вершкового масла змішаний з неповторним запахом грибів пташиний поцілунок. Від цих запахів текла слинка. На останок гриби занурювали у баночку з медом – і страва готова. У Туманному лісі можна знайти як гриби пташиний поцілунок, так і мед. Для місцевих жителів день, коли вони знаходять дерево з грибами і стільники з медом, – це щасливий день.
Коли від каструлі, в якій готувався суп, пішли струмені білої пари, Анна і Соловейко вже закінчили смажити і приправляти гриби.
– Готово! Принаймні виглядає гарно. – Соловейко з’їла ще шматочок гриба. – Виявляється, я досить непогано вмію готувати… Кхм, цей шматок здається трохи солонуватим.
– Майже вчасно. – Анна поглянула на ніч за вікном. – Віднесемо страви до Його Високості.
– Можеш і мої віднести, будь ласка? – попросила Соловейко, склавши руки. – Дуже прошу.
– Ти не підеш зі мною?
– Ні, – вона усміхнулася. – Я не знаю, який у мене має бути вираз обличчя при нашій з ним зустрічі.
Анна була здивована, вона не встигла навіть запитати, що означають ці слова, як Соловейко розчинилася в повітрі. Хіба це важливо, який у неї вираз обличчя? Неважливо, усміхаєшся ти, пригнічена чи твій вираз обличчя абсолютно порожній. Його Високість не проявив ніякого невдоволення, коли побачив уперше її вираз обличчя в темниці, то навіщо його уникати? Анна якийсь час думала над цим, але так і не змогла зрозуміти причини. Вона похитала головою, взяла смажені гриби і миску супу та пішла до кабінету принца Роланда.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.