Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Бажаєте зробити мені приємно?
(ﾉ◕ヮ◕)ﾉ*:･ﾟ✧ Прогуляйтесь по сайту. Вам неважко, мені приємно.
Також у мене є Patreon. （〜^∇^)〜
Звільнити цю відьму. Розділ 27
Розділ 28. Лютий Шрам
Коли Роланд спробував застосувати теорію на практиці, то виявив, що це не так просто, як він собі уявляв.
За чотири-п’ять днів наполегливої праці на задньому дворі успішно виготовили свердло з більшою твердістю. Завдяки Анні досить легко використовувати полум’я, що перевищує температуру в 1500 градусів, якої достатньо для плавлення заліза. Без обмежень по температурній шкалі та застосовуючи звичайний спосіб виробництва сталі, можна легко та швидко виготовити невелику кількість сталевих прутів – тобто сталевий стрижень використовують для швидкого перемішування розтопленого заліза, щоб надлишок вуглецю й інших домішок у чавуні контактував з повітрям і окислювалась. Повторивши це кілька разів перш ніж охолодити, можна отримати якісну сталь.
Проблема полягає у першій паровій машині.
Шум і вібрація цього прототипу під час роботи доволі сильно вражають, навіть при стабілізації залізну трубу не вдасться правильно просвердлити. При виконанні важкої роботи такий рівень тремтіння не грає великої ролі, але для обробки ствола пістолета вже не підходить.
Якби він захотів удосконалити парову машину, йому б довелося створювати відцентрований механічний регулятор для управління вихідною потужністю парової машини, завдяки чому він би міг зменшити тремтіння, використовуючи шестерні для регулювання швидкості обертання свердла. А для обробки зубчастих коліс потрібен простий токарний верстат. Розрахувавши все таким чином, Роланд виявив, що не зможе досягнути мети до приходу Місяців Демонів.
Зрештою, він міг використовувати лише старий метод, покладаючись на руки коваля, щоб виготовляти стволи. План масового виробництва вогнепальної зброї неможливий. З кількістю кузень у Прикордонному Місті можна виготовляти щонайменше три-чотири стволи, але це лише в тому випадку, якщо він зупинить виробництво другої парової машини.
Єдина хороша новина полягала в тому, що йому не потрібно турбуватися про якість ствола. Коваль лише вибивав круглу трубку, а потім Анна робила інше, результат був схожий на безшовну трубку, вирізану свердлильним інструментом, що в основному виключало ризик вибуху.
Тож Роланду нічого не залишалося, як змінити попередній план. Спочатку він планував найняти мисливців із Прикордонного Міста, щоб потім створити з них загін з рушницями – більшість із них добре володіли стрільбою з лука або арбалета, обидва ці види були зручною зброєю. Крім того їм не знадобиться багато часу, щоб пройти навчання з вогнепальною зброєю, після чого їх можна швидко відправити в бій.
Але зараз до початку Місяців Демонів буде готово лише чотири крем’яні рушниці, тому він міг вибрати лише найвидатніших мисливців, щоб створити елітну групу. Роланд вирішив довірити цю справу Залізній Сокирі, він провів у Прикордонному Місті п’ятнадцять років, тому має знати найкращих мисливців.
**********
Останній місяць Браян був незадоволений.
Особливо, коли він зустрічав ополчення на вулиці, його почуття незадоволення подвоювалося… і навіть відчувалася крапля огиди.
Він відчував, що Його Королівська Високість забув про нього.
Місяць тому, коли його покликав головний лицар, він був сповнений хвилювання. Було приємно і почесно бути тісно пов’язаним з четвертим принцом справою та отримати накази прямо від Його Високості.
Він виріс у Прикордонному Місті, хоча Браян походив із простої мисливської родини, але завдяки своїм здібностям здобув місце капітана патруля. Він знав, що не може стати лицарем через своє походження, тому має лише чекати можливості, щоб зробити свій внесок та здобути шанс стати лицарем.
Питання принца змусили Браяна відчути можливість. Очевидно, що Його Високість не бажав поступатися власною територією, він намагався знайти способи боротьби з демонічними звірами. Пізніше величезне будівництво стіни довело: немає жодного сумніву, що цього року вони проведуть Місяці Демонів у Прикордонному Місті.
Якщо принц хоче зупинити навал демонічних звірів тут, йому потрібно створити команду, що боротиметься на передовій. Браян думав, що він сам є чудовим кандидатом. У нього чудові навички розвідки, фехтування і ще уміє їздити верхи. Щороку Браян залишався до останнього та запалював сигнальний вогонь, щоб довести: йому не бракує мужності. Але він ніколи не думав, що Його Високість мав намір зібрати групу з цивільного населення для боротьби з демонічними звірами!
Саме так, загін тільки з цивільних, не тільки він, але і всі патрульні – всі десять людей – не були прийняті під час огляну головний лицарем. Це просто неймовірно, невже Його Високість думає, що ці люди, які ніколи не тримали меча в руках, будуть воювати ліпше, ніж міський патруль? Він боявся, що вони зазнають поразки, як тільки побачать лютий вигляд демонічного звіра!
Але Його Високість, схоже, був серйозним… Він не тільки навчав цей натовп, але і видав їм однакову форму. Щодня Браян міг бачити їх, одягнених у коричнево-сіру шкіряну броню, вони бігли вулицею двома колонами. Спочатку цей натовп був безладним, але останнім часом він стає дедалі акуратнішим.
