Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498 + 3 бонусних розділи (1501)
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Kiltavik ワィタリ , Alastor, Andrii, vch_m, Shvaigzam, Misha, Vitaliy, Y. Tymoshenko, Drakula, db4tz.
Звільнити цю відьму. Розділ 279.
Розділ 280. Засідка на річці Червона Вода. Частина 1
Ворожий флот наблизився до розгалуження на річці Червона Вода пізніше, ніж очікувалося. На четвертий день замість пізнього ранку, десять вітрильників з’явилися в полі зору після обіду.
Отримавши звістку, Фаньна по черзі пройшов шість відсіків, віддаючи артилеристам команду підготуватися, а потім повернувся на позицію, де перебувала його група.
– Де ворог? – Родні трішечки підняв віконницю і визирнув крізь щілину.
– Вони принадній за кілька сотень метрів від нас, – пробурмотів Котячий Кіготь, який відповідав за спостереження за сигнальними прапорцями крізь верхнє вікно. – Я тут навіть їхніх тіней не бачу, зверху забагато бур’янів.
На додаток до вікна для стрільби в кожному відсіку був зроблений отвір у верхній частині стіни, достатньо зробити кілька кроків по сходах – і можна легко побачити ситуацію на річці Червона Вода.
– До речі, про бур’яни, здібності тої зеленоволосої відьми просто неймовірні, – сказав Юпі, витираючи сліди іржі з гарматного ядра. – Куди б вона не пішла, трава росла такою густою і довгою, як її волосся. Рослини так швидко і щільно покрили ці бункери, що вони нічим не відрізняються від навколишніх пагорбів.
– Яка ще зеленоволоса відьма? – дорікнув Фаньна. – Це пані Листочок. Коли ми вперше билися з лицарями герцога, вона допомогла нам, заплівши лозами простір біля лісу, щоб лицарі не змогли там пройти. Інакше вони могли обійти нас лісом і напасти ззаду.
– З їхньою магією, яка відьма є звичайною? – знизав плечима Родні. – Одна за ніч може побудувати бункери, друга покрити їх лозою і бур’янами, третя вільно літає в небі, а четверта перетворюється на величезного голуба. Ніщо з цього не можуть зробити звичайні люди.
– Якщо вибирати, хто найдивовижніший, то я обираю пані Нану, – голос Котячого Кігтя сповнений туги й очікування. – Не знаю, чи отримаю я поранення в цей раз. Але якщо мене поранять, то я матиму можливість побачити її зблизька. Можливо, мені навіть вдасться почути від неї якісь втішні слова.
– Краще приділи пильну увагу ворогові! – крикнув Фаньна і нахмурився. – Якщо ви продовжите говорити дурниці, то коли ми повернемося, ви будете чистити туалети.
Котячий Кіготь клацнув язиком і повернувся до спостереження через верхнє вікно.
Капітан артилеристів подумки зітхнув. Тепер ці хлопці втратили відчуття напруги, яке було колись, їхні руки і ноги більше не тремтіли так, як це було, коли вони вперше вийшли на поле бою кілька місяців тому. Він не міг сказати хороша це чи погана зміна. Він відчував, що деякі з них зневажливо ставляться до ворогів. Проте Фаньна не міг за це суворо докоряти їм, бо сам був не набагато кращим. Відколи він став солдатом Його Високості, то став абсолютно інакше сприймати битви. Криваві і жорстокі бої, схоже, більше не мали нічого спільного з фізичною силою, майстерністю і відвагою. Їм потрібно лише повторювати кроки, які вони запам’ятали під час навчання, підготуватися за правилами і за правилами вести вогонь, щоб перемогти.
Коли Прикордонному Місту довелося протистояти ополченню нового короля, було очевидно, що супротивник – звір у людській подобі, вони мали неймовірну силу, швидкість і не боялися смерті, проте бій закінчився, протривавши всього півгодини. Коли вони прибирали поле бою, то Фаньна зрозумів, що не відчуває і краплі втоми, ніби щойно пройшла розминка перед тренуванням, а ворог уже розгромлений.
Якщо так триватиме, то чи настане такий день, коли вони будуть боротися з ворогами і не бачитимуть їхніх облич? Чи зможуть вони знищувати ворога, який буде за десятки тисяч метрів, просто керуючи цими металевими машинами?
