Звільнити цю відьму. Розділ 297

Англійська назва новели: Release That Witch

Автор: Ер Му (Er Mu)

Рік: 2016

Статус: закінчено

Розділів: 1498 + 3 бонусних розділи (1501)

Переклад: у процесі

Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі

Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?

Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.

То ж, нехай почнеться його подорож.

Повернись живим тут.

Госпітальєри тут.

Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.

Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.

Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Kiltavik ワィタリ , AlastorAndrii, vch_m, Shvaigzam, Misha, Vitaliy, Y. Tymoshenko, Drakula, db4tz, vilgerforc.

Звільнити цю відьму

Звільнити цю відьму. Розділ 296.

Розділ 297. Палке серце

Роланд розплющив очі. Він лежав у м’якому ліжку, над головою знайома стеля, кожна тріщинка на ній збігалася з тою картинкою, що булав його пам’яті.

Це його… спальня?

Він нахилив голову і подивився на плечі – і ліве, і праве виглядали цілими. Коли Роланд спробував поворушити руками, жодних проблем не виникнуло.

Здавалося, що все було сном.

Проте він знав, що це був не сон. Розвідка і напад демонів – все це сталося насправді! Той факт, що він лежить у своїй спальні цілим і неушкодженим, означав, що їм вдалося втекти від демонів та успішно повернутися до замку.

Але чи всі відьми повернулися живими і здоровими?

Коли Роланд подумав про це, його серце пропустило удар. Він сів і відчув слабкість у руках. Саме тоді, коли принц збирався покликати когось, то побачив ряд відьом, що притулилися до стіни. Вони розмістилися так, щоб бачити ліжко. Це були Анна, Соловейко, Блискавка, Мейсі і Нана. Вони обпиралися на плечі одна одної, тихо дихали із заплющеними очима, ніби дрімали.

Роланд тихенько відсунув край штори і побачив, що за вікном світили ранкові промені світла, які лилися над річкою Червона Вода, промені виглядали як сліпучі золоті нитки, що тягнулися до землі.

– Ти… прокинувся?

Коли він озирнувся, то побачив, що в якийсь момент Анна встала, вона потирала втомлені очі й крок за кроком наблизилися до Роланда.

– Так, я прокинувся. Інші відьми…

– Вони повернулися до міста живими і здоровими. Фактично, ти єдиний, хто постраждав.

– Справді? – Роланд полегшено видихнув. – Це добре…

– Дурень.

Перш ніж він встиг сказати щось на це, Анна міцно обійняла його. Вона стискала Роланда з такою силою, ніби хотіла влитися в його тіло.

Її дії розбудили інших відьом.

– Ваша Високосте!

Вони здивовано підвелися і зібралися навколо них. Блискавка була другою, хто обійняв Роланда, за нею були Нана і Мейсі. Соловейко деякий час вагалася, а потім обійняла їх усіх разом. Так вони обнімалися, довгий час не бажаючи відпускати одне одного… в цю мить час ніби зупинився.

……

Після сніданку Роланд повернувся до кабінету й там вислухав подробиці того, що сталося, відновлюючи послідовність подій.

Відьми працювали разом, щоб перемогти демонів, що прилетіли за ними, а далі доручили Блискавці і Мейсі віднести його до міста.

Коли Роланда принесли до замку, щоб Нана Пайн вилікувала його, пошкоджена рука швидко була відновлена, а рана загоїлася, проте через велику втрату крові він проспав цілий день, тож це був уже четвертий день після того, як вони вирушили на розвідку.

Якщо підбити підсумки, загалом підготовка до цієї операції пройшла недбало. Він не очікував, що демони дійсно зможуть виявити повітряну кулю, покриту небесним камуфляжем, на відстані більше десяти кілометрів. За словами Сільви, спочатку величезний багатоокий демон був байдужим і дивився на всі сторони, але щойно вона сфокусувалася на ньому, як він негайно зреагував, у мить перевівши на неї погляд. Всі його очі дивилися на Сільву.

Це нечуваний метод виявлення. Потрібно брати до уваги, що на такій відстані, крім Ока Істини Сільви, навіть далекогляд не покаже чіткої картинки. Крім того, шпилі були покриті червоним туманом, що лише ускладнювало можливість роздивитися деталі у селі демонів. Тобто іншій стороні також мало бути важко виявити їх.

