Звільнити цю відьму. Розділ 25

Англійська назва новели: Release That Witch

Автор: Ер Му (Er Mu)

Рік: 2016

Статус: закінчено

Розділів: 1498

Переклад: у процесі

Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі

Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?

Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.

То ж, нехай почнеться його подорож.

Бажаєте зробити мені приємно?

(ノ◕ヮ◕)ノ*:・゚✧ Прогуляйтесь по сайту.

Також у мене є Patreon. (〜^∇^)〜

Звільнити цю відьму

Звільнити цю відьму. Розділ 24

Розділ 25. Народне ополчення (Міліція)

– Це вибрані тобою люди? – Роланд подивився на обшарпаних місцевих перед собою, відчувши бажання розвернутися і піти.

– Ваша Високосте, цих людей вибрали відповідно до ваших вимог, – сказав Картер. Він почав рахувати на пальцях. – Чоловік, не злочинець, старше 18 років і молодше 40, без фізичних вад… Я ретельно все перевірив.

Ну, він знав, що не варто очікувати багато. Зрештою, продуктивність у цьому світі була дуже низькою, вже нагодувати людей складно, не кажучи вже те, щоб гідно вдягатись. Як принц, він міг уникати подібного, лише виходячи із замку Роланд бачив людей одягнутих у лахміття та жебраків. Насправді навіть у столиці Ґрейкасла є професія збирачів трупів, які щодня на вулиці збирали тіла загиблих від голоду та спалювали їх.

То які ж методи ведення війни у цьому світі? Роланд заплющив очі та ретельно обдумав це. Гм… мабуть трохи ліпше ніж вулична бійка. Загалом, коли лорд вирішує вести війну (точніше, вступити у бійку, бо Роланд не думав, що те, чим вони займаються, можна назвати війною), то скликає зі своїх земель усіх знатних васалів, а ті в свою чергу скликали шляхетні сім’ї, що були їхніми васалами. Наприклад, герцог скликає графів, тоді як граф скликає віконтів, а віконт – баронів тощо.

Ці дворяни зазвичай мали групу лицарів та найманців як особисту армію. Вони головна сила на полях бою, тому мають бути забезпечені повною бронею та хорошою зброєю. Також вони рекрутують простих людей і селян у своїх володіннях для участі в боротьбі, відверто кажучи, основною метою їхньою є доставка провіанту для військ і, коли потрібно, закривали собою дірки на передовій як гарматне м’ясо. Найбільше страждає саме це «гарматне м’ясо». Щодо воїнів зі шляхетних сімей, якщо вони не загинуть на полі бою, то їх можуть захопити у полон, а потім обміняти на викуп.

Роланд не очікував, що дворяни, які проживали у Прикордонному Місті, допоможуть йому в боротьбі. Насправді вони не мали нічого спільного з Прикордонним Містом. Більшість із них були баронами, які жили у фортеці Лонгсонг, а їхні території також розташовувалися поряд з фортецею.

Бойова сила, що повністю складалася з прости людей, є дуже фантастичною річчю в цю епоху. Зрештою вони неосвічені, не можуть читати документи, не розуміють команд і не мають професійної бойової підготовки. Як їх можна порівняти з лицарями, що навчались володіти мечем з десяти років?

Картер підійшов до Роланда і прошепотів:

– Ваша Високосте, це взагалі неможливо. Погляньте, хто з них може тримати меч? Боюся, вони розбіжаться, як тільки побачать демонічного звіра, а це негативно вплине на нашу оборону. Пропоную взяти професійних найманців із Вербового Міста чи деінде для захисту міської стіни, а ці люди нехай займаються домашніми справами.

– Ні, я використаю їх, – відмовився від пропозиції Роланд. Він не має добрих почуттів до групи найманців, які працюють лише за гроші. Крім того, принц формує свою армію не тільки, щоб боротися з демонічними звірами. Історія довела, що сильна та потужна армія, яка має зв’язок з тим, що захищає, ефективніша, незалежно від того чи були це феодальні армії чи сучасні війська – вони підтверджували це правило. 

– Ну, за вами останнє слово, – сказав лицар, знизавши плечима. – Тоді я завтра почну навчати їх, як правильно тримати меч? Хоча це не принесе великої користі…

– Тримати меч? Ні, спочатку ти вишикуєш їх у шеренги та займешся з ними бігом на довгу дистанцію. – Роланд раптом подумав, що його головний лицар, можливо, сам не мав такого досвіду. Тому йому довелося сказати: – Поклич мислився, якого ти приводив минулого разу, ви двоє першими побачите, що я робитиму.

**********

Сьогоднішній досвід Фаньна може бути неймовірнішим, ніж за попередні двадцять років.

Він на власні очі бачив четвертого принца, Роланда Вібмлдона! Принц пройшов поряд з ним і навіть усміхнувся йому. Боже, чи міг принц бути п’яним?

