Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498 + 3 бонусних розділи (1501)
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Kiltavik ワィタリ , Alastor, Andrii, vch_m, Shvaigzam, Misha, Vitaliy, Y. Tymoshenko, S. Babak, Drakula, db4tz.
Звільнити цю відьму. Розділ 253.
Розділ 254. Альянс
Погода у фіордах дуже дивна. Вчора було безхмарне небо з яскравим сонцем, а сьогодні похмуро, виє сильний вітер, гримить і скоро почнеться злива.
Попіл увійшла до резиденції Тіллі з розпущеним волоссям. Першим вона побачила великого голуба, що сидів на плечі принцеси.
– Мейсі?
– Куу! – голуб підняв голову, його очі засвітилися і, розправивши крила, він кинувся до дверей.
Попіл підняла руку, швидко зупиняючи Мейсі:
– Перетворися на людину, перш ніж будеш говорити.
– У–у… куу, – Мейсі опустилася на землю, роздулася, скинула пір’я, повертаючись до справжнього вигляду, після чого надулася і сказала: – Ти ненавидиш голубів?
– Я завжди почуваюся дивно, коли великий птах може говорити, – Попіл усміхнулася і допомогла встати дівчині, що сиділа на землі. – Ти коли повернулася?
– Недавно, я боялася, що мене застане шторм, тож мої крила мало не зламалися, – вона поплескала себе по грудях. – На щастя, я встигла прилетіти на Сонний острів ще до дощу.
– Ти летіла сюди… ось так? – Попіл притисла руку до чола. – Чому ти не перетворилася на буревісника? Так було б набагато швидше, правильно?
– А… – Мейсі закліпала очима, ніби щойно це усвідомила. – Я забула, куу.
Тіллі не втрималася і засміялася. Вона відклала лист, який тримала в руці і сказала:
– Дякую, ти добре постаралася. Я вже почула новини, тож ти можеш піти погратися з Лотос і Моллі. Я скажу тобі, коли відповідь буде готова.
– Добре, куу! – Мейсі відсалютувала і вилетіла з кімнати.
– Що сказав Роланд Вімблдон? – коли вони залишилися удвох, Попіл підійшла і сіла поряд з Тіллі. Перед п’ятою принцесою була розкладена мапа. Попіл уважно придивилася до неї і зрозуміла, що це, здається, місцевість біля Прикордонного Міста.
– Це його лист, – Тіллі протягнула їй аркуш паперу, – мушу сказати, що відьми, яких він обрав, справді… особливі.
Попіл швидко прочитала листа і не могла не нахмуритися:
– Він справді обрав Сільву? Невже він не переживає, що його можуть розкрити?
– Не знаю, – байдуже сказала Тіллі. – Можливо, опис її здібності був настільки розмитий, що не викликав у нього підозри. А може, він не проти продемонструвати нам правду, що показати щиру готовність до співпраці? Звичайно, є ще одна можливість…
– Він справді твій брат, – продовжила Попіл, – тому його не хвилює здібність Сільви.
– Але вірогідність цього мізерна, – Тіллі посміхнулася, глумлячись з самої себе. – Хто краще за мене його знає? Якби це був справжній Роланд Вімблдон, то він би ніколи й пальцем не поворухнув для захисту відьми. Він з самого малечку звик тікати, попри те, з яким викликом чи труднощами стикався… А коли його, відповідно до королівського указу, відправили до Прикордонного Міста, він не протестував перед батьком навіть символічно.
Попіл підняла брову:
– Якщо коротко, для нас добре, що він проявив ініціативу й обрав Сільву, тож нам не потрібно шукати виправдання, щоб відправити ще одну відьму, але інші відьми… ти справді хочеш погодитися з його вибором?
– Чому ні?
– Лотос – одна з найважливіших відьом на Сонному острові. Якщо вона відпливе, хто займатиметься ремонтом глиняних будинків? Якщо ми хочемо побудувати щось або змінити рельєф острова, це буде надзвичайно складно без її здібності. Зрештою ми використали менше ніж 30% всього Сонного острова, є ще багато місць, які потребують покращення, – сказала Попіл, загинаючи пальці. – Мед не менш важлива. Вона може керувати скопами, щоб наловити рибу для нас, смачні супи, якими ми насолоджуємося щодня, її заслуга. Щодо Свічки й Евелін, то з ними проблем нема… Чи не можеш ти відхили його прохання стосовно Лотос і Мед і замінити їх на відьом, які не настільки корисні?
