Звільнити цю відьму. Розділ 241

Англійська назва новели: Release That Witch

Автор: Ер Му (Er Mu)

Рік: 2016

Статус: закінчено

Розділів: 1498 + 3 бонусних розділи (1501)

Переклад: у процесі

Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі

Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?

Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.

То ж, нехай почнеться його подорож.

Повернись живим тут.

Госпітальєри тут.

Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.

Особливу подяку за появу перекладу цього роману висловіть D. Gromyko.

Звільнити цю відьму

Звільнити цю відьму. Розділ 240.

Розділ 241. Звільнення

Очевидно, що це площа, на якій зібралося понад дві тисячі людей, але їхня реакція не відрізнялася від зібрань наступних поколінь у кількості десятків тисяч людей. Роланд потайки зітхнув: здібність Луни надзвичайно корисна.

Причина, чому він обрав цих людей, полягає в демонстрації прикладу іншим: серед цих трьох – жодного дворянина. Залізна Сокира людина пісків з Крайнього Півдня. Хоча Каймо алхімік, але він не має знатного походження, після того, як він став учнем, то піднімався нагору крок за кроком. А Нана – відьма.

Чужоземець, простолюдин і відьма. Якщо сказати це поняттями пізніших поколінь, то це – бездоганна політкоректність.

Роланд сподівається, що завдяки цій церемонії зможе передати свою ідею іншим людям: для Прикордонного Міста важливі заслуги, а не походження.

Першим, хто підійшов, щоб отримати медаль, був Залізна Сокира. Роланд особисто передав йому золоту медаль з гербом Сірого Замку на тлі пшеничного поля з зображенням зубців шестерні по краю. Солдати першої армії голосно аплодували, а багато хто почав свистіти.

– Вам уже має бути відомим його ім’я – командир загону стрільців першої армії, Залізна Сокира! – Роланд повернувся обличчям до глядачів. – До приходу Місяців Демонів він був звичайним мисливцем у містечку, але щоразу, коли починалася битва, що загрожувала Прикордонному Місту, Залізна Сокира був готовий до бою. Лише місяць тому він повів солдатів першої армії до королівської столиці, щоб врятувати біженців зі сходу, яким загрожувала демонічна чума! Більше ніж шість тисяч людей, що тимчасово жили за межами королівського міста, він привів із собою!

Юрба на площі в основному складалася з корінного населення містечка і солдатів першої армії, тут були присутніми лише кілька сотень рабів і біженців. Однак завдяки здібності Луни реакцією натовпу була не байдужість. Як тільки Роланд закінчив, присутні біженці вибухнули криками радості і схвалення, анітрохи не поступаючись гучністю оплескам першої армії.

Залізна Сокира також був дуже схвильований, мабуть, через те, що він член племені Моджін, він ніколи не думав, що зможе здобути прихильність принца. Спочатку він виконав військове вітання, якому їх навчив Роланд, а потім опустився на коліно, щоб віддати честь на лицарську манеру. Якби Роланд не зупинив його, він би швидше за все виконав вітання прийняте у людей пісків.

– Вставай. Як солдату, тобі потрібно виконувати лише військове вітання. – З усмішкою сказав Роланд.

– Дякую… Ваша Високосте, – його голос злегка тремтів, ніби він намагався стримати емоції.

Принц заспокійливо поплескав Залізну Сокиру по плечу, передав йому сотню золотих драконів, а потім сказав Каймо Страєру підійти.

– Можливо, ви вперше бачите цю людину. Він приїхав до Прикордонного Міста з центру королівства, де був головним алхіміком міста Червона Вода. Це пан Каймо Страєр!

Щойно пролунали ці слова, по натовпу побігли перешіптування.

– Головний алхімік? Хіба це не один із тих мудреців, до яких з повагою ставиться навіть король?

– Так само, як до королівських астрологів?

– Ні, в алхіміків статус вище, ніж в астрологів. Ніхто не може гарантувати, що прогноз астролога справдиться, але те, що робить алхімік, можна побачити на власні очі.

– Він з алхімічної майстерні міста Червона Вода. Я чув, що лише столична алхімічна майстерня може порівнятися з ними!

– …

У чотирьох королівствах алхіміки й астрологи мають досить високий статус. Для простолюдинів алхіміки відомі як мудреці, що можуть повчати навіть вельмож, а тому заслуговують більше поваги, ніж дворяни. Роланд був дуже задоволений реакцією натовпу. Він підняв руку, закликаючи всіх заспокоїтися, а потім сказав:

– Хоча пан Страєр особисто не брав участі в усіх тих боях, удосконалення зброї від крем’яних рушниць до револьверних гвинтівок було б не можливим без його хімічної лабораторії, яка є важливою гарантією перемоги першої армії. Без цих алхіміко-хімічних продуктів Прикордонне Місто не могла б по справжньому перемогти й отримати спокій. – Принц на мить замовк. – До речі, зараз хімічна лабораторія набирає учнів-алхіміків, спробувати свої сили можуть всі жителі, що отримали початкову освіту в містечку та пройшли екзамени. Ті, хто зможе пройти відбір, не лише отримають щедрі винагороди, але і матимуть можливість стати таким же видатним алхіміком, як пан Страєр!