Три дні тому, коли Фаньна почув промову четвертого принца на майдані, він усвідомив, що ця зима буде відрізнятися від торішньої. Вони не поїдуть до фортеці Лонгсонг, а проведуть тут довгу зиму. Більшість з того, що говорив принц, було незрозумілим для нього, але він підтримував це рішення всім серцем. Два роки тому брат Фаньна загинув у нетрях фортеці Лонгсонг. Цілий місяць не було продовольства. Він міг розраховувати лише на мідь, яку заробляв, коли розвантажував судна на пристані, за цю мідь він купував темний хліб і ділився ним з братом. Але того року зима була дуже холодною. Халупу в нетрях наскрізь продував вітер, а те, що вони їли, навряд чи могло їх зігріти. Його брат захворів, утратив свідомість і більше не прокинувся.

У Прикордонному Місті в нього принаймні є будинок зведений з цегли, завдяки чому він міг не боятись тривалих снігопадів. Він також бачив пшеницю на пристані, що привозили з інших місць, її частинами перевозили до замку. Тому Фаньна одразу ж прийшов, як тільки почув звістку, що четвертий принц набирає ополчення.

Звичайно, причиною, яка спокусила його покинути роботу по добуванню гравію, була зарплата в десять срібних драконів на місяць. Це можна порівняти із заробітком досвідченого муляра! Він уже не молодий, до початку весни він планує взяти робітницю таверни Шеріл за свою дружину, але чи зможе він це зробити, якщо зараз не зможе заощадити грошей.

Що стосується обов’язків міліції та її майбутніх завдань, зазначених у повідомленні, Фаньна не звернув на це уваги. У будь-якому разі, це могло бути щось на зразок носіння речей знатних лордів або допомагати у патрулюванню. Їм ніколи не дозволять піднятися на міську стіну, щоб боротися зі скаженими демонічними звірами.  

Процес відбору був дуже суровим, і Фаньна трохи злякався погляду лицаря у блискучих обладунках. На щастя, його відносно міцне тіло пройшло відбір, але багатьох худих хлопців головний лицар відсіяв. Зрештою, залишилась тільки сотня людей.

Але Фаньна не очікував, що саме Його Високість навчатиме їх!

Ті, хто пройшов, були виведені на порослу травою територію на захід од Прикордонного Міста. За їхніми спинами будували міську стіну, а перед ними простягся нескінчений Туманний ліс.

Принц звелів усім вишикуватись, а сам пішов одпочивати. Кілька днів тому йшов дощ, і земля все ще була мокрою. Вода просочувалася крізь шви взуття, приносячи відчуття дискомфорту. Не кажучи вже про незвичну позу, в якій принц змушував їх стояти. Вони повинні стояти з випрямленими спинами та тримати руки по швам.

Фаньна почувався виснаженим простоявши так чверть години. Це було важче, ніж розбити камінь молотом. Але він зчепив зуби, намагаючись і далі так стояти. Бо перед цим Його Високість сказав, що той, хто поворухнеться під час тренувань, не отримає яйце на обід. Боже, він так давно не їв яєць. Очевидно, інші думали так само, тому, незважаючи на ледь помітні хитання, вони теж намагались стояти, як треба.

Коли принц заявив, що вони можуть відпочивати, Фаньна виявив, що його спина вкрита потом і це всього лиш за півгодини. Ті, хто не витримав до кінця, були роздратованими, немов бачили, як яйця котяться геть.

Фаньна тільки не розумів, навіщо їм це потрібно? Простого стояння вистачить, щоб отримати додаткову пайку їжі?

Якби їх навчав не принц, Фаньна уже б почав голосно сперечатися.

Та після короткої перерви, другий наказ, який віддав Його Високість, був ще дивнішим. Він сказав, щоб усі в шерензі продовжували стояти. Якщо цього разу всі протримаються до кінця до отримають ще одне яйце на обід. Проте цього разу, якщо хтось поворухнеться, то всі втратять можливість отримати додаткове яйце.

Фаньна почув як хтось ковтнув.

Чорт, це була якась нова розвага у дворян? Вести їх за собою, прив’язавши мотузочкою морквину до палиці, але Фаньна не дурний осел!

…Але якщо всі протримаються до кінця, він зможе з’їсти на обід два яйця?

Це просто диявольська спокуса! Витерши слину, Фаньна вирішив стояти до кінця!

>>Розділ 26<<

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

Це  теж заслуговує на переклад =)

Одне яйце, щоб правити всіма,

Одне яйце, щоб всіх зібрати,

Одне яйце, щоб їх тренувати,

І в майбутньому всіх пов’язати!

Гроші, їжа… а відьми будуть видовищами, так?

Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської (взято тут і тут), а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. У Фейсбуці реагую трохи швидше.

У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Або можете поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.

Маньхуа можна завантажити тут або почитати онлайн тут.