Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498 + 3 бонусних розділи (1501)
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Kiltavik ワィタリ , Alastor, Andrii, vch_m, Shvaigzam, Misha, Vitaliy, Y. Tymoshenko, S. Babak, Drakula, db4tz.
Звільнити цю відьму. Розділ 259.
Розділ 260. Мило й алкоголь
Сонце поволі опускалося за горизонт і спека почала спадати, літні цикади, що виспівували цілий день, поступово заспокоювалися. Однак у порівнянні з Сонним островом, який з усіх боків оточує море, у замку було дещо жарко.
Спітніла з ніг до голови Евелін піднялася на другий поверх і відчинила двері спальні, після чого її огорнула раптова прохолода.
– Сьогоднішній день, мабуть, був важким, – з усмішкою сказала жінка з чорним волоссям. – Як все пройшло?
Її звати Сувій, вона найстарша жінка Союзу Співпраці та дуже добра старша. Пробувши разом з нею лише один день, Евелін уже відчула турботу і ласку від неї.
– Я… не знаю, – дещо пригнічено відповіла Евелін. – Всі інші показали свої здібності, але коли настала моя черга Його Високість лише поставив мені кілька запитань, перш ніж відпустити мене. Це тому… що він вважає мою здібність непотрібною?
Сувій протягнула їй склянку крижаної води:
– Немає непотрібних здібностей, є лише здібності, яким ще не придумали використання. Це те, що Його Високість Роланд часто говорить нам, тож тобі не потрібно хвилюватися про це.
– Але… – Евелін взяла склянку і завагалася, що говорити далі.
– Хвилюєшся, що від тебе не буде користі і ти залишишся осторонь? – Сувій не змогла стримати сміх. – Таке було б можливо, якби ми досі були в Союзі Співпраці, але у Прикордонному Місті принц ніколи не ставився до відьом так. Колібрі може підтвердити це.
Дівчина, яка була занурена в пошук одягу в шафі, підняла голову і сказала:
– Все так. Я, Таємний Місяць, Лілі й пані Нана останнім часом не маємо чим зайнятися, тому Його Високість сказав нам грати у Гвинт, щоб розвіяти нудьгу.
– Розвіяти нудьгу? – очі Евелін розширилися.
– Так, звучить неймовірно, еге? Працюй наполегливо, коли є робота, і добре розважайся, коли вільна. Ось що він сказав, – Колібрі зробила паузу. – Але я думаю, що Його Високість все ж трохи упереджений, він явно найкраще ставиться до Анни.
– Звичайно, вона – перша відьма, з якою він зустрівся, природно, відчувати до неї сильніші почуття. – Сувій стукнула Колібрі по голові. – Швидко бери чистий одяг, бо потім буде мало проточної вони. – Після цього вона поглянула на Евелін. – Ти теж ідеш з нами.
– Куди іду? – збентежено запитала Евелін.
– У душ, – усміхнулася Сувій. – Влітку немає нічого приємнішого, ніж митися під душем.
Коли Евелін пішла слідом за цими двома у ванну кімнату, вона не змогла стриматися від здивування. Здавалося, що вони опинилися на великому лузі, перед ними море хмар і гори, а промені призахідного сонця лилися крізь вікно і відбивалися від стіни, фарбуючи хмари в золотистий відтінок.
– Це…
– Шедевр Солої, – з усмішкою сказала Сувій, – це не традиційний декоративний розпис. Ти зрозумієш, коли роззуєшся.
Евелін поклала свої дерев’яні сандалі у шафку біля дверей, коли вона босоніж ступила на «луг», то одразу зрозуміла, що мала на увазі Сувій. М’який дотик до її ніг нагадував ходіння по зеленій соковитій траві, кінчики якої вкриті крапельками води, ніби щойно пройшов сильний дощ.
Сувій роздягнулася, розпустила коси, зв’язані у зачіску, звільняючи довге чорне волосся. Вона підійшла до стіни, повернула вентиль і з лійки над її головою раптом бризнули десятки водяних ниток, що повністю огорнули відьму.
– Ну як? Дуже зручно, правда? – Колібрі поклала в руку Евелін круглий предмет. – Це засіб для купання, який придумав Його Високість. Це використовують під час купання. Ходімо, я навчу тебе, як ним користуватися.
……
Коли Евелін повернулася до кімнати, її тіло, здавалося, стало легшим.
Вона ще ніколи не відчувала такого комфортного купання. Коли Евелін використовувала парфумоване мило для того, щоб зробити піну на тілі, а потім змила піну водою, відчуття липкості негайно зникло, змінившись відчуттям свіжості і гладкості. Після купання вона одягнула чистий одяг і тепер гаряче повітря, здавалося, стало прохолоднішим. Коли Евелін піднімала руки, то відчувала запах троянд, який залишився на її шкірі.
Таке повсякденне життя сестер Союзу Відьом?
Евелін досі мала певне відчуття нереальності. Вона народилася в передмісті столиці королівства, її родина володіла корчмою. Хоча більшість клієнтів були фермерами, темою для розмов завжди були дворяни внутрішнього міста та їхнє багате життя. Вона часто чула ці розмови, коли подавала вино. Наприклад, позолочена ванна, ванна наповнена вином, ванна з молоком, а на поверхні плавають пелюстки троянд… Але навіть найнеймовірніші чутки не можуть порівнятися з тим, що вона відчула сьогодні. Принаймні так думала Евелін: наскільки може бути комфортною ванна заповнена вином або молоком?
