Звільнити цю відьму. Розділ 298

Англійська назва новели: Release That Witch

Автор: Ер Му (Er Mu)

Рік: 2016

Статус: закінчено

Розділів: 1498 + 3 бонусних розділи (1501)

Переклад: у процесі

Жанри: бойовик, драма, надприродне, пригоди, сейнен, фентезі

Опис: Чен Янь перемістився тільки, щоб опинитися у світі схожому на середньовічну Європу, і стає Роландом, принцом-наступником. Але цей світ не такий, як колишній, попри деяку схожість. Відьми існують і вони насправді можуть користуватися магією?

Стежте за боротьбою Роланда з братами та сестрами за трон. Чи зможе він перемогти, хоча король уже визнав його безнадійним і з найгіршою стартовою ситуацією? Чи його знання сучасних технологій та допомога відьом, яких знають як помічниць Диявола і на них полює Свята Церква, допоможуть вибороти шанс.

То ж, нехай почнеться його подорож.

Повернись живим тут.

Госпітальєри тут.

Благодійний фонд Сергія Притули сайт тут.

Особлива і безмежна подяка: D. Gromyko.

Щира подяка: P. Shapoval, D. Konarev, Kiltavik ワィタリ , AlastorAndrii, vch_m, Shvaigzam, Misha, Vitaliy, Y. Tymoshenko, Drakula, db4tz, vilgerforc.

Звільнити цю відьму

Звільнити цю відьму. Розділ 297.

Розділ 298. Сон

– Зрозумів, – Роланд підхопив її за талію й обережно поклав на ліжко. Від цієї простої дії йому перехопило подих. Знявши тонку ковдру і вмостившись на ліжку, Анна нахилила голову на його руку.

Наступним кроком має бути… прелюдія?

Роланд зрозумів, що теж почав нервувати. Він не міг продовжувати в такому стані. Як «досвідчена» людина він не міг демонструвати знервованість перед юною дівчиною. Можливо, потрібно поговорити на якусь несерйозну тему, щоб розрядити атмосферу, а потім діяти, наприклад… розповісти сальний жарт?

Коли він напружено міркував, до його вух долинув тихий голос Анни:

– Коли ти відштовхнув мене на повітряній кулі, невже не думав, що можеш померти?

Роланд був здивований, він не очікував, що Анна запитає про це.

– Я зробив це підсвідомо.

– Ти – майбутній правитель Сірого Замку і надія відьом, – прошепотіла вона, – я не варта того, що ти робиш.

– Питання не в тому, варте це того чи ні, – усміхнувся Роланд. – Я просто не міг стояти і байдуже дивитися, як тебе атакують. Насправді я ретельно обдумав це після того, як прокинувся. Якби це сталося не так раптово і я мав час зважити своє рішення, то я зробив би те саме.

– Я не можу тебе зупинити, так?

– Так, не можеш, – Роланд вільною рукою легенько щипнув її за ніс.

Вії Анни опустилися вниз і після хвилинного мовчання вона сказала:

– Можеш розповісти мені про своє минуле…? Я хочу знати більше.

– Що ж, раніше… – Роланд видихнув і занурився у спогади четвертого принца, він збирався розповісти кілька цікавих історій про палац, але проковтнув ці слова. Його минуле було не тут, а в іншому світі. – Колись я жив у великому місті, дуже великому.

– Угу, столиця Сірого Замку в кілька разів більша за Прикордонне Місто.

– Після народження я нічим не відрізнявся від звичайних людей. Я був доволі розумним, але не видатним. Я вчився досить старанно, тому вчитель часто хвалив мене, але він не знав, що це я намалював на стіні класу графіті, які було важко стерти.

– Ясна річ, що він би не наважився тобі щось зробити, – пробурмотіла Анна.

– Ха-ха, це не так. Йому не потрібно було робити мені щось, достатньо було сказати моїм батькам, – Роланд усміхнувся і похитав головою. – Вони ніколи не проявляли милосердя, коли карали мене.

– Потім, коли я підріс, мої вчителі постійно змінювалися, від вчителів для молодших учнів до викладачів з академії, зрештою я закінчив навчання з хорошими оцінками. Звичайно, у порівняні з іншими дітьми, я все-таки був трохи позаду…

Він напівзаплющив очі і, трохи адаптувавши свій досвід до місцевих реалій, повільно розповідав. Такої відвертої розмови, без потреби щось приховувати, у нього не було дуже давно. З моменту свого переміщення сюди він грав роль принца і зараз почувався так, ніби повернувся у свій світ і лежить у кімнаті готелю, оформленому під старовину, і розмовляє з дівчиною, яка йому подобається. Завдяки цьому його нервування потроху розсіялося.

Можливо, настав час робити наступний крок?

Роланд злегка повернув голову і побачив, що Анна заплющила очі, її груди, які були дуже близько до його тіла, плавно піднімалися й опускалися, вона заснула, як кішка, що пригрілася під боком.

