Звільнити цю відьму. Розділ 247

Англійська назва новели: Release That Witch

Автор: Ер Му (Er Mu)

Рік: 2016

Статус: закінчено

Розділів: 1498 + 3 бонусних розділи (1501)

Переклад: у процесі

Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі

Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?

Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.

То ж, нехай почнеться його подорож.

Повернись живим тут.

Госпітальєри тут.

Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.

Особливу подяку за появу перекладу цього роману висловіть D. Gromyko.

Звільнити цю відьму

Звільнити цю відьму. Розділ 246.

Розділ 247. Церемонія вручення дипломів

– Дивися, це пані Сувій, – Пайпер легенько штовхнув Джилі ліктем, – я чув, що вона – міністр освіти.

– Міністр… освіти? – запитав Джилі. – Це хто?

– Це та людина, яка керує вчителями. Як, наприклад, твій улюблений вчитель Фейрін або найбільш ненависний і голосистий Хабен. Хай хто це буде, Фейрін чи Хабен, всіма ними керує пані Сувій. – Пояснив Пайпер.

– Звідки ти це знаєш? – Джилі кліпнула очима. – Тобі знову розповіла та важлива особа?

– Хм, звісно, – гордо усміхнувся він, – і я знаю ще дещо. Сьогодні на випускну церемонію прибудуть не тільки чиновники з ратуші, але і володар, до нашого коледжу приїде сам принц!

– Справді? – очі дівчини засвітилися. – Його Високість приїде, щоб поговорити з нами?

– Е-е… цього я не знаю, – Пайпер почухав потилицю, – можливо.

Зрештою він почув про це від брата Фаньна, якого тепер можна вважати важливою особою. Спочатку Фаньна був звичайним робітником, що жив на Старій вулиці. Але після того, як він приєднався до ополчення, то став капітаном загону і почав керувати кількома підлеглими. Тепер же Фаньна офіцер першої армії, капітан артилерійського загону, його щомісячна зарплата аж 25 срібних вовків, він може потиснути руку і навіть поговорити з принцом!

Хоча він тепер проводить більшу частину часу в казармах, але коли Фаньна повертається, то завжди приносить багато нових і цікавих історій та ідей. Завжди, коли таке бувало, Пайпер приходив до його дому і дошкуляв питаннями. Як колишній сусід і шанувальник брата Фаньна, Пайпер часто міг заздалегідь отримати багато нової інформації.

Наприклад, Фаньна сказав йому, що володар особисто буде присутнім на церемонії випуску. Ще тиждень тому перша армія отримала наказ про охорону і підвищену пильність, а також провела навчання біля будівлі коледжу.

І справді, після недовгого очікування з’явилася група енергійних солдатів в уніформі, що йшли з високо піднятими головами. Двоє людей посередині були Його Високість принц і головний лицар.

У натовпі здійнявся гомін.

Після того, як солдати оточили вхід у будівлю коледжу, Роланд зайшов до зали і помахав студентам, що вишикувалися в кілька рядів:

– Вітаю, мої піддані. Я – Роланд Вімблдон, володар Прикордонного Міста і правитель західного регіону. Щиро вітаю вас з тим, що ви стали першою групою випускників, які здобули початкову освіту.

Натовп мовчав, але не через байдужість, більшість людей були до того схвильовані, що втратили дар мови.

Джилі схопила руку Пайпера і міцно стисла:

– Його Високість говорить до нас!

Пайпер також був надзвичайно схвильований цим. Тепер він, як і брат Фаньна, зблизька бачив принца.

– Причина, чому ви змогли так швидко закінчити навчання і скласти іспити, в тому, що більшість із вас були учнями пана Карла ван Бате, тож ви від самого початку були попереду інших студентів. Але вам не слід ставати зарозумілими і самовдоволеними, попереду на вас чекає ще багато знань про цей світ, які потрібно відкрити і дослідити. – Принц Роланд зробив коротку паузу і продовжив. – Звичайно, цей день варто відсвяткувати. Відсьогодні ви ступаєте на шлях, який відрізнятиметься від інших. Якій би роботі ви не присвятили себе, ви зможете отримати щедру винагороду. Я тут, щоб привітати вас усіх!

– М… многая літа Його Високості! – Пайпер не знав, хто закричав першим, але згодом всі разом схвильовано кричали: – Многая літа Його Високості!

Дочекавшись, поки стихнуть радісні вигуки, Роланд усміхнувся і сказав:

– Далі я видам вам дипломи про закінчення навчання як почесний доказ вашої старанної праці. – Він розгорнув документ. – Пайпер.