Хоча ця подорож наразила їх на велику небезпеку, але й інформація, яку вони отримали, була щедрою на нові подробиці.

Демони більше не були таємничими і непізнаваними посланцями пекла – вони мали міста і села, а також мали організовану структуру, що дозволяло віднести їх до групи високорозвинених цивілізацій, до якої належали і люди.

Крім того, повітряні сили супротивника незначні. Принаймні у цьому районі за засніженою горою. Хоча з-під землі виринули сотні демонів, але зрештою лише двоє скористалися крилатими створіннями, щоб переслідувати їх. Це може означати, що польоти рідкість серед них. Але невідомо чи це крилатих створінь мало, чи тих, хто може їх осідлати. Але загалом це гарна новина для Прикордонного Міста. Принаймні йому не потрібно турбуватися про те, що група демонів обійде південні схили і гори та вирушить у глибину західного регіону, щоб палити, вбивати і грабувати.

Крім того, було ще важливе відкриття – демони також володіли магічною силою.

Згідно зі звітом Соловейка, хоча у ворогів, що їх переслідували, було мало магії, але її тої кількості достатньо, для утворення циклону доволі помітного у світі туману. Проте спосіб, яким вони активували магію, здається, відрізнявся від відьомського. Вони активували магію для вивільнення сили не самі, а покладаючись на певний механізм, наприклад, сяючий камінь. Тому, схоже, їхні можливості не настільки різноманітні як здібності відьом, вони швидше нагадували стандарту зброю, яку можна масово виготовляти.

Звичайно, це лише припущення. На жаль, обидва трупи демонів упали в море, тому в Роланда не було можливості провести перевірку.

Останній пункт – архітектура.

Ті короткі чорні кам’яні шпилі не були житлом демонів. Матеріал був дуже дивним, на поверхні не було жодних слідів корозії від червоного туману. Деякі кам’яні вежі-шпилі були порожніми всередині, а деякі – наповнені червоною рідиною. Можливо, ті будівлі насправді резервуари для зберігання.

Чи може бути так, що червоний туман у повітрі утворюється в наслідок газифікації тієї рідини?

А причина, чому демони не поширилися далі по пустці чи навіть по чотирьох королівствах, у тому, що кількість цього червоного газу обмежена?

Хай там що, судячи з інформації, яку вони отримали під час розвідки, демони поки що не загрожували безпеці Прикордонного Міста.

Проте Роланд у глибині душі знав, що оскільки вони вигнали людей з пустки понад чотириста років тому, одного разу демони вирішать напасти знову і він повинен бути готовим до цього.

……

Через велику втрату крові, коли настала ніч, Роланд закінчив кілька справ, залишивши всі інші на наступний день, і вирішив раніше піти спати.

Він сидів біля ліжка і читав історичну книгу. Коли Роланд збирався задути свічки і лягти спати, у двері постукати.

Він був трохи збентежений, піднявшись з ліжка, Роланд відчинив двері і побачив за ними Анну.

Вона не тримала в руках товсту книгу, як це бувало раніше, – ні «Просунутої фізики», ні «Базових принципів природознавства», вона зайшла до кімнати з пустими руками, одягнуту в білу нічну сорочку. Вона була без взуття, її ніжні ніжки легко торкалися підлоги, так тихо, що не було чути жодного звуку.

Роланд ковтнув.

Анна зачинила двері й замкнула їх. Далі вона взяла Роланда за руку і повела до ліжка.

Анна щойно вимила волосся, на пасмах відливало слабким золотом світло свічок. Вони були так близько, що він відчував ледь відчутний запах – джерелом п’янкого аромату було не трояндове мило, а вона сама.

Її довгі вії злегка тремтіли, на щоках з’явився рум’янець, а блакитні очі нагадували прозорі води осіннього озера. Хоча було помітно, що Анна трохи нервувала, але вона не вагалася і дивилася на Роланда очима, сповненими рішучості.

Хоча він ніколи раніше не переживав подібних великих битв, але він зрозумів значення її дій.

– Кхем, це…

– Я не хочу більше чекати, – тихо сказала Анна. – Особливо після того, як ми пережили подібне. – Вона на мить замовкла. – Я не хочу ні про що шкодувати.

>>Розділ 298<<


Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці FacebookТелеграм.

У мене є Patreon і BuymeacoffeeБанка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥

Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.