Враховуючи, що власник замку справжній принц, для нього нормально приділяти увагу комфорту і насолоді. Але їй було важко уявити, що відьми справді можуть жити на рівні королівської родини. Навіть перед переїздом на Сонний острів, вона знала, що вести звичайне і спокійне життя – це розкіш.
– Голодна? – Сувій витерла голову, розчесала коси і знову зробила зачіску. – Вже майже час вечеряти, ходімо до їдальні.
У їдальні на першому поверсі стояв довгий прямокутний стіл, заставлений різноманітними стравами. Евелін нарахувала приблизно шість блюд з м’ясом, а також був яєчний заварний крем, овочевий суп і смажені гриби. Сьогоднішні страви майже нічим не поступалися вчорашньому вітальному бенкету.
Коли зібралися всі відьми, присутні почали їсти. Евелін помітила, що крім ножів і виделок, дехто використовував пару дерев’яних паличок, щоб брати їжу. Це стосувалося і Його Високості. Він дуже рідко брався за ніж і виделку. Дерев’яні палички в його руках злітали вниз, швидко піднімалися вгору, кожен рух виглядав дуже гнучким. Їжа на блюдах, на відміну від страв, які зазвичай подавали в таверні, була порізана дрібними шматочками, не було великих шматків м’яса, не лежали запечені цілими тушками кури і качки, з кабанячих ніг були видалені кістки, тож кожен шматочок можна було покласти прямо до рота.
Коли вечеря підійшла до кінця, Його Високість раптом плеснув у долоні:
– Я нещодавно розробив дві нові речі, які планую поширити і продавати, але поки не впевнений, яким буде результат. Тому я хочу, щоб ви спочатку спробували їх, а потім висловили мені свої думки.
– Що це? Якась їжа?
– Добре, я хочу спробувати!
– І я, куу!
Відьми Союзу Співпраці вибухнули радісними вигуками. Евелін приголомшено поглянула на Сувій, і та з усмішкою пояснила:
– Його Високість часто придумує якісь нові речі, такі як мило, яким ти користувалася раніше, парфуми, палички для їжі, морозиво… він дозволяє нас випробовувати нові винаходи перед офіційним запуском у виробництво.
– Кхм-кхм, – принц прочистив горло, – перше, алкогольні напої. У порівняні зі звичайним елем і фруктовим вином, вони мають м’який і насичений смак, але п’янять не менше. Тому неповнолітнім відьмам заборонено брати участь.
– Ваша Високосте, це упередження! – крикнула Блискавка. – Я можу пити більше за дорослих моряків!
– Все одно ні.
– Ух… – Блискавка насупилася, але Роланд залишився незворушним і наказав слугам принести алкогольні напої та роздати їх дорослим відьмам.
Перед Евелін поставили три келихи – у кришталево-прозорих посудинах налито різні напої. В одному келиху була прозора і безбарвна, як вода, рідина. В другому – молочно-біла, а в третьому – рідина відливала блискучо-помаранчевим відтінком. В останньому келиху при світлі свічок вона бачила як плавали невеликі об’єкти, схоже, це було нефільтроване фруктове вино.
– Це білий лікер змішаний з яблучним соком, білий лікер змішаний з молоком і чистий білий лікер, – пояснив Роланд. – Можете додати кубики льоду на свій смак. Але що більше ви додасте льоду, то сильніше буде розбавлений смак напою. – Далі він усміхнувся Евелін. – Ти працювала у столичній корчмі, а твоя здібність – це створювати різноманітні види напоїв. Сподіваюся почути твою думку про цей алкоголь.
Серце Евелін забилося швидше. Вона взяла келих з яскравим напоєм і зробила ковток. Все було так, як і сказав Його Високість, смак був насиченішим, ніж в елю, напій навіть обпікав її горло. На кінчику язика відчувався гіркий смак, ослаблений яблучним соком. Сам напій відчувався м’яко, змінивши одне за одним кілька смаків. Це вперше вона куштувала такий видатний алкоголь.
Білий лікер змішаний з молоком смакував м’якше, а гіркота майже зникла. Вона трохи потримала напій у роті. Крім молока, до напою додали також трохи меду або цукру. Солодкість й ароматний алкоголь змішалися, утворюючи абсолютно новий смак.
Коли справа дійшла до останнього келиха, Евелін уже мала певні очікування, вона зробила невеликий ковток і пекуче відчуття негайно прокотилося по її язику, горлу і далі. Як і очікувалося, ніяких інших смаків не було, лише чистий смак білого лікеру. Спочатку він був пекучим і гірким, а потім за гіркотою прийшла солодкість.
– Смак усіх цих трьох напоїв… незабутній, – вона поставила келих і перевела подих. – Ваша Високосте, деякі люди не зможуть прийняти такий сильний і збудливий смак, як у білого лікеру, але я думаю, що ті, хто справді цінують алкогольні напої, не зможуть встояти перед таким насиченим смаком.
– Справді? – усміхнувся Роланд. – Це добре, але в тому келиху не найміцніший алкоголь. Я можу зробити його смак ще насиченішим, а потім дам тобі скуштувати.
Е, невже він вибрав її лише для того, щоб вона дегустувала нові напої? Попри деяку збентеженість, Евелін все-таки відповіла:
– Так, Ваша Високосте.
Коли келихи і тарілки прибрали, принц наказав слугам принести коробки і поставити їх на довгий стіл.
– Це друга річ, а також маленький подарунок, який я планую вам зробити, – він зробив паузу, – це особливий елемент одягу.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.