Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498 + 3 бонусних розділи (1501)
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Kiltavik ワィタリ , Alastor, Andrii, vch_m, Shvaigzam, Misha, Vitaliy, Y. Tymoshenko, Drakula, db4tz, vilgerforc.
Звільнити цю відьму. Розділ 290.
Розділ 291. Попередження
У королівському палаці Сірого Замку Тіфіко стискував скіпетр і дивився на гордого головного алхіміка Рейлі Ченіса, що стояв внизу сходів перед троном.
– Вам вдалося отримати якусь підказку щодо алхімічної формули, яку забрав перебіжчик Болл?
– Так, Ваша Величносте. Це остання версія снігового порошку, розроблена гільдією алхіміків. Будь ласка, дозвольте мені продемонструвати його можливості, – Рейлі вклонився.
Отримавши схвалення нового короля, він махнув рукою до людей позаду і до нього негайно підійшли двоє учнів, кожен тримав по шкіряному мішечку. Він розстелив на підлозі два аркуші білого паперу, висипав на них сніговий порошок з одного і другого мішечка, утворюючи дві тонкі лінії. Одна була сіро-білою, а друга значно темнішого майже сіро-чорного кольору.
– Ваша Величносте, будь ласка, подивіться. Цей світло-сірий порошок – це сніговий порошок, який використовують для святкувань, а темний – це нещодавно розроблений швидко займистий сніговий порошок. – Рейлі дістав кремінь і підпалив порох на папері.
Світлий сніговий порошок горів повільно і він нього йшли клубки диму, тоді як темний сніговий порошок згорів за кілька подихів, він спалив також білий папір під собою.
– Що це означає? – Тіфіко спохмурнів. – Те, що отримала моя люба сестра, спалювало не лише якийсь папірець!
– Звичайно, все не так просто, Ваша Величносте, – Рейлі погладив бороду й усміхнувся. – Можливо, ви помітили дим, який виділяв порошок, коли горів. Що швидше горить сніговий порошок, то більше диму виділяється за короткий проміжок часу і він дуже потужний. Я доведу це іншим експериментом.
Цього разу це були два щільно загорнуті пергаментні пакунки розміром з кулак. Учні запалили тонкі мотузочки, які тягнулися з пакунків, а потім накрили кожен пакунок мідною чашею. Іскри по мотузці поступово наближалися до мідних чаш.
– Ваша Величносте, будь ласка, зверніть увагу: цього разу звук буде голоснішим. Прошу затулити вуха.
Як тільки головний алхімік закінчив говорити, почувся гучний удар. Одна мідна чаша перевернулася догори дном, а іншу підкинуло аж до самої стелі. Коли вона упала, то кілька разів стукнулася об кам’яну підлогу, видаючи різкий звук постукування.
«Прокляття! – Тіфіко міцніше стиснув скіпетр, який мало не впустив, і несвідомо ковтнув. – Чому цей старигань не сказав про це раніше?!»
Двоє учнів принесли мідну чашу, що злетіла у повітря, і поставили перед королем. Він придушив гнів у своєму серці і зосередив увагу на чаші – зрештою, цей чоловік стовп столичної гільдії алхіміків. Якщо він хоче вивчати нову алхімічну зброю, то поки що без його допомоги не обійтися.
Мідна чаша виглядала інакше, її ніби сильно вдарили зсередини молотком, краї ж посудини роздулися.
– Я неодноразово переконався, що сила снігового порошку полягає не в горінні, а в газах. Це також суть формули, яку забрав Болл. – Рейлі стояв посеред зали й упевненого говорив: – Якщо збільшити кількість снігового порошку й ущільнити його, наприклад стиснувши у пакунок розміром з кулак, то вибух буде достатньо потужний, щоб розірвати броню і роздерти на шматки людське тіло. Я вірю, що цей новий тип снігового порошку неминуче замінить мечі й луки зі стрілами. Навіть добре навчені лицарі не зможуть перемогти простолюдинів з мішечками цього снігового порошку.
Останні слова викликали тривожність серед людей. Тіфіко побачив, що обличчя лицарів у залі спохмурніли. Навіть лицар Сталеве Серце, сер Веймарс, виглядав так, ніби хотів вийти вперед і посперечатися з алхіміком. Тіфіко швидко постукав скіпетром по підлозі:
– Тихо!
Коли всі схилили голови, він подивився на Рейлі Ченіса.
– Ваша формула така сама, як та, що забрав перебіжчик?
– Ні, Ваша Величносте, – Рейлі похитав головою. Він продовжив з відтінком презирства: – Хоча селітра звичайна річ в алхімічній майстерні, її запас не такий вже великий. Він випадково відкрив формулу, коли був зайнятий подрібненням і приготуванням снігового порошку. Навіть якби він хотів експериментувати далі, кількості селітри було недостатньо для кількох випробувань. Формула мого швидко займистого снігового порошку є оптимальною, вона отримана в результаті широких випробувань. Його потужність набагато більша, ніж у випадково створеного продукту.
– Приємно чути, – Тіфіко відчув полегшення.
Хоча він знав, що у столиці королівства було багато людей, яких Ґарсія влаштувала заздалегідь, він не очікував, що її прибічники будуть навіть у гільдії алхіміків. План втечі був добре спланований, алхімік Болл утік, забравши з собою понад десяток учнів. Спочатку це не було великою проблемою. Алхіміки рідкість в інших містах, а у столиці їх щонайменше двадцять. Тому неважливо, якщо хтось з них вирішив поїхати, але ця людина виявила дуже смертоносний вид снігового порошку перед тим, як пішла. Замість того, щоб внести формулу до гільдії алхіміків, він на наступний день безслідно зник.