– Що корисно, а що – ні? Я відправляю їх до Прикордонного Міста, щоб сформувати альянс, а не для того, щоб позбутися. – Обличчя Тіллі стало серйознішим. – Якими б здібностями вони не володіли, кожна, хто вирішали прийти сюди, є нашою сестрою. Якщо ми хочемо побудувати на Сонному острові дім для відьом, то як можемо обирати на основі їхніх здібностей корисні вони чи ні?
Попіл бачила її такою у палаці, саме в ті моменти, коли п’ята принцеса була дійсно сердитою. Тож вона несвідомо перейшла до іншого звернення:
– Вибачте… Ваша Високосте, я просто…
Тіллі зітхнула і повільно заговорила:
– Крім того, важко виміряти корисність чиєїсь здібності за якимось стандартом. Роланд обрав цих п’ятьох відьом із понад сотні, і до обраного числа входять Свічка й Евелін, від яких, як ти сказала, мало користі. Невже від них справді мало користі? Можливо, через їхню поїздку ми зможемо зрозуміти, якою була мета того, що він обрав саме їх. Була це випадковість чи Роланд побачив у них те, чого не побачили ми, – вона зробила коротку паузу. – Хай там що, ми – меншість, тому кожна відьма варта того, щоб за неї боролися. Вони не інструменти, які використовують для зведення будинків, а партнерки, з якими у нас спільна мета. Більше ніколи так не говори.
– Так, Ваша Високосте, – Попіл опустила голову.
У цей момент блискавка прорвалася крізь хмари і ніби впала прямо в море. Немов за велінням богів, над Сонним островом пролунав оглушливий грім, а з неба полився дощ. Спочатку рідке дріботіння, яке швидко переросло у безперервний шепіт води. Щільна завіса дощу забарвила краєвид за вікном шаром білого туману, а звук був таким сильним, що перервав розмову між ними.
Попіл встала і зачинила вікно, щоб дощ не потрапив до кімнати. Озирнувшись, вона побачила, як дещо втомлена на вигляд Тіллі злегка затремтіла.
– Ти вчора знову сиділа допізна?
– Так, – Тіллі позіхнула, – всі книги, привезені з руїн, написані однією мовою, я знайшла спільні елементи між ними. Якщо в мене буде достатньо часу, я точно зможу їх перекласти.
– Так, якщо буде достатньо часу… ми вже позбулися впливу церкви тут, тож у тебе достатньо часу. Не потрібно сидіти допізна, щоб перекласти їх, – Попіл нахмурилася. – Це може негативно вплинути на твоє тіло.
– Не хвилюйся, я надзвичайна відьма, тому моє тіло не так просто зламати, – п’ята принцеса глибоко вдихнула. – Однак у мене є неясне передчуття… Те видовище, що ми бачили в руїнах, тривожить мене, тому потрібно якнайшвидше перекласти ці книги… До речі, коли відьми відправляться до Прикордонного Міста, потрібно дати їм одну зі стародавніх книг.
– Якщо ти не можеш прочитати їх, то малоймовірно, що це можуть зробити відьми з Союзу Співпраці.
– Просто спроба на удачу, – сказала Тіллі. – Я чула, що у східному лісі також є стародавні руїни, а Союз Співпраці походить з округу Морський Бриз, який майже поряд з лісом, можливо хтось із них бачив це письмо. Якщо буде доведено, що письмо з двох різних місць однакові, це означатиме, що книги у стародавніх руїнах написані людьми з одної групи.
– Так, я зрозуміла, – мовила Попіл.
– Крім того, раніше я не звинувачувала тебе. У твоїх словах є частина правди, але це не стосується корисності чи ні їхніх здібностей, – Тіллі підняла руку, зупиняючи слова, готові зірватися з губ Попіл. – Я домовилася з Торговою палатою затоки Півмісяця. Наступної весни на Сонний острів переселять групу звичайних людей. Якщо Лотос залишиться там надовго, це справді вплине на подальший розвиток острова, тому, до настання зими, вона повернеться сюди.
Попіл зітхнула з полегшенням:
– Це добре.
– Але щоб уникнути непорозумінь, я відправлю кількох бойових відьом до Прикордонного Місця, щоб замінити її та допомогти Союзу Співпраці у боротьбі протягом Місяців Демонів. – Тіллі лукаво посміхнулася. – Відправишся зі мною?
Попіл на мить приголомшено завмерла, але в неї не було іншого вибору, як відповісти:
– Звичайно, Ваша Високосте.
Скопа́ (Pandion haliaetus) — хижий птах, єдиний вид родини скопових (Pandionidae). Має космополітичне поширення. Живиться рибою, тому оселяється по берегам різноманітних водойм. (Вікіпедія)
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.