Пайпер відчув, як усе тіло затремтіло, він подивився на принца і розкрив рота, але не знав, що сказати. Побачивши таку реакцію, вчитель Фейрін Сіерте махнув йому рукою і сказав:

– Не бійся, іди до Його Високості.

Він незграбно вийшов з ряду студентів, його серце шалено калатало, але Пайпер раптом згадав слова Фаньна, які той часто говорив: військове вітання набагато простіше за лицарське чи дворянське, воно висловлює вірність. Військове вітання придумав сам принц. Хоча Пайпер не знав, якою конкретно має бути поза, він все ж набрався сміливості і, пригадавши розповіді, приставив руку до чола.

Цей рух розсмішив принца, він кивнув і протягнув Пайперу документ:

– Якщо відведеш руку трохи далі і нижню частину долоні розмістиш на одній лінії з верхньою частиною вуха, то це відповідатиме стандарту… Вітаю з випускним.

– Дя-дякую, – Пайпер взяв документ і на дерев’яних ногах повернувся назад. Він отямився лише тоді, коли принц почав роздавати дипломи іншим.

– Покажи мені, що там написано. – Джилі з цікавістю нахилила голову.

– Хей, ти скоро отримаєш свій, чому так хвилюєшся? – тихо пробурмотів Пайпер, тремтячими руками розкриваючи обкладинку диплома. Він побачив усередині аркуш витонченого паперу. У верхньому лівому кутку був його портрет, а посередині – королівський герб Сірого Замку у вигляді вежі зі схрещеними списами. По середині йшло кілька рядків тексту. Півроку тому з цим він би мав піти до вчителя Карла, щоб той розповів йому про значення цих символів, але тепер Пайпер вміє читати і писати на базовому рівні. Він подумки прочитав текст.

Випускник першого курсу навчання коледжу Прикордонного Міста: Пайпер.

Декан: Сувій.

Видав: Володар Прикордонного Міста Роланд Вімблдон.  

……

Після того, як всі дипломи про завершення навчання були видані, Роланд поплескав у долоні, привертаючи до себе увагу:

– Відтепер ви можете братися за роботи, які пересічні люди не в змозі виконувати. За ці роботи дають щедрі винагороди – мінімум десять срібних вовків. Далі пані Сувій ознайомить вас зі списком робіт, наданим ратушею Прикордонного Міста. – Він підняв руку, зупиняючи розмови. – Вам не потрібно робити вибір негайно, ви можете повернутися додому і ретельно обговорити пропозиції з сім’ями. Коли рішення буде прийнято, просто прийдіть до ратуші з посвідченням особи і дипломом про закінчення навчання, щоб подати заявку.

Скориставшись тим, що пані Сувій перераховувала список робіт, Джилі нахилилася і запитала:

– Ти вже придумав, чим будеш займатися? Я хочу працювати на велосипедній фабриці. Зарплата там вища, ніж у мого тата, і також я матиму можливість отримати ту нову річ – велосипед – безплатно!

– Це чудово, – недбало відповів Пайпер.

Нещодавно на міській площі встановили чотири величезні малюнки з зображенням принца і ще кількох чиновників, які сиділи або стояли з дивним металевим транспортним засобом, що негайно привернуло увагу містян і викликали жваві дискусії. Ба більше, зарплата на велосипедній фабриці – 15 срібних вовків на місяць. Якщо всі, хто здобув початкову освіту, подадуть заявки туди, то фабрика буде просто переповнена.

Але було місце, куди він сильно хотів піти.

З моменту, коли Пайпер відвідав церемонію нагородження, він не міг не думати, що хоче бути схожим на свою колишню однокласницю Нану. Щоб так само колись піднятися на високу сцену посеред площі й отримати медаль з рук Його Високості перед тисячами людей.

За словами принца, лише ті, хто зробив видатний внесок у розвиток міста, можуть претендувати на нагороду. Якщо він буде працювати на велосипедній фабриці, то навряд чи йому колись випаде можливість зробити щось видатне. Також Пайпер не міг так само сміливо кинутися в бій і керувати військами, як Залізна Сокира. У нього не було дивовижних здібностей відьом. Єдина людина, яку він міг наслідувати, це алхімік Каймо Страєр.

Раніше він не раз чув, що якщо вдасться відшукати якийсь практичний продукт в алхімії, то можна отримати величезні багатства, репутацію і стати мудрецем. Для цього не потрібна хоробрість чи родовід, потрібно всього лише трохи удачі… Для нього немає більш придатного шляху, ніж цей.

Подумавши так, Пайпер вирішив.

– Я хочу потрапити в хімічну лабораторію, – твердо сказав він.

>>Розділ 248<<


Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці FacebookТелеграм.

У мене є Patreon і Buymeacoffee. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥

Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.