Браян досі щодня виконував нудні завдання і не бачив зараз надії на підвищення.
Вночі, коли він крутився і не міг заснути, неподалік почувся шум, потім двері відчинились і хтось тихо зайшов.
– Агов, прокидайтесь, – прошепотів нічний гість, Браян упізнав цей голос, він належав члену міського патруля на прізвисько Лютий Шрам.
У його кімнаті спало п’ятеро людей. За винятком його самого та Сірка, троє інших швидко перевернулись і встали, так, наче підготувались заздалегідь, вони навіть плащі не зняли.
– Капітане, вставай, я маю сказати тобі дещо важливе.
У фортеці Лонгсонг Лютий Шрам має родича-аристократа, хто ж не чув про його дядька? Тому він має досить високий статус у загоні. Браяну не годилося ігнорувати його, тому він був змушений піднятися і запитати:
– Що сталося?
Сірко теж прокинувся:
– Це… так пізно, ви… ви чому не спите… не сонні?
– У мене є для вас хороша робота, ви ж хочете стати лицарями, так?
– Щ… що? Лицар? – Сірко був здивований.
Серце Браяна шалено забилось і він швидко запитав:
– Що це за робота?
– Ви всі знаєте мого дядька Гіртеба, графа і довірену особу герцога, дядько особисто повідомив мені цю новину, – тихим голосом сказав Лютий Шрам. – Четвертий принц, який бажає залишити фортецю Лонгсонг осторонь, зробив герцога нещасним. Він вирішив повідомити принцу, хто справжній володар Заходу.
– Мо-мо-може це… ви плануєте… уб-убивство… – Сірко так сильно нервував, що почав заїкатись навіть більше, тому не міг закінчити нормально речення.
– Авжеж ні, – глумливо посміхнувся Лютий Шрам, – хай би там що – він принц, якщо помре, то навіть герцог не зможе нас захистити. Я ж кажу, це хороша робота.
Браян підсвідомо відчував, що все не так просто, як каже Лютий Шрам, але спокуса стати лицарем була такою великою, що він не міг змовчати:
– Кажи, ми слухаємо.
– Їжа. Якщо не буде їжі, йому доведеться приповзти до фортеці Лонгсонг. Герцог пообіцяв, що якщо ми спалимо їжу, куплену четвертим принцом, він організує церемонію посвяти в лицарі та виділить нам землю на схід од фортеці. Такий шанс випадає раз на життя, капітане, що думаєш?
– В-ви божевільні… хіба Йо-його Високість не сказав, що цього року… місяці демонів, можливо, триватимуть… більше чотирьох місяців, якщо підпалимо їжу, якщо спалимо все, то що ми їстимемо?! – Сірко знову і знову хитав головою. – Два… два роки тому був великий голод, чи ви про це забули?
– Як це стосується нас? – зневажливо сказала інша людина. – Я все одно не збираюся тут залишатися, якщо ми виконаємо завдання герцога Раяна, то зможемо комфортно жити у фортеці.
– Саме так, невже ти хочеш жерти сміття, живучи у цьому проклятому місті? – інші люди підтримали його.
Чорт, вони вже давно змовились і Браян відчув холод у грудях. За винятком його самого і Сірка, які виросли тут, більшість людей з патруля прибули з інших міст королівства, а тому не відчували прихильності до цього місця. Не здатний зупинити їх, він сказав:
– Але пшеницю перевезли у замок принца, а там всі двері охороняються лицарями, як ви плануєте туди пробратися?
– Ось чому мені потрібна твоя допомога, – тріумфально всміхнувся Лютий Шрам, – ти з малечку жив у цьому богом забутому містечку, ніхто краще за тебе не знає це місце. Пам’ятаю, ти одного разу казав, що у задньому рові була закинута криниця, пов’язана з водним шляхом під замком. Ним можна тихо зайти у задній сад замку. Хіба ти не знайшов цю дорогу, коли був дитиною? То ж, якщо ти допоможеш мені, то у майбутньому можеш стати лицарем – лицарем, якого посвятив герцог Раян.
Ні… Лицарі мають бути хоробрими, щоби боротися проти несправедливості. Вони повинні бути безстрашними перед владою і захищати слабких! Заради особистої наживи герцога Раяна, жителі його рідного містечка маються зіткнутися із загрозою голоду та смерті? Нема ніякої честі у тому, щоб стати таким лицарем!
Браян тільки відкрив рота, щоб відмовитись, а Сірко вже закричав.
– В-ви група маніяків! Я ніколи не дозволю вам піти звідси! Ніколи! Я повідомлю про це, повідомлю… ух, – сказав Сірко, його голос раптом затих, він недовірливо озирнувся, за ним стояв колишній товариш по загону, який глумливо посміхався йому. Чорний кинджал устромили в спину Сірка, лезо повністю ввійшло в тіло. Він двічі здригнувся, розтулив рот і спробував щось сказати, але зміг вичавити лише хриплий звук.
Убивця двічі прокрутив кинджал, а потім різко висмикнув зброю. Сірко, як лялька, що несподівано втратила підтримку, упав на підлогу.
– Ну як? – Лютий Шрам був так близько до Браяна, що можна відчути сморід, який чоловік видихав через рот. – Гадаю, ти прийняв рішення, капітане?
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської (взято тут і тут), а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. У Фейсбуці реагую трохи швидше.
У мене є Patreon. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Або можете поблукати по сайту. Вам неважко, мені приємно.