На мить він приголомшено завмер, а потім тихо засміявся.

Ясно… вона теж втомилася.

Якщо подумати, щоб сховатися, відьми позавчора ввечері знайшли безпечне місце в горах, але вони також мали постійно бути насторожі, щоб відбитися від можливого нападу звірів і демонів, тож навряд чи вони спали вночі. На світанку вони злетіли на «Погляді з висоти» і так швидко, як могли, помчали до Прикордонного Міста. У замку Анна провела ще одну тривожну ніч у його спальні. Тож два дні і дві ночі вона не могла знайти собі жодної спокійної хвилинки. Щойно напруга відступила і вона дозволила собі розслабитися, як втома накрила її з головою. Було б дивно, якби вона зараз не заснула.

Ймовірно, Анна прийняла це рішення під час тривожного очікування.

Хоча було трохи шкода, але Роланд не хвилювався про втрачену можливість, попереду ще багато днів.

Він підсунувся ближче, поцілував довгі вії Анни і прошепотів:

– На добраніч.

*******************

Коли ранкове світло проникло в кімнату крізь щілину у шторах, Сільва піднялася з великого ліжка і, не втримавшись, кілька разів позіхнула.

Пережите за ці дні здавалося чимось неймовірним, як сон, починаючи від того, що вони знайшли демонів, і закінчуючи їхнім поверненням до Прикордонного Міста. Їй здавалося, що навіть якщо за нею полювала і спробувала схопити церковна армія суду, вона б не почувалася такою знервованою і виснаженою.

– Доброго ранку, – Венді вже перевдягнулася і принесла миску з водою для вмивання.

– Доброго ранку, – кивнула Сільва, – ти так рано прокинулася.

– Що старшою я стаю, то менше часу для сну мені потрібно, – усміхнулася Венді.

– О… вже світає? – Соловейко потерла очі. – Схоже, мені потрібно буде подрімати удень.

– Ти погано спала минулої ночі?

– Ну, мені багато чого снилося.

Сільва несхвально стиснула губи. Вона чітко бачила, як Соловейко минулої ночі зникла на третьому поверсі замку, деякий час провівши перед дверима спальні принца. Але через особливість здібності Соловейка, Сільва не могла конкретно бачити, що відбувається. Щоб там не було, але повернулася вона пізно.

– Минулої ночі ти не…

Щойно Сільва заговорила, Соловейко різко повернула голову і подивилася прямо на неї, злегка примружені очі чітко показали, що вона хотіла сказати – Сільва негайно закрила рота. Сила бойової відьми під номером один із Союзу Відьом очевидна всім, а сцена того, як вона розібралася з демонами, хаотичним чином рухаючись у небі, ніби привид, досі яскрава у пам’яті Сільви. Якби вона опинилася на Сонному острові, то навіть для пані Попіл Соловейко була б складним супротивником. Тому, отримавши її мовчазне попередження, Сільва вирішила, що краще не проявляти зайвої цікавості.

– Що сталося минуло ночі? – допитливо запитала Венді.

– Кха-кха, – прочистила горло Сільва, – я чула, як вона голосно сопіла уночі. Мабуть, через те, що витратила багато сил за останні кілька днів.

– Я теж так думаю, – Соловейко знизала плечима і скинула нічну сорочку, оголивши гармонійну фігуру і почала одягати спідню білизну, яку подарував принц.

Потрібно сказати, що тепер Венді повністю прийняла цей елемент одягу і навіть порекомендувала Сільві одягати його.

Жодних сумнівів, Його Високість Роланд справді жахлива людина.

Але коли вона подумала про нього зараз, серце Сільви наповнилося теплом.

Виявляється, існують вельможі, готові постраждати за відьму.

Побачивши Роланда, коли він відштовхнув Анну, не зважаючи на загрозу власному життю, Сільва відчула, що в її серці щось ворухнулося. Сестри Союзу Відьом – це не інструменти в його руках, а важливі підлеглі, навіть… компаньйонки. Реакція Роланда в той момент не могла брехати, він щиро стояв на боці відьом, як і Тіллі Вімблдон.

Якщо Роланд і Тіллі зможуть об’єднати силу Прикордонного Міста і Сонного острова, вони зможуть створити нову країну, де не буде різниці між відьмами і звичайними людьми.

Вона вирішила написали листа пані Тіллі.

«Ваш старший брат, принц Роланд, справді чудова людина».

>>Розділ 299<<


Помилки й хиби десь є, потім гляну та виправлю або вказуйте мені на них.

Переклад з англійської, а не з мови оригіналу, тому можуть і будуть втрачені деякі сенси, особливості тощо. Переклад непрофесійний, як помітите помилку – вкажіть, виправлю. Можете написати про них на пошту sribnaptaha@ukr.net або на сторінці FacebookТелеграм.

У мене є Patreon і BuymeacoffeeБанка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥

Маньхву можна завантажити тут або почитати онлайн тут чи тут.