Англійська назва новели: Release That Witch
Автор: Ер Му (Er Mu)
Рік: 2016
Статус: закінчено
Розділів: 1498 + 3 бонусних розділи (1501)
Переклад: у процесі
Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі
Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?
Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.
То ж, нехай почнеться його подорож.
Повернись живим тут.
Госпітальєри тут.
Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.
Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.
Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Kiltavik ワィタリ , Alastor, Andrii, vch_m, Shvaigzam, Misha, Vitaliy, Y. Tymoshenko, Drakula, db4tz, vilgerforc.
Звільнити цю відьму. Розділ 293.
Розділ 294. Атака демонів
Рано-вранці всі зібрали речі для табору і знову вирушили в дорогу.
Роланд виявив ще одну деталь: навіть якщо вони сплять у пустці, зовнішність відьом від цього анітрохи не постраждала, чого, очевидно, не можна сказати про нього. Йому навіть у дзеркало не потрібно було дивитися для того, щоб зрозуміти: волосся – розпатлане, обличчя втратило здоровий колір через брак сну, шкіру покриває шар наполовину висохлого липкого на дотик поту, і, швидше за все, для інших він виглядає млявим. Лише після того, як він умився питною водою зі шкіряного мішечка, вдалося позбутися цього неприємного відчуття.
Роланд засумував за системою водопостачання і просторою душовою в замку.
Через трохи більше ніж через півгодини «Погляд з висоти», слідуючи інструкціям Блискавки, прибув до заздалегідь визначеного місця, – схилу засніженої гори. Коли вони зависли над широким морем, люди в кошику вже бачили простір за горою.
Як і говорила Блискавка, схили за сніговою горою вкриті червоним туманом. Туман висів низько, що ближче він був до землі, то насиченіший колір. Щоб побачити більше, Роланд сказав, аби повітряна куля продовжувала підніматися, тож краєвид, який вони могли бачити, поступово розширювався.
– Ти щось знайшла? – Роланд поглянув на Сільву.
Відьма похитала головою:
– Ні, відстань надто велика. Воно знаходиться за межами Ока Істини.
– Ми наблизимося після того, як Солоя намалює цю сцену, – сказав Роланд.
Поки Солоя робила схожі на фотографії малюнки, він взявся за далекогляд і почав вивчати берегову лінію. Окрім скель, вздовж берега тягнулися кам’янисті пляжі, але не було жодних рукотворних споруд, таких як пірси чи доки. Схоже, навіть якщо тут були демони, вони не планували будувати кораблі, щоб атакувати Сірий Замок з моря. Від цього Роланд почув деяке полегшення.
Коли повітряна куля почала потроху наближатися до території, вкритої червоним туманом, Сільва нарешті змогла розказати, що вона бачить. Приблизно за десять кілометрів від узбережжя розмістилася купа споруд з чорного каменю, вони мали трикутну форму і нагадували шпилі.
– Це схоже на міраж, який бачили у пустці. – Венді не втрималася і вигукнула: – Це справді землі демонів!
– Але висота явно неправильна, – нахмурилася Солоя. – Шпилі у міражі досягали сотні метрі у висоту. Крім того, вони не були покриті червоним туманом. Вони мають бути вищими за навколишні гірські схили.
– Можливо, тоді ви бачили місто, а це просто село демонів? – припустила Анна.
У такому випадку демони мають своєрідну унікальну міську систему, тобто належать до вищої еволюційної групи, і вони прагнуть до завоювань і вбивств? Роланд мимоволі подумав: «Будь ласка, нехай це буде не так».
– Що в тих шпилях?
– Гм… Більшість з них порожня, а деякі, здається, заповнені рідиною… Заждіть, – збентежено сказала Сільва. А потім недовірливо вигукнула: – Швидко назад, демони виявили нас!
– Виявили? – Роланд підняв далекогляд і глянув крізь нього. Але все, що він бачив, це темно-червоний туман.
– Вони рухаються, – нервово вигукнула Сільва. – Раніше вони були закопані в землю і лише труби на їхніх спинах були зверху. І там… демони летять!
– Венді, відступай на повній швидкості! – наказав Роланд.
Подув сильний вітер, від раптового пориву підвісний кошик гойднувся, а натягнуті мотузки заскрипіли.
Однак від попередження Сільви у всіх кров похолола в жилах.
– До нас наближаються два демони, вони сидять верхи на створіннях, що можуть літати!
Бляха! У них справді є створіння, що можуть літати?! У Роланда широко розплющилися очі. Це суперечило здоровому глузду. Якщо це створіння може нести на собі когось схожого на людину, то наскільки воно велике?
Але незабаром він помітив дві чорні цятки. Навівши на них далекогляд, Роланд побачив, що демони сидять верхи на створіннях з гострими мордами, роти істот заповнені іклами, а на тілі немає жодної волосини, за формою вони досить віддалено нагадували птахів. Якщо він правильно зрозумів… то насправді це були два демонічні гібриди!