Саме тоді, коли думки завели Фаньна у чудернацький світ фантазій, крик Котячого Кігтя повернув його до реальності.
– Бачу ворога!
– Зарядити гармату! – сказав Фаньна твердим голосом, хитнувши головою і відкидаючи зайві думки.
Люди у відсікові одночасно заворушилися. Вони багато разів повторювали ці дії, що тепер могли із заплющеними очима запхнути порох, а потім і снаряд до ствола гармати. Цього разу їм не потрібно щоразу корегувати кут стрільби, вони можуть стріляти один раз на кожні дванадцять подихів.
Фаньна уже напам’ять вивчив план битви складений Його Високістю Роландом і командувачем Залізною Сокирою, цей план був схожий на стратегію бою, яку застосовували при обороні Прикордонного Міста. Коли спостерігачі побачили, що пані Блискавка підняла червоний прапорець, вони зсунули замасковану перегородку на вікні та приготувалися до пострілу. Дві перші гармати по обидва боки річки були заряджені снарядами зі шрапнеллю, всі інші були заряджені суцільними твердими ядрами.
Він спокійно чекав на наступний сигнал червоним прапорцем.
……
Лотос більше не потрібен далекогляд, вона на власні очі бачила, як флот фальшивого короля поступово наближався до місця засідки.
Порівняно з трищогловими або чотирищогловими морськими вітрильниками, ці кораблі виглядали помітно стрункішими, вони не мали високих бортів і поручнів, а їхні низькі корпуси, на перший погляд, ніби зливалися з поверхнею річки. Крім роздутих вітрил, з обох боків палуби сиділи ряди матросів, які повільно штовхали весла.
Навіть у цей момент Його Високість не віддав жодних наказів.
Вона не могла не відчувати тривогу. Пункт спостереження знаходився на вершині високого пагорба, хоча з нього добре видно усе поле бою, але він далеко від річки. Тепер, коли Блискавка і Мейсі не поряд з принцом, якщо взяти до уваги час, який потрібен гінцям, щоб передати інструкції кожній команді, вони можуть не встигнути і не зупинити ворожий флот перед проходженням розгалуження річки Червона Вода.
Побачивши, що перший вітрильний ось-ось пропливе повз земляні будинки, Лотос уже розтулила рота, щоб запитати, коли раптом над річкою прокотився потужний гуркіт. Ніби давши сигнал для атаки, з глиняних будинків на берегах річки потягнулося більше десятка смуг густого диму, змішаного з полум’ям, гуркіт повторювався знову і знову.
Що відбувається?
Лотос знову поглянула на річку і ледве повірила власним очам. Вона не бачила ні лицарів, ні найманців, але палуба першого вітрильника виглядала так, ніби її щось зламало. Усюди лежали дерев’яні тріски і відірвані кінцівки, більше половини матросів, які гребли веслами, були вбиті або поранені. Навколо них здійнявся кривавий туман, що пофарбував палубу в багряний відтінок.
Втративши гребців, швидкість корабля різко сповільнилася, але гуркіт не припинився. Незабаром високу щоглу в центрі корабля зламала навпіл чорна тінь, вона полетіла вниз і влучила у двох лицарів, які вибралися на палубу.
Під впливом течії вітрильник почав повільно пливти назад, іншим кораблям довелося податися в різні сторони, щоб уникнути його. Почувши шум, багато людей покинули каюти і тепер з приголомшеними обличчями дивилися на головний вітрильник, який перетворився на пекло.
Далі страшний удар припав на другий корабель.
Через те, що на палубі зібралося багато людей, кривавий туман, що здійнявся, був набагато густішим. Лотос побачила, як після чергового громового звуку, серед ворогів, що близько стояли одне біля одного, з’явилися пусті місця, а також багато кривавих плям. Деякі були подрібнені на частини, деякі ще живі люди намагалися повернути власні нутрощі на місце і завивали від болю. Інші, кому пощастило вижити, стрибали в річку і намагалися втекти, не бажаючи більше залишатися на палубі, де розгорталося пекло.
Лотос нарешті зрозуміла, що мав на увазі Його Високість, коли сказав, що вони не зможуть пропливти, але… як його люди це зробили?
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee. Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.