Шпигуни Тіфіко змогли зловити лише поплічників, які залишилися позаду, щоб заплутати переслідувачів, їм не вдалося перехопити Болла і його послідовників. Дізнавшись про цю новину новий король негайно наказав прем’єр-міністру закупити селітру в місті і велів гільдії алхіміків якнайшвидше відтворити формулу снігового порошку Болла. Тепер, отримавши чіткий результат через два місяці, він цілком задоволений. Навіть цей старигань, що проявляв мінімум повагу до нього, не викликав таких вже негативних емоцій.
Тіфіко прочистив горло:
– Хороша робота, ти отримаєш 25 золотих драконів як нагороду. Крім того, я відкрию майстерню з виробництва снігового порошку в центрі столиці, щоб масово виробляти цей швидко займистий вид снігового порошку. Однак ти не повинен розслаблятися і маєш продовжити вивчати методи його використання. Якщо ти зможеш зробити так, щоб твої слова стали реальністю і простолюдини будуть перемагати лицарів, то в нагороду отримаєш титул і землю.
– Красно дякую, Ваша Величносте!
Після того, як головний алхімік пішов, сер Веймарс більше не міг стримуватися, він виступив уперед і заговорив:
– Ваша Величносте, хоча ця річ виглядає загрозливо, з її допомогою неможливо перемогти лицаря. Як ви бачили, її потрібно підпалити. Убити людину вона може лише в межах півкроку. Перш ніж простолюдин наблизиться до мене на таку відстань, у мене будуть десятки можливостей убити його. Навіть якщо йому вдасться наблизитися до мене, то я можу скористатися часом горіння перед вибухом, щоб розібратися з супротивником, а потім спокійно піти. Слова Рейлі – це лише припущення людини, яка ніколи не була на полі бою.
– Ми теж так думаємо, Ваша Величносте, – хором сказали інші лицарі.
– Тому я і дозволив йому продовжувати дослідження, щоб знайти кращі способи використання, – почав Тіфіко, намагаючись заспокоїти їх. – Наприклад, скоротити час запалювання чи зробити так, щоб пакунок зі сніговим порошком можна було кинути і тому подібне. Звичайно, незалежно від того, яка це зброя, я впевнений, що лицарі кращі за фермерів.
Хоча він так сказав, але у глибинах його серця була незгода. Від простолюдинів жодної користі. Вони боягузливі і нічого не знають, жадібно прагнуть до кращого життя і бояться смерті. Але під контролем пігулок і зі сніговим порошком – вони можуть стати потужною зброєю. Принаймні під час штурму міської брами або оборонної лінії під захистом щитів, можна послати всього кілька оскаженілих ополченців зі сніговим порошком, щоб зробити дірку в надійному захисті.
У цей момент за дверима почули кроки. До зали увійшов стурбований охоронець, він став на одне коліно і сказав:
– Ваша Величносте, схоже, що загін ополчення, який ви послали у західний регіон, сильно постраждав. Тепер, зазнавши поразки, вони повернулися до столиці. Я почув, що вони привезли з собою лист-попередження від Роланда Вімблдона. Багато людей почули про це.
– Що? – Тіфіко був приголомшений. – Зробіть так, щоб вони тримали рот на замку, і приведіть всіх, хто вижив, до палацу!
……
На подвір’ї палацу група ополченців у пошарпаній одежі стола на колінах у багнюці і благала:
– Ваша Величносте, проявіть милосердя, дайте нам, будь ласка, пігулок. Ми більше не можемо цього терпіти.
«Ви – купа сміття. Від вас жодної користі, крім як послаблення сил ворога. Те, що ви живі, це марна витрата їжі. Як ви смієте просити в мене пігулки?»
Тіфіко холодно дивився на групу людей і запитав низьким голосом:
– Як ви програли ворогу? Яким був перебіг бою? Той, хто зможе дати чітку відповідь, отримає пігулки.
Всі негайно почали говорити в один голос:
– Нас атакували, коли ми були на кораблях, флот занурився у хаос. Лицарі наказали нам висадитися на берег, але на березі були люди, що стріляли в нас з арбалетів. Їх було дуже багато, ми не мали шансу дати відсіч. Лицарі виступили вперед і здалися, ми наслідували їхній приклад і теж… здалися.
– Що з головним лицарем та його підлеглими?
– Ми… ми не знаємо. Коли нас відвели до табору, ми не бачили там жодного лицаря.
Тіфіко нахмурився:
– Тоді як ви змогли повернутися?
– Принц Роланд відпустив нас, – швидко сказав хтось, – він також дав нам листа, щоб передати вам.
– Усім?
– О так, в мене теж є!
– Ваша Величносте, я теж маю листа!
Група людей негайно закричала, витягаючи з кишень «листи» від Роланда.
«Прокляття! Він справді вручив лист кожному ополченцю?» Тіфіко махнув охоронцю, щоб той зібрав листи, і виявилося, що в усіх написаний один і той самий текст.
Я відчуваю жалість через твою дурість, Тіфіко Вімблдоне. Неодноразові напади на західний регіон – це серйозна помилка, і ти маєш заплатити за це. Я нападу на столицю королівства на початку другого місяця осені, і тоді ти дізнаєшся, що твоє положення не настільки безпечне, як тобі думалося. У той день всі жителі Королівського міста побачать, що трон під тобою хитається.
Роланд Вімблдон.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee. Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.