– Знизити висоту і приземлитися якнайшвидше, – крізь зуби процідив кілька слів Роланд.
Цього разу він проявив необережність. Роланд не очікував, що демони матимуть можливість дістати їх у повітрі, але єдиний, хто з їхнього боку міг битися в небі, – це Блискавка. Проте, поглянувши на її бліде обличчя, одразу стало зрозуміло, що нема жодних шансів на перемогу в такій битві. Коли демони до них доберуться, навіть якщо вони атакують лише повітряну подушку, то зможуть убити всіх відьом. Можливо, покриття витримає удар і навіть укус демонічно звіра, але імпульс, ймовірно, буде достатньо сильним, щоб їх усіх викинуло з підвісного кошика. Або він відірветься – і вони всі підуть на дно моря, як камінь.
А при падінні з такої висоти морська вода нічим не відрізняється від суші.
Демони поступово наближалися до повітряної кулі, тепер Роланд міг роздивитися їх навіть без далекогляда. Крилатих демонічних гібридів і великих ворогів, яких вони несли на своїх спинах.
– Обережно, вони готуються метати списи! – знову крикнула Сільва.
Коли він почув це попередження у його голові раптом з’явився опис сцени, про яку розповідала Листочок – саме таким способом вороги у мить позбавили життя відьму Червоні Зіниці.
Роланд не бачив ні як швидко набухла рука демона, ні списа, що наближався. У той самий момент, коли Сільва вигукнула попередження, Анна простягнула руки, контролюючи чорне полум’я так, щоб воно перетворилося на тонке полотно і закрило собою підвісний кошик перед ними.
Потім пролунало два гучних удари.
Анна застогнала і відступила на два кроки. Чорне полум’я розлетівся, як скло. Від списів залишилися лише шматки напівзгорілого металу, що, крутячись, полетіли в море.
Вона заблокувала атаку щільною завісою чорного полум’я.
Відьми полегшено зітхнули, але Роланд був єдиним, хто відчув тривогу, – коли Анна використовує свою здібність так, то це потребує великої кількості магічної сили. Він помітив це під час процесу виплавки сталі, якщо потрібно лише нагріти і розрізати, то таким чином величезний об’єм магії в її тілі навряд чи можна вичерпати. Але як тільки Анна використовує свою здібність на макрорівні і намагається сформувати щільне тіло, щоб вплинути на весь об’єкт одночасно, використання магічної сили зростає в геометричній прогресії. Наприклад, якщо вона використовує чорне полум’я у плавильній печі як стінку, що блокує перетікання сталі, то це прискорює споживання магічної сили. А якби вона спробувала відтворити чорним полум’ям повноцінну плавильну піч, то навіть Анна не витримає довше кількох хвилин.
Очевидно, що створений щойно бар’єр поглинув велику кількість її магії. Якщо вона спробує заблокувати атаку ще двічі, то більше не зможе підтримувати повітряну кулю в повітрі.
Демони, схоже, були приголомшені тим, що побачили, тому не стали атакувати відразу, вони пролетіли обабіч повітряної кулі, ніби чекаючи слушної миті. Роланд уперше побачив цього лютого ворога зблизька – вони виглядали точнісінько такими, як на малюнках Солої. Черепа демонічних звірів були їм за шоломи, очі закриті шматками червоного кристала, від підборіддя йшла шкіряна трубка, яка тягнулася збоку шиї і вела до панцира-ємності на спині.
Відьми дістали револьвери, щоб стріляти у відповідь, але через те, що кошик постійно гойдався, влучити у ворога, який рухався на великій швидкості, було майже не можливо. Після того, як кожна з них зробила по два постріли, жодна куля не влучила в ціль.
У цей момент руки демонів знову роздулися, цього разу вони вирішили атакувати спереду і ззаду.
Анна не мала часу, щоб стежити за ворогом позаду. Чорне полум’я, яке вона викликала, могло закрити лише один бік. Роланд, який не бачив траєкторії списа, чітко побачив, що демон змахнув рукою в бік Анни. Майже підсвідомо він відштовхнув Анну, яка стояла до нього спиною, а потім відчув, що в його плече ніби молотом ударили. Його відкинуло назад і він ударився об стінку підвісного кошика.
Вибух нестерпного болю, здавалося, мало не розірвав його на шматки. Він відчув сильне запаморочення, свідомість покидала його.
Роланд зціпив зуби і глянув убік, він побачив величезну діру у своєму плечі – отвір, який з’явився, коли йому відрізало руку, був достатньою демонстрацією сили цього удару.
Рука лежала неподалік стінки плетеного кошика. Кров, що лилася з рани, швидко забарвлювала одяг у червоний колір.
– Ні! – болючий крик Соловейка був останнім, що він почув перед тим, як втратив свідомість.
Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.
Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці Facebook. Телеграм.
У мене є Patreon і Buymeacoffee. Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.
Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥
Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.