Натовп знову радісно заревів, проте сам Каймо виглядав нетерплячим. Він взяв медаль і роздратовано сказав:

– Заради цього ви мене викликали сюди? Яка марна трата часу. Я міг би зробити ще кілька дослідів.

– Це чудова нагода для реклами. Хіба не ви часто скаржилися через брак рук? – Роланд знизав плечима. – Коли кількість учнів зросте удвічі, я планую написати «Просунуту хімію» і дати її вам для вивчення.

– Просунута… хімія? – Каймо негайно вклонився і сказав: – Щиро дякую, Ваша Високосте!

Хоча зосереджуватися на одній справі важливо, також важливо негайно виховувати наступників. Що більше їх буде, то легше досягнути результату. Те саме стосується і наукових досліджень. Роланд не мав наміру складати всі яйця в один кошик, а тому не упустив чудової нагоди для реклами, коли така виникає.

Останньою була Нана.

Побачивши дівчинку, що наближалася до нього з трохи знервованим обличчям, Роланд не міг стримати емоцій і потайки зітхнув.

Порівняно з періодом місяців демонів, коли він намагався приховати їх перебування, тепер принц планує оголосити про присутність відьом усім. Після майже півроку підготовки Прикордонного Міста настав чудовий момент місцевим жителям зустрітися з ними. Крім того, він вибрав Нану після ретельних роздумів. Солдати першої армії називали янголом, її репутація навіть вища за репутацію Залізної Сокири і поступалася вона лише репутації принца. Також чимало мешканців були вилікувані Наною. Чи це був нещасний випадок на шахті чи якась інша травма, у багатьох з’явилася звичка звертатися до маленького янгола з проханням про лікування.

Після неодноразового перегляду вистави «Щоденник відьми» раби вже більше не ставилися до відьом так різко і негативно, як раніше. Спостерігаючи за тяжкою долею відьом, які мужньо боролися, багато людей відчули симпатію і прихильність.

Біженці ж вижили завдяки здібності Лілі. Навіть якщо деякі люди у глибині душі ненавидять відьом, вони не стануть погано про них говорити після того, як відьми їх врятували. До того ж відьми більше не були беззахисними особами, яких переслідувала церква і їм доводилося переховуватися якнайдалі від людей. Принаймні у випадку Прикордонного Міста, де жінок з надзвичайними здібностями захищає сам володар.   

Але найголовніше те, що навіть якщо серед юрби знайдуться віряни церкви, їм буде непросто розповісти про це і викликати якісь заворушення у західному регіоні. Прикордонне Місто перебуває під повним контролем Роланда. Тіфіко зрівняв із землею церкву у фортеці Довга Пісня, тож церковники втратили свою опорну точку для спостереження за західним регіоном. Лише коли віряни відправляться у далеких Хребет Упалого Дракона або місто Червона Вода, то зможуть знайти когось зі священників.

– Це… – Роланд навіть не встиг представити дівчинку, як площу заповнили радісні вигуки.

– Це пані Нана! Пані Нана тут!

– Пані Янгол, дякую, що вилікували мого чоловіка!

– Дівчинко, навідайся до нас на вечерю, коли матимеш час. Я спеціально виростив двох курей, тож з радістю приготую суп з яйцями або суп з курятиною!

– Нана подивилася на мене!

– Ні, вона подивилася на мене!

Нана не змогла стриматися і прикрила рот рукою, її очі наповнилися сльозами. Роланд подумав, що у цей момент інші відьми відчувають ті самі почуття, що і ця дівчинка, – вони нарешті позбулися клейма «втілення зла», прикріпленого до них церквою і тепер можуть вільно ходити під сонцем, як і звичайні люди. Роланд усміхнувся і погладив її по голові:

– Не бійся, просто скажи кілька вдячних слів за їхні теплі вітання. Не забувай, тепер ти представниця Союзу Відьом.

– Угу… – вона шморгнула носом і витерла сльози, що ось-ось мали покотитися з її очей, поклонилася і сказала: – Дякую… дякую вам усім!

>>Розділ 242<<


Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці FacebookТелеграм.

У мене є Patreon і Buymeacoffee